Рішення № 99302407, 31.08.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2021 рокум. Ужгород№ 260/921/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі Полянич В.І.

за участю:

представника позивача: Сигидін О.І.

представника відповідача: Андращук Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закарпатської обласної ради (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород,Закарпатська область,88000) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13,Київ 1,01001) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Закарпатська обласна рада (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №61566749 від 17.03.2020 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було винесено постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №61566749 від 17.03.2020 року, однак позивач наголошує, що така є протиправною та необґрунтованою, оскільки 18.03.2020 року Закарпатська обласна рада прийняла рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді, а тому фактично судове рішення державним виконавцем примусово виконано не було, державний виконавець не вчинив дії, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, а тому були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з мотивів викладених у позові.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов, згідно якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, вказавши на те, що згідно законодавчих норм, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, крім того, позивачем не було виконано рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді, оскільки відповідний запис до трудової книжки останньої не внесено. З огляду на зазначене відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог з мотивів викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 24.05.2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради, комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради та третього відповідача начальника Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради Малик Юлії Леонідівни, про визнання незаконним та скасування рішення сесії Закарпатської обласної ради від 22.02.2018 року №1091 та наказу №12-к від 08.05.2018 року та поновлення на роботі, а також виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовлено повністю.

В подальшому, постановою Закарпатського апеляційного суду від 12.12.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24.05.2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано рішення сесії Закарпатської обласної ради від 22.01.2018 року № 1091 "Про звільнення директора КП "Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради". Визнано незаконним та скасовано наказ Начальника Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради Малик Юлії Леонідівни "Про звільнення ОСОБА_1 " № 12-к від 08.05.2018 року. Зобов`язано поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради. Присуджено стягнути з Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 09.05.2018 року по 12.12.2019 в розмірі 655 430,49 грн та моральну шкоду в розмірі 3000 гривень. В решті позовних вимог відмовлено.

15.01.2020 року Ужгородським міськрайонним судом було видано виконавчий лист по цивільній справі № 308/5864/18.

17.03.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магдою С.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61566749, якою, одночасно зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Також, 17.03.2020 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магдою С.Г. винесено постанову про стягнення виконавчого збору (а.с. 9-10).

18.03.2020 року рішенням позачергової сесії VII скликання Закарпатської обласної ради № 1706 "Про поновлення на роботі", відповідно до п.20 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з метою виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 12.12.2019 року по справі № 308/5864/18, обласна рада вирішила: 1.Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради відповідно до постанови Закарпатського апеляційного суду від 12.12.2019 року по справі №308/5864/18; 2. Затвердити додаткову угоду до Контракту з керівником Комунальної установи "Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради" ОСОБА_1 від 31.03.2015 року, що додається; 3. Доручити голові обласної ради укласти зазначену в пункті 2 цього рішення додаткову угоду до Контракту з керівником Комунальної установи "Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради" від 31.03.2015 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Так, відповідачем за заявою стягувача про примусове виконання рішення суду за виконавчим листом № 308/5864/18 від 15.01.2020 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради - 17.03.2020 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно вимог ч. 4 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Таким чином, суд констатує, що у відповідності до вимог ч. 4 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" відповідач одночасно із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2020 року ВП №61566749 виніс постанову про стягнення виконавчого збору від 17.03.2020 року ВП №61566749.

Відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Щодо посилання позивача на те, що ним було добровільно виконано рішення суду від 12.12.2019 року по справі №308/5864/18 суд констатує наступне.

Так, 18.03.2020 року згідно рішення позачергової сесії VII скликання Закарпатської обласної ради № 1706 "Про поновлення на роботі", відповідно до п.20 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з метою виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 12.12.2019 року по справі № 308/5864/18, було вирішено: поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради відповідно до постанови Закарпатського апеляційного суду від 12.12.2019 року по справі №308/5864/18.

Статтею 65 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок виконання рішення про поновлення на роботі.

Згідно ч. 1 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, згідно вимог ч. 2 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про поновлення на роботі вважається виконаним за наявності в сукупності таких ознак (складових): 1) видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення на роботі; 2) внесення відповідного запису до трудової книжки.

Згідно вимог п. 3, п. 4 рішення позачергової сесії VII скликання Закарпатської обласної ради № 1706 "Про поновлення на роботі" 18.03.2020 року вирішено - доручити голові обласної ради укласти зазначену в пункті 2 цього рішення додаткову угоду до Контракту з керівником Комунальної установи "Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради" від 31.03.2015 року (п.3 рішення); доручити голові обласної ради видавати розпорядження, пов`язані із виконанням цього рішення, направляти листи та повідомлення, вчиняти будь-які інші дії в інтересах Закарпатської обласної ради як засновника та власника Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради (п.4 рішення).

Однак, позивачем не було надано до суду жодних доказів того, що на виконання п. 4 рішення позачергової сесії VII скликання Закарпатської обласної ради № 1706 від 18.03.2020 року - головою обласної ради було видано розпорядження щодо виконання даного рішення.

В матеріалах даної адміністративної справи, а також у матеріалах виконавчого провадження, яке досліджувалося судом в судовому засіданні, відсутні докази внесення у трудову книжку ОСОБА_1 запису щодо поновлення на роботі.

Крім того, згідно листа позивача від 31.03.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 на роботу не з`являлася, до виконання посадових обов`язків не приступала, накази про поновлення на роботі та складання обов`язків не видавала, з наказом №16-к від 30.03.2020 року "Про повний розрахунок з ОСОБА_1 " під розпис не ознайомлювалася (а.с. 208).

З огляду на викладене, суд констатує, що постанова Закарпатського апеляційного суду від 12.12.2019 року по справі № 308/5864/18 про поновлення на роботі ОСОБА_1 - не була виконана позивачем, згідно вимог ч. 2 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження". Доказів протилежного позивач до суду не надав.

Також, не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи по суті посилання позивача на те, що відповідачем не вчинялися жодні дії в межах виконавчого провадження ВП №61566749, з огляду на наступне.

Так, в межах виконавчого провадження №61566749, відповідач 12.05.2020 року надсилав боржнику та стягувачу Вимогу державного виконавця про зобов`язання повідомити щодо виконання рішення суду з наданням підтверджуючих документів, а саме: копію трудової книжки з відповідним записом (а.с. 184).

Згідно відповіді на вимогу державного виконавця, ОСОБА_1 повідомила, що фактично поновлення її на посаді не відбулося та відповідний запис до трудової книжки не внесений (а.с. 186-187).

Згідно постанови відповідача від 09.06.2020 року №61566749 на позивача за невиконання рішення суду без поважних причин було накладено штраф (а.с. 204).

Також, 18.06.2020 року державним виконавцем в межах виконавчого провадження було винесено Вимогу (а.с. 212).

Щодо посилання позивача, як на підставу визнання протиправною постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №61566749 від 17.03.2020 року на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року по справі №260/2397/20, яке залишено в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 року, суд зазначає наступне.

Так, в межах адміністративної справи №260/2397/20 предметом розгляду була постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 09 червня 2020 року. Так, скасовуючи зазначену постанову про накладення штрафу, суд дійшов висновку, що позивачем виконано рішення Закарпатського апеляційного суду по справі № 308/5864/18 не в повному обсязі не з його вини, а тому з цих підстав судом було прийнято вказане рішення. Натомість згідно зазначеного рішення у справі № №260/2397/20, яке набуло законної сили судом встановлено ту обставину, що рішення про поновлення на роботі ОСОБА_1 виконано не в повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Однак, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в межах даної адміністративної справи суд констатує, що чинним законодавством України не передбачено такої підстави для скасування постанови про стягнення виконавчого збору, які відсутність вини боржника у невиконанні рішення суду.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно вимог ч. 9 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Суд констатує, що до винесення постанови відповідача від 17.03.2020 року про відкриття виконавчого провадження позивачем не було виконано рішення суду та на час розгляду даної адміністративної справи виконавче провадження №61566749 не закінчено. Доказів протилежного сторони до суду не надали.

Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених обставин даної адміністративної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позов.

Застосоване судом законодавство - використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.У задоволенні позову Закарпатської обласної ради (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 25435963) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, Київ 1, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

СуддяМ.М. Луцович