Ухвала суду № 99282339, 13.08.2021, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/3455/19

(провадження № 1-кп/658/196/21)

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

13 серпня 2021 року м. Каховка Херсонської області

Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі

головуючого судді Марків Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Ганжевої В.Г.,

прокурора Капустіна М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Вознюка О.В.,

у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12019230190001428 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Роздольне Каховського району Херсонської області, громадянина України, адреса місця фактичного проживання: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що обвинувачений систематично не з`являвся в судові засідання, внаслідок чого 04 червня 2021 року був оголошений його розшук.

Захисник проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував, вважаючи достатнім обрання запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі.

Обвинувачений просив застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід.

Розглянувши клопотання, заслухав думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, а до ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання в виді позбавлення волі на строк до п`яти років, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується негативно, не має стійких соціальних зв`язків.

Ухвали про привід обвинуваченого не виконувалися, переважно через відсутність його за місцем проживання.

04 червня 2021 року був оголошений розшук обвинуваченого у зв`язку із ухиленням останнього від суду, кримінальне провадження зупинене. Надано дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу.

13 серпня 2021 року кримінальне провадження відновлене у зв`язку із виконанням ухвали про розшук.

13 серпня 2021 року о 14.35 год. ОСОБА_1 затримано.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, національні суди повинні з`ясувати, чи є тримання особи під вартою єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов`язків, а також чи є можливість обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого (альтернативного) запобіжного заходу.

При цьому береться до уваги, що «ризик втечі або уникнення правосуддя» зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув`язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися заявник, зменшує це побоювання і його наміри втекти. При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії»).

Щодо наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків відносно обвинуваченого, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

В судовому засіданні прокурор не довів обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, тобто недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

Натомість, наведені обставини щодо особи обвинуваченого, тяжкість покарання, яке йому загрожує, свідчать про наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 ставиться необхідність запобігання спроб переховування від суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

На підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, враховуючи дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на обвинуваченого зобов`язань, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та є таким що співмирним з існуючими ризиками і тяжкістю інкримінованого правопорушення.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно обвинуваченого є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 372 КПК України,

ухвалив:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 задовольнити частково.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання на строк до 11 жовтня 2021 року включно, звільнивши його з під-варти в залі суду.

Покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.А. Марків