Постанова № 9931503, 28.05.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-195/10/1770

28 травня 2010 року 12год. 04хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Фаєвський О.М.,

відповідача: представник Кіт В.А., третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державне підприємство "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доДубенська об"єднана державна податкова інспекція третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання податкових полвідомлень-рішень недійсними ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Радивилівський комбінат хлібопродуктів” (далі ДП “Радивилівський КХП”) звернулося з адміністративним позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000542350/2 від 02.12.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 75716,10 грн., № 0000562350/2 від 02.12.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 4121 грн., № 0000552350/2 від 02.12.2009 р, про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 14851,10 грн. та № 0000532350/2 від 02.12.2009 р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 27148,50 грн.

07.05.2010 р. Державне підприємство “Радивилівський комбінат хлібопродуктів” підготовлено та подано до суду заяву про уточнення позовних вимог згідно, якої позивач просить суд визнати нечинними вищевказані податкові повідомлення-рішення

В обґрунтування заявленого позову з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом безпідставно виключено з валових витрат та податкового кредиту підприємства вартість товарно-матеріальних цінностей придбаних у ПП “Лайкост” та використаних на ремонт матеріально-технічної бази. Вчинення вказаної операції підтверджується накладною, податкової накладною та платіжним дорученням, що відповідає приписам ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16.07.1999 р.. пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Будучи платником збору за забруднення навколишнього середовища ДП “Радивилівський КХП” було зобовязано у відповідності ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” від16.10.1992 р. № 2707-XII придбати дозвіл на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Як наслідок витрати в сумі 22899,70 грн. без ПДВ на проведення робіт по збору необхідної документації повинні включатися до складу валових витрат позивача на підставі ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР. Аналогічна розяснення було надано ДПА України при зверненні ДП “Радивилівський КХП” на “гарячу лінію”.

На думку позивача витрати на проведення поточного ремонту асфальтного покриття біля елеватора ДП “Радивилівський КХП” сплачені Радивилівському райавтодору в сумі 101916,67 грн. не перевищують 10 % сукупної вартості основних фондів 1 групи, яка становить 48267 тис. грн. і повинні відноситися до складу валових витрат, у відповідності до пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.

Крім того позивач вказує, що суми дотацій отриманих від центру зайнятості були відображені в складі валових доходів ДП “Радивилівський КХП”, як насідок відсутнє порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.

Враховуючи той факт, що позивачем не занижено валового доходу твердження Дубенської ОДПІ щодо заниження дивідендів та авансових платежів по податку на прибуток у звязку з виплатою дивідендів є необґрунтованими.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та просить суд визнати нечинними оспорювані податкові повідомлення рішення.

Відповідач адміністративний позов не визнав з підстав викладених в письмових запереченнях.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що під час проведення перевірки ДП “Радивилівський КХП” було встановлено вчинення господарських операцій з ПП “Лайкост”. Враховуючи відсутність адміністративно-господарських можливостей у ПП “Лайкост” на виконання зобовязань перед ДП “Радивилівськивільного кодексу України є нікчемними як наслідок позивачем безпідставно сформовано валові витрати та податковий кредит по даній господарській операції. ДП “Радивилівське КХП” в порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР було включено до складу валових витрат суму 22899 грн. сплачених екологічному центру “Екостар” за послуги по розробці екологічної документації. Вказана сума на думку посадових осіб податкового органу повинна відображатися шляхом збільшення балансової вартості нематеріальних активів підприємства. В порушення пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР ДП “Радивилівський КХП” завищено валові витрати в сумі 96459 грн. сплачену Рівненській філії “Радивилівський райавтодор” за ремонт асфальтної площадки. На думку ревізорів, підприємство вказані витрати в податковому обліку повинно було віднести на збільшення балансової вартості основних фондів. Під час перевірки правильності формування позивачем валових доходів було встановлено їх заниження у звязку з не включенням до їх складу дотацій отриманих від районного центру зайнятості на загальну суму 71885,88 грн.

Крім того під час проведення перевірки було встановлено, що підприємством занижено чисту суму прибутку, що необхідно перерахувати до бюджету. Вказане порушення призвело до заниження суми дивідендів, що у відповідності до ст. 61 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 р.” № 107-VI від 28.12.2007 р. та ст. 59 Закону України “Про державний бюджет України на 2009” № 835-VI від 26.12.2008 р.

Вказане порушення призвело до заниження суми авансових платежів по податку на прибуток, що необхідно сплатити у відповідності до пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР. Представник позивача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.08.2009 р. було підписано акт № 161/23/00955791 планової виїзної документальної перевірки ДП “Радивильвський КХП” з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2009 р. Як вбачається з висновків акту перевірки, за результатами її проведення посадовими особами податкового органу було встановлено порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 пп. 5.3.2 п. 5. 3 ст. 5, пп. 8.3.4 п. 8.3, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на суму 64544 грн.; п. 4.2 ст. 4 пп. 7.4.1, 7.4.2, 7.4.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 18099 грн.; ст. 61 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 р.” № 107-VI від 28.12.2007 р. та ст. 59 Закону України “Про державний бюджет України на 2009” № 835-VI від 26.12.2008 р., що призвело до заниження нарахованих дивідендів на суму 10783 грн.; пп. 7.8.2 п. 78 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, що призвело до заниження авансових платежів по податку на прибуток в сумі 15276 грн.

На підставі акту перевірки 14.08.2009 р. Дубенською ОДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000532350/0, № 0000542350/0, № 0000552350/0 і № 0000562350/0 якими підприємству визначено податкові зобовязання по податку на прибуток, податку на додану вартість, а також по відрахуванню частини чистого прибутку (доходу) та авансового внеску по податку на прибуток.

ДП “Радивильвський КХП” скористалося правом на адміністративне оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень. За наслідками розгляду первинна скарга була залишена без задоволення. Повторна скарга задоволена частково та скасовано податкові повідомлення-рішення Дубенської ОДПІ в частині донарахування 12400 грн. податку на прибуток і 2480 грн. застосування штрафних санкцій, крім того було скасовано 12580 грн. донарахованих авансових внесків по податку на прибуток та 4338 грн. застосованих штрафних санкцій.

02.12.2009 р. Дубенською ОДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000542350/2 від 02.12.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 75716,10 грн., № 0000562350/2 від 02.12.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 4121 грн., № 0000552350/2 від 02.12.2009 р. на суму 14851,10 грн., про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 14851,10 грн. та № 0000532350/2 від 02.12.2009 р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 27148,50 грн., що й стали предметом судового оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи на протязі 2008-2009 рр. ДП “Радивидівський КХП” було отримано дотації з районного центру зайнятості на створення додаткових робочих місць на загальну суму 71886 грн. в т.ч. 2 кв. 2008 р. 12846,02 грн., 3 кв. 2008 р. 40835,82 грн., 4 кв. 2008 р. 7214,69 грн., 1 кв. 2009 р. 10989,35 грн.

Вказані обставини не заперечується сторонами.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР до складу валового доходу включаються суми дотацій і субсидій з фондів загальнообовязкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Вказані суми дотацій з центру зайнятості не були відображені ДП “Радивилівський КХП” в рядку 01.6 “Інші доходи” в деклараціях з податку на прибуток на протязі 2008-2009 рр., що призвело до заниження валового доходу.

Матеріалами справи та поясненнями представників позивача не спростовується вказане порушення допущене ДП “Радивидівський КХП”. З таких обставин суд погоджується з висновками податкового органу щодо заниження валового доходу позивачем на суму 71886 грн., що мало наслідком несплату до бюджету податку на прибуток підприємств в сумі 17971,5 грн.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Заниження податку на прибуток підприємств в сумі 17971,5 грн. призвело до виникнення штрафних санкцій на підставі вищенаведеної норми в сумі 8985,75 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Дубенської ОДПІ ДП “Радивилівський КХП” № 0000542350/2 від 02.12.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 75716,10 грн. є правомірним в частині визначення податкового зобовязання на суму 26957,25 грн. в т.ч. 17971,5 грн. основного платежу та 8985,75 грн. застосованих штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи в березні 2008 р., на підставі договору б/н від 05.02.2008 р., ДП “Радивилівський КХП” було придбано у Екологічного центру “Екостар” послуги по розробці екологічної документації на загальну суму 22899,70 грн. без ПДВ. В наступному вказана документація була використана для отримання висновку державної санітарної експертизи від 12.01.2009 р. та дозволу № 5625810100-11 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 06.03.2009 р. Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області.

На думку посадових осіб податкового органу вказані витрати повязані з придбанням нематеріального активу і їх слід віднести на збільшення балансової вартості

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР) Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

При цьому пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР не дозволяє включати до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, повязані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Під нематеріальним актив згідно п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР розуміють обєкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

Згідно ст. 420 Цивільного кодексу України до обєктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори; компютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

Згідно ст. 421 Цивільного кодексу України Субєктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) обєкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Обсяг майнових прав визначається ст. 424 Цивільного кодексу України Майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання обєкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання обєкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

З досліджених матеріалів справи суд прийшов до висновку, що ДП “Радивилівське КХП” не володіє виключними правами субєктом права інтелектуальної власності на висновок Екологічного центру “Екостар”. Як наслідок витати в сумі 22899,70 грн. понесені позивачем не можуть розглядатися як такі, що спрямовані на придбання нематеріального активу.

Таким чином, ДП “Радивилівський КХП” було правомірно включено до складу валових витрат вартість робіт Екологічного центру “Екостар”.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі договору № 5 від 06.06.2008 р. ДП “Радивилівський КХП” було замовлено проведення підрядних робіт по влаштуванню асфальтної площадки у філії “Радивилівський райавтодор” ДП “Рівненський облавтодор”.

У відповідності до довідки форми КБ-3 за червень 2008 р. загальна вартість виконаних робіт становить 122300 грн. з ПДВ.

При цьому до складу валових витрат ДП “Радивилівський КХП” за 2 кв. 2008 р. було включено суму в розмірі 101916,67 грн.

На думку посадових осіб Дубенської ОДПІ позивач мав право на віднесення до складу валових витрати лише 5458 грн. (10 % балансової вартості асфальтної площадки, що становить 54580 грн.).

З такими висновками суд не погоджується виходячи з наступного.

Згідно пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР Платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, повязані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Як вбачається з додатку К1/1 декларації по податку на прибуток підприємств та підтверджується посадовими особами податкового органу на ст. 15 акту перевірки загальна балансова вартість основних засобів всіх груп ДП “Радивилівський КХП” станом на становить 22087264 грн. Гранично допустима 10 відсоткова межа щодо формування валових витрат становить 2208726,4 грн., що значно перевищує суму в 101916,67 грн., яка фактично була включена до складу валових витрат позивачем.

Таким чином, твердження Дубенської ОДПІ щодо можливості включення позивачем до складу валових витрат позивача лише 5458 грн. (десяти відсотків балансової вартості асфальтної площадки) не відповідає нормам пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР та є надуманими.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що ДП “”Радивилівський КХП” не було завищено в червні 2008 р. валові витрати на суму 96459 грн. (101917 - 5458).

Як вбачається з матеріалів справи в лютому 2008 р. ДП “Радивилівський КХП” було придбано у ПП “Лайкост” товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 20800 грн. в т.ч. 3466,67 грн. ПДВ. Придбання вказаних товарів підтверджується накладною та податковою накладною № 20/023 від 20.02.2008 р.. Оплата товарів проведена шляхом перерахування коштів на готівковий рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 238 від 20.02.2008 р.

Придбані товарно-матеріальні цінності було розміщено на складі ДП “Радивилівський КХП”, що підтверджується картками складського обліку.

За наслідками придбання ДП “Радивилівське КХП” було сформовано валові витрати в сумі 17333,33 грн. та податковий кредит на суму 3466,67 грн.

На думку податкового органу вказаний правочин є нікчемним так як останній не спрямований на настання реальних наслідків та вчинений з метою отримання ДП “Радивилівський КХП” податкової вигоди у вигляді формування валових витрат та податкового кредиту.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-XIV Бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-XIV Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, підставою для формування бухгалтерського обліку та, відповідно, податкового є наявність у підприємства первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції.

При цьому спеціальними податковими законами встановлюються ряд особливостей ведення податкового обліку платником податків.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 08.12.1994 р. № 334/94-ВР Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 08.12.1994 р. № 334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включається сума будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 08.12.1994 р. № 334/94-ВР Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Положення Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 08.12.1994 р. № 334/94-ВР узгоджуються з приписами Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З аналізу вищенаведених норм права слідує, що підставою для формування валових витрат та податкового кредиту є наявність первинного документа та податкової накладної, що підтверджують понесені підприємством валові витрати та сформований податковий кредит. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Матеріалами справи документально підтверджується придбання ДП “Радивилівський КХП” товарно-матеріальних цінностей у ПП “Лайкост” з наступним їх розміщенням на складських приміщеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” від 15 травня 2003 року № 755-IV Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент виконання оспорюваного правочину відомості про ПП “Лайкост” були занесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців і вказане підприємство було зареєстроване платником податків на додану вартість.

За таких обставин, покликання Дубенської ОДПІ на той факт, що на момент проведення перевірки позивача ПП “Лайкост” не знаходиться за юридичною адресою як на одну з підстав для визнання правочину нікчемним суперечить вищевказаним нормам права та є необґрунтованим, у звязку з чим суд не бере до уваги вказані попокликання.

Відповідно до п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З аналізу вищевикладених норм права суд прийшов до висновку, що для доведення того факту, що правочин між ПП “Лайкост” та ДП “Радивилівський КХП” не спрямований на реальне настання правових наслідків обумовлених ним та вчинений з метою незаконного заволодіння майном держави (у вигляді не сплати податків) Дубенська ОДПІ повинна надати належні та допустимі докази, в даному випадку обвинувальні вироки по кримінальних справа стосовно посадових осіб вищезазначених контрагентів по ст.ст. 205 (фіктивне підприємництво) та 212 (ухилення від сплати податків) Кримінального кодексу України.

Враховуючи відсутність таких доказів твердження посадових осіб податкового органу щодо нікчемності правочину між ПП “Лайкост” та ДП “Радивилівський КХП” є надуманими та такими, що не заслуговують на увагу.

Стосовно тверджень податкового органу про відсутність у ПП “Лайкост” адміністративно-господарських можливостей для виконання взятих перед ДП “Радивилівський КХП” господарських зобовязань по поставці товарно-матеріальних цінностей то суд вважає за необхідне зазначити, що чинними Цивільним та Господарським кодексами України передбачається можливість укладення договорів, які в кінцевому результаті дають можливість мінімізувати адміністративно-господарські потужності субєкта підприємницької діяльності.

За таких обставин, висновки Дубенської ОДПІ щодо завищення позивачем валових витрат на суму 17333,33 грн. та податкового кредиту в сумі 3466,67 грн. є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000542350/2 від 02.12.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 75716,10 грн. слід визнати протиправним в частині визначення податкового зобовязання на загальну суму 48758,85 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000532350/2 від 02.12.2009 р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 27148,50 грн. в частині визначення податкового зобовязання на загальну суму 5220,50 грн. в т.ч. 3467 грн. основного платежу та 1753,50 грн. застосованих штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів перевірки протягом 2008-2009 рр. позивачем було занижено чистий прибуток на загальну суму 71885,88 грн. в т.ч. 2 кв.2008 р. 12846,02 грн., 3 кв. 2008 р. 40835,82 грн. 4 кв. 2008 р. 7214,69 грн., 1 кв. 2009 р. 10989,35 грн.

Ст. 61 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 р.” № 107-VI від 28.12.2007 р. установлено, що державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України “Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів”) ( 1341-15 ) та їх обєднання сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) в розмірі 15 відсотків, зменшеного на суму нарахованих і сплачених дивідендів відповідно до пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ).

Аналогічна норма передбачена на 2009 р. Так ст. 59 Закону України “Про державний бюджет України на 2009” № 835-VI від 26.12.2008 р. визначено, що державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України “Украерорух” відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів” ( 1341-15 ), а також державних підприємств “Міжнародний дитячий центр “Артек” і “Український дитячий центр “Молода гвардія”) та їх обєднання сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) в розмірі 15 відсотків.

Матеріалами справи та поясненнями представників позивача не спростовується вказане порушення допущене ДП “Радивидівський КХП”.

Таким чином, в порушення вказаних норм ДП “Радивилівський КХП” занижено суму нарахованих дивідендів в розмірі 10783 грн. (71886*15 %) в т.ч. 2 кв. 2008 р. 1927 грн., 3 кв. 2008 р. 6126 грн., 4 кв. 2008 р. 1082 грн., 1 кв. 2009 р. 1648 грн.

Згідно пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 08.12.1994 р. № 334/94-ВР Крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Таким чином, заниження ДП “Радивилівський КХП” частини дивідендів, що необхідно сплатити до державного бюджету автоматично призвело до порушення пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 08.12.1994 р. № 334/94-ВР в результаті чого було занижено авансовий платіж з податку на прибуток на загальну суму 15276 грн. в т.ч. за 2 кв. 2008 р. 2730 грн., 3 кв. 2008 р. 8678 грн., 4 кв. 2008 р. 1533 грн.,1 кв. 2009 р. 2335 грн.

Позивачем не надано доказів на спростування вказаних порушень у звязку з чим суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0000552350/2 від 02.12.2009 р. про визначення частини чистого прибутку в сумі 10783 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 4068,10 грн. загалом на суму 14851,10 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000552350/2 від 02.12.2009 р. про визначення авансового платежу по податку на прибуток в сумі 2696 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1425 грн., загалом на суму 4121 грн. є правомірними і підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними № 0000562350/2 від 02.12.2009 р. та № 0000552350/2 від 02.12.2009 р. слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції №0000542350/2 від 2 грудня 2009 року про донарахування податку на прибуток підприємства в частині визнання податкового зобов'язання на загальну суму 48758, 85 грн.

Визнати протипраним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції №0000532350/2 від 2 грудня 2009 року в частині платежу податку на додану вартість, в сумі 3467, 00 грн. - основного платежу та 1753, 50 грн. - штрафної санкції.

У решті позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь позивача Державного підприємства "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Жуковська Л.А.