Ухвала суду № 99320299, 01.09.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/3455/13-ц

Провадження №4-с/235/14/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2021 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Бородавки К.П. за участю секретаря судового засідання Григор`євої С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – заявник, боржник) в особі представника - адвоката Василенка А.І. звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій, з урахуванням заяви (скарги) від 13.08.2021 (а.с.80-83) просить визнати відмову у знятті арешту протиправною та зобов`язати Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) зняти арешт з майна ОСОБА_1 , який було накладено в межах виконавчого провадження Покровським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № ВП41392422 від 30.12.2013.

Скарга мотивована тим, що 27.11.2014 державним виконавцем Клімовою Р.Д. винесено постанову про закриття виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України про виконавче провадження, а копію направлено стягувачу із встановленням строку повторного пред`явлення 27.11.2015. Вказує, що звернувся із заявою до Покровського міськрайонного ВДВС про зняття арешту з його майна, так як постанова, якою було накладено арешт, скасована та виконавче провадження закрито. ВДВС 23.10.2020 надіслав заявнику лист, за яким виконавчі документи відносно боржника на виконанні станом на 22.10.2020 не перебувають.

Посилається також на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за якою щодо заявника зареєстровано обтяження на нерухоме майно згідно постанови про відкриття виконавчого провадження №ВП41392422 від 30.12.2013 при виконанні виконавчого листа №2/235/1366, виданого 04.09.2013 Красноармійським міськрайонним судом.

Стверджує, що оскільки виконавче провадження щодо стягнення боргу з боржника не відкрито, а провадження, відкрите у 2013 році, закрито у зв`язку з поверненням виконавчого документу стягувачу, інших виконавчих проваджень не існує, державна виконавча служба не може зняти арешт, так як не наділена у вказаному випадку належними повноваженнями, то порушуються права громадянина на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, що потребує судового захисту.

Ухвалою суду від 25.08.2021, враховуючи постанову Донецького апеляційного суду від 27.07.2021, заявнику поновлений строк для подання скарги та скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні (а.с.89).

В судове засідання заявник та його представник не прибули, від представника заявника – адвоката Василенка А.І. надійшла заява про розгляд справи без його участі та задоволення скарги (а.с.99).

Заінтересована особа АТ «ВТБ Банк» (далі – стягувач, Банк), будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, правом участі в судовому засіданні не скористалась, свого представника до суду не направила, клопотання про відкладення/ пояснення по суті скарги не надала.

Заінтересована особа Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (далі – ВДВС) до суду не прибула, причини неявки не повідомила, пояснення не надала.

В силу приписів ч.2 ст.450 ЦПК України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутністю її учасників.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18.07.2013 у справі №2/235/1366/13 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Донецька регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені - стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором №R53413244827В від 25.04.2012 на загальну суму 104 090,68 грн (а.с.21-22).

За вказаним судовим рішенням виданий виконавчий лист від 04.09.2013 №2/235/1366, який надійшов до державного виконавця ВДВС 30.12.2013, боржником є заявник, стягувачем – Банк; головним державним виконавцем ВДВС Клімовою Р.Д. відкрито виконавче провадження з накладенням арешту на майно боржника №41392422;

14.03.2014 державним виконавцем видана постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчої дії, «сума виконавчого збору – 35»;

27.11.2014 державним виконавцем видана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 (відсутність у боржника майна); встановлений строк повторного пред`явлення до 27.11.2015 (а.с.5-6).

Листом ВДВС від 23.10.2020 представника заявника на його звернення повідомлено, що виконавчі документи відносно стягнення боргу з ОСОБА_1 на виконанні станом на 22.10.2020 не перебувають та зазначено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 зареєстровано обтяження на нерухоме майно згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № ВП 41392422 відділом державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції від 30.12.2013, при виконанні виконавчого листа №2/235/1366, виданого 04.09.2013 Красноармійським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» боргу 104090,68 грн та судового збору 1040,91 грн. В листі також вказано, що 27.11.2014 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна). Начальником ВДВС зауважено, що виконавче провадження, по якому було накладено арешт у 2013 році, знищено по закінченню строку зберігання, тому відсутня можливість надати копію постанови про накладення арешту та копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с.7, 84).

Заявник, звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця, посилається на те, що виконавче провадження закрито у зв`язку з поверненням виконавчого документу стягувачу, інших виконавчих документів не існує та державна виконавча служба не може зняти арешт з майна заявника, оскільки не наділена у даному випадку належними повноваженнями та виконавче провадження, в якому накладений арешт на майно боржника, знищено у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання.

Розв`язуючи спір, суд враховує такі норми права.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Закон №606).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 Закону №606).

За приписами п.2 ч.1 ст.47 Закону №606 виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч.5 ст.47).

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не

передбачено законом (ст.22 Закону №606).

Відповідно до ст.30 Закону №606 державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

- закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;

- повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;

- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Згідно з приписами ст.50 Закону №606, яка визначає наслідки завершення виконавчого провадження, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або до іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту.

Одночасно приписами п.3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Інструкція №512/5), у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Враховуючи наведені законодавчі приписи, оскільки стягувачем не надано доказів на підтвердження звернення до ВДВС з виконавчим листом №2/235/1366 в період строку повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання, строки повторного пред`явлення виконавчого документу, встановлені ст.22 Закону №606, спливли та заінтересованими особами не надано доказів наявності виконавчих проваджень щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору і витрат виконавчого провадження, при цьому листом від 23.10.2020 ВДВС повідомив про відсутність будь-яких відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що незняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні саме за встановлених обставин, є протиправною бездіяльністю ВДВС і порушене право заявника підлягає захисту шляхом зобов`язання ВДВС зняти арешти зі всього майна заявника.

При цьому суд враховує висновки, викладені Верховним Судом в постановах від 27.03.2020 у справі №817/928/17 та від 07.07.2021 у справі №2-356/12.

Також суд зауважує, що за висновком Верховного Суду, наведеним в постанові від 24.05.2021 у справі № 712/12136/18, боржник як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

З огляду на викладене, скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 450, 451 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця задовольнити.

Визнати відмову у знятті арешту протиправною та зобов`язати Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) зняти арешт з майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який було накладено в межах виконавчого провадження Покровським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № ВП41392422 від 30.12.2013.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду в порядку, визначеному п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до або через відповідний суд.

Суддя