
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/3073/21
18 серпня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було надіслано Заяву від 26 лютого 2021 року щодо списання заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. На день подання заяви ОСОБА_1 за період з 01 січня 2017 року, як особа, що провадить незалежну професійну діяльність прибутку від такої діяльності не отримував, а також подав усю необхідну звітність по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Одночасно з заявою позивач подав відповідачу Заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків від 25 лютого 2021 року відносно Позивача (далі - Форма №8-ОПП) та Заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску від 25 лютого 2021 року відносно Позивача (далі - Форма №7-ЄСВ).
У відповідь на заяву позивача про надання інформації та копій документів, у зв`язку з наявними відомостями щодо протиправних та незаконних дій Головного управління ДПС у Тернопільській області за наслідками розгляду Заяви, Форми №7-ЄСВ та форми №8-ОПП,05 травня 2021 року надійшов Лист від Відповідача від 30 квітня 2021 року №6754/6/19-00-24-04/ НОМЕР_1 , у якому повторно наголосив на тому, що Форма №7-ЄСВ від 25 лютого 2021 року №б/н та Форма №8-ОПП від 25 лютого 2021 року №б/н залишено без виконання, у зв`язку із порушенням при їх поданні вимог, визначених нормативно-правовими актами, а суми недоїмки не підлягають списанню, у зв`язку з тим, що Позивач продовжує перебувати платником єдиного внеску та перебувати на податковому обліку в Відповідача, як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.
За наслідками ознайомлення з Листом від 30 квітня 2021 року №6754/6/19-00-24- 04/ НОМЕР_1 Позивач вважає дану відмову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою від 07.06.2021 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 21.07.2021. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
ОСОБА_1 не подавалося підтвердження припинення незалежної професійної діяльності, зокрема відомості (витяг) з реєстру, а також наголошуємо, що у відповідних заявах (за формою №8-ОПП та №7-ЄСВ) зазначається, що причинами (підставами) для припинення діяльності було власне рішення та орган, який прийняв відповідне рішення - ОСОБА_1 .
Отже, оскільки рішення про право на зайняття адвокатською діяльністю видаються Радою адвокатів регіону, тому і рішення про припинення адвокатської діяльності повинно бути видане теж Радою адвокатів Тернопільської області.
Крім цього, внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Відповідач зазначив, що позивач, ігноруючи приписи законодавства не припиняє незалежну діяльність, оскільки здійснює свою адвокатську діяльність, на підтвердження чого є скріншоти із сайту: «Судова влада України», «YouTube» з яких вбачається, що ОСОБА_1 виступає представником сторін у численних судових справах та активно здійснює адвокатську діяльність. І на підставі наведеного, можна зробити висновок про те, що позивач в порядку судового оскарження намагається ухилитися від сплати єдиного внеску, який відповідно до чинного законодавства повинен сплачувати.
Тобто, не оподатковуючи доходи від адвокатської діяльності, не визначаючи нарахування єдиного внеску, позивач просить відновити нібито порушені права шляхом списання заборгованості по сплаті мінімального ЄСВ. А тому відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 28.07.2021 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 18.08.2021 о 10:15 год.
16.08.2021 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.
Сторони в судове засідання не з`явилися, подавши до суду клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду клопотання сторін у справі в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, розглянувши адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов і відповіді на відзив, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що відповідно до інформації, яка міститься у інформаційній системі «Податковий блок. Облік платників податків», а саме: розділ «Реєстраційні дані», відомо, що Позивач зареєстрований як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю станом на 20.01.2014 року та взятий на облік Тернопільською ДПІ станом на 14.01.2015.
26 лютого 2021 року ОСОБА_1 було надіслано Заяву від 26 лютого 2021 року щодо списання заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
На день подання Заяви Позивач за період з 01 січня 2017 року, як особа, що провадить незалежну професійну діяльність прибутку від такої діяльності не отримував, а також подав усю необхідну звітність по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Одночасно з Заявою Позивач подав Відповідачу Заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків від 25 лютого 2021 року відносно Позивача та Заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску від 25 лютого 2021 року відносно Позивача. Підтвердженням направлення Заяви, Форми №8-ОПП та Форми №7-ЄСВ є Фіскальні чеки ПАТ «УКРПОШТА» від 26 лютого 2021 року №0420527269686, №0420527269678, №0420527269660. Підтвердженням отримання Відповідачем Заяви, Форми №8-ОПП та Форми №7-ЄСВ є роздруківки з офіційного веб-сайту ПАТ «УКРПОШТА» з розділу «Трекінг».
09 квітня 2021 року представником Позивача Адвокатом Любарцем Андрієм Юрійовичем Відповідачу було надіслано Адвокатський запит від 09 квітня 2021 року №09/04/2021-01 про надання інформації та копій документів, у якому просив Відповідача надати інформацію та підтверджуючі документи щодо стану та наслідків розгляду Відповідачем Заяви.
22 квітня 2021 року від Відповідача надійшов Лист від 16 квітня 2021 року №6271/6/19-00-24-04/9326, у якому зазначено, що подана Позивачем Заява, залишена без виконання, а заборгованість не підлягає списанню.
Крім того, 19 квітня 2021 року Позивачем було отримано поштовим відправленням Акт від 13 квітня 2021 року №1515/1900-24-04/3218701032 про результати камеральної перевірки щодо подання звітності з єдиного внеску та декларацій про майновий стан і доходи та декларацій про майновий стан і доходи (за наявності) за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року та інформації даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків які отримували доходи з ознакою « 157» щодо наявності або відсутності доходу (прибутку) протягом періоду 01 січня 2017 року - 01 грудня 2020 року (далі - Акт камеральної перевірки).
У висновках акту камеральної перевірки зазначено, що Заява Позивача не підлягає виконанню, а заборгованість не підлягає списанню.
23 квітня 2021 року Представником Позивача Відповідача було надіслано Адвокатський запит від 23 квітня 2021 року №23/04/2021-01 про надання інформації та копій документів, у зв`язку з наявними відомостями щодо протиправних та незаконних дій Головного управління ДПС у Тернопільській області за наслідками розгляду Заяви, Форми №7-ЄСВ та форми №8-ОПП.
05 травня 2021 року надійшов Лист від Відповідача від 30 квітня 2021 року №6754/6/19-00-24-04/10492, у якому повторно наголосив на тому, що Форма №7-ЄСВ від 25 лютого 2021 року №б/н та Форма №8-ОПП від 25 лютого 2021 року №б/н залишено без виконання, у зв`язку із порушенням при їх поданні вимог, визначених нормативно-правовими актами, а суми недоїмки не підлягають списанню, у зв`язку з тим, що Позивач продовжує перебувати платником єдиного внеску та перебувати на податковому обліку в Відповідача, як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.
За наслідками ознайомлення з Листом від 30 квітня 2021 року №6754/6/19-00-24- 04/10492 Позивач вважає дану відмову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до пункту 9-15 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин), підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 01 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 01 березня 2021 року:
б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
З пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» убачається, що основною метою, яку переслідував законодавець при прийнятті закону є встановлення обов`язку сплати єдиного соціального внеску без отримання доходу не відповідає легальній меті державного регулювання цього виду відносин та є непослідовним у контексті самого Закону, який визначає об`єктом нарахування єдиного соціального внеску саме отриманий дохід.
На дану обставину також наголосила і Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 01 липня 2020 у справі № 260/81/19, яка враховується судом у спірних правовідносинах.
На виконання вимог пункту 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Позивачем, за період починаючи з 01 січня 2017 року і по день подання Заяви, була подана вся необхідна Звітність про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.
Отже, в даному випадку Позивачем дотримано усі вимоги пункту 9-15 Розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» необхідні для списання суми недоїмки, а саме подано у визначений вищевказаним Законом Заяву стосовно здійснення дій щодо списання заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також подано усю необхідну Звітність за період який визначено вищевказаним Законом.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Зі змісту Акта камеральної перевірки, встановлено, що: «Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в частині продовження перебування Позивача як платника єдиного внеску та перебувати на обліку в ГУ ДПС у Тернопільській області як фізична особа, що займається незалежною професійною діяльністю, а тому Заява від 26 лютого 2021 року б/н на списання суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, фізичним особам, які займаються незалежною професійною діяльністю, за період з 1 січня 2017 року по 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб не підлягає виконанню, а заборгованість в сумі 35 588,74 грн. не підлягає списанню».
На момент подання даної Позовної заяви, розмір заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску Позивачем становить 38 888,74 грн. (тридцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 74 копійки), що підтверджується роздруківкою з особистого електронного кабінету платника податків ОСОБА_1 , з розділу «Стан розрахунків з бюджетом».
Як зазначається у абзаці 5 пункту 9-15 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.
Тобто, вищевказаний Закон визначає виключно дві самостійні вимоги, що можуть бути підставами у відмові списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Більше того, перелік даних підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Метою даної камеральної перевірки була перевірка подання звітності з єдиного внеску та декларацій про майновий стан і доходи (за наявності) за період з 01 січня 2017 року по 01 грудня 2020 року та інформацію даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків які отримували доходи за ознакою « 157» щодо наявності або відсутності доходу (прибутку) протягом періоду з 01 січня 2017 року - 01 грудня 2020 року.
Як вбачається зі Звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску Позивач, за період з 01 січня 2017 року та по 01 грудня 2020 року, жодного доходу (прибутку) від здійснення незалежної професійної діяльності не отримував, а також самостійно не сплачував в повному обсязі нараховані суми недоїмки.
Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов`язковим документом, на підставі якого контролюючим органом може бути прийняте податкове рішення.
Контролюючий орган не позбавлений права фіксувати в акті перевірки обставини та викладати власні висновки щодо таких обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, складених на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.
Враховуючи викладене, суд вважає, що дії податкового органу щодо складення акту перевірки є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності фактів, які самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.
Проте, у висновках Акту камеральної перевірки зазначено не результат перевірки подання звітності з єдиного внеску та декларацій про майновий стан і доходи (за наявності) за період з 01 січня 2017 року по 01 грудня 2020 року, і не результати перевірки даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, які отримували доходи за ознакою « 157» щодо наявності або відсутності доходу (прибутку) протягом періоду з 01 січня 2017 року - 01 грудня 2020 року, а факт перебування Позивача платником єдиного внеску, та перебування на податковому обліку у Відповідача як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.
У зв`язку з тим, що Позивачем було подано усю необхідну Звітність про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, у зв`язку з відсутністю перелічених у абзаці 5 пункту 9-15 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» підстав для відмови у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, а також у зв`язку з відсутністю у Відповідача дискреційних повноважень вважаємо, що даний Акт камеральної перевірки складено з порушенням законодавства.
Як видно з матеріалів справи, зокрема в листі від 30 квітня 2021 року №6754/6/19-00-24-04/ НОМЕР_1 Відповідач посилається на підпункт 2 пункту 11.18 Порядку обліку платників податків і зборів затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 № 1588, а саме на те, що: «...фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП. Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу».
В Листі від 03 березня 2021 року №3254/6/19-00-64-01/4892 Відповідач посилається на відомості з Єдиного реєстру адвокатів України (https://erau.unba.org.ua/), відповідно до яких ОСОБА_1 з 20 січня 2014 року значиться у даному Реєстрі як адвокат, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально.
Окрім того, в організаційно-правовій формі зазначено адвокатське об`єднання: «Адвокатське об`єднання «ЛЕГАЛ ГАРАНТІЄ» за адресою: 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Шульгиних, буд.16, кв.16.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, про що безпосередньо вказано у частині чотири статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Отже, з вищевикладеного можна зробити висновок, що Відповідач не був позбавлений можливості здійснити перевірку актуальної інформації, що розміщена в Єдиному реєстрі адвокатів України, чим і скористався, зазначивши це у Листі від 03 березня 2021 року №3254/6/19-00-64-01/4892.
Для остаточного врегулювання даного питання Позивачем було здійснено Запит від 17 травня 2021 року до Ради адвокатів Тернопільської області, в якому просив надати інформацію на підставі якого документу було змінено форму адвокатської діяльності адвоката ОСОБА_1 .
У Листі від 17 травня 2021 року, Рада адвокатів Тернопільської області зазначала, що форму адвокатської діяльності адвоката ОСОБА_1 змінено на підставі заяви від 26 лютого 2021 року з індивідуальної адвокатської діяльності на адвокатське об`єднання «ЛЕГАЛ ГАРАНТІЄ».
З огляду на вище викладене суд вважає, що підставою для списання заборгованості зі сплати єдиного внеску є факт відсутності отриманого особою, що провадить незалежну професійну діяльність на загальній системі оподаткування доходу у період з 01 січня 2017 року, своєчасне звернення до контролюючого органу з відповідною Заявою, подання заяви державному реєстратору про припинення підприємницької діяльності та подання звітності з єдиного внеску.
Аналогічних висновків дійшов, зокрема при розгляді аналогічного спору і Київський окружний адміністративний суд у Рішенні від 26 січня 2021 року по справі № 320/10912/20.
Водночас, Другий апеляційний адміністративний суд в Постанові від 04 лютого 2021 року по справі № 440/6330/20 дійшов таких висновків: «Однак відповідач, з посиланням на припинення позивачем адвокатської діяльності 07.10.2019, тобто до 03 червня 2020 року та звернення з відповідною заявою про зняття з обліку платника податків не у строки визначені Порядком № 1588, дійшов висновку про порушення позивачем п. 11.1 та п.п. 2 п. 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за № 1562/20300 (надалі Порядок № 1588), разом з цим рішення про відмову у списанні недоїмки не прийняв.
Натомість, з аналізу приписів Закону № 2464, з урахуванням Закону № 592-ІХ, та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Мінфіну України за Ns 449 від 20.04.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за Ns 508/26953 (далі по тексту Інструкція № 449), вбачається, що жоден з вказаних нормативно-правових актів не наділяє контролюючий орган правом відмовляти у задоволенні заяви про списання недоїмки в порядку, визначеному пунктом 9-15 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI з підстав порушення позивачем вимог Порядку № 1588, або припинення підприємницької діяльності до 03.06,2020.
Несвоєчасне подання позивачем заяви про зняття з податкового обліку не створює для ОСОБА 1 жодних негативних наслідків при вирішенні питання про списання боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки законодавець не ставить в залежність вирішення такого питання від часової дати припинення діяльності, у тому числі від дати набрання чинності п. 5 розділу І Закону № 592-ІХ.
Вказане свідчить, що висновок контролюючого органу про надання відмови щодо списання суми недоїмки є протиправним та таким, що не узгоджується з вимогами Закону № 2464 та Інструкції № 449
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що відповідач за результатами розгляду заяви ОСОБА 1 не прийнявши рішення, передбаченого абзацом четвертим пункту 9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VІ, допустив протиправну бездіяльність.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Полтавській області щодо неприйняття рішення про списання ОСОБА1 недоїмки, штрафних санкцій та пені зі сплати єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 03.06.2020».
Суд також зазначає, що поняття «отримання доходу (прибутку)», розкривається у абзаці першому пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у відповідності до якого єдиний внесок нараховується для платників, зазначених, зокрема, у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
Відповідно до абзацу 4 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.
Таким чином в розумінні отримання доходу (прибутку) законодавець встановив отримання саме чистого оподатковуваного доходу, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої особи. Своєю чергою, сума чистого оподатковуваного доходу визначається платником податку з доходів фізичних осіб у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Відсутність доходів, прирівняних до тих що підлягають обкладенням податком на доходи фізичних осіб, вказує на відсутність бази нарахування ЄСВ та на відсутність отриманого платником оподаткованого доходу (прибутку).
Крім того, у постанові КАС ВС від 29 липня 2020 року у справі № 120/703/19-а зазначено, що за практикою ЄСПЛ, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа «Серков проти України», заява N 39766/05, пункт 43).
Також, Європейський Суд з прав людини у справі «Лелас проти Хорватії» зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.
Окрім цього у відповідності до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України діє принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що Відповідач за результатами розгляду Заяви Позивача не прийнявши рішення, передбаченого абзацом четвертим пункту 9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», допустив протиправну бездіяльність.
Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
За визначенням ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. В свою чергу, у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, в силу приписів ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що допомоги 12 травня 2021 року між ОСОБА_1 (далі - Клієнт) та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «КОНФЕР ЛЕКС» (далі - Повірений) укладено Договір про надання правової допомоги №12/05/2021-01 (далі - Договір).
У відповідності до пункту 1.1. Договору Клієнт доручає, а Повірений бере на себе зобов`язання забезпечувати реалізацію прав та обов`язків Клієнта щодо підготовки та подання (з правом підпису) до Тернопільського окружного адміністративного суду Позовної заяви до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - Управління) щодо визнання протиправною відмову у списанні Клієнту сум недоїмки за період з 01 січня 2017 року по 01 грудня 2020 року, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, викладену в Листі від 30 квітня 2021 року №6754/6/19-00-24-04/10492, а також зобов`язати Управління списати Клієнту суму недоїмки за період з 01 січня 2017 року по 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеню, нараховані на ці суми недоїмки (надалі - Правова допомога).
Пунктом 4.1. Договору визначено, що за надання Правової допомоги за цим Договором Клієнт сплачує Повіреному фіксований гонорар в розмірі 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок).
У відповідності до пункту 4.3. сторони визнали, що гонорар, визначений в пункті 4.1. цього Договору є платою в комплексі за послуги, визначені в пункті 1.1. цього Договору.
На виконання Договору Повіреним також виставлено Рахунок Клієнту від 12 травня 2021 року №15/05/2021-01 щодо сплати гонорару за Договором.
Відповідно до пункту 4.2 Договору визначено, що має бути сплачено Клієнтом протягом 30 днів після виставлення Рахунку.
Крім того, 24 травня 2021 року між Клієнтом та Повіреним укладено Акт виконаних робіт №1 про виконання Договору про надання правової допомоги від 12 травня 2021 року №12/05/2021-01 (далі - Акт).
У відповідності до пункту 1 Акту Повірений надав Клієнту правову допомогу за Договором, яка полягає у наступному:
- консультування Клієнта з питань порядку та способу оскарження (визнання протиправною) відмови ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ (далі - Управління) у списанні Клієнту суми недоїмки, що були нараховані Клієнту, як особі, що провадить незалежну професійну діяльність за період з 01 січня 2017 року по 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки (1 година);
- вивчення та юридичний аналіз наданих Клієнтом документів, що пов`язаний з відмовою Управління у списанні Клієнту суми недоїмки, що були нараховані Клієнту, як особі, що провадить незалежну професійну діяльність за період з 01 січня 2017 року по 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки (1 година);
- аналіз, вивчення судової практики, що пов`язана з спірними правовідносинами, опрацювання необхідних нормативно-правових джерел (1 години);
- роз`яснення Клієнту за наслідками ознайомлення з наданими документами та вивчення судової практики перспектив судового розгляду та можливих рішень, що можуть бути ухвалені за результатами розгляду справи судом (1 година);
- підготовка проекту Позовної заяви про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії (5 годин);
- узгодження з Клієнтом проекту Позовної заяви, формування додатків до Позовної заяви, засвідчення вірності копій документів (2 години).
Згідно пункту 2 Акту всього станом на 21 травня 2021 року, час, витрачений Повіреним на надання Правової допомоги Клієнту складає 11 годин.
У відповідності до пункту 3 Акту Гонорар має бути сплачений на протязі 30 днів після виставлення Рахунку в повному обсязі в загальному розмірі 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок).
Відповідно до пункту 4 Акту Сторони підтверджують відсутність будь-яких взаємних претензій, що випливають з умов Договору.
На підтвердження фактичного понесення таких витрат, позивач 22.06.2021 долучив до матеріалів справи рахунок на оплату від 12.05.2021 № 12/05/2021 на суму 7000 (сім тисяч) гривень.
Суд погоджується з такою сумою та вважає її співмірною.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, сплачений судовий збір підлягає до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень, у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Тернопільській області в частині відмови у списанні ОСОБА_1 сум недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2017 року по 01 грудня 2020 року, а також штрафів та пені у зв`язку з недотриманням вимог пункту 9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», що викладена у Листі від 03 березня 2021 року №3254/619-00-64-01/4892.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області вчинити дії щодо списання ОСОБА_1 суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 38 888,74 грн (тридцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 74 копійки), що були нараховані ОСОБА_1 , як особі, що провадить незалежну професійну діяльність за період з 01 січня 2017 року по 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 7 000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 серпня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637).
Головуючий суддя Подлісна І.М.
Судове рішення № 99325332, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 18.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 500/3073/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: