Ухвала суду № 9927448, 15.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2010 року справа №2а-356/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Василенко Л.А., Губської Л.В.

при секретарі судового засідання Дегтярьовій А.М.

за участю прокурора Плужникова В.В.

представника позивача Трубіцина Р.М.

представників відповідача Масленнікової Ю.О., Клиновського Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Стаханівської обєднаної державної податкової інспекції, спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 03 березня 2010 року

по адміністративній справі № 2а-356/10/1270

за позовом відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод»

до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську; головного управління Державного казначейства України у Луганській області; Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2007 року в сумі 494 868 грн., - ВСТАНОВИЛА:

21 січня 2010 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, головного управління Державного казначейства України у Луганській області, Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання висновку про відшкодування податку на додану вартість за березень 2007 року та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2007 року в сумі 494 868 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року у справі № 2а-356/10/1270 позов задоволено повністю, визнана протиправною бездіяльність Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо ненадання висновку про суми відшкодування податку на додану вартість відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод»; стягнуто з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2007 року в сумі 494868 грн.

Не погодившись з рішенням суду відповідачі, спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та Стахановська обєднана державна податкова інспекція Луганської області, подали апеляційні скарги на зазначену постанову, в якій просять скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року у справі № 2а-356/10/1270 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржники вважають, що судом першої інстанції не правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до необґрунтованого та невірного рішення.

Зазначають, що законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Законом України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. Право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, встановила наступне. Відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод» (ідентифікаційний код 00210890) у відповідності до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зареєстроване платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість - 002108912154, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 19 липня 1997 року № 16726798 (арк. справи 200).

Відкритим акціонерним товариством «Стахановський вагонобудівний завод» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області подана податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2007 року, яка зареєстрована у Стахановській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області 20 квітня 2007 року за № 6842 (арк. справи 26-27). Відповідно до рядку 25 та 25.1 вказаної податкової декларації та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації) позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, у розмірі 10704395,00 грн. (арк. справи 27, 29).

До вищезазначеної податкової декларації з податку на додану вартість відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод» додало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (арк. справи 30).

На виконання вимог підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області проведена позапланова виїзна перевірка відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2007 року.

Довідкою Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 12 червня 2007 року № 354/23-00210890 (арк. справи 35-54) за результатами позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2007 року підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2007 року в сумі 5239639,00 грн., на момент складення довідки про результати перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2007 року на суму 5464756,00 грн., що пов'язане з неотриманням результатів позапланових документальних перевірок з питань підтвердження правових відносин з основними постачальниками товарно-матеріальних цінностей (арк. справи 53).

Матеріалами справи (податковими накладними і платіжними дорученнями) та довідкою Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 12 червня 2007 року № 354/23-00210890 підтверджено фактичну сплату позивачем - отримувачем товарів (послуг) сум податку на додану вартість в ціні товару (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), які включені до складу податкового кредиту у сумі 10704395 грн. та в цій довідці зазначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума - 10704395 грн. (арк. справи 53-199).

Згідно довідки спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод», код 00210890, станом на 09 лютого 2010 року залишок бюджетної заборгованості за звітний період - березень 2007 року, становить 494 868 грн. основної заборгованості (арк. справи 230).

Колегія суддів вважає апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні ”, у тому числі ст. 10 визначені функції державних податкових інспекцій щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування ”, платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п. п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість ” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування, та його наслідки, передбачені підпунктами 7.7.5. та 7.7.7. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до абзацу 2 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону, податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Згідно підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Необхідність проведення якісного оперативного відпрацювання субєктів підприємницької діяльності з питання відшкодування податку на додану вартість та встановлення фактичних причин виникнення відємного значення податку на додану вартість не є підставою для ненадання висновку на залишок бюджетного відшкодування.

Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій.

Крім того, колегія суддів зазначає, що порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість ” контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську визнала, що залишок невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод», код 00210890, станом на 09 лютого 2010 року за звітний період - березень 2007 року, становить 494868,00 грн. основної заборгованості (арк. справи 230).

Стосовно посилань податкових органів на пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає, що річний строк, передбачений частиною 2 статті 99 КАС України починає спливати з моменту закінчення відшкодування сум податку на додану вартість або з моменту надіслання податковим органом платнику податків податкового повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування (п. «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом не приймалось податкове рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування, а останнє відшкодування суми податку на додану вартість відбулося у лютому 2009 року у сумі 224792,00 грн. (арк. справи 230). З позовом до суду позивач звернувся 21 січня 2010 року, тобто з дотриманням річного строку звернення до суду з адміністративним позовом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційні скарги Стаханівської обєднаної державної податкової інспекції, спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року у справі № 2а-356/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року у справі № 2а-356/10/1270 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі з 18.06.2010 року.

Головуючий

Судді