Рішення № 99297640, 30.08.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2021 р. Справа № 924/453/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Устінової А.П., розглянувши матеріали справи

за позовом державного підприємства "Ізяславське лісове господарство", Хмельницька область, м. Ізяслав

до фізичної особи-підприємця Чапайло Олега Леонідовича, Хмельницька область, м. Славута

про стягнення заборгованості в розмірі 45 874,47 грн. за поставлену лісопродукцію за договорами купівлі-продажу необробленої деревини №42/1 від 02.01.2019р. та №14946 від 21.01.2019 р.,

за участю представників сторін:

позивача: Романюк О.В. – згідно довіреності №33 від 06.01.2021 року;

відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 45 874,47 грн. за поставлену лісопродукцію за договорами купівлі-продажу необробленої деревини №42/1 від 02.01.2019р. та №14946 від 21.01.2019 р. Вимоги мотивує неналежним виконанням ФОП Чапайлом О.М. своїх зобов`язань з своєчасної та повної оплати поставленої позивачем лісопродукції.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2021 року відкрито провадження у справі за позовом державного підприємства "Ізяславське лісове господарство", Хмельницька область, м. Ізяслав до фізичної особи-підприємця Чапайло Олега Леонідовича, Хмельницька область, м. Славута про стягнення заборгованості в розмірі 45 874,47 грн. за поставлену лісопродукцію за договорами купівлі-продажу необробленої деревини №42/1 від 02.01.2019р. та №14946 від 21.01.2019 р., призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 04.08.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Повноважний представник позивача під час судового розгляду позов підтримав в повному обсязі, наполягає на його задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явився; відзиву на позов не надав, причин не вказав. Ухвали суду по даній справі, надіслані на юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Волинська, 25), та вказану в договорі купівлі-продажу необробленої деревини №42/1 від 02.01.2019 року та від 21.01.2019 року (30000, м. Хмельницька область, м. Славута, вул. Лісна, 3/114) повернулись до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Окрім того, судом здійснювалось повідомлення ФОП Чапайла О.Л. телефонограмою на номер телефону, вказаний в договорі купівлі-продажу необробленої деревини №42/1 від 02.01.2019 року та позовній заяві (0975620277), проте, за повідомленням оператора мобільного зв`язку, вказаний номер не є дійсний.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 ГПК України рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд наголошує, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

З вищевикладеного, з огляду також на вчинення судом всіх можливих дій щодо повідомлення ФОП Чапайла О.Л., останній вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

З огляду на обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

02.01.2019 року між державним підприємством «Ізяславське лісове господарство» (продавець) та фізичною особою-підприємцем Чапайлом О.Л. (покупець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №42/1 (далі – договір), за умовами якого продавець передає у власність покупця на умовах франко-склад продавця (франко – нижній, франко – проміжний, франко – верхній), деревину, найменування, загальна кількість та асортимент (номенклатура) якої встановлюється в додатку до договору, або в документах на відпуск, які після їх оформлення стають невід`ємними частинами даного договору, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього по цінах, обумовлених в додатку (специфікації).

Згідно п. 1.2. договору асортимент та ціна товару, за якою продавець зобов`язується його передати покупцю в межах даного договору зазначаються у видаткових накладних, які після їх заповнення стають невід`ємними частинами даного договору. Оплата покупцем товару за цінами, вказаних у видаткових (прибуткових) документах, складених відповідно до чинного законодавства України, вважається конклюдентною згодою з вказаними цінами.

Продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти лісоматеріали круглі породи дуб 100 кбм, на суму 300000,00 грн., згідно специфікації (дод. №1) (п. 3.1. договору).

Поставка товару по даному договору здійснюється відповідно до наявних у продавця ресурсів нереалізованих на товарній біржі об`ємів необробленої деревини, на умовах франко-склад продавця. На кожну поставлену партію товару продавець передає покупцю комплект товаросупровідних документів: спеціалізовану форму товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним автотранспортом (ТТН-ліс); рахунок-фактуру; податкову накладну (п.п. 4.1., 4.3. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту передання товару в розпорядження покупця: вручення його покупцю або перевізникові для доставки у визначене покупцем місце.

Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто, датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної (п. 6.3. договору). У п. 7.1. договору погоджено, що покупець розраховується з продавцем за кожну партію придбаного товару згідно виставленого рахунку-фактури. Оплата за товар здійснюється покупцем на умові 100% передоплати (п. 7.2. договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Даний договір діє до 31.03.2019 року (п.п. 12.1., 12.2. договору).

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

У додатку №1 до договору сторонами погоджено специфікацію на загальну суму 300000,00 грн.

Як вбачається із товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом серії ХМА №027421 від 21.01.2019 року та додатку до неї, вантажовідправником ДП «Ізяславське лісове господарство» відвантажено ФОП Чапайло О.Л. круглі лісоматеріали на суму 58300,04 грн. Позивачем зареєстровано податкову накладну від 21.01.2019 року на поставку Чапайлу О.Л. лісоматеріалів на суму 58300,04 грн.

Згідно з випискою по рахунку ДП «Ізяславський лісгосп» ФОП Чапайло 24.01.2019 року сплатив позивачу 42500,00 грн. за лісопродукцію, 05.09. 2019 року – 7000,00 грн.; 08.10.2019 року – 6000,00 грн.; на загальну суму 55500,00 грн.

21.01.2019 року між ДП «Ізяславське лісове господарство» (продавець) та ФОП Чапайло О.Л. (покупець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №14946 (далі – договір від 21.01.2019 року), згідно п. 1.1. якого за результатами проведення загального аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 1 кварталу 2019 року, який відбувся 21.01.2019 року, продавець передає у власність на умовах франко-проміжного складу продавця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Асортимент Круглі лісоматеріали Ясен звичайний 25 куб. м./лот №27/ (п. 3.1. договору від 21.01.2019 року).

Ціна за товар встановлена в гривнях за 1 куб. м. на умовах франко-проміжного складу продавця згідно Аукціонного свідоцтва №17 про результати проведення аукціону із продажу ресурсів 1 кварталу 2019 року необробленої деревини складає 50600,00 грн. (п.п. 4.1., 4.2. договору від 21.01.2019 року).

Комплект товаросупровідних документів: товаротранспортна (залізнична) накладна; податкова накладна; специфікація (п. 5.4. договору від 21.01.2019 року).

Прийом-передача доставленого товару здійснюється на складі покупця за умови доставки товару залізничним транспортом. При перевезенні товару автомобільним транспортом, прийом-передача здійснюється на складі продавця за умовами: франко-проміжний склад продавця за кількістю – у відповідності з нормами відповідних ГОСТ, ТУ та інших умов згідно з законодавством України; за кількістю - у відповідності з товарно-транспортними та залізничними накладними за специфікаціями до них з підписом уповноваженої особи та печаткою продавця (п. 6.1. договору від 21.01.2019 року).

Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто, датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної (п. 6.3. договору віл 21.01.2019 року).

У п. 7.1. договору від 21.01.2019 року передбачено, що платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця на кожну партію товару, згідно графіка поставки.

Договір, за положеннями п.п. 12.1., 12.2., вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Договір діє з 21.01.2019 року по 31.03.2019 року.

Договір від 21.01.2019 року підписано сторонами, скріплено їхніми печатками та зареєстровано на товарній біржі.

У додатку №1 до договору від 21.01.2019 року сторонами погоджено графік поставки необробленої деревини.

Відповідно до товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серії ХМБ №042366 від 29.01.2019 року, ДП «Ізяславське лісове господарство» відвантажено ФОП Чапайлу О.Л. вантаж – круглі лісоматеріали на суму 67702,99 грн.

ФОП Чапайлом О.Л. сплачено на рахунок ДП «Ізяславський лісгосп» за продукцію 01.02.2019 року 15000,00 грн., 11.07.2019 року – 6500,00 грн., 30.10.2019 року – 5000,00 грн. На загальну суму 26500,00 грн.

З вищевикладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Матеріалами справи стверджується, що 02.01.2019 року та 29.01.2019 року між сторонами у справі укладено договори №42/1 та №14946 купівлі-продажу необробленої деревини, за положеннями яких позивач взяв на себе зобов`язання з передання у власність деревини, а ФОП Чапайло О.Л. - з прийняття та оплати товару.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати термін "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов`язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

Судом встановлено, що на виконанням умов договорів позивачем відвантажено відповідачу товар на суму 58300,04 грн. (ТТН від 21.01.2019 року) та 67702,99 грн. (ТТН від 29.01.2019 року).

Згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1); підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9); первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9).

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 (з подальшими змінами), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації та відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Надані ТТН відповідають вимогам пункту 11.1 глави 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568.

Положеннями п. 6.3. договорів регламентовано, що датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної, а згідно п. 5.1. договору від 02.01.2019 року право власності на товар переводить від продавця до покупця з моменту передання товару в розпорядження покупця: вручення його, в тому числі перевізникові для доставки у визначене місце.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов`язання за договором виконав, поставив відповідачу товар, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних.

Суд звертає увагу також на те, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків (частина перша статті 11 Цивільного кодексу України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема, повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17, від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18.

В даному контексті судом враховуються оплати за лісопродукцію, здійснені відповідачем.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

За положеннями розділу 7 договорів оплата товару здійснюється шляхом 100% передоплати.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1-2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як свідчать матеріали справи, ФОП Чапайло О.Л. не в повному обсязі виконано свій обов`язок з оплати поставленої позивачем деревини, чим створено заборгованість на суму 44003,03 грн. (поставлено товар на суму 58300,04 грн. + 67702,99 грн. = 126003, 03 грн. Сплачено 24.01.2019 року 42500,00 грн.; 05.09.2019 року 7000,00 грн., 08.10.2019 року 6000,00 грн., 01.02.2019 року 15000,00 грн., 11.07.2019 року 6500,00 грн., 30.10.2019 року 5000,00 грн.; на загальну суму 82000,00 грн.).

Оскільки доказів сплати вказаної суми учасниками справи не надано, вимога про стягнення 44 003,03 грн. заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. В стягненні 1871, 44 грн. боргу суд відмовляє у зв`язку з необґрунтованістю.

З вищевикладеного, позов державного підприємства "Ізяславське лісове господарство", Хмельницька область, м. Ізяслав до фізичної особи-підприємця Чапайло Олега Леонідовича, Хмельницька область, м. Славута про стягнення заборгованості в розмірі 45 874,47 грн. за поставлену лісопродукцію за договорами купівлі-продажу необробленої деревини №42/1 від 02.01.2019р. та №14946 від 21.01.2019 р., суд задовольняє частково та з ФОП Чапайла О.Л. на користь ДП "Ізяславське лісове господарство" слід стягнути 44003,03 грн. заборгованості, в стягненні 1871,44 грн. боргу - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

позов державного підприємства "Ізяславське лісове господарство", Хмельницька область, м. Ізяслав до фізичної особи-підприємця Чапайло Олега Леонідовича, Хмельницька область, м. Славута про стягнення заборгованості в розмірі 45 874,47 грн. за поставлену лісопродукцію за договорами купівлі-продажу необробленої деревини №42/1 від 02.01.2019р. та №14946 від 21.01.2019 р., задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Чапайла Олега Леонідовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь державного підприємства «Ізяславське лісове господарство» (30300, Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Михельська, 32, код 00993308) 44003,03 грн. (сорок чотири тисячі три грн. 03 коп.) заборгованості, 2177,40 грн. (дві тисячі сто сімдесят сім грн. 40 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В стягненні 1871,44 грн. заборгованості відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01.09.2021 року

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/

Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (30300, Хмельницька область. м. Ізяслав, вул. Михельська, 32) - рек. з пов. про вручення; 3 - відповідачу (30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Волинська, 25) - рек. з пов. про вручення