Постанова № 9928768, 25.05.2010, Сумський окружний адміністративний суд

<Копія >

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2010 р. Справа № 2а-1897/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.

за участю секретаря судового засідання - Шаповал Є.А.,

прокурора Черненко О.М.,

представників позивача Мельник Н.М.,

представників відповідача - Педько І.Г., Борисенко О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Маяк» до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління державного казначейства України в Сумській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Маяк» (далі-позивач, СЗАТ «Маяк») звернулось до суду з позовом до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції (далі-відповідач 1, Охтирська МДПІ), Головного управління державного казначейства України в Сумській області (далі-відповідач 2, ГУ державного казначейства України в Сумській області) та, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000012301/0 від 20.01.2010р. та №0000012301/1 від 12.02.2010 р.;

- стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 33185грн. 00коп.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що податкові повідомлення-рішення, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 33185грн. 00коп. та визначено розмір штрафних (фінансових) санкцій в сумі 16593грн. 00коп., не відповідають чинному законодавству. Зокрема, посадовими особам Охтирської МДПІ невірно нараховано штрафну санкцію, а саме з порушенням норм пп..17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Крім того, позивач наполягав, що навіть за умови відсутності фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару, у нього наявне право на бюджетне відшкодування такого податку в розумінні пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з вищезазначених підстав підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача та прокурор з позовними вимогами не погодились, позицію, викладену в запереченні на позов (а.с.40-44), підтримали у повному обсязі, податкові повідомлення-рішення вважають законними та обґрунтованими і просять в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши прокурора та повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає необхідним позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі направлення №737 від 29.12.2009 р., посадовими особами Охтирської МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку СЗАТ «Маяк»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 33185грн. 00коп. за листопад 2007 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.10.2007 р. по 31.10.2007 р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт № 7/23/03779142 від 15.01.2010 р. ( т.2 а.с.37-50).

На підставі висновків акту було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012301/0 від 20.01.2010 р., яким позивачеві за порушення абз.3 пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 33185грн. 00коп. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16593грн. 00коп. (т.1 а.с.32).

За результатами адміністративного оскарження позивач отримав податкове повідомлення рішення №0000012301/1 від 12.02.2010 р., яким йому за порушення абз.3 пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 33185грн. 00коп. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16593грн. 00коп. (т.1 а.с.39).

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень послугували висновки перевірки викладені в акті, які полягали в наступному.

На переконання посадових осіб ДПІ в м. Суми позивачем було допущено порушення положень п.п. 7.7.2., 7.7.3. п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Дані порушення полягали в тому, що, зокрема, позивачем було самостійно прийнято рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування 33185 грн. у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів. Згідно даних податкових декларацій за листопад 2007 року, грудень 2007 року, січень 2008 року, лютий 2008 року та даних особових рахунків підприємства з податку на додану вартість сума заявленого бюджетного відшкодування в листопаді 2009 року є відшкодованою за рахунок податкових зобовязань попередніх податкових періодів. Таким чином, на думку відповідача, зазначена сума не може бути включена до розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних періодів.

Підпунктом 7.7.3. пункту 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

В той же час, в судовому засіданні з досліджених матеріалів справи, зокрема податкових декларацій, уточнюючих розрахунків до них, картки особового рахунку платника податку, а також пояснень позивача та відповідача було встановлено, що позивач дійсно користався визначеним в наведеній нормі Закону України «Про податок на додану вартість»правом зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів. Дана обставина не спростовується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Посадовими особами ДПІ в м. Суми в акті перевірки було також зазначено про відсутність підстав для бюджетного відшкодування ПДВ по операціям з придбання цукру у ТОВ «ПІК»через відсутність фактичної оплати товару.

Дійсно, в судовому засіданні з пояснень сторін та в результаті дослідження письмових доказів було встановлено, що вплив на формування податкового кредиту з ПДВ за листопад 2007 року, що заявляється до відшкодування, мали операції з придбання цукру у ТОВ «ПІК». Дане твердження не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Судом було встановлено, що СЗАТ «Маяк»не проведено фактичну оплату грошовими коштами за придбаний цукор в жовтні 2007 року у ТОВ «ПІК»в кількості 79,930 тон, згідно податкової накладної № 516 від 13.10.2007 року на загальну суму 227800, 5 грн. в т.ч. ПДВ 37966,75 грн.

Вказаний цукор отримано в рахунок погашення дебіторської заборгованості ТОВ «Сумиагроцукор», яка виникла внаслідок реалізації цукрового буряку в жовтні 2006 року. В грудні 2006 року укладено договір № 145 від 27.12.2006 року (т. 1 а.с.46) між ТОВ «Сумиагроцукор»(первісний боржник), ТОВ «ПІК»(новий боржник), СЗАТ «Маяк»(кредитор) про переведення боргу з первісного боржника на нового боржника. В жовтні 2007 року складено акт заліку зустрічних однорідних вимог від 03.10.2007 року (т.1 а.с. 47) між ТОВ «ПІК»та СЗАТ «Маяк»про залік взаємної заборгованості сторін в сумі 227800,50 грн.

В той же час варто зазначити, що відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З огляду на наведену норму закону, можна дійти висновку, що у позивача відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по операціям з придбання цукру у ТОВ «ПІК», оскільки розрахунок за придбаний товар відбувся не грошовими коштами, а шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, про що йшлося вище, отже позивачем не була здійснена фактична сплата податку у ціні придбаного товару, що давало б йому право на бюджетне відшкодування ПДВ в розумінні п.п. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Окрему увагу варто звернути на визначені в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16593 грн. 00 коп., що складає 50 % від суми на яку було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ.

На переконання суду накладення таких штрафних (фінансових) санкцій суперечить вимогам п. 17. 1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», де зазначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

При цьому, в ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відсутні підстави для накладення штрафних (фінансових) санкцій на платника податків у разі зменшення йому суми бюджетного відшкодування з ПДВ. Відтак у відповідача були відсутні підстави для накладення штрафних санкцій на СЗАТ «Маяк».

Варто також зазначити, що в своєму позові позивач просить суд визнати протиправними податкові повідомлення-рішення №0000012301/0 від 20.01.2010р. та №0000012301/1 від 12.02.2010 р., тобто первинне та похідне, що було винесено за наслідками адміністративного оскарження. При цьому податковим повідомленням рішенням №0000012301/1 від 12.02.2010 р. позивачеві було лише змінено термін сплати податкових зобовязань, однак їх розмір залишився незмінним.

Похідні повідомлення-рішення формуються на підставі рішень про розгляд скарги платника податків, і не є окремими актами індивідуальної дії.

Правова природа таких повідомлень-рішень визначена «Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків», затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року №253, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 липня 2001 р. за №567/5758.

Так, пунктом 5.3 вищезгаданого Порядку №253 встановлено, що з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного у раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер раніше надісланого податкового повідомлення та через дріб номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Отже, похідні повідомлення-рішення, формуються на підставі рішень про розгляд скарги платника податків і призначені лише для доведення нових термінів сплати раніше встановленого зобов'язання.

Таким чином вимоги позивача підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення №0000012301/0 від 20.01.2010р. в частині визначення СЗАТ «Маяк»зобовязань зі штрафних фінансових санкцій в розмірі 16593 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 94 КАС України за рахунок Державного бюджету України підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 1грн.70 коп., пропорційно задоволеним вимогам, сплачений позивачем при поданні позову до суду.

Керуючись ст. ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 4, 7, 8, 17, 71, 94, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Маяк»до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції в частині донарахування сільськогосподарському закритому акціонерному товариству «Маяк»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16593грн. 00коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

За рахунок Державного бюджету України повернути сільськогосподарському закритому акціонерному товариству «Маяк»сплачений ним при поданні позову до суду судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 31.05.2010 р.