Рішення № 99295689, 01.09.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/735/21

Номер провадження 2/623/428/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

01 вересня 2021 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого судді Одарюка М.П.,

за участю секретаря судового засідання Костенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу № 623/735/21 за позовом Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі- Управління державного агентства рибного господарства у Харківській області, Борівської селищної територіальної громади в особі Борівської селищної ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої водним живим ресурсам,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2021 рокуІзюмська окружна прокуратура Харківської області в інтересах держави в особі - Управління державного агентства рибного господарства у Харківській області, Борівської селищної територіальної громади в особі Борівської селищної ради звернулись до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в розмірі 20765,50 грн., посилаючись на те, що 02.11.2019 року, приблизно об 15 год. 00 хв., маючи при собі належні йому знаряддя незаконного лову, а саме : одну риболовну сітку та гумовий надувний човен з двома веслами, прибув до водойми Червоноскільського водосховища, поблизу с. Гороховатка Борівського району Харківської області, грубо порушив правила рибальства, а саме проводив вилов риби забороненим знаряддям лову - сітки, виловив рибу: окунь -5 екземплярів; судак – 13 екземплярів; рак -1 екземпляр; плітка – 79 екземплярів; плоскирка -205 екземплярів; лящ – 2 екземпляри, загальною вагою 13,1 кг, чим порушив п.3.14,3.15 «Правила любительського і спортивного рибальства» встановлені Наказом державного рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року та наніс збитки рибному господарству України на суму 20765,50 грн. Вироком Дворічанського районного суду Харківської області від 22.04.2020 року, який набрав чинності 25.05.2020 року, відповідача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. На підставі викладеного позивач вимушений звертатись до суду з вказаним позовом.

Представник позивача надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідачем до суду не подано відзиву на позову заяву, при цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді, а саме за зареєстрованим в передбаченому законом порядку місцем проживання, поштові відправлення повернулись на адресу суду з відміткою пошти « адресат відсутній за вказаною адресою».

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що зі сторони позивача не надходило заперечень щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.11.2019 року, приблизно об 15 год. 00 хв., маючи при собі належні йому знаряддя незаконного лову, а саме: одну риболовну сітку та гумовий надувний човен з двома веслами, прибув до водойми Червоноскільського водосховища, поблизу с. Гороховатка Борівського району Харківської області, де грубо порушив правила рибальства, а саме проводив вилов риби забороненим знаряддям лову - сітки, виловив рибу: окунь -5 екземплярів; судак – 13 екземплярів; рак -1 екземпляр; плітка – 79 екземплярів; плоскирка -205 екземплярів; лящ – 2 екземпляри, загальною вагою 13,1 кг, чим порушив п.3.14,3.15 «Правила любительського і спортивного рибальства» встановлені Наказом державного рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року та наніс збитки рибному господарству України на суму 20765,50 грн.

Зазначені обставини встановлені вироком Дворічанського районного суду Харківської області від 22.04.2020 року, за яким відповідача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України ( а.с.15-18).

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209 "Про затвердження такс обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів" здійснено розрахунок збитків, завданих відповідачем, згідно якого розмір збитку внаслідок незаконного вилову риби становить 20765,50 грн ( а.с.22-23).

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" посадові особи органів рибоохорони серед іншого здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження: здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

За змістом ст. 3 Закону України "Про тваринний світ" об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі; частини диких тварин (роги, шкіра тощо); продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо). Об`єкти тваринного світу, а також нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин, місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, нерестовищ, інші території, що є середовищем їх існування та шляхами міграції, підлягають охороні.

В статті 3 даного Закону зазначено, що громадяни відповідно до закону мають право: на загальне і спеціальне використання об`єктів тваринного світу; мати у власності окремі об`єкти тваринного світу; на компенсацію шкоди, завданої дикими тваринами.

Громадяни відповідно до закону зобов`язані: охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин; сприяти відтворенню відновлюваних об`єктів тваринного світу; використовувати об`єкти тваринного світу відповідно до закону; відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу. Громадяни мають й інші права та обов`язки, передбачені законом.

Згідно зі ст. 63 Закону порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в: порушенні встановленого законодавством порядку надання об`єктів тваринного світу в користування; порушенні правил використання об`єктів тваринного світу; незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу.

Незаконно добуті (зібрані) об`єкти тваринного світу, виготовлена з них продукція, знаряддя правопорушень підлягають безоплатному вилученню в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні і у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 69 Закону України "Про тваринний світ" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Відповідно ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Таким чином, судом встановлено, що діями відповідача порушено законодавство про охорону навколишнього природного середовища, а тому суд приходить до висновку, що позивачем доведені позовні вимоги, при цьому стороною відповідача не надано суду доказів на спростування розрахунку, наданого позивачем.

З огляду на викладене, вбачається, що вимоги позову є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а саме стягненню з відповідача підлягає майнова шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів в розмірі 20765,50 грн.

Суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 10, 20, 37 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", ст. 3, 63 Закону України "Про тваринний світ", ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" , суд

В И Р І Ш И В :

Позов Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі- Управління державного агентства рибного господарства у Харківській області, Борівської селищної територіальної громади в особі Борівської селищної ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої водним живим ресурсам задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Борівської селищної ради Борівської селищної територіальної громади матеріальні збитки, завдані державі внаслідок незаконного рибного промислу в сумі 20765 (двадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять) гривень 50 копійок (р/р UA18899998033314933100002058924062100, код отримувача ЄДРПОУ 37874947, отримувач ГУК Харків обл../СТГ Борова/24062100, найменування коду класифікації доходів « Грошові стягнення на шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у сумі 2270,00 грн.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд або безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк