Ухвала суду № 99323588, 31.08.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про передачу адміністративної справи до іншого суду

31 серпня 2021 рокум. Ужгород№ 807/457/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді – Калинич Я.М., суддів – Гаврилко С.Є., Рейті С.І.

при секретарі судових засідань – Попович М.М.

за участі:

представник позивача – не з`явився,

представник відповідача – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача у адміністративній справі за позовною заявою Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Ухвалою суду від 19 листопада 2018 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №807/371/18.

Судом встановлено, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року адміністративну справу №807/371/18 передано на розгляд до Господарського суду Закарпатської області за юрисдикцією. Ухвала набула законної сили 09.06.2021 року.

Ухвалою суду від 15 липня 2021 року поновлено провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду на 20 серпня 2021 року о 08:45 год.

19 серпня 2021 року до суду від відповідача надійшло клопотання про передачу справи до Господарського суду Закарпатської області для розгляду в межах справи № 907/553/16 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, зокрема, що позовні вимоги, заявлені в межах справи №807/457/14 прямо пов`язані із справою №907/553/16, оскільки саме за заявою ОДПІ було порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 , а предмет розгляду справи №807/457/14 був підставою для звернення ОДПІ у справі №907/553/16. Вказує, що 21.10.2019 року вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства, яким передбачено що Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце проведення такого.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Розглянувши подане клопотання відповідача, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються клопотання, об`єктивно оцінивши доводи сторін, колегія суддів приходить до наступних висновків.

21 жовтня 2019 року вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства. З дня введення в дію Кодексу, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визнано таким що втратив чинність. Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу України з процедур банкрутства зокрема визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього кодексу незалежно від дати відкриття провадження справи про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Частина 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Вирішуючи питання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області, суд виходить з такого.

Кодексом адміністративного судочинства України не врегульований порядок про передачу справи за підсудністю до Господарського суду .

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування. Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2016 року постановою Господарського суду Закарпатської області відкрито провадження про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , справа № 907/553/16. Керуючись нормами статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, та встановленою обставиною, що у провадженні Господарського суду Закарпатської області знаходиться справа про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суд вирішив справу передати на розгляд Господарського суду Закарпатської області.

Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, рішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.

Суд зазначає, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов`язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.

При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов`язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов`язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.

Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до статті 29 Кодексу адміністративного судочинства, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого в інших випадках здійснюється не пізніше наступного дня після видання відповідного розпорядження голови суду або постановлення відповідної ухвали, яка не підлягає оскарженню.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що справу за позовом Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу необхідно передати на розгляд до Господарського суду Закарпатської області за юрисдикцією (підсудністю) (88000, вулиця Коцюбинського, 2а, місто Ужгород, Закарпатська область).

Керуючись статтями 26, 236, 242 – 248 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області – задовольнити.

Справу № 807/457/14 за позовною заявою Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу передати на розгляд до Господарського суду Закарпатської області за юрисдикцією (підсудністю) (88000, вулиця Коцюбинського, 2а, місто Ужгород, Закарпатська область).

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 01 вересня 2021 року.

Головуюча суддя Суддя Я. М. Калинич С.Є.Гаврилко С.І.Рейті