Рішення № 99306196, 31.08.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9369/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бенца К.К.,

при секретарі - Курбатова Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Ужгород, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №2906/30500/17 від 19.09.2017 року в справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із адміністративним позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України в особі заступника начальника митниці Каращенка А.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №2906/30500/17 від 19.09.2017 року в справі про порушення митних правил.

Мотивуючи позовні вимоги вказує на те, що постановою в справі про порушення митних правил №2906/30500/17 від 19.09.2017 року, винесеною заступником начальника Закарпатської митниці ДФС Каращенком А.І. її притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.3 ст. 470 МК України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 8 500,00 гривень.

Позивач з винесенням постанови не згодна, вважає вказану постанову необґрунтованою та такою, що підлягає до скасування, виходячи з положень ст.ст. 530, 531 МК України. Вказує на те, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності посадова особа митного органу зазначає проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням бази даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, проте висновок про переміщення нею транспортного засобу в митному режимі «транзит» не підтверджено фактом перетину нею державного кордону України.

Зазначила, що при розгляді справи про порушення митних правил посадовою особою Закарпатської митниці не враховано факт відсутності у її паспортному документі відмітки про перетин державного кордону в день ввезення транспортного засобу, як власне і відомостей про ввезення в режимі «транзит» саме нею. Зауважила, що транспортний засіб ніколи не був і не перебуває у її користуванні , а відтак, вона не мала і не могла мати можливості вивезти його за межі митної території України у встановлений строк. Вказала на те, що з приводу ввезення на її ім`я невідомою особою транспортного засобу , вона звернулася до правоохоронних органів з відповідною заявою про вжиття заходів розшуку особи, яка вчинила відносно неї кримінально-карні діяння.

Вказує на те, що посилаючись на протокол про порушення митних правил від 02.09.2017 року, складений інспектором ВМО 1721 м/п «Ужгород» Рудай Г.П. в якості доказу підтвердження її вини наводиться протокол опитування інспектора ВМО №2 м/п «Ужгород» Грабар М.В., проте вказана посадова особа митного органу жодного разу не зазначена в протоколі про ПМП № 2906/30500/17 від 02.09.2017 р.

Крім того позивач вказала на те, що адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 470 МКУ настає за перевищення встановленого ст.95 МКУ строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів. Проте вказаний транспортний засіб є транспортом особистого користування, а отже на її думку посадова особа митного органу неправомірно застосувала, нормативний акт до вказаних правовідносин.

З посиланням на викладене позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №2906/30500/17 від 19.09.2017 року та закрити провадження у справі про порушення митних правил ОСОБА_1 на підставі п.1 ч. 1 ст.531 Митного кодексу України.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав та мотивів викладених у позові. Зазначила, що надала товаришу оригінал свого паспорту для виїзду за кордон з метою організації поїздки за кордон. Вказала на те, що він повернув їй паспорт через декілька годин і повідомив, що не має можливості організувати поїздку за кордон. Зауважила, що коли в`їжджала в Україну працівники митниці повідомили їй про те, що на її ім`я ввезено автомобіль. Заперечила факт ввезення нею на територію України транспортний засіб та заперечила факт перетину кордону 07.03.2016 року. Вказала на те, що відсутні докази того, що саме вона ввозила автомобіль та докази перетину нею кордону 07.03.2016 року . Крім того вказала на те, що у витягах «АСМО Інспектор» та ЄАІС ДМСУ по батькові вказано ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3 , тобто зазначена інша особа. В наступне судове засідання після оголошеної в судовому засіданні перерви не з`явилася, надіслала на адресу суду заяву у якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вкзав на те, що відсутня подія ввезення вищезазначеного транспортного засобу саме позивачем ОСОБА_1 . Зауважив, що позивач зверталася із заявою про вчинення відносно неї злочинних дій невідомими особами. Зазначив, що позивач не перетинала 07.03.2016 року державний кордон про що свідчить відсутність штампу у її паспорті. Крім того вказав на те, що протокол про порушення митних правил складений через тривалий час. Звернув увагу на строк складання протоколу. В наступне судове засідання після оголошеної в судовому засіданні перерви не з`явився, надіслав на адресу суду заяву у якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився , про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. На адресу суду від представника відповідача надійшла заява у якій він просить розглянути справу без участі представника відповідача та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов.

Враховуючи положення ч.3 ст. 268 КАС України , згідно якої неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності сторін, повідомлених належним чином.

Відповідно до положень частини четвертої статті 229 КАС України фіксація судового розгляду технічними засобами не здійснюється.

27.10.2017 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на позовну заяву про скасування постанови у справі про порушення митних правил , з яких вбачається, що 02.09.2017 року, о 04 год. 34 хв., в зону митного контролю митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, на ділянку «в`їзд», смугою руху «зелений коридор» заїхав легковий автомобіль «RENAULT» модель «TRAFIC», реєстраційний номер Польщі НОМЕР_1 , в якому в якості пасажира в приватних справах слідувала громадянка України ОСОБА_1 . В ході проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби та автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» було встановлено, що громадянкою України ОСОБА_1 07.03.2016 на митну територію України через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС був ввезений легковий автомобіль «RENAULT» модель «LAGUNA», р.н. Чехії НОМЕР_2 , в митному режимі «Транзит». Станом на 02.09.17 легковий автомобіль «RENAULT» модель «LAGUNA», р.н. Чехії НОМЕР_2 , з митної території України вивезеним не значиться. Таким чином гр. ОСОБА_1 перевищила граничний термін транзитного перевезення більше ніж на 10 діб.

Заперечуючи проти доводів позивача вказують на те, що ввезення на митну територію України транспортного засобу гр. ОСОБА_4 та вчинення правопорушення громадянкою ОСОБА_1 підтверджується протоколом про порушення митних правил №2906/30500/17 від 02.09.2017 року, витягами з АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС (ДМС) України, протоколом опитування старшого державного інспектора ВМО №2 МІГ «Ужгород» ОСОБА_6 від 07.09.2017 року, інформацією отриманою з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (системи "Аркан"), іншими матеріалами справи.

Вказують на те, що позивач подала всі необхідні документи на переміщення через митний кордон України транспортного засобу, які визначені п.7 розділу 1 наказу ДМСУ №1118 від 17.11.2005 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» і саме тому ввезення транспортного засобу було оформлено на неї.

Зазначили, що відсутність у паспорті громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_3 від 24.10.2012 р. ОСОБА_1 відмітки за 07.03.2016 року про перетин нею державного кордону Словаччини не спростовує факту перевищення встановленого статтею 95 Митного Кодексу України строку доставки товару, що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення більше ніж на десять діб, оскільки така відмітка могла не проставлятися співробітниками прикордонної служби Словаччини, крім того виїзд громадянки України ОСОБА_1 у Словаччину не є необхідною умовою для ввезення останньою автомобіля на митну територію України.

Вказують , що у відповідності до інформації отриманої з інтегрованої міжвідомчої інформаційно- телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система "Аркан") та «наповнюється» Держприкордонслужбою, громадянка ОСОБА_1 07.03.2016 року о 22 год. 29 хв. на автомобілі марки «RENAULT» р.н. Чехії НОМЕР_2 , перетнула державний кордон у напрямку «виїзд», а 07.03.2016 року о 22 год. 39 хв., на цьому ж автомобілі перетнула державний кордон у напрямку «в`їзд», що може свідчити про те, що ОСОБА_1 в Словаччині не була, а виїхала з місця проведення прикордонного контролю та відразу ж повернулась на ділянку «в`їзд в Україну».

Вважають, що позивач невірно тлумачить окремі положення МК України, оскільки згідно п. 57 ч. 1 ст. 4 МК України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Частина перша статті 458 Митного кодексу України визначає порушення митних правил як адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх відповідним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на відповідні органи, і за які Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Матеріалами справи встановлено, що автомобіль марки «RENAULT» р.н. Чехії НОМЕР_2 не використовувався 07.03.2016 року в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів, а отже не являвся транспортним засобом комерційного призначення, а отже в розумінні МК України є товаром.

Зауважили, що подання заяви до поліції не свідчить про наявність протиправних дій стосовно позивача, оскільки відповідних документів, що підтверджують вчинення порушень митних правил внаслідок протиправних дій третіх осіб позивачем не надано. Звернення ОСОБА_1 про вчинення кримінального порушення, надане до правоохоронних органів може лише відображати її думку стосовно певної події і не може вважатися відповідним документом, що підтверджує вчинення порушення митних правил внаслідок протиправних дій третіх осіб.

Вказують на те, що постанова у справі про порушеня митних правил №2906/30500/17 від 19.09.2017 року є правомірною та винесена відповідно до норм чинного законодавства. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Справа перебувала у провадженні судді Монич О.В.

Слід зазначити, що на виконання Постанови КМУ "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211, якою запроваджено карантин, заборонено пасажирські перевезення та встановлено обмеження кількості учасників масових заходів; Указу Президента України від 13.03.2020 № 87/2020, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"; Рішення Вищої ради правосуддя від 26.03.2020 № 880/0/15-20 "Про доступ до правосуддя в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", у зв`язку із карантинними заходами, суд відкладає розгляд справи на іншу дату із повідомленням учасників справи про дату і час судового засідання додатково.

Зважаючи на надмірне навантаження на суддю , враховуючи процесуальну поведінку сторін, з огляду на запровадження карантину в країні , на виконання Постанови КМУ "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211, якою запроваджено карантин, заборонено пасажирські перевезення та встановлено обмеження кількості учасників масових заходів; Указу Президента України від 13.03.2020 № 87/2020, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"; Рішення Вищої ради правосуддя від 26.03.2020 № 880/0/15-20 "Про доступ до правосуддя в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", у зв`язку із карантинними заходами розгляд справи неодноразово відкладався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши вступне слово позивача та представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 02.09.2017 року, о 04 год. 34 хв., в зону митного контролю митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, на ділянку «в`їзд», смугою руху «зелений коридор» заїхав легковий автомобіль «RENAULT» модель «TRAFIC», реєстраційний номер Польщі НОМЕР_1 , в якому в якості пасажира в приватних справах слідувала громадянка України ОСОБА_1 .

В ході проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби та автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» ( орієнтування № 07-70-63/45-1455 від 01.04.2016 ) було встановлено, що громадянкою України ОСОБА_1 07.03.2016 о 22 год 43 хв на митну територію України через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС був ввезений легковий автомобіль «RENAULT» модель «LAGUNA», р.н. Чехії НОМЕР_2 , в митному режимі «Транзит».

Станом на 02.09.17 легковий автомобіль «RENAULT» модель «LAGUNA», р.н. Чехії НОМЕР_2 , з митної території України вивезеним не значиться.

За вказаних обставин головним державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС Рудай Г.П. відносно ОСОБА_1 було запроваджено протокол №2906/30500/17 від 02.09.2017 року про порушення митних правил за ознаками ч.3 ст. 470 МК України, а саме за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на десять діб.

Судом встановлено, що постановою №2906/30500/17 від 19.09.2017 року, винесеною заступником начальника Закарпатської митниці ДФС за наслідками розгляду протоколу №2906/30500/17 про порушення митних правил від 02.09.2017 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 МК України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 гривень, а саме за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортного засобу , що перебував під митним контролем більше ніж на десять діб.

Не погодившись з даною постановою митного органу, ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом.

Стверджуючи, що вказана постанова є протиправною, позивач вказує на те, що не порушувала вимоги ст. 95 МКУ, оскільки через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС не ввозила на територію України з метою транзиту легковий автомобіль марки «RENAULT» модель «LAGUNA», р.н. Чехії НОМЕР_2 , документи для митного оформлення на її ім`я вказаного автомобіля працівникам митниці не подавала, зауважила, що вказаний транспортний засіб є транспортом особистого користування, а не комерційного призначення. Крім того вважає, що невідомими особами вчинено злочин, ввезено та оформлено автомобіль на її ім`я без відому та без згоди на це.

За встановлених обставин, суд, виходить із наступного.

Стаття 470 МК України передбачає відповідальність за порушення строків доставки товарів, транспортних засобів, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів.

Частиною третьою даної статті передбачено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із частиною першою статті 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частин першої, другої статті 92 МК України, митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України. У митний режим транзиту можуть бути поміщені товари, транспортні засоби комерційного призначення незалежно від їх митного статусу.

Статтею 95 МК України встановлено строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Позивач в позові та в судовому засіданні зазначила , що автомобіль «RENAULT» модель «LAGUNA», р.н. Чехії НОМЕР_2 не придбавала , через кордон не перевозила, в митний режим " транзит" не поміщала, взагалі не перетинала кордон 07.03.2016 року.

Відповідно до п.п 3.1 п.3 розділу IV Наказу Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2005 року № 1428/11708 (далі - Правила), у разі ввезення громадянином-нерезидентом з метою транзиту на митну територію України ТЗ, зареєстрованого у відповідному реєстраційному органі іноземної держави, або ввезення з цією самою метою громадянином-резидентом ТЗ, зареєстрованого постійно в цьому органі та який йому належить, що підтверджується відповідним документом про право власності на такий транспортний засіб та реєстраційним документом, декларування такого ТЗ здійснюється в усній формі.

При цьому, відповідно до пункту 2.1 Правил контроль за виконанням зобов`язання про транзит здійснюється митним органом, яким проводилося митне оформлення ТЗ при ввезенні його на митну територію України.

Відповідач встановив той факт, що позивачка перетнула державний кордон України в режимі «транзит» вказаним вище автомобілем на підставі бази даних ЄАІС ДФС та відомчої підсистеми Держмитслужби України системи «Аркан».

Слід зазначити, що поміщення транспортного засобу в режим «транзит» здійснюється особою, яка його ввозить, на підставі документів про право власності на такий транспортний засіб та реєстраційних документів.

Водночас, при складанні протоколу відповідач не з`ясував ту обставину чи є ОСОБА_1 власником автомобіля марки «RENAULT» модель «LAGUNA», р.н. Чехії НОМЕР_2 .

При цьому, для цілей з`ясування цієї обставини Правила містять перелік документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб:

а) придбані (отримані) у громадян чи підприємств - засвідчені нотаріально в країні придбання або в консульських установах чи в посольствах України договори купівлі-продажу, міни чи дарування тощо;

б) придбані в підприємств - оформлені на відповідних бланках і завірені печатками цих осіб чи інших організацій та установ оригінали рахунків, чеків, рахунків-фактур, інвойсів, інших документів. У цих документах, крім чеків, згідно з формою відповідного бланка повинні бути зазначені дата продажу, номери шасі (рами), кузова (або ідентифікаційний номер), двигуна ТЗ, його модель і рік виготовлення, а також прізвище, ім`я, по батькові особи, якій продано ТЗ;

в) технічні паспорти, технічні талони, сервісні книжки, реєстраційні свідоцтва та інші документи на ТЗ, видані вповноваженими органами країни придбання, із зазначенням власника ТЗ або відміткою про зняття ТЗ з обліку.

При цьому, якщо власником автомобіля марки «RENAULT» модель «LAGUNA», р.н. Чехії НОМЕР_2 є інша особа, то цю обставину відповідач, як орган, який контролює виконання зобов`язання про транзит, мав з`ясувати при складенні протоколу про порушення митних правил.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року по справі № 308/7867/17.

Так, згідно з пунктом 14 Розділу І «Загальні положення» Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 №1118, митні органи для звітності ведуть облік ТЗ, що переміщуються через митний кордон України і належать громадянам, із застосуванням Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - ЄАІС), яка створюється з метою забезпечення реалізації державної політики у митній справі, серед основних завдань якої є збирання, оброблення, створення, накопичення, аналіз, передавання та зберігання інформації у сфері митної справи, а також контроль за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем, як через митний кордон України, так і в її межах.

Відповідно до Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби та автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» було встановлено, що громадянкою України ОСОБА_7 07.03.2016 на митну територію України через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС був ввезений легковий автомобіль «RENAULT» модель «LAGUNA», р.н. Чехії НОМЕР_2 , в митному режимі «Транзит». Станом на 02.09.17 легковий автомобіль «RENAULT» модель «LAGUNA», р.н. Чехії НОМЕР_2 , з митної території України вивезеним не значиться.

Будь-яких інших документів на підтвердження ввезення позивачем зазначеного транспортного засобу сторонами не подано.

В свою чергу, особа, яку притягнуто до відповідальності позивач по справі є ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 від 15.06.2016 року) , при цьому, відповідно до паспортних даних позивачка по батькові - ОСОБА_3 , та зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , а у витягу з Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби та автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» позивач ОСОБА_8 та зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .

Таким чином, аналізуючи вимоги статті 489 МК України, щодо з`ясування обставин кожної справи та вирішення її з дотриманням вимог закону, а також приписів частини 1 статті 466 МК України, щодо застосування адміністративного стягнення за порушення митних правил не інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України, вимог пунктів 2 та 3 частини 1 статті 531 МК України, щодо підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, враховуючи розбіжності в даних по батькові особи та розбіжності щодо місця проживання особи, вказаної в інформації з електронних баз даних ЄАІС ДМСУ, АСМО та даних позивача, яку притягнено до відповідальності, суд приходить до висновку, що відповідачем оскаржувана постанова в справі про порушення митних правил винесена без дотримання законодавчих приписів та без врахування обставин у справі, не перевірено факт ввезення саме позивачем спірного автомобіля на митну територію України, а тому на думку суду наявні підстави для скасування постанови в справі про порушення митних правил №2906/30500/17 від 19.09.2017 року.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року по справі №857/8661/19.

При вирішенні питання щодо дотримання відповідачем встановлених статтею 467 МК України строків накладення адміністративного стягнення, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 467 Митного кодексу України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Триваючими адміністративними проступками є проступки, пов`язані з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Слід зазначити, що у розглядуваній ситуації, дата 17.03.2016 року є днем початку вчинення адміністративного правопорушення, шляхом протиправної бездіяльності позивача щодо не доставки ТЗ до органу доходів і зборів. При цьому, з врахуванням того, що вказана бездіяльність позивача продовжувалась і надалі, тому таке порушення є триваючим. Після 17.03.2016 року порушення не припинилось, а продовжувало існувати.

За таких фактичних обставин справи, суд керується приписами ч.1 ст.467 МК України про те, що адміністративне стягнення за вчинення триваючого порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цього порушення.

Слід зазначити, що з матеріалів адміністративної справи вбачається, що за період з 17.03.2016 р. по 02.09.2017 р., позивач перетинала кордон України, зокрема 26.04.2017 року в пункті пропуску Ужгород - Вишнє Нємецке індивідуальним ТЗ в напрямку в`їзд-виїзд (а.с.8).

При цьому, слід зазначити, що інформація про термін вивезення розглядуваного автомобіля «RENAULT» модель «LAGUNA», р.н. Чехії НОМЕР_2 , в строк до 17.03.2016 р. існувала в інформаційній системі АСМО "Інспектор 2006".

Крім того, в системі АСМО " Інспектор" було наявне орієнтування Закарпатської митниці від 01.04.2016 року №07-70-63/45-1455 щодо позивача через відсутність інформації про вивезення за межі митної території України автомобіля «RENAULT» модель «LAGUNA», р.н. Чехії НОМЕР_2 . Із цього часу орган доходів і зборів мав шість місяців для вирішення питання щодо накладення відповідного аміністративного стягнення.

Однак, жодних дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності протягом шести місяців, як після 17.03.2016 року (кінцевий строк вивезення), видачі орієнтування 01.04.2016 року так і після перетину 26.04.2017 року позивачем кордону України, службовими особами Закарпатської митниці ДФС вчинено не було.

Таким чином, вказане вище порушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.470 МК України, було виявлено не пізніше ніж 01.04.2016 року, з часу внесення до системи АСМО орієнтування Закарпатської митниці від 01.04.2016 року №07-70-63/45-1455 щодо позивача через відсутність інформації про вивезення за межі митної території України автомобіля «RENAULT» модель «LAGUNA», р.н. Чехії НОМЕР_2 . Із цього часу орган доходів і зборів мав шість місяців для вирішення питання щодо накладення відповідного адміністративного стягнення.

Таким чином, є безпідставними твердження відповідача про те, що розглядуване порушення було виявлено лише 02.09.2017 року в день складення протоколу про порушення митних правил.

Аналогічна правова позиція щодо дотримання строків накладення стягнення викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року по справі № 308/8811/17.

Як зазначено колегією суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду у постанові від 25 серпня 2021 року по справі № 308/8811/17 - " є безпідставними твердження відповідача про те, що розглядуване порушення було виявдено лише в день складення протоколу про порушення митних правил".

Беручи до уваги викладену вище правову позицію суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі № 308/8811/17, суд приходить до висновку, що вчинене позивачем порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.470 МК України, являється триваючим порушенням, яке розпочалось 17.03.2016 року і тривало до моменту виконання позивачем обов`язку щодо доставки розглядуваного ТЗ до органу доходів і зборів. Адміністративне стягнення за таке порушення могло бути накладене не пізніше ніж протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, а саме 01.04.2016 року.

Виходячи з вищенаведеного, оскаржена позивачем постанова від 19.09.2017 року в справі про порушення митних правил є протиправною і підлягаю скасуванню.

Посилання позивача на те, що транспортний засіб позивача не є транспортним засобом комерційного призначення, а відтак не є товаром є хибними через те, що на нього поширюється регулювання ч. 3 ст. 470 МК України, оскільки згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України термін "товар" вживаються в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі, валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Таким чином поняття "транспортний засіб особистого користування" охоплюється поняттям «товар», оскільки він є рухомою річчю.

Суд також враховує, що відповідно до ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Статтею 508 МК України передбачено, що у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. До процесуальних дій належать: 1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред`явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи). Під час проведення процесуальних дій, зазначених у пунктах 2, 4 - 6, 8 частини другої цієї статті, складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій (ст. 491 МК України).

Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 495 МК України).

Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків для накладення адміністративного стягнення.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи по суті позовних вимог не спростовують.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі аналізу норм законодавства та обставин справи, суд дійшов до висновку що вірним способом відновлення порушених прав позивача є скасування постанови про накладення адміністративного в справі про порушення митних правил №2906/30500/17 від 19.09.2017 року та закриття провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6-14, 25, 32, 77, 205, 241, 243 - 246, 250, 286 КАС України, ст. ст. 4, 95, ч.3 ст.470 МК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №2906/30500/17 від 19.09.2017 року в справі про порушення митних правил - задовольнити.

Скасувати постанову №2906/30500/17 від 19.09.2017 року, винесену заступником начальника Закарпатської митниці ДФС, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 МК України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 гривень, провадження в справі закрити.

Відповідно ч.2 ст.271 КАС України копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ч. 4 ст. 286 КАС України у десятиденний строк із дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 - (місце проживання АДРЕСА_3 )

Відповідач: Закарпатська митниця ДФС України - (місце знаходження м. Ужгород, вул. Собранецька, 220, 88000).

Дата складання повного тексту судового рішення 31.08.2021 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца