Ухвала суду № 9933071, 14.05.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2010 р.Справа № 2-а-7354/08/1570 Категорія: 6.6.6Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

доповідача Димерлія О.О.

суддів Домусчі С.Д., Єщенка О.В.

за участю секретаря Коєвої О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2009 року у справі за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 про визнання не дійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2004 року державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси (надалі ДПІ) звернулася до суду з позовом, предметом якого є: визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.10.2002 року, укладеного між приватним підприємством (надалі ПП) «Галс»та субєктом підприємницької діяльності (надалі СПД) ОСОБА_5; зобовязання СПД ОСОБА_5 повернути ПП «Галс», отримані останнім за угодою від 01.10.2002 року 28 тон соняшнику, вартістю 29120, 00 гривень, а при їх відсутності його вартість; стягнення з ПП «Галс»в доход держави вартість отриманого товару за угодою від 01.10.2002 року у розмірі 29120, 00 гривень.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ДПІ зазначила, що на момент укладення оскаржуваної угоди ПП «Галс»було знято з обліку як платник податку на додану вартість (надалі ПДВ), а відтак не мало права виписувати на адресу СПД ОСОБА_5 податкові накладні. Позивач вважає, що спірна угода була укладена підприємством з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, а саме: приховування доходів від оподаткування.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20 січня 2005 року у задоволені позову відмовлено повністю, оскільки підставою для видання податкових накладних є достатній обсяг операцій з продажу соняшника у 2002 році, а не наявність у продавця свідоцтва платника ПДВ.

Переглянувши зазначене рішення за апеляційною скаргою податкової, 29 березня 2005 року Одеський апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою скасував рішення господарського суду Одеської області, позов ДПІ у Малиновському районі м. Одеси задовольнив, зокрема визнав недійсною укладену між ПП «Галс»та СПД ОСОБА_5 усну угоду купівлі-продажу соняшника за накладною та податковою накладною №24/10 від 24.10.2002 року на загальну суму 29120, 00 грн., стягнув з ПП «Галс»на користь СПД ОСОБА_5 вартість товару, переданого за усною угодою на суму 29120, 00 грн., стягнув з СПД ОСОБА_5 на користь держави вартість отриманого за усною угодою товару на суму 29120, 00 грн., стягнув в доход держави з ПП «Галс»витрати по державному миту в сумі 437 грн, стягнув з ПП «Галс»витрати на інформаційне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції, підприємець звернувся до суду з касаційною скаргою.

У звязку з набранням чинності КАС України, 04 листопада 2005 року Вищий господарський суд України постановив ухвалу, якою передав касаційну скаргу ОСОБА_5 разом зі справою до Вищого адміністративного суду України для вирішення.

Переглянувши судові рішення у порядку касаційного провадження, 09 квітня 2008 року Вищий адміністративний суд України прийняв ухвалу, якою частково задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_5. скасував рішення господарського суду Одеської області від 20.01.2005 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.03.2005 року, а справу направив на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду. Рішення мотивовано тим, що допущені судами попередніх інстанцій порушення не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

У липні 2008 року ДПІ, уточнивши позовні вимоги, просила: визнати недійсним договір купівлі-продажу б/н від 01.10.2002 року, укладений між ПП «Галс»та СПД ОСОБА_5; стягнути з ПП «Галс»на користь СПД ОСОБА_5 вартість соняшнику у сумі 29120, 00 грн, стягнути з СПД ОСОБА_5 в доход держави вартість отриманого соняшнику за усною угодою, укладеною у жовтні 2002 року, у сумі 29120, 00 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з ПП «Галс»на користь СПД ОСОБА_5. вартості соняшнику у сумі 29120, 00 грн. закрито у звязку з ліквідацією ПП «Галс».

25 травня 2009 року Одеський окружний адміністративний суд прийняв постанову, якою повністю відмовив ДПІ у задоволенні позову з тієї підстави, що податковою не доведено факт наявності у відповідача зобовязання зі сплати податку за спірною угодою.

У поданій апеляційній скарзі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що з 11.03.2004 року по 05.05.2004 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства СПД ОСОБА_5 за період з 19.06.2002 року по 01.01.2004 року, за результатами якої складено акт № 1276/17-01/2762316994/83 від 05.05.2004 року. Перевіркою правильності визначення податку на додану вартість встановлено, що у жовтні, листопаді та грудні 2002 року постачальником СПД ОСОБА_5 було ПП «Галс». Останній виписав на адресу фізичної особи підприємця податкові накладні, на підставі яких ОСОБА_5 зарахував до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену ним у вартості придбаного товару. Разом із тим, за даними ДПІ на момент оформлення накладних ПП «Галс»було знято з обліку як платника ПДВ.

У поданих письмових запереченнях ОСОБА_5 зазначив, що між ним, з одного боку, та ПП «Галс», з другого, було укладено угоду, відповідно до якої СПД придбав у підприємства 28 тон соняшника за ціною 866, 67 гривень за 1 тону, що підтверджується Рахунком №24/10 від 24.10.2002 року на суму 29120, 00 грн, з яких 4853, 33 ПДВ, Накладною № 24/10 від 24.10.2002 року на 29120, 00 грн, Податковою накладною №24/10 від 24.10.2002 року на суму 29120, 00 грн (а.с. 102-104). Про відсутність у контрагента свідоцтва платника ПДВ відповідач не знав, а тому вважає, що правомірно відніс сплачену у вартості товару суму ПДВ до податкового кредиту. Укладену угоду вважав правочином, спрямованим на набуття сторонами юридичних прав та обовязків.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковою не надано доказів на підтвердження факту наявності у відповідача умислу щодо приховування доходів від оподаткування.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком, вважає його вірним з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, і сторони це не заперечують, що 24.07.2000 року ПП «Галс»було взято на облік ДПІ Іллічівського району м. Одеси (Т.1 а.с. 34). 01.08.2000 року ПП було взято на облік як платник ПДВ, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість, копія якого долучена до матеріалів справи (Т.1 а.с. 22). 01.03.2002 року засновник юридичної особи ОСОБА_7 підписав Наказ №2 про ліквідацію підприємства (Т.1 а.с. 28). 25.03.2002 року підприємство звернулося до ДПІ в Іллічівському районі м. Одеси із заявою про зняття з обліку платника податків та заявою про виключення з реєстру платника податку на додану вартість (Т.1 а.с. 27, 78). Згідно з довідкою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, ПП «Галс»знято з податкового обліку 24.09.2002 року (Т.2 а.с. 79). Незважаючи на це, 24.10.2002 року ПП «Галс»виписало на адресу СПД ОСОБА_5 рахунок на суму 29120, 00 грн, в тому числі ПДВ 4853, 33 грн, за товар соняшник у кількості 28 тон вартістю 866, 67 грн за тону. В підтвердження до матеріалів справи долучено рахунок №24/10 від 24.10.2002 року, накладну №24/10 від 24.10.2002 року та податкову накладну №24/10 від 24.10.2002 року на суму 29120, 00 грн.

З огляду на те, що на момент підписання ПП «Галс»первісних бухгалтерських документів за спірною угодою підприємство винесло наказ про ліквідацію, подало до ДПІ заяви про зняття з обліку як платника податків, платника ПДВ та було знято з податкового обліку, а отже знало та усвідомлювало відсутність у нього права виписувати податкові накладні, судова колегія вважає доведеним фат наявності у ПП умислу на укладення договору з метою приховування доходів від оподаткування.

За змістом ст. 50 ЦК України у редакції від 18.07.1963 року, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, угода, укладена юридичною особою в суперечності з встановленими цілями її діяльності, є недійсною.

В цьому випадку, закон не вимагає визнання недійсності угоди судом, а отже висновок Одеського окружного адміністративного суду про те, що позовна вимога стосовно визнання недійсним спірного правочину не підлягає судовому розгляду, є вірним.

До таких угод, відповідно, застосовуються наслідки, передбачені статтею 48 або 49 Кодексу у редакції 1963 року.

Статтею 49, зокрема, передбачено: «якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави».

Перевіряючи правильність застосування норм матеріального та процесуального права в частині вимог про стягнення з СПД ОСОБА_5 в доход держави вартості отриманого соняшнику за усною угодою 29120, 00 грн, апеляційний суд звертає увагу на припис ч. 1 ст.208 ГК України, що нею встановлена санкція за вчинення правочинів з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Так, нею встановлено, що «…у разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави».

Аналіз правової норми свідчить, що за наявності умислу у ПП «Галс»стягнення коштів з ОСОБА_5 в доход держави є можливим лише за умови попереднього стягнення цієї суми з ПП «Галс»на користь ОСОБА_5. Це означає, що фактично кошти стягуються з особи, яка мала умисел на укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Разом з тим, суду надано докази на підтвердження факту ліквідації приватного підприємства. Так, у матеріалах справи міститься витяг з ЄДРПОУ, що підтверджує відсутність у реєстрі запису про підприємство за ідентифікаційним кодом 31069083 (Т.2 а.с. 86, Т.1 а.с. 18).

Факт ліквідації ПП «Галс»встановлено ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2009 року (Т.2 а.с. 89).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішення в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказане свідчить, що відшкодування суми ОСОБА_5 є неможливим.

В той же час, факт наявності умислу у відповідача суду не доведений. Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2002 року ОСОБА_5 зареєстрований як підприємець Малиновською районною адміністрацією Одеського міськвиконкому, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності фізичної особи (Т.1 а.с.72). 27.06.2002 року відповідача було зареєстровано як платника ПДВ та видано свідоцтво №75411552 (Т.1 а.с. 76). На момент укладення спірної угоди в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (надалі - ЄДРПОУ) містився запис про ПП «Галс». В підтвердження цього факту суду надано довідку Головного управління статистики в Одеській області від 25.10.2004 року, відповідно до якої «…у ЄДРПОУ значиться приватне підприємство «Галс», ідентифікаційний код 31069083, юридична адреса 65033, м. Одеса, вул. Мельницька, 32 Б, керівник Джосан Віталій Якович»(Т.1 а.с. 17).

Враховуючи ту обставину, що на момент вчинення правочину підприємство було включено до ЄДРПОУ, судова колегія апеляційної інстанції вважає недоведеним факт обізнаності ОСОБА_5 про наміри свого контрагента, а також факт наявності у самого ОСОБА_5 умислу на укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави.

Частиною 1 ст. 71 КАС України обовязок доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладається на сторін.

Всупереч наведеній процесуальній нормі, податковою не надано доказів на підтвердження факту наявності у ОСОБА_5 умислу на укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Виходячи з того, що ПП «Галс»ліквідовано, а доказів на підтвердження факту наявності у ОСОБА_5 умислу податковою не надано, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав застосування до відповідача адміністративно-господарської санкції.

Оскільки висновок суду першої інстанції є вірним внаслідок повного зясування обставин справи та правильного застосування правових норм, судове рішення, відповідно до ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ДПІ не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2009 року у справі за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 про визнання не дійсним договору купівлі-продажу залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий:

Судді: