Ухвала суду № 9931022, 09.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2010 р. м. КиївК-48274/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСергейчука О.А.

СуддівБившевої Л.І.

Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

секретар судового засіданняСватко А.О.

за участю представників:

позивача: Мусаханов В.З.;

відповідача: Шилов А.К., Філіпенко О.В.;

Генеральної прокуратури України: Чубенко В.В.;

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля і воля»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 р.

у справі №2-а-1068/08 (22-а-28236/08)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Земля і воля»

доДержавної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області

за участю Прокурора Чернігівської області

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Земля і воля»(далі по тексту позивач, ТОВ «Земля і воля») звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області (далі по тексту відповідач, ДПІ у Бобровицькому районі) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2008 р. у справі №2-а-1068/08 (суддя Клопот С.Л.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0000242330/0 від 11.04.2008 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 р. у справі №22-а-28236/08 (головуючий суддя Горбань Т.І., судді Василенко Я.М., Малинін В.В.), постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.07.2008 р. у справі №2-а-1068/08 скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

ТОВ «Земля і воля», не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 р. у справі №2-а-1068/08 (22-а-28236/08), звернулось з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ТОВ «Земля і воля»не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем 11.04.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000242330/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 393818 грн., визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 590722,50 грн., в тому числі 393 818 грн. за основним платежем та 196907,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту «Про результати виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства»від 31.03.2008 р. №267/23/30866306 (далі по тексту Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки, позивачем в порушення вимог абз. 2, 3 п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з вартості придбаних товарів, які відносяться до складу власних валових витрат та оподаткування яких здійснюється відповідно до п. 11.21 ст. 11 цього Закону.

З вказаними висновками акту перевірки правомірно погодився суд апеляційної інстанції з наступних підстав.

Законом України «Про податок на додану вартість»для сільськогосподарських товаровиробників передбачена нульова ставка податку по операціях з поставки переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою.

За приписами абз. 2 п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначений Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. №805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та мясо в живій вазі»(далі по тексту Порядок №805).

Змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 р. №596, пункт 2 Порядку № 805, викладено в наступній редакції: «сільськогосподарські товаровиробники поставляють переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою».

Таким чином, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. № 596 з Порядку № 805 виключена норма, яка дозволяла відносити суми ПДВ по придбаних товарах (роботах, послугах), пов'язаних з виробництвом молока та м'яса в живій вазі, що поставляються сільгосппідприємствами переробним підприємствам, до складу податкового кредиту, який відображався в декларації з розрахунків з бюджетом (загальна декларація), і відповідно отримувати відшкодування з бюджету за цією декларацією.

Відповідно до пункту 12 Порядку №805 (у редакції з внесеними змінами Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 р. №596) сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. При цьому сума акумульованого на окремому рахунку податку на додану вартість за поставлені молоко та молочну продукцію спрямовується на придбання приладів і реактивів, необхідних для визначення показників якості молока і молочної продукції, фільтрувальних матеріалів, холодильного обладнання та доїльних установок у разі неналежного забезпечення ними сільськогосподарських підприємств.

Сільськогосподарські підприємства ведуть бухгалтерський облік розрахунків з податку на додану вартість на окремому аналітичному рахунку.

У разі одержання за договорами товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах зазначеної в абзаці першому цього пункту продукції, сплачену суму податку на додану вартість з операцій поставки таких товарно-матеріальних цінностей, надання послуг відносять на податковий кредит по розрахунках з таких сільськогосподарських операцій.

Відповідно до абзацу 4 п.п. 1.2. п. 1 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166 платники податку, у яких згідно з чинним законодавством суми податку на додану вартість повністю залишаються у їх розпорядженні для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену).

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з обґрунтованістю висновків суду апеляційної інстанції стосовно того, що з моменту внесення змін до Порядку №805 операції з поставки молока та мяса в живій вазі сільгоспвиробниками на переробні підприємства за нульовою ставкою та податковий кредит, повязаний з придбанням товарно-матеріальних цінностей для виробництва зазначених товарів, підлягають відображенню у спецдеклараціях №1, у звязку з чим податковим органом правомірно винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином зясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Підстав для скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 р. у справі №2-а-1068/08 (22-а-28236/08) не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля і воля»на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 р. у справі №2-а-1068/08 (22-а-28236/08) залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 р. у справі №2-а-1068/08 (22-а-28236/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.