Ухвала суду № 9928210, 23.02.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2010 р.Справа № 2-а-4999/08/1570 Категорія:2.11.3Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі- Снігур М.Г.

за участю представника апелянта державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Шевченка В.Е., представника ТОВ «ВВТ «Факел»Куровского О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ «Факел»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання недійсними податкових повідомлень рішень

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВТ «Факел»(далі ТОВ «ВВТ «Факел») звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси (далі ДПІ у Київському районі м. Одеси) та уточнивши свої позовні вимоги просить суд:

-Визнати недійсним податкове повідомлення рішення відповідача № 0004242301/0 від 12.12.2007 року, яким нарахована сума податкового зобовязання у розмірі 22725 грн., за основним платежем 20659 грн., штрафні фінансові санкції у розмірі 2066 грн.;

-Визнати недійсним донараховану суму податкового зобовязання у розмірі 22725 грн., за основним платежем 20659 грн., штрафні фінансові санкції у розмірі 2066 грн.;

-Визнати недійсним рішення від 20.02.2008 року № 4007/25-007 про результати первинної скарги на податкове повідомлення - рішення відповідача № 0004242301/0 від 12.12.2007 року;

-Визнати недійсним податкове повідомлення рішення відповідача № 0004242301/1 від 27.02.2008 року, прийняте в порядку адміністративного оскарження рішення № 0004242301/0 від 12.12.2007 року;

В обгрунтування своїх вимог позивач не погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення та прийняте рішення про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств.

29 квітня 2009 року Одеським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою позовні вимоги задоволені частково та суд постановив скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси № 0004242301/1 від 27.02.2008 року, яким ТОВ «ВВТ «Факел»визначене податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 20629 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 2066 грн. В задоволені інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правової природи непогашеної кредиторської заборгованості, яка виникла перед підприємством яке визнане банкрутом та ліквідоване. Так посилаючись на положення п.п. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.23, п. 1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»апелянт зазначає, що така заборгованість після 06.08.2007 року є безповоротною фінансовою допомогою, яка вважається доходом з інших джерел і оподатковується податком на прибуток підприємств з відповідним відображенням по рядку 01.6 Декларації з податку на прибуток підприємств за звітний період 3 квартали 2007 року.

Апелянт зазначає, що така заборгованість безпідставно включена позивачем до складу валових витрат підприємства у розумінні положень п. 5.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що не було прийнято судом до уваги.

Також апелянт не погоджується з висновком суду які грунтуються посиланням на договори переуступки права вимоги зазначеної заборгованості, оскільки під час перевірки таких договорів не існувало, що підтверджується самим позивачем.

У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови суду та винесення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, сторін, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.01.2006 року по 30.09.2007 року за результатами якої 03.12.2007 року складено акт перевірки № 2723/23-02/34055466/271.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції діючій на момент перевірки від 27.04.2007 року), зокрема заниження скоригованого валового доходу за ІІІ квартал 2007 року на суму 45074 грн. та завищення загальної суми валових витрат у ІІІ кварталі 2007 року у розмірі 37 5625 грн. по декларації з податку на прибуток підприємства у ІІІ кварталі 2007 року від 19.10.2007 року зареєстрованою за № 70510.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення рішення № 0004242301/0 від 12.12.2007 року, яким нарахована сума податкового зобовязання у розмірі 22725 грн., за основним платежем 20659 грн., штрафні фінансові санкції у розмірі 2066 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення № 0004242301/0 від 12.12.2007 року відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення рішення № 0004242301/1 від 27.02.2008 року.

Відповідно до зазначеного акту передвіки підставами для винесення оскаржуваних рішень стали наступні обставини.

Так між позивачем (підрядником) та ТОВ «Строймастер-2007»(субпідрядником) укладений договір №10 від 01.12.2006 року на виконання ремонтних робіт для ЧКП „Південьпідзембуд" (генпідрядник) на виконання умов договору від 01.11.2006 року. Ремонтні роботи були виконані на суму 109 742,56 грн., що підтверджується актом виконаних робіт за грудень 2006 року, податковою накладною №361 від 27.12.2006 року на суму 10 9742,56 грн. Станом на 30.09.2007 року виконані роботи оплачені на суму 64 668, 45 грн. Виконані субпідрядні роботи враховані позивачем у складі валових витрат у ІV кварталі 2006 року.

Тобто у позивача існує кредиторська заборгованість перед ТОВ «Строймастер-2007» на суму 45074,11 грн. Відповідачем встановлено, що ТОВ «Строймастер-2007»визнано банкрутом за рішенням Господарського суду Одеської області №7/230-07-6563 від 06.08.2007 року.

Виходячи з положень п. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 256 ЦК України, п.п. 1.22.1 п. 1.22 та п. 1,25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідач визнав статус кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ «Строймастер-2007»за виконані роботи як безповоротна фінансова допомога після 06.08.2007 року (дати винесення рішення про визнання банкрутом), тобто у ІІІ кварталі 2007 року. Вартість виконаних робіт вважається доходом з інших джерел і оподатковується у загальновстановленому порядку відповідно до законодавства на підставі чого нарахована сума податкового зобовязання у розмірі 22725 грн., за основним платежем 20659 грн., штрафні фінансові санкції у розмірі 2066 грн.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Строймастер-2007»визнано банкрутом постановою господарського суду Одеської області від 25 вересня 2007 року та відкрита ліквідаційна процедура, про що було опубліковано повідомлення в газеті «Урядовий кур'єр »№180 від 02.10.2007 року.

Посилаючись на положення ст.ст. 25, 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст. 609 ЦК України суд першої інстанції дійшов до висновку, що лише внесення в Єдиний державний реєстр відомостей про ліквідацію ТОВ «Строймастер-2007»є підставою для визнання кредитної заборгованості позивача перед останнім у сумі 45074 грн. безповоротною фінансовою допомогою відповідно до п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Враховуючи той факт, що відомості про ліквідацію ТОВ «Строймастер-2007»внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 09.11.2007 року суд першої інстанції визначив, що підстав для внесення змін в податкову звітність за ІІІ квартал 2007 року, шляхом корегування валового доходу на суму 45074 грн., у позивача не існувало.

Також судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Строймастер-2007»за договором уступки права вимоги № 36 від 18.05.2007 року уступило право вимоги по зазначеному договору підряду №10 від 01.12.2006 року, неоплачена заборгованість за яким становить 45074,11 грн., ТОВ «Юг-Пакинг Групп »яке в свою чергу уступило право вимоги по зазначеному договору підряду №10 від 01.12.2006 року ТОВ «Профстрой Плюс ЛТД », який діє до 31.12.2009 року.

Суд першої інстанції, враховуючи зміст зазначених договорів уступок права вимоги, які відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України не змінили характер зобов'язань за договором підряду №10 від 01.12.2006 року, визначив строк існування права вимоги боргу у сумі 45 074,11 грн. до 31.12.2009 року, що до цього часу визначає таку суму як кредитну заборгованістю позивача.

Крім того, при вирішені справи суд першої інстанції з посиланням на положення п. 1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», дійшов до висновку про відсутність обставин, якими відповідач обґрунтовує свої доводи визначаючи статус кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ «Строймастер-2007»за виконані роботи як безповоротна фінансова допомога, оскільки позивач (кредитор) не визнаний банкрутом.

За такого суд першої інстанції визнав позовні вимоги обґрунтованими та враховуючи, що вимога про визнання рішення недійсним виключає вимогу про скасування цього же рішення, так як правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають, суд визнав скасував оскаржуване податкове повідомлення рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси № 0004242301/1 від 27.02.2008 року.

Колегія судів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7,10,11,70,71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Тому колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205 КАС України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ «Факел»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання недійсними податкових повідомлень рішень без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлений 03.03.2010 року.

Головуючий суддя: підпис Потапчук В.О.

Судді: підпис Семенюк Г.В.

підпис Коваль М.П.