Рішення № 99334639, 01.09.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 01.09.2021 Справа № 554/6927/21

Провадження №2/554/2680/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2021 року Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

при секретарі - Пащенко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фінпром Маркет», визначивши третьою особою, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. , про визнання виконавчого напису від 04 березня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 10967, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості за кредитним договором в розмірі 11 292 грн. 45 коп. таким, що не підлягає виконанню та стягнення судових витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн. та судового збору у сумі 908 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис № 10967 від 04.03.2021 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість в розмірі 11 292 грн. 45 коп. Позивач вважає, що виконавчий напис №10967 від 04.03.2021 р. є протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням чинного законодавства України та не підлягає виконанню. Із виконавчим написом вона не погоджується, у зв`язку із грубим порушенням Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, Постанови КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчий написів нотаріусів» № 1172 від 29 червня 1999 року. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову КМУ № 662 від 26.11.2017 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводилось у безспірному порядку на підставі виконавчих написів», зокрема в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. було залишено без змін. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. Тобто, на сьогоднішній день редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. З 22.07.2017 року нотаріуси позбавлені можливості вчинити виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних договорів. Оскаржений виконавчий напис вчинено нотаріусом 04.03.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір , який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Ухвалою суду від 22 липня 2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника позивача Калініна С.К. до суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, зазначив, що проти винесення заочного рішення не заперечує та прохає стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору та витрати за надання професійної (правничої) допомоги (а.с.64)

Від директора ТОВ «Фінпром Маркет» Яворського Р.І. до суду надійшла заява про визнання позовних вимог та зменшення судового збору. Витрати на правову допомогу у сумі 5 000 грн. не визнає, про що надав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 1 025 грн. , оскільки гонорар адвоката не відповідає критеріям співмірності (а.с.49-53).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.47), про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.44), про причину неявки представника суд не повідомлено.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.05.2018 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 0959013779.

04 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., на підставі ст. 87 ЗУ « Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, видано виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 10967, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 невиплачені грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», якому ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступлено право вимоги на підставі Договору відступлення права вимоги № 250121ФК від 25 січня 2021 року, якому у свою чергу ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі Договору факторингу № 25/01/21 від 25 січня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ «Інфінанс» на підставі Договору факторингу № 26032019 від 26. Березня 2019 року відступлено право вимоги за кредитним договором № 0959013779 від 20 травня 2018 року, укладеного між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться з 25.03.2019 року по 04.03. 2021 року у розмірі:

-2999 грн. 98 коп. - заборгованість за тілом кредиту,

-8242 грн. 47 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими поцентами та комісією,

-50 грн.- плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 11292 грн. 45 коп.(а.с.16).

16.06.2021 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Корецькою О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 10967 виданого 04.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості у розмірі 11 292грн. 45 коп.( а.с.15).

Згідно ч.1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно Розділу 2 глави 16 п.3.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ №1172 від 29.06.1999 р., передбачено нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Таким чином, можна зробити висновок, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Згідно з пунктом 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем. При цьому заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені вищезазначеним Переліком документів.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у загальному Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів (пункт 286 Інструкції).

Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної заборгованості.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Враховуючи вказане, для одержання виконавчого напису має бути додано оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості."

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. В обгрунтування даної постанови суд зазначив, що оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису виключно на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Однак, не зважаючи на вищевикладене, відповідачем не спростовано твердження позивача, що оскаржуваний виконавчий напис від 04.03.2021 року № 10967 було вчинено не на нотаріально посвідченому договорі та без засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, тобто з фактичним порушенням переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а тому виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1)у разі задоволення позову - на відповідача.

Зі змісту ч.1 ст. 142 ЦПК України слідує, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.2-5 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. ст.133, 137, ч.1 ст. 141, ч.1 ст. 142 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 454грн., а також повернути на користь позивача з Державного бюджету 454 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2500 грн., що підтверджується копією Договору про надання правничої допомоги від 18 червня 2021 року № б/н21, меморіальним ордером № @2PL987566 від 22.05.2021 року на суму 2500 грн., меморіальним ордером № @2PL795777 від 08.07.2021 року на суму 2500 грн. та актом виконаних робіт наданих адвокатом Калініним С.К. від 15.07.2021 року (а.с.20-26).

При цьому, задовольняючи частково клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на суму 2 500 грн., суд виходить з того, що відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку із недоведеність такого розміру, яке суд вважає обгрунтованим, оскільки позивачем не доведено співмірність оплати послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ціною позову та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Керуючись ст.ст.12, 13, 133,137,141, 229, 247, 263, 354 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 04 березня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 10967, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості за кредитним договором в розмірі 11 292 грн. 45 коп.

Стягнути з ТОВ ТОВ «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 454 грн., витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2500 грн., а всього 2 954 грн.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, тобто 454 грн., сплаченого ним при подачі позовної заяви згідно квитанції № 90561 від 29.06.2021 року, сплаченого в АТ «Ощадбанк» отримувач ГУК у Полтавській області/Шевченківський район 2030101, код отримувача 37959255, р/р отримувача UA 378999980313181206000016716.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - ТОВ «Фінпром Маркет», юридична адреса - м. Ірпінь, вул. М.Стельмаха, 9А, оф.204, код ЄДРПОУ- 43311346.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, юридична адреса: м.Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), м.Полтава, вул. Стешенка, 6, код ЄДРПОУ 34963066.

Суддя Л.І. Савченко