Рішення № 99334689, 02.09.2021, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1543/21

Провадження № 2/545/890/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2021 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Потетій А.Г.,

при секретарі Данко А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-банк», треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до АТ «Альфа-банк», треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 24 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною за заявою Акціонерного товариства «Альфа - Банк» вчинені виконавчі написи, зареєстровані в реєстрі за № 32073 та № 32074 щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошових коштів на користь АТ «Альфа- Банк» невиплачених в строк коштів відповідно до умов Кредитного договору №501184788 від 16.09.2019 року та Кредитного договору № 501041138 від 04.07.2018 року.

У виконавчому написі № 32074 зазначено, що сума заборгованості складає 15696,16 гривень, в тому числі :

прострочена заборгованість за сумою кредиту у розмірі 4584 гривень 70 копійок;

прострочена заборгованість за комісією та процентами 0,00 гривень;

строкова заборгованості за сумою кредиту у розмірі 11063 гривень 52 копійки;

строкова заборгованість за комісією та процентами у розмірі 47 гривень 94 копійки;

за вчинення виконавчого напису нотаріусом 650 гривень.

Загальна сума, яка підлягає стягненню складає 16346,16 гривень.

За заявою Банку 10 грудня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. було відкрито виконавче провадження ВП № 63884843 на підставі даного виконавчого напису.

У виконавчому написі № 32073 зазначено, що сума заборгованості складає 61124,29 гривень, в тому числі:

прострочена заборгованість за сумою кредиту у розмірі 2599 гривень 81 копійка; прострочена заборгованість за комісією та процентами у розмірі 8082 гривень 65 копійок:

строкова заборгованості за сумою кредиту у розмірі 49381 гривень 01 копійка;

строкова заборгованість за комісією та процентами у розмірі 1060 гривень 82 копійки:

за вчинення виконавчого напису нотаріусом 650 гривень.

Загальна сума, яка підлягає стягненню складає 61774,29 гривень.

За заявою Банку 15 грудня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. було відкрито виконавче провадження ВП № 63893303 на підставі даного виконавчого напису.

В зв`язку з перебуванням декількох виконавчих проваджень відносно одного боржника 25 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. було об`єднано виконавчі провадження № 63884843, № 63893303 у зведене виконавче провадження № 64276458.

Позивач вважає, що виконавчі написи № 32073 та № 32074 від 24 вересня 2020 року приватного нотаріуса КМНО Хари Н.С. про стягнення заборгованості за кредитними договорами є незаконними, винесеними з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню з огляду на наступне.

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах , що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи , якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови . що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувана та боржника, дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи, номери рахунків у банках , кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи, строк, за який має провадитися стягнення, інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 5 липня 2017 року по справі 6-887цс17 за результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків. Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин , не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувана раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувану можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником .

Отже, відповідне право стягувана, за захистом якого він звернувся до нотаріуса , повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувана до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й , крім, того , також бути безспірною . заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем .

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те , що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику . якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду па наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що, нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувана (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не правильно обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду № 201/11696/16-й від 10 квітня 2019 року.

Згідно ст.50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

ОСОБА_1 будь-яких претензій чи заяв, а також вимог про наявність заборгованості та погашення боргу від AT «Альфа - Банк» чи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. не отримував. Позивач не був проінформований про існування заборгованості та її розмір, чим був позбавлений права оскаржити вимогу у судовому порядку або виставити письмове заперечення банку чи нотаріусу.

З грошовими сумами які з нього стягують в примусовому порядку він категорично не погоджується.

Нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З матеріалів справи вбачається, що приватний нотаріус не впевнився у відсутності заперечень боржника щодо заборгованості.

За викладених обставин, у приватного нотаріуса не було правових підстав для посвідчення оскаржуваного позивачем виконавчого напису, оскільки надані відповідачем документ не підтверджують безспірність заявленої до стягнення суми боргу.

Згідно правової позиції, висловленої у постанові КЦС ВС від 23 січня 2018 року в справі №310/9293/15-ц, правового висновку в постанові ВСУ від 05.07.2017 р. №6-887/цс17 у разі встановлення судом фактичних обставин, що спростовують безспірність заборгованості, порушення вимог закону про порядок видачі виконавчого напису, - підлягає захисту право боржника, що дає підстави задовольнити вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене вище, можна дійти висновку, що вимога відповідача не є, безспірною, а отже не підлягає задоволенню в порядку вчинення нотаріального напису. Саме з них підстав виконавчий напис повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання позивач та представник позивача – адвокат Дробаха А.Е. не з`явилися, надавши суду заяви про розгляд справи без їх участі, позов підтримали та прохали його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов зазначивши клопотання про розгляд справи без її участі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить відмовити позивачу у задоволенні позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в повному обсязі посилаючись на те, що єдина фактична обставина, про яку зазначено позивачем, - це те що на виконання виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем відкрито виконавчі провадження. Жодних інших доводів позивач не наводить.

Натомість згідно останніх правових висновків Верховного суду таких голослівних посилань не достатньо для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не достатньо.

Так, у Постанові від 04 листопада 2020 року по справі № 761/17040/18 Верховний суд висловив такий правовий висновок: «Оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність вчинення нотаріусом виконавчого напису (постанова Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19))».

Проте позовна заява взагалі не містить посилань на відсутність у Позивача заборгованості або на неповноту чи неправильність здійснених кредитором розрахунків заборгованості.

При поданні даної позовної заяви позивач не наводить жодних розрахунків, не доводить відсутності заборгованості чи наявності боргу у меншому розмірі, ніж визначений кредитором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У порушення умов Договору позивач свої зобов`язання належним чином не виконував, в результаті чого має прострочену заборгованість.

Згідно зі ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого Постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172, який регулює даний різновид правовідносин, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Подання будь-яких інших документів для вчинення написів даної категорії не передбачено.

Всі необхідні документи були передані стягувачем нотаріусу разом із заявою про вчинення виконавчого напису, копії всіх наданих нотаріусу документів будуть надані суду та учасникам справи до початку судового розгляду справи.

Посилання ж Позивача на нібито відсутність у нотаріальній справі необхідних документів, є лише його припущенням, що не підтверджене жодними доказами.

Щодо безспірності заборгованості.

Позивач, заявляючи те, що сума заборгованості не є безспірною, вправі був надати докази погашення заборгованості за кредитним договором, зробити власний контррозрахунок належних до сплати сум, з якого можна було б встановити те, що на момент вчинення виконавчого напису заборгованість існувала в іншому розмірі, тощо.

Проте позивачем не надано належних і допустимих доказів, що сума заборгованості перед банком за кредитними договорами станом на дату вчинення нотаріусом оспорюваних виконавчих написів була іншою ніж та, яка запропонована у ньому до стягнення. У свою чергу, у постановах Верховного Суду (по справі № 369/3942/16-ц, від 21 березня 2018 року, по справі № 910/5413/17 та ін.) також зазначаються висновки, що позивач має не тільки заявляти про спірність суми заборгованості, але й надати належні і допустимі докази (про погашення заборгованості за кредитним договором, власний контррозрахунок належних до сплати сум, з якого можна було б встановити те, що на момент вчинення виконавчого напису заборгованість існувала в іншому розмірі, тощо).

За п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Тобто мова йде саме про документи, розрахунки, які встановлюють наявність прострочення виконання зобов`язання, визначають обставини несплати чергових платежів.

Таким чином, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, а нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Звертає увагу, що мова йде саме про безспірність заборгованості (тобто самого факту наявності заборгованості або її розмірів, а не про наявність чи відсутність будь-який іншого спору, що може мати місце між сторонами.

Для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувана та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувана.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Згідно до заяви про вчинення виконавчого напису та додатків до неї, що міститься в матеріалах приватного нотаріуса - Банком були виконані зазначені умови, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, не є безспірним.

Також звертає увагу, що позивачем взагалі не спростовано суму боргу за виконавчими написами.

У відповідності до Правової позиції Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Та боржником жодним чином не доведено, що в нього наявний інший розмір заборгованості перед Кредитором, адже боржником не надано доказів того, що на час вчинення виконавчого напису, сума заборгованості була іншою ніж та, яка вказана нотаріусом, жодних доказів відсутності заборгованості або існування заборгованості в іншому розмірі, ніж зазначено у виконавчому написі, позивачем надано не було, та позивачем взагалі не доведено, чим таки порушуються її права вчиненням виконавчого напису для погашення заборгованості за Кредитним договором при існуючій та неспростованій сумі боргу.

Таким чином, подання Позивачем позовної заяви, за наявності заборгованості перед відповідачем, розмір якої ним не спростовано, є спробою ухилення боржника від взятих на себе зобов`язань.

Також вважає, що предметом стягнення є виключно заборгованість за тілом кредиту та процентами за його користування. Відтак, саме з метою уникнення можливих спорів щодо наявності заборгованості або її розмірів, відповідач не скористався своїм абсолютно правомірним правом на отримання неустойки.

Враховуючи викладене, оскільки жодних доказів того, що позивач ознайомлений із матеріалами нотаріальної справи, ним не надано, посилання на ненадання відповідачем нотаріусу повного пакету необхідних документів є лише припущенням.

Проте, ст. 83 ЦПК України визначає, що доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому позивачем взагалі не надано жодного доказу на підтвердження своїх вимог, не заявлено навіть клопотання про витребування від нотаріуса копії нотаріальної справи. Саме припущеннями є твердження про відсутність у нотаріуса необхідних документів, адже Позивач так і не змогла отримати інформацію від нотаріуса про те, які саме документи долучалися Відповідачем до заяви про вчинення виконавчого напису.

Особливу увагу з цього приводу, відповідач звертає на постанову Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року по справі № 916/3006/17, яка є обов`язковою для врахування, а саме звертає увагу на наступне:

«49. Позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості перед Банком за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості.

Тобто саме на позивача в таких спорах, на переконання Великої Палати Верховного суду, покладається обов`язок довести, що заборгованість є іншою, ніж та, що вказана в виконавчому напису.

Жодних доказів на спростування цього Позивач не надав.

Також необхідно звернути увагу на п. 83. Вищевказаної постанови: «Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України «Про нотаріат», та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувана, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню».

Третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Третя особа – Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Суд, дослідивши матеріли справи, вважає що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 04.07.2018 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 501041138, відповідно до якого Банк надав позивачу кредит у розмірі 10250,00 UAH, строк кредиту визначений сторонами 24 місяці, дата повернення кредиту 04.07.2020 року.

Крім того, 16.09.2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 501184788, відповідно до якого Банк надав позивачу кредит у розмірі 56050,74 UAH, строк кредиту визначений сторонами 48 місяців, дата повернення кредиту 16.09.2023 року.

05.06.2020 року ОСОБА_1 за адресою місця його реєстрації АТ «Альфа Банк» направлено повідомлення № L31AB-20190725-997 та 10.06.2020 року повідомлення №L31AB-20190725-997 про порушення основного зобов`язання за кредитними договорами №501041138, № 501184788 з вимогою про погашення заборгованості.

Разом з тим, зазначені вимога ОСОБА_1 були залишені без реагування, заборгованість за кредитними договорами не погашена.

24 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною за заявою Акціонерного товариства «Альфа - Банк» вчинені виконавчі написи, зареєстровані в реєстрі за № 32073 та № 32074 щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошових коштів на користь АТ «Альфа- Банк» невиплачених в строк коштів відповідно до умов Кредитного договору №501184788 від 16.09.2019 року та Кредитного договору № 501041138 від 04.07.2018 року.

У виконавчому написі № 32074 зазначено, що сума заборгованості складає 15696,16 гривень, в тому числі :

прострочена заборгованість за сумою кредиту у розмірі 4584 гривень 70 копійок;

прострочена заборгованість за комісією та процентами 0.00 гривень 00 копійок; строкова заборгованості за сумою кредиту у розмірі 11063 гривень 52 копійки;

строкова заборгованість за комісією та процентами у розмірі 47 гривень 94 копійки;

за вчинення виконавчого напису нотаріусом 650 гривень.

Загальна сума, яка підлягає стягненню складає 16346,16 гривень.

За заявою Банку 10 грудня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. було відкрито виконавче провадження № 63884843 на підставі даного виконавчого напису.

У виконавчому написі № 32073 зазначено, що сума заборгованості складає 61124,29 гривень, в тому числі:

прострочена заборгованість за сумою кредиту у розмірі 2599 гривень 81 копійка; прострочена заборгованість за комісією та процентами у розмірі 8082 гривень 65 копійок:

строкова заборгованості за сумою кредиту у розмірі 49381 гривень 01 копійка;

строкова заборгованість за комісією та процентами у розмірі 1060 гривень 82 копійки:

за вчинення виконавчого напису нотаріусом 650 гривень.

Загальна сума, яка підлягає стягненню складає 61774,29 гривень.

За заявою Банку 15 грудня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. було відкрито виконавче провадження № 63893303 на підставі даного виконавчого напису.

В зв`язку з перебуванням декількох виконавчих проваджень відносно одного боржника 25 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. було об`єднано виконавчі провадження № 63884843 та № 63893303 у зведене виконавче провадження № 64276458.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 02 вересня 1993року «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» визначено що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно Розділу 2 глави 16 п.3.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого постановою КМУ №1172 від 29.06.1999 р. передбачено, що нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної заборгованості.

Позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, суд приходить до висновку про законність вчинення нотаріусом виконавчого напису, що узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосувань норм права викладених у постановах Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19 та від 04 листопада 2020 року у справі № 761/17040/18 (провадження № 61-11077св19).

Відповідно до п.2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 р. № 296/5, визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Отже, виконавчий напис може бути виданий лише за умови, що стягувачем нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості та за наявності доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

З наявних документів в матеріалах справи, встановлено, що АТ «Альфа-Банк» 05.06.2020 року та 10.06.2020 року направлено ОСОБА_1 письмові вимоги про усунення порушень за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно висновків щодо застосування норм права викладених у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року по справі № 916/3006/17, яка є обов`язковою для врахування, позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості перед Банком за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості.

Тобто саме на позивача в таких спорах, на переконання Великої Палати Верховного суду, покладається обов`язок довести, що заборгованість є іншою, ніж та, що вказана в виконавчому напису.

ОСОБА_1 жодним чином не доведено, що в нього наявний інший розмір заборгованості перед АТ «Альфа-Банк», не надано доказів того, що на час вчинення виконавчих написів, сума заборгованості була іншою ніж та, яка вказана нотаріусом, жодних доказів відсутності заборгованості або існування заборгованості в іншому розмірі, ніж зазначено у виконавчих написах, відповідних доказів суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судові витрати, згідно ст.141 ЦПК України, підлягають віднесенню за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року, ст.ст.12, 81, 130, 131, 141, 223, 229, 247, 263, 280, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-банк», треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя: А.Г. Потетій