Ухвала суду № 9931927, 11.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Малашкевич С.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2010 року справа №2а-4382/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевича С. А., суддів: Геращенко І.В., Арабей Т. Г.

при секретарі судового засідання Заверюсі Т.С

за участю представників сторін:

від позивача Пеліхос Є. М. за довір.

від відповідача Радченко А. В., Руденко Є. О. за довір.

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 року у справі № 2-а-4382/09/0570 за позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 року задоволений частково позов ВАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, внаслідок чого: податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 13.05.2008 року № 0001941322/0/16206/10/15-16-23/5 визнано частково недійсним на суму 63018,47 грн.; зобовязано Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку списати з особового рахунку позивача суму в розмірі 63018,47 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн. В інший частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити. Апеляційна скарга вмотивована невірним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

Представники відповідача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримали, просили останню задовольнити, проти чого заперечував в судовому засіданні та в письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач, який вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанову суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що 17.04.2008 року відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка ВАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток по декларації з податку на прибуток за І квартал 2007 р., за результатами якої складено акт № 318/15-16-23/25-03361081 від 24.04.2008 року (далі акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем, п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання по декларації з податку на прибуток за І квартал 2007 р. Сума несвоєчасно сплаченого податку склала 265077,93 грн., у т. ч. з затримкою більше 90 днів у сумі 265077,93 грн.

13 травня 2008 року керівником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001941322/0/16206/10/15-16-23/5 про зобовязання позивача сплатити штраф у сумі 132538 грн. 97 коп.

Позивач оскаржує частково зазначене повідомлення-рішення, а саме в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 63018,47 грн.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток та прийняття спірного повідомлення-рішення в цій частині, з огляду на наступне.

Згідно 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Згідно ст. 361 ЦК України, право власності є речовим правом, а обєктами речових прав є, зокрема, і грошові кошти. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України

Кошти, які зберігаються на поточному банківському рахунку позивача, в силу вищевказаних норм, є його власним майном, яким він розпорядився, перерахувавши на сплату розстроченого податкового боргу. Таке волевиявлення власника відображено в платіжних дорученнях, в розділі «призначення платежу».

Позивачем відповідачу надана декларація з податку на прибуток за І квартал 2007р.

Згідно декларації з податку на прибуток за І квартал 2007 р., сума податку на прибуток до сплати становить 2302346,0 грн.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідачем застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.

Як вбачається зі змісту рішення ДПА у Донецькій області від 19.02.2008 р. № 42\24-113 про розстрочення податкових зобов'язань, позивачу було надано розстрочення з 19.02.2008 р. по 15.12.2008 р. за платежем податок на прибуток.

Платіжним дорученням від 17.03.2008 р. № 1532 на суму 127 100,00 грн. позивачем було сплачено податок на прибуток у відповідності до вказаного рішення ДПА у Донецькій області.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що в даному випадку не мало місце порушення строків сплати узгоджених податкових зобовязань, встановлених п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплаченої позивачем суми за рішенням ДПА у Донецькій області від 19.02.2008 року № 42/24-113 в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з податку на прибуток посилається на приписи п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд першої інстанції правомірно не узяв до уваги такі посилання відповідача.

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. Зазначена норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Вона не встановлює право податкового органу здійснювати перерозподіл чи змінювати призначення платежів спрямованих платником податків на сплату визначеного ним у платіжному документі податку. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування. Платник податків, як власник коштів, вправі розпоряджатися своїм майном на власний розсуд в разі відсутності законодавчих чи інших обмежень його права. Відповідач належним чином не довів наявність таких обмежень у позивача та правомірність свого рішення про використання отриманих від позивача суми за іншим призначенням, відмінним від того, яке вказав позивач в платіжних дорученнях.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для зміни призначення платежу, зарахування сплачених позивачем сум в рахунок погашення іншого податкового боргу та безпідставність застосування штрафних санкцій спірним повідомленням-рішенням.

Крім того, судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги про зобовязання відповідача списати з особового рахунку позивача суму у розмірі 63018,47 грн., оскільки саме на цю суму спірне повідомлення-рішення було визнано недійсним.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті постанови були дотримані норми матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 року у справі № 2-а-4382/09/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 року у справі № 2-а-4382/09/0570 - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини її проголошені у судовому засіданні 11 червня 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена 16 червня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

ГоловуючийС. А. Малашкевич

Судді І. В. Геращенко

Т. Г. Арабей