Рішення № 99322719, 30.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2021 року Справа № 160/7028/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправнм та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №0400-010303-8/38810 «Про відмову в призначенні пенсії» від 18.03.2021 року про призначення пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком № 2 відповідно до пункту «б» стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, з 09.03.2021 року, тобто з дня звернення з заявою про призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 09.03.2021р. звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком та на пільгових умовах разом з всіма наявними у позивача документами згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення оформлене листом від 18.03.2021 №0400-010303-8/38810, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за Списком № 2. У рішенні вказано, що згідно п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на призначення пенсії на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівники,які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але мають не мнше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченими абзацами першим і п`ятнадцятим — двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 вказанго Закону: чоловікам — на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам — на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Враховуючи, що позивач не досягла вказаного віку тому зазначені обставини, не дають права на призначення пенсії. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки вік необхідний для призначення пільгової пенсії в неї наявний, оскільки згідно Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 згідно якого для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років. Записи в трудовій книжці містять усі необхідні відомості щодо прийому, переведення та звільнення позивача з роботи, як цього вимагає чинне законодавство. Позивач зазначає, що досягла пенсійного віку 09.03.2021 року, а тому вважає дії відповідача протиправними.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що згідно п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на призначення пенсії на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 30 вересня 1969 року. Відповідач зазначає, що рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020р. №1-р/2020 ввпливає на осіб у яких право на призначення пенсії на пільгових умовах, виникло до 11.10.2017 року, дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII. Станом на 11.10.2017 позивач досягла повних 48 років та не досягла пенсійного віку, встановленого абз. «б» ст 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (50 років). На день звернення до Головного управління - 09.03.2021 — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося повних 51 роки, тому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у позивача не настало через відсутність встановленого п.2 ч.2 ст 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» віку - 55 років. Таким чином, зазначене не дає права на призначення пенсії відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку з чим, оскаржуване рішення оформлене листом від 18.03.2021 №0400-010303-8/38810 “Про відмову в призначенні пенсії” є правомірним.

Ухвалою суду від 15.06.2021 року вказану справу прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі, згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Першим днем для прийняття рішення по даній справі є 15.08.2021р. - що припадає на вихідний день (неділя), крім того, вказаний період припадає на перебування судді у відпустці, у зв`язку з чим, дане рішення прийнято першим робочим днем - 30.08.2021р.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно копії паспорту громадянина України НОМЕР_1 виданого 29.10.1997р., ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто на момент звернення до ПФУ із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах позивачу виповнилося 51 рік.

У трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 25.07.1988р., наявні наступні записи, зокрема, з 01.09.1984 по 16.07.1988 проходила навчання в СПТУ №41 м. Терновки за спеціальністю апаратник вуглезбагачування, 25.07.1988 року прийнята на роботу машиністом конвеєра 2 розряду у Виробниче об`єднання “Павлоградвугілля ЦЗФ “Павлоградська”, 01.10.1990 року переведена на посаду машиніста установок збагачення та брикетування, 27.08.1992 року переведена на посаду апаратника вуглезбагачування 5 розряду, 30.11.1998 року звільнена із займаної посади у Виробничому об`єднанні “Павлоградвугілля ЦЗФ “Павлоградська”, позивач працювала на посадах, які передбачають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2. Загальний трудовий стаж становить 32 роки 11 місяців та 22 дні, стаж пільгової роботи станом на 31.12.2020 року складає 10 років 03 місяці 21 день.

Окремо, не є спірним питання про достатність стажу як загального так і пільгового, а тому про його зарахування не було предметом відмови в призначенні пенсії.

Позивачем 09.03.2021р подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За результатами розгляду якої відповідачем прийнято рішення оформлене листом №0400-010303-8/38810 від 18.03.2021 “Про відмову в призначенні пенсії”, яким відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначено, що згідно п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на призначення пенсії на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівники,які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченими абзацами першим і п`ятнадцятим — двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 вказаного Закону: чоловікам — на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам — на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 та не досягла необхідного пенсійного віку, тому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах було відмовлено. З вказаним рішенням позивач не погодилась, що й стало підставою для звернення із відповідним позовом до суду.

За приписами статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права, свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав, свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Як встановлено статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).

Як встановлено судом у позивача достатньо стажу роботи, в тому числі стажу на роботі, що передбачають призначення пільгової пенсії, згідно записів в трудовій книжці позивача , оскільки в трудовій книжці зазначені періоди роботи, назви професій, а також визначено, що роботи виконувались повний робочий день.

Відносно тверджень відповідача щодо відсутності у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах, у зв`язку з ти що її вік становить менше 55 років, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Розділу XIV-1 Закону України № 1058-1V право на пенсію за віком на пільгових умовах мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу для жінок не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком па пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року:

53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

54 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березин 1969 року;

54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

Пунктом «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, який набув чинності з 01.04.2015, віковий ценз для жінок збільшено до 55 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.

Згідно рішення прийнятого Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII.

Пунктом першим резолютивної частини Рішення №1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991, зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015.

Пунктом 3 цього рішення вирішено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-XII для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаній нормі, в наступній редакції: «застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14,пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788—XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213—VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам».

Відносно позивача правила означених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 50 років за пунктом «б» статті 13 Закону №1788-XII, в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, та 55 років за пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.

Виходячи із засад розумності і справедливості та в силу ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», суд має враховувати висновки Конституційного Суду України викладені у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020.

Отже, згідно з принципом правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України, така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як пенсійний вік, має застосовуватися в порядку, визначеному п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020. Таке застосування вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Таким чином, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі №0400-010303-8/38810 від 18.03.2021р. “Про відмову в призначенні пенсії”, прийнято відповідачем необґрунтовано, оскільки у рішенні про відмову у призначенні пенсії не враховано рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року щодо пенсійного віку позивача, а наведені підстави судом визнано необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а тому на переконання суду слід: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №0400-010303-8/38810 від 18.03.2021 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком № 2 відповідно до пункту «б» стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, з 09.03.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 908,00 грн.

На підставі ст.139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 908,00грн.

Керуючись ст.ст. 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №0400-010303-8/38810 від 18.03.2021 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком № 2 відповідно до пункту «б» стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, з 09.03.2021 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова