Постанова № 9928655, 10.06.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-2246/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єресько Л.О.,

при секретарі Коробовій А.В.,

за участю:

прокурора - Бондаренка А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Кременчуцького району в інтересах держави в особі, Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської областідо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2010 року прокурор Кременчуцького району в інтересах держави в особі, Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської областізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 110 грн. 37 коп.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що відповідачем в порушення вимог ст. 17,20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст. 1, 2 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»не в повному обсязі сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України в розмірі 33,2 %, визначені у поданому ним розрахунку сум страхових внесків за 2009 рік, у звязку із чим виникла недоїмка, яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення прокурора, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 статті 11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які знаходяться на загальній системі оподаткування, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тобто є застрахованими особами.

Згідно зі статтею 15 Закону № 1058-IV вказані особи є платниками страхових внесків до солідарної системи (страхувальниками), які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Судом із матеріалів справи встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області, є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 1 статті 19 та підпункту 2 пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, що оподатковуються за загальною системою оподаткування, сплачують страхові внески із суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню з доходів фізичних осіб в межах максимальної величини, з якою справляються страхові внески, але не менше мінімального страхового внеску.

Згідно з пунктом 5.3.2 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності сплачують за себе страхові внески, якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на 33,2 %.

Крім того, зазначені особи зобов'язані подавати до органів Пенсійного фонду за місцем реєстрації щорічно до 1 квітня року, наступного за звітнім роком, розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітній рік.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009 рік (вх. № 558 від 26.01.2010 року), в якому відповідачем зазначено самостійно нараховану суму страхових внесків за 2009 рік в розмірі 1606,47 грн., вказано, що авансові суми не сплачувалися.

Як вбачається з картки особового рахунку фізичної особи - субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, наявної в матеріалах справи, а також платіжного доручення № 65 від 30.03.2010 року, сума нарахованих страхових внесків була сплачена відповідачем частково, в розмірі 496 грн., у зв'язку з чим заборгованість склала 1110,37 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі, якщо страхувальник який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду , або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби, а також має право звернутися до суду про стягнення недоїмки.

Управлінням Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області було направлено відповідачу вимогу № Ф 358 від 02.04.2010 р. про сплату боргу із страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 1110 грн. 37 коп., яку відповідачем отримано 10.04.2010 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 182029

Вказану вимогу відповідачем не виконано, що підтверджується даними наявної у матеріалах справи картки особового рахунку страхувальника.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009 рік в розмірі 1110 грн. 37 коп., тому позовні вимоги про стягнення вказаної суми підлягають задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 статті 11, ст. 15, 19 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора Кременчуцького району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області на р/р 25607312277 в ОПЕРВ Полтавського облуправління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код ЄДРПОУ 22534624 заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2009 рік в розмірі 1110 грн. 37 коп. (одна тисяча сто десять гривень тридцять сім копійок).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 15 червня 2010 року.

СуддяЛ.О. Єресько