Постанова № 9931464, 14.06.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1845/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю.,

при секретарі – Кіптіла О.М.,

за участю:

представника позивача - Порубльова С.В.,

представника відповідача - Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Атом" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання рішення недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2010 року позивач Закрите акціонерне товариство "Атом" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання рішення недійсним.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Кременчуцька ОДПІ, прийнявши спірне рішення про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року ЗАТ "Атом", вийшла за межі своїх повноважень, оскільки за змістом статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова декларація не відповідає вимогам закону у випадку, коли в ній відсутні дані щодо платника податку, який заповнює цю декларацію, а не дані його контрагентів, на що посилалася у своєму рішенні Кременчуцька ОДПІ.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що форма податкової декларації з податку на додану вартість, порядок її заповнення та подання затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166, на виконання пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість", а відтак є обов’язковими для всіх платників податку на додану вартість. Заповнення платником податку податкової декларації всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, є в силу підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є підставою для невизнання контролюючим органом такої податкової декларації.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши інші докази в їх сукупності, суд встновив наступне.

Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство “Атом” (код ЄДРПОУ 25163708) зареєстроване Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №126374 від 23.01.1998 року. Підприємство є платником податку на додану вартість з 14 грудня 2004 року, про що свідчить видане йому Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією свідоцтво №23707019.

Матеріали справи свідчать про те, що ЗАТ "Атом" було подано до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року.

Рішенням Кременчуцької ОДПІ, оформленим листом від 12.04.2010 № 12018/10/28, ЗАТ "Атом" запропоновано надати новий звіт за вказаний період у зв’язку з тим, що подана товариством податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року не визнана контролюючим органом як податкова декларація через відсутність у додатку № 5 до декларації (розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) визначення індивідуальних податкових номерів контрагентів позивача по правовідносинах із якими підприємством сформовано суми податкових зобов'язань, податкового кредиту.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до пункту 10.6 статті 10 Закону України “Про податок на додану вартість” форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.

Абзац “ї” підпункту 4.4.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає, що форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за №702/10982 і узгодженим рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 14.06.2005 № 06-10/10-698, затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання.

Таким чином, форму податкової декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення встановлено відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно з пунктом 1.3 Наказу ДПА України від 30.05.1997 №166 декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов’язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації), а згідно з пунктом 4.2 цього Наказу у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) (переробного підприємства)).

Додатками до декларації є: додаток № 1 “Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість”, додаток № 2 “Довідка щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду”, додаток № 3 “Розрахунок суми бюджетного відшкодування”, додаток № 4 “Заява про повернення суми бюджетного відшкодування”, додаток № 5 “Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів”.

З огляду на викладене, ЗАТ “Атом” при поданні декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року зобов’язане було подати усі передбачені Наказом ДПА від 30.05.1997 №166 додатки до декларації та заповнити їх відповідно до норм чинного законодавства, зокрема, в додатку №5 “Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” у колонці 2 вказати індивідуальні податкові номери контрагентів.

Згідно із абзацом 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Оскільки позивач заповнив декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року всупереч встановленим законодавством правилам, суд приходить до висновку, що Кременчуцька ОДПІ правомірно не визнала цю декларацію як податкову декларацію з податку на додану вартість за вказаний період, про що повідомила позивача своїм рішенням, оформленим листом від 12.04.2010 № 12018/10/28.

З огляду на викладене, вимога позивача про визнання недійсним та скасування рішення про невизнання податкової звітності Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області не ґрунтується на положеннях чинного законодавства та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства "Атом" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання рішення недійсним відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 18 червня 2010 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва