Ухвала суду № 99316302, 20.08.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5393/21

2/0203/1271/2021

УХВАЛА

20 серпня 2021 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська, Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, Кабінету Міністрів України, Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про забезпечення права на звернення до суду шляхом відкриття провадження, встановлення факту невиконання повноважень та завдання матеріальної та моральної шкоди внаслідок нездійснення правосуддя, зобов`язання відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, перерахування коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 10.08.2021 року надійшов вищезазначений позов.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд враховує наступне.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Належним відповідачем у спорах про відшкодування шкоди, заподіяної судом, може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється і тягне відповідальність, установлену законом.

Діючим законодавством України не передбачено можливості розгляду у суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви, про зобов`язання іншого суду до вчинення процесуальних дій, оскільки такі дії/бездіяльність є пов`язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення. Вирішення у суді спору за такими позовними вимогами буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом.

Оскарження діяльності суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій.

Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.

Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Приписи «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України у редакції, чинній до 15.12.2017 року; п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України у редакції, чинній з 15.12.2017 року), «заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства» (п.1 ч.1 ст.109 КАС України у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження), «позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» (п.1 ч.1 ст.170 КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017 року) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами відповідно цивільного чи адміністративного судочинства, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами.

Позовні вимоги про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимоги про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства.

Позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду, можуть бути предметом розгляду у випадках, передбачених ст.1176 ЦК України.

У разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбачених ст.1176 ЦК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України у редакції, чинній з 15.12.2017 року; п.1 ч.1 ст.170 КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017 року).

Відповідні правові висновки наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 року у справі №454/3208/16-ц.

Згідно положень ст.ст.62,126,129 Конституції України матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного; судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, а однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Отже, зазначеними положеннями Конституції України визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов`язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватись у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування моральної шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.

В зв`язку із викладеним, розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій (бездіяльності) судді (суду), пов`язаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання), нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено.

З поданої ОСОБА_2 позовної заяви вбачається, що останнім, окрім інших, відповідачами зазначено Державу Україна в особі Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська, Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

При цьому, заявляються вимоги про забезпечення права на звернення до суду у судових справах №160/6373/21 та №204/5112/21 шляхом відкриття провадження; встановлення факту невиконання вказаними судами своїх повноважень та завдання матеріальної та моральної шкоди внаслідок нездійснення правосуддя; зобов`язання відшкодувати матеріальну та моральну шкоду.

З урахуванням вищенаведеного, зазначені вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства та у відкритті провадження в цій частині заявлених вимог слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України.

Що стосується позовних вимог до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про зобов`язання відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, а також позову до Кабінету Міністрів України, Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, суд враховує наступне.

Згідно ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до п.п.1,10 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 10) у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Проте, заявляючи вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на свою користь та на користь третіх осіб, позивач в пред`явленому позові не зазначив загальну ціну позову; не навів обгрунтованих розрахунків та конкретних сум (ціну позову) в частині заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб за період 2006-2021 років та в частині вимог про стягнення матеріальної шкоди за період з 01.01.2007 року у розмірі всіх місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в частині відшкодування матеріальної шкоди з 01.09.2015 року у розмірі всіх місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, законодавчо визначений розмір якого щорічно змінювався; в частині відшкодування матеріальної шкоди за період з 01.09.2015 року в розмірі всіх місячних мінімальних Єдиних соціальних внесків до Пенсійного фонду; в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі вартості опалювального газу та електричної енергії за опалювальний період 2020-2021 років.

При цьому, позивачем ОСОБА_1 в позові заявлено вимоги як в своїх інтересах, так і інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійного фонду «Екологія-Геос», які зазначені третіми особами, що суперечить приписам ЦПК України, відповідно до якого позовні вимоги заявляються позивачами до відповідачів.

Проте, позивачем до позову не надано належних повноважень на представництво інтересів третіх осіб.

При цьому, суд звертає увагу на те, що з урахуванням приписів ст.ст.19,274 ЦПК України, ціни позову, обраного способу захисту, кількості сторін та третіх осіб, категорії та складності справи, останню не можливо кваліфікувати як малозначну – незначної складності та вона має розглядатись за правилами загального позовного провадження.

З урахуванням цього та приписів ст.ст.58-62 ЦПК України представництво інтересів позивачів – фізичних осіб у даній справі може здійснюватись виключно адвокатом, повноваження якого підтверджуються ордером або довіреністю, а юридичних осіб – адвокатом або керівником, членом виконавчого органу, іншою особою, уповноваженою діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи).

Також у відповідності до вимог ст.ст.175,177 ЦПК України, в позовній заяві не зазначено конкретних обставин, якими позивач обгрунтовує заявлені вимог, а перелічуються лише норми діючого законодавства та рішення Конституційного Суду України, не зазначено які вимоги заявляються до залучених відповідачами Кабінету Міністрів України, Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Не зазначено та не надано доказів, які підтверджують обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; не наведено підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Вказане свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам ч.1, п.п.3-5,9,10 ч.3 ст.175, ч.ч.5,7 ст.177 ЦПК України, що згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України є підставою для залишення його без руху, з наданням позивачу строку протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання позовної заяви з виправленими недоліками та зазначенням:

-позовних вимог, які заявляються до відповідачів в особі Кабінету Міністрів України, Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації;

-наведенням обставин, якими позивач обгрунтовує заявлені вимоги, з зазначенням та наданням всіх доказів, що підтверджують кожну з цих обставин;

-конкретизацією позовних вимог в частині зазначення сум, які заявляються до стягнення окремо, їх обгрунтованого розрахунку та загальної ціни позову;

-наведення підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також позивачу слід визначитись із процесуальним статусом сторін та третіх осіб, надати визначені ст.62 ЦПК України документи, що підтверджують його повноваження на представництво інтересів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійного фонду «Екологія-Геос» на момент пред`явлення позову.

На підставі викладеного, ст.ст.58,62,175-177,185,186,258-260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська, Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про забезпечення права на звернення до суду шляхом відкриття провадження, встановлення факту невиконання повноважень та завдання матеріальної та моральної шкоди внаслідок нездійснення правосуддя, зобов`язання відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, перерахування коштів.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна, Кабінету Міністрів України, Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про зобов`язання відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, перерахування коштів – залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

В разі невиконання ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде визнана неподаною та повернута.

Ухвала в частині залишення позову без руху оскарженню не підлягає.

Ухвала в частині відмови у відкритті провадження набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.Ю.Казак