Рішення № 99302065, 31.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2021 р. Справа№200/6217/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (далі - відповідач), у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання позивачу, як внутрішньо переміщенй особі;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу позивачу, починаючи з 24 лютого 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на наступний період.

Вказує, що допомога за зазначеною заявою не була призначена.

Зазначає, що позивач особисто звернулась до відповідача (не зазначивши яким чином) та їй було надано повідомлення про відмову в призначенні соціальної допомоги від 10.03.2021 року, на підставі п.7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.2014 року № 505.

Копію рішення яким було відмовлено в призначенні соціальної допомоги, позивач не отримувала.

Позивач вважає, що має право на відповідну допомогу, не згодна з рішенням відповідача, оскільки чинне законодавство не містить правових обмежень для повторного, через певний проміжок часу, звернення за допомогою внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого, серед іншого зазначив, що призначити адресну допомогу на позивача управління не має законних підстав, оскільки адресна допомога позивачу була припинена з 20.02.2015 року, відповідно до пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово - комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 (далі - Порядок № 505), а зареєструвалася вона у якості фізичної особи-підприємця, згідно наданої заяви 27.02.2020 року, тобто після спливу місячного строку з моменту припинення виплати допомоги.

Відповідач зазначив, що відповідно до п. 12 Порядку 505, у разі припинення виплати допомоги на підставі п. 7 Порядку № 505 її виплата могла бути поновлена, якщо б протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім`ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

Крім того, зазначив, що п. 3 Порядку № 505 не передбачає виключення на призначення щомісячної адресної допомоги для осіб, які після припинення виплати грошової допомоги відповідно до п. 7 Порядку № 505, працевлаштувалися на роботу.

З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що діяв у межах законодавства Україниа та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/6217/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року розгляд справи № 200/6217/21 вирішено питання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20 липня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року закрито підготовче провадження у справі № 200/6217/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 серпня 2021 року.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 03 серпня 2021 року не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Згідно відмітки у паспорті перебуває у зареєстрованому 05.12.1987 році шлюбі з ОСОБА_2 , 1959 року народження.

Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, код ЄДРПОУ 25953617, місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23, м. Краматорськ, Донецька область, 84333, є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

ОСОБА_1 була взята на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 23.08.2016 року № 1426-74313, згідно з якою позивач постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 і перемістилась та зареєструвалась за адресою: АДРЕСА_2 .

Місто Донецьк включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р.

Згідно наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач з 27.02.2021 року має статус фізичною особи-підприємця.

20 жовтня 2014 року позивач звернулась до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради із заявою про призначення на первинний/наступний шестимісячний термін щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. У заяві зазначено, що вона та її чоловік ОСОБА_2 безробітні.

Відповідно до п.7 Порядку № 505 якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Рішенням управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 24 жовтня 2014 року позивачу на сім`ю призначена виплата грошової допомоги на період з 20.10.2014 року по 19.04.2015 рік - у щомісячному розмірі 1768,00 грн. (по 442,00 грн. - на позивача та її чоловіка, 884,00 грн. - на дитину).

Рішенням управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 10 грудня 2014 року ОСОБА_1 зроблено перерахунок в межах терміну призначення адресної допомоги на сім`ю на період з 20.10.2014 року по 19.12.2014 рік у щомісячному розмірі 1768,00 грн. (по 442,00 грн. - на позивача та її чоловіка, 884,00 грн. - на дитину); з 20.12.2014 року по 19.02.2015 рік у щомісячному розмірі 1326,00 грн. (по 221,00 грн. - на позивача та її чоловіка. 884,00 грн. - на дитину); з 20.02.2015 року по 19.04.2015 рік у щомісячному розмірі 884,00 грн. (884,00 грн. - на дитину).

Таким чином, з 20.02.2015 року, було фактично припинено виплату допомоги позивачу та її чоловіку (відповідно до п. 7 Порядку № 505), у зв`язку з тим, що вони були вказані у заяві про призначення допомоги як безробітні та не працевлаштувались у вказані вище періоди.

Згідно чинного законодавства позивач систематично (після спливу першого шестимісячного періоду призначення) зверталась до відповідача за призначенням виплати грошової допомоги.

Щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, згідно відповідних рішень відповідача, була призначена на сім`ю, з урахуванням п. 3, 7 Порядку № 505, тільки на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

10 червня 2020 року чоловік позивача - ОСОБА_2 , як уповноважений представник родини, звернувся до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради із заявою про призначення на первинний/наступний шестимісячний термін щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

У заяві було зазначено, що він є пенсіонером, а його дружина (позивач) є фізичною особою-підприємцем з 27.02.2020 року.

Рішенням управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 15 червня 2020 року ОСОБА_2 була призначена грошова допомога на сім`ю з урахуванням п. 3, 7 Порядку № 505, на період з 01.07.2020 року по 29.10.2020 рік у щомісячному розмірі 1000,00 грн., тобто, тільки на заявника ОСОБА_2 , без нарахування допомоги позивачці.

24 лютого 2021 року чоловік позивача - ОСОБА_2 , як уповноважений представник родини, звернувся до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради із заявою про призначення на первинний/наступний шестимісячний термін щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам (у тому числі позивачу) для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

У заяві зазначено відомості про позивачку, як про члена сім`ї, яка претендує на призначення допомоги та на звороті заяви вказано про те, що позивач дає згоду на перерахування її коштів на картковий рахунок заявника (чоловіка).

У заяві було зазначено про те, що заявник є пенсіонером, а дружина є фізичною особою-підприємцем з 27.02.2020 року.

Відповідачем не надано суду жодного рішення про призначення чи відмову у призначенні допомоги на підставі заяви від 24.02.2021 року.

У той же час, позивач зазначає про те, що особисто звернулась до відповідача (не вказавши у який спосіб) та їй було надано повідомлення про відмову в призначенні соціальної допомоги від 10.03.2021 року на підставі п.7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.2014 року №505.

Копією рішення, яким було відмовлено в призначенні соціальної допомоги, позивач не отримувала.

Відповідно до п.8 Порядку № 505 уповноважені органи: протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї.

Позивачем до позовної заяви додано копію повідомлення відповідача про надання допомоги переміщеним особам на проживання від 10.03.2021 року.

У вказаному повідомленні друкованим способом зазначено : "Гр. ОСОБА_2 " та тим же способом вказано про призначення допомоги на період з 01.03.2021 року по 29.04.2021 року.

Нижче друкованого тексту, ручкою, дописано: "Не призначається з 01.03.2021 року за заявою № 1259 від 24.02.2021 року дружині заявника ОСОБА_1 , згідно п.7 п.3 Постанови КМУ № 505 від 01.10.2014 року".

Суд зазначає про те, що вказане повідомлення не містить викладеної у встановлений законом спосіб відмови у включенні позивача до складу осіб сім`ї, яким призначається щомісячна адресна допомога та не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України.

16.04.2021 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про призначення на первинний/наступний шестимісячний термін щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам (у тому числі позивачу) для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

У вказаній заяві позивачку не було включено до складу родини (у графі П.І.Б. розділу "Прошу призначити щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання..."), а на звороті вказаної заяви відсутня відмітка про те, позивач дає згоду на перерахування її коштів на картковий рахунок заявника (чоловіка).

Рішенням відповідача від 16.04.2021 року, у зв`язку зі зміною складу родини, було призначено допомогу ОСОБА_2 у розмірі 1000,00 грн. та вказано про те, що позивачку не було включено до розрахунку допомоги внутрішньо переміщеним особам, відповідно до постанови КМУ №212 від 31.03.2015 року, хоча у заяві від 16.04.2021 року її взагалі не було включено до складу сім`ї, як особу, що претендує на отримання допомоги.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 46 Конституції України, громадянам гарантовано право на соціальний захист.

Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року № 1706-VII встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає "Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 (надалі за текстом - Порядок №505).

Відповідно до пункту 2 Порядку №505 передбачено, що грошова допомога надається громадянам України, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до пункту 3 Положення Порядку №505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах: для осіб, які отримують пенсію, дітей, студентів денної форми навчання закладів вищої освіти та учнів закладів професійно-технічної освіти, які досягли 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) - 1000 гривень на одну особу (члена сім`ї); для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї).

Загальний розмір допомоги на сім`ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім`ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім`ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім`ї - 5000 гривень.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.

Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Згідно з пунктом 7 Порядку №505, якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

У разі звільнення та подальшого не працевлаштування працездатного члена сім`ї грошова допомога на цього члена сім`ї через два місяці з дня, що настає за днем звільнення, зменшується на 50 відсотків, а через чотири місяці з дня, що настає за днем звільнення, - припиняється.

Суд зазначає, що виплата щомісячної адресної допомоги дійсно була припинена позивачці, на підставі п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги (що позивачем не заперечується та не є спірним), проте, суд не може погодитися з тим, що позивачка, після реєстрації у якості фізичної особи-підприємця, не має права на призначення щомісячної адресної допомоги.

Згідно із абз. 9 п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п. 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається.

Зі змісту вказаного абз. 9 п. 3, а також зі змісту вищенаведених п.п. 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги вбачається, що грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи.

У разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить п.п. 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Вказаний підхід відповідає не тільки нормам вищенаведеного Порядку, але також відповідає змісту та меті надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, які полягають в тому, що така допомога протягом шестимісячного періоду надається всім внутрішньо переміщеним особам або сім`ям внутрішньо переміщених осіб, які працевлаштувалися на новому місці проживання та не є власниками житлових приміщень, розташованих в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, або не мають на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Суд звертає увагу відповідача на те, що чинним Порядком не встановлено жодного обмеження для особи щодо можливості звернення з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Як передбачено абзацом першим пункту 8 Порядку №505, уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї.

Згідно з Порядком №505 , звернення уповноваженого представника сім`ї має бути розглянуто уповноваженим органом у чітко встановлений строк та прийнято відповідне рішення, результати якого мають бути повідомлені уповноваженому представнику сім`ї.

Тобто, Порядком №505 покладається обов`язок як на внутрішньо переміщену особу, так й на уповноважений орган щодо дотримання встановленої та визначеної процедури розгляду заяв про призначення грошової допомоги, в тому числі щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, на оплату житлово-комунальних послуг.

Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 року по аналогічній адміністративній справі №333/3750/17 (2-а/333/199/17) висловлено правову позицію, що у разі припинення виплати особі грошової допомоги на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, така допомога їй не призначається лише на наступний строк.

При цьому, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому. З системного аналізу пункту 12 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг вбачається, що вказаним пунктом регулюються умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплат допомоги, яка була раніше призначена але її виплата була припинена з зазначених підстав. Порядок не містить заборони чи інших обмежень на право отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за умови її отримання раніше. Допомога надається не більше ніж на 6 місяців і у подальшому за заявою строк може бути пролонговано.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Суханов та Ільченко проти України суд зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності. Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи.

За таких обставин, з моменту припинення виплати грошової допомоги позивачу 20.02.2015 року по день звернення до відповідача із заявою про виплату допомоги на сім`ю 24.02.2021 року (у тому числі і на працевлаштовану позивачку, що є внутрішньо переміщеною особою та є дружиною заявника), минув шестимісячний строк, тобто наступний строк в розумінні пункту 5 Порядку №505.

Чоловік позивачки звернувся до відповідача із заявою від 24.02.2021 року про призначення допомоги, у тому числі і на позивачку (як члена сім`ї, що претендує на допомогу).

Відтак у відповідача були відсутні правові підстави для невключення до розрахунку допомоги на сім`ю суми, з урахуванням допомоги на позивачк, з посиланням на пункт 3 Порядку №505, оскільки грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи, а у разі якщо така особа працевлаштувалась і її статус не суперечить зазначеним вище пунктам Порядку №505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що неодноразово висловлювалась у постановах від 15.04.2019 у справі № 227/513/17, від 15.08.2019 у справі № 415/43/17, від 16.04.2019 у справі № 243/6470/17, від 15.04.2019 у справі № 644/2636/17, від 28.11.2018 у справі № 127/5904/17.

У прохальній частині позовної заяви позивачем не визначено реквізитів рішення відповідача, яке вона просить визнати протиправним та скасувати.

Судом встановлено, що у позовній заяві позивачем зазначено у якості підстав та обгрунтування позову, лише про звернення ОСОБА_2 до відповідача із заявою від 24.02.2021 року та про отримання позивачкою повідомлення відповідача від 10.03.2021 року.

З огляду на викладене, предметом даного позову є, фактично, скасування вказаного повідомлення від 10.03.2021 року, оскільки жодного іншого рішення, викладеного у встановлений законом спосіб, щодо розгляду заяви ОСОБА_2 від 24.02.2021 року, у якій позивачку було вказано як особу, що претендує на виплату допомоги та зазначено про те, що вона зареєстрована у якості ФОП, відповідачем не приймалось.

Проте, як було вказано вище, позивачем до позовної заяви додано копію повідомлення відповідача про надання допомоги переміщеним особам на проживання від 10.03.2021 року у якому друкованим способом зазначено : "Гр. ОСОБА_2 " та тим же способом вказано про призначення допомоги на період з 01.03.2021 року по 29.04.2021 року, а нижче друкованого тексту, ручкою, дописано: "Не призначається з 01.03.2021 року за заявою № 1259 від 24.02.2021 року дружині заявника ОСОБА_1 , згідно п.7 п.3 Постанови КМУ № 505 від 01.10.2014 року".

Суд зазначає про те, що вказане повідомлення не містить викладеної у встановлений законом спосіб відмови у включенні позивача до складу осіб сім`ї, яким призначається щомісячна адресна допомога чи про відмову у нарахуванні на неї допомоги та не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України.

Отже, у задоволенні вимоги про скасування рішення відповідача суд відмовляє.

Згiдно з абз. 3 п. 5 Порядку № 505 для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.

Відповідно до абзацу 8 Порядку № 505 якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією, поданою компетентним органом.

Як встановлено судом вище, рішенням відповідача від 17.11.2002 року, вже було призначено допомогу, лише ОСОБА_2 , на період з 30.10.2020 року по 29.04.2020 року, оскільки у відповідній заяві, позивачку не було включено до складу сім`ї.

У заяві від 24.02.2021 року позивачку (як дружину заявника), включено до складу сім`ї, як особу, що претендує на отримання допомоги.

Таким чином, у заяві від 24.02.2021 року, заявник ( ОСОБА_2 ), фактично повідомив відповідача про зміну складу сім`ї, якій вже було призначено допомогу.

Враховуючи, що жодного іншого рішення за заявою від 24.02.2021 року відповідачем не приймалось, прийнявши вищевказане повідомлення від 10.03.2021 року (про призначення допомоги лише ОСОБА_2 ) відповідач вчинив протиправні дії щодо, фактично, відмови у призначення та нарахування допомоги позивачці, у період з 01.03.2021 року до 29.04.2021 року, на підставі заяви від 24.02.2021 року.

Суд зазначає, що ОСОБА_2 пізніше було надано відповідачу ще одну заяву, у якій фактично, знову повідомлено про зміну складу сім`ї та не включено (на відміну від заяви від 24.02.2021 року) позивачку до складу сім`ї.

Так, до відзиву додано заяву ОСОБА_2 від 16.04.2021 року, у якій позивачку не було включено до складу родини (у графі П.І.Б. розділу "Прошу призначити щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання..."), а на звороті вказаної заяви відсутня відмітка про те, позивач дає згоду на перерахування її коштів на картковий рахунок заявника (чоловіка).

Рішенням відповідача від 16.04.2021 року, у зв`язку зі зміною складу родини, було призначено допомогу ОСОБА_2 у розмірі 1000,00 грн. та вказано про те, що позивачку не було включено до розрахунку допомоги внутрішньо переміщеним особам, відповідно до постанови КМУ №212 від 31.03.2015 року, хоча у заяві від 16.04.2021 року її взагалі не було включено до складу сім`ї, як особу, що претендує на отримання допомоги.

Вказаним рішенням (яке було прийнято пізніше повідомлення від 10.03.2021 року) призначено допомогу лише ОСОБА_2 на період з 01.03.2021 року по 29.04.2021 року, що є порушенням абзацу 8 Порядку № 505, так як у випадку змін у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, а не у минуле.

Крім цього, у ньому зазначено про те, що позивачку не було включено до розрахунку допомоги внутрішньо переміщеним особам, відповідно до постанови КМУ №212 від 31.03.2015 року, хоча у заяві від 16.04.2021 року її взагалі не було включено до складу сім`ї, як особу, що претендує на отримання допомоги.

Проте, вказане рішення відповідача від 16.04.2021 року не є предметом позовних вимог позивача щодо скасування рішення, оскільки приймалось не за заявою від 24.02.2021 року.

Крім цього, підстави для його скасування у суду відсутні, оскільки воно прийняте на підставі заяви ОСОБА_2 , у якому позивачку взагалі не було включено до складу родини (у графі П.І.Б. розділу "Прошу призначити щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання..."), а на звороті вказаної заяви відсутня відмітка про те, позивач дає згоду на перерахування її коштів на картковий рахунок заявника (чоловіка).

Доказів самостійного звернення до відповідача, після 24.02.2021 року, із заявою про призначення на первинний/наступний шестимісячний термін щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам (у тому числі позивачу) для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг лише на позивачку ОСОБА_1 (без чоловіка) позивачем суду не надано.

Як було вказано вище відповідачем протиправно визначено підставою для непризначення допомоги позивачці п.п. 3,7 Порядку № 505.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що під час призначення допомоги, відповідачем були допущені численні порушення норм чинного законодавства та порушене право позивачки на соціальний захист, та протиправно не призначено та не виплачено позивачці щомісячну адресну допомогу, у період з 01.03.2021 року (наступний місяць після виникнення змін у складі сім`ї, відповідно до заяви від 24.02.2021 року) до 29.04.2021 року (дата, по яку було призначено допомогу на шестимісячний строк рішенням відповідача від 17.11.2020 року).

При цьому, суд зазначає, що якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача і це не можливо вважати втручанням у дискреційні повноваження такого органу.

Позивачем заявлено позовну вимогу про зобов`язання відповідача призначити та виплатити їй щомісячну адресну грошову допомогу, починаючи з 24.02.21 року.

Проте, як вказано вище, відповідно до п.8 Порядку № 505 таку допомогу мало бути призначено позивачці лише з наступного місяця після повідомлення про зміни у складі сім`ї.

Враховуючи, що про такі зміни ОСОБА_2 повідомив відповідача 24.02.2021 року, допомогу позивачці слід було призначити з 01.03.2021 року, а не з 24.02.2021.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Дана правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові у справі № 21-1465а15 від 16 вересня 2015 року.

У вказаному рішенні Верховний Суд України наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд, з урахуванням приписів ч.2 ст. 9 та ч. 5 ст. 242 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити їх шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачці щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на період з 01.03.2021 року до 29.04.2021 року, на підставі заяви ОСОБА_2 від 24.02.2021 року та про зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачці щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 01.03.2021 року до 29.04.2021 року, на підставі заяви ОСОБА_2 від 24.02.2021 року.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України, Законами України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на період з 01.03.2021 року до 29.04.2021 року, на підставі заяви ОСОБА_2 від 24.02.2021 року.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 25953617, місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23, м. Краматорськ, Донецька область, 84333) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) щомісячну адресну допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 01.03.2021 року до 29.04.2021 року, на підставі заяви ОСОБА_2 від 24.02.2021 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 25953617, місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23, м. Краматорськ, Донецька область, 84333).

Повне судове рішення складене 31 серпня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч