Рішення № 99309662, 27.08.2021, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1323/21

Провадження № 2-а/163/35/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Шеремети С.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві ОСОБА_1 просить ухвалити рішення про скасування постанови серії ЕАН № 4292970 від 02 червня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1321 КУпАП та провадження у цій справі закрити.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що оскаржуваною постановою його притягнуто до відповідальності за перевезення негабаритного вантажу шириною 2,7 м без дозволу уповноваженого органу поліції на участь у дорожньому русі та здійснення руху без проблискових маячків оранжевого кольору. Вважає постанову незаконною, оскільки перевозити вантаж він мав право без дозволу органу поліцію з огляду на сплату перевізником ТОВ «Негабарит-Сервіс» єдиного збору у пункті пропуску через державний кордон, що підтверджується копією уніфікованої митної квитанції МД-1 серії 20502Р №0407063 від 31.05.2021 року. Крім цього, фактичне вимірювання транспортного засобу з вантажем у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 не здійснювалося, а після винесення оскаржуваної постанови він безперешкодно продовжив рух заданим маршрутом, що підтверджує незаконність дій поліцейського, оскільки в разі перевищення габаритного нормативного параметра більш як на два відсотки подальший рух забороняється. Стосовно проблискового маячка оранжевого кольору, то окремий дозвіл на його встановлення не видається. Цей маячок має бути встановлений та увімкнений лише в разі здійснення перевезення великогабаритного вантажу на підставі дозволу Національної поліції на участь у дорожньому русі, який одночасно є дозволом на встановлення і використання маячка, а перевезення великогабаритного вантажу на підставі дозволу органу поліції не завжди є обов`язковим. Крім цього, відповідно до ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити, зокрема, відомості про технічний засіб, яким здійснено фіксацію.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому покликається на необґрунтованість заявлених позовних вимог. Вказав, що оскаржувана постанова повністю відповідає встановленим вимогам, розгляд справи уповноваженою особою проведено з дотриманням чинного законодавства, винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення доводиться показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем Правил дорожнього руху і є особами, незацікавленими в результатах розгляду справи, віднесеної до їх компетенції, та у встановлений законодавством спосіб відреагували на виявлене правопорушення. Процедура розгляду справи була зафіксована на нагрудний відеореєстратор інспектора, проте надати суду відеозапис відсутня можливість з огляду на його місячний строк зберігання. Доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови позивач не надав, тому просив у задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки не повідомив, свої права та інтереси доручив представляти адвокату Коляді Д.І. згідно договору про надання правничої (правової) допомоги від 08 червня 2021 року.

Представник позивача Коляда Д.І. в канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у поданому відзиві просив розглядати справу за його відсутності.

З огляду на викладене суд розглянув справу за наявними у ній доказами в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Оскаржуваною постановою серії ЕАН №4292970 від 02 червня 2021 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 02 червня 2021 року о 16:17 годині на 159 кілометрі траси М29 Новомосковського району Дніпропетровської області, керуючи автомобілем «VolvoFH13.500», номерний знак НОМЕР_1 , перевозив негабаритний вантаж шириною 2,7 метри, при цьому не мав відповідного дозволу від уповноваженого органу національної поліції на участь у русі, рухався без проблискових маячків оранжевого кольору, чим порушив ч.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30.

Вказаною постановою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132? КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень.

Позивач не оспорює того, що перевозив негабаритний вантаж шириною 2,7 м та рухався без проблискових маячків оранжевого кольору, проте вважає свої дії правомірними, оскільки вантаж переміщував на підставі документа про внесення плати за проїзд, яким є уніфікована митна квитанція, та у його ситуації увімкнення маячків оранжевого кольору не є обов`язковим.

Частина 1 статті 132? КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 року (далі Правила №30 від 18.01.2001 року), згідно п.2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

Відповідно до п.22.5. Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), ...

Пунктом 4 Правил №30 від 18.01.2001 року передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

У статті 48 Закону України №2344-III від 05.04.2001 року «Про автомобільний транспорт» визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Отже, сукупний аналіз вищенаведених положень Правил № 30 від 18.01.2001 року та Закону України №2344-III від 05.04.2001 року дає підстави для висновку про те, що рух великовагового та великогабаритного транспортного засобу може здійснюватися альтернативно на підставі наявності одного із таких документів:

- виданого перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції дозволу;

- документа про внесення плати за проїзд такого транспортного засобу за умови, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

З наказу директора ТОВ «Негабарит-Сервіс»№32-к від 20 квітня 2018 року встановлено, що ОСОБА_1 працює водієм транспортних засобів даного товариства з 23 квітня 2018 року.

Як вбачається з копії погодження маршруту №09-02/16/7504 від 28 травня 2021 року Державне агентство автомобільних доріг України надало погодження ТОВ «Негабарит-Сервіс» на проїзд автомобіля «Вольво/Рольф», (автопоїзд НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ), з довжиною 18.5 м, шириною 2,70 м та висотою 4,00 м в період з 30.05.2021 по 08.06.2021 за маршрутом ПП «Ягодин» - М07 … - виїзд на М29 - М29 - виїзд на М04 - М04 - Слобожанське. Відстань проїзду 994 км.

У цьому погоджені також зазначено, що плата за проїзд великогабаритного та/або великовагового транспортного засобу в розмірі 59,64 євро входить в єдиний збір та справляться у пунктах пропуску через державний кордон України в режимі ввезення (транзиту).

У статті 5 Закону України від 04.11.1999 №1212-XIV «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України» (далі - Закон №1212-XIV) встановлені ставки єдиного збору за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України контролю вантажів і транспортних засобів, плата за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду) та додаткова плата за кожен кілометр проїзду автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів, загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

У підпункті 5 статті 5 цього Закону №1212-XIV визначено, що ставка єдиного збору за одиницю транспортного засобу в євро за проїзд автомобільними дорогами (за кожен кілометр проїзду) для великогабаритних автотранспортних засобів з перевищенням встановлених параметрів ширини, висоти, довжини становить 0,06.

Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2002 року № 1569 Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон єдиний збір справляється за єдиним платіжним документом - уніфікованою митною квитанцією, форма, порядок заповнення та використання якої встановлюються Мінфіном.

Згідно із копією уніфікованої митної квитанції МД-1 серії 20502Р №0407063 від 31.05.2021 року за проїзд автопоїзда НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ТОВ «Негабарит-Сервіс» сплатило 1991,36 гривню, що еквівалентно 59,64 євро, виходячи із курсу валют 1 євро = 33,3896 гривень.

Розмір внесеної плати за проїзд відповідає вимогам Закону №1212-XIV (0,06 х994 = 59,64 євро).

Як встановлено у справі позивач перевозив негабаритний вантаж шириною 2,7 м, тому у відповідності до п.4 Правил № 30 від 18.01.2001 року та ст.48 Закону України №2344-III від 05.04.2001 року вправі був перевозити такий вантаж на підставі документа про внесення плати за проїзд, оскільки перевищення габаритного обмеження над визначеними законодавством в даному випадку становило менше п`яти відсотків, а саме не перевищувало 27,93 м (2,6 х 0,05 + 2,6).

Отже, вищенаведеним підтверджується те, що позивач ОСОБА_1 здійснював рух автомобілем «Volvo FH 13.500», номерний знак НОМЕР_1 , на підставі уніфікованої митної квитанції про сплату єдиного збору за проїзд вказаного великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами, яка у відповідності до ст.5 Закону №1212-XIV та п.4 Правил № 30 є документом про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відтак, дії позивача узгоджуються з вимогами п.4 Правил № 30 від 18.01.2001 року та їх не порушують, оскільки за наявності документа про внесення плати за проїзд дозвіл уповноваженого підрозділу Національної поліції не вимагається.

Крім цього, відповідач у поданому відзиві не заперечує і жодним чином не спростовує факту наявності у позивача під час досліджуваних подій уніфікованої митної квитанції МД-1 серії 20502Р №0407063 від 31.05.2021 року.

Відтак, законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.4 Правил № 30 від 18.01.2001 року уповноважена особа відповідача не мала.

Оскаржуваною постановою позивачу також ставиться у провину перевезення великогабаритного вантажу без проблискових маячків оранжевого кольору, що, як зазначив інспектор, є порушенням п.4 Правил № 30 від 18.01.2001 року.

Натомість зміст п.4 Правил № 30 від 18.01.2001 року не містить формулювання стосовно обов`язку водія здійснювати перевезення такого вантажу з проблисковими маячками оранжевого кольору.

Незважаючи на це та виходячи із конкретно сформульованого звинувачення, суд з урахуванням встановлених фактичних обставин дійшов наступного висновку.

Підпункт в) пункту 2.1 Правил дорожнього руху визначає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м.

При цьому, установка проблискових маячків без спеціального дозволу тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.5 ст.122 КпАП.

Згідно із п/п д п.9.1 Правил дорожнього руху увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору є попереджувальним сигналом.

Відповідно до п.22.6. Правил дорожнього руху транспортні засоби, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, повинні рухатися з увімкненим ближнім світлом фар, задніми габаритними ліхтарями та встановленими у випадках, визначених спеціальними правилами, розпізнавальними знаками, передбаченими пунктом 30.3 цих Правил, а великовагові та великогабаритні транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, ширина якої перевищує 2,6 м - також з увімкненим проблисковим маячком (проблисковими маячками) оранжевого кольору.

За змістом підпункту є пункту 31.4.7 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутні проблискові маячки оранжевого кольору на великовагових та великогабаритних транспортних засобах, на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м.

Пунктом 17 Правил № 30 від 18.01.2001 року передбачено, що великогабаритні та великовагові транспортні засоби, серед іншого, повинні бути укомплектовані не менш як одним проблисковим маячком оранжевого кольору з автономним живленням.

Відповідно до пункту 29 Правил № 30 від 18.01.2001 року проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів повинен здійснюватися в період найменшої інтенсивності руху. У світлий час доби їх проїзд здійснюється з постійно ввімкненими фарами ближнього світла та проблисковим маячком оранжевого кольору.

Пункт 18 Правил № 30 від 18.01.2001 року визначає, що проблисковий маячок оранжевого кольору встановлюється на транспортному засобі чи на вантажі згідно із вимогами стандартів. Кріплення маячка повинне бути надійним (з урахуванням усіх режимів руху і гальмування) і забезпечувати вільне його бачення усіма учасниками руху. Дозвіл, що видається перевізнику уповноваженим підрозділом Національної поліції, одночасно є дозволом на встановлення та використання проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах та на автомобілі прикриття із зазначенням його марки та державного реєстраційного номера на термін дії дозволу.

Згідно із пунктом 31 Правил № 30 від 18.01.2001 року видача дозволу та подання документів, необхідних для його отримання, переоформлення, видачі дубліката та анулювання, здійснюються через центр надання адміністративних послуг.

Затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року N 1098 Порядком надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби платних послуг передбачено лише видачу дозволу на перевезення надгабаритних, великовагових вантажів.

Із сукупного аналізу положень вищенаведених нормативно-правових актів слідує, що Правила дорожнього руху зобов`язують водія великогабаритного транспортного засобу здійснювати рух з увімкненим проблисковим маячком (проблисковими маячками) оранжевого кольору, на який водій повинен мати дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Правила № 30 від 18.01.2001 року визначають, що виданий перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції дозвіл на участь у дорожньому русі великогабаритного транспортного засобу одночасно є дозволом на встановлення та використання проблискового маячка оранжевого кольору на такому транспортному засобі.

Разом із цим Правила № 30 від 18.01.2001 року та Закон України №2344-III від 05.04.2001 року дозволяє рух великогабаритного транспортного засобу на підставі документа про внесення плати за проїзд такого транспортного засобу за умови, якщо перевищення габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Проте, у такому випадку, видача окремого дозволу уповноваженим підрозділом Національної поліції на встановлення та використання проблискового маячка оранжевого кольору ні Правилами № 30 від 18.01.2001 року, ні затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року N 1098 Порядком, ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.08.2016 року № 771 затверджений лише Порядок обліку та видачі дозволів на встановлення та використання спеціальних світлових сигнальних пристроїв автожовтого (оранжевого) кольору на транспортних засобах реагування суб`єктів охоронної діяльності.

Отже, слідування водієм великогабаритного транспортного засобу на підставі документа про внесення плати за проїзд, яким в даному випадку є уніфікована митна квитанція, юридично унеможливлює отримання дозволу уповноваженого підрозділу Національної поліції на встановлення та використання проблискового маячка оранжевого кольору на такому транспортному засобі, тим самим позбавляє водія можливості дотримання вимог п.2.1, 22.6 Правил дорожнього руху.

Такі законодавчі прогалини не можуть бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки у такому випадку у водія великогабаритного транспортного засобу взагалі відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, як у формі умислу, так і необережності, а відтак в розумінні ст.9 КУпАП не містить складу правопорушення.

До того, у розглядуваному випадку по справі встановлено, що транспортний засіб під керуванням позивача у відповідності до п/п є п.31.4.7 Правил дорожнього руху був обладнаний проблисковим маячком оранжевого кольору, проте не встановлений і не увімкнений. Проте у випадку його встановлення та увімкнення за відсутності дозволу уповноваженого підрозділу Національної поліції дії позивача підлягали б реальній кваліфікації за ч.5 ст.122 КпАП.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи досліджені у справі докази та норми діючого законодавства у суду наявні достатні підстави для висновку, що уповноважена особа відповідача при винесенні оскаржуваної постанови належним чином не з`ясувала і не перевірила усіх фактичних обставин стосовно наявності у позивача дозвільного документа на рух автомобільними дорогами великогабаритного транспортного засобу та юридичної неможливості руху такого транспортного засобу з увімкненими проблисковими маяками оранжевого кольору, внаслідок чого незаконно притягнула позивача до адміністративної відповідальності за передбачене ч.1 ст.1321 КУпАП правопорушення, реального складу якого у його не було.

Згідно із ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів в справі про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як зазначалось вище, факт порушення позивачем правил проїзду великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами відповідачем не відповідає фактичним обставинам справи і є недоведеним, отже, в суду немає підстав вважати, що позивач порушив закон.

В той же час фактичні обставини, на які позивач покладається як на підставу своїх вимог, суд під час розгляду справи в силу ч.2 ст.77 КАС України вважає встановленими і достатньо доведеними належними та допустимими доказами.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вищенаведене з урахуванням проаналізованих доказів і відповідних норм законодавства дає підстави для задоволення позову в повному обсязі.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 454,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 гривень.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оплата позивачем судового збору в сумі 454,00 гривень підтверджується доданою до позову квитанцією АТ КБ "Приватбанк" від 08 червня 2021 року № 0.0.2153396349.1.

Відтак, у зв`язку із задоволенням позову в користь позивача за рахунок бюджетних відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 454 гривні.

Розподіл витрат на професійну правничу допомогу урегульований ст.134 КАС України.

Згідно із ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано договір № 12 про надання правової допомоги від 08 червня 2021 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю представника позивача Коляди Д.І., ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АС № 1024051, акт приймання-передачі наданих послуг від 25 серпня 2021 року, квитанцію АТ КБ «Приватбанк» від 26 серпня 2021 року про оплату позивачем згідно договору про надання правової допомоги 1507,54 гривень.

Відповідно до умов договору № 12 про надання правової допомоги від 08 червня 2021 року за надання правничої допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар у фіксованому розмірі в сумі 1500 гривень. Клієнт оплачує надані послуги згідно підписаного сторонами акту прийому-передачі в готівковому або безготівковому порядку. Право адвоката на отримання гонорару не залежить від результату виконання доручення клієнта.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлює, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правничу допомогу в сумі 1500,00 гривень є реальними, співмірними зі складністю справи, підтвердженими належними доказами, тому у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України також підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Таким чином, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в користь позивача підлягаю стягненню судові витрати в загальній сумі 1954,00 гривень.

Керуючись ст.ст.242-247, 286КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову інспектора УПП в Дніпропетровській області Малярова Станіслава Олексійовича від 02 червня 2021 року серії ЕАН № 4292970 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.132? КУпАП з накладенням стягнення у вигляді 510 гривень штрафу визнати протиправною і скасувати.

Провадження в справі за постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4292970 закрити.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в загальній сумі 1 954 (одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення через Любомльський районний суд.

Ім`я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 .

Ім`я відповідача - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції; місцезнаходження - Троїцька площа 2а, місто Дніпро Дніпропетровської області; ЄДРПОУ - 40108646.

Головуючий: суддя С.А.Шеремета