Постанова № 9927332, 08.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 червня 2010 року 15:30 № 2а-1014/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київський електротехнічний

завод «Транссигнал»

до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

Третя особа без Державне територіально галузеве обєднання «Південно

самостійних західна залізниця» (Київська дистанція електропостачання)

вимог на предмет спору

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення

рішення

За участю представників сторін:

Від позивача: Кизима Г.М. представник за довіреністю

Від відповідача: Большакова К.А. представник за довіреністю

Від третьої особи: не зявились

у судовому засіданні 08.06.2010р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ВАТ «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 18.10.05р. №1054/23-10/0.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2009р. ухвала Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2006р. та постанова Господарського суду м. Києва від 07.07.06р. скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заявою від 19.04.10р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати незаконним (протиправним) податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 18.10.05р. №1054/23-10/0.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та не погоджуючись з висновком податкового органу про заниження податкового зобовязання з земельного податку за перевіряємий період з 01.10.02р. по 31.05.05р. в сумі 166440,69 грн. зазначила, що з 15.02.2001 року користувачем майнового комплексу, розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97, площею 14390 кв. м. фактично є Державне територіально галузеве обєднання «Південно західна залізниця» (Київська дистанція електропостачання), якому відповідно до Наказу Міністерства транспорту України №88 від 13.02.01р. та на виконання спільного Рішення Колегії Міністерства транспорту України та Київської міської державної адміністрації від 11.02.2000 р. № 5 передано на баланс будівлі, споруди з їх обладнанням, інженерними мережами та залізничними коліями на визначеній в натурі земельній ділянці вказаної площі.

З покликанням на ст.30 Земельного кодексу України (чинною на момент передачі), яка передбачала перехід права користування земельною ділянкою при передачі підприємствами, установами, організаціями іншим підприємствам, установам, організаціям будівель і споруд, розташованих на такій земельній ділянці, а також на те, що позивач письмово інформував орендодавця щодо припинення права користування за договором оренди, та письмово повідомив податковий орган про передачу земельної ділянки з проханням провести перерахунок земельного податку з 01.03.01р. в сторону його зменшення, та на те, що такий перерахунок фактично був проведений податковим органом, що підтверджується матеріалами справи, позивач вважає протиправним визначення йому податкового зобовязання із земельного податку.

При цьому, позивач просить суд врахувати, що таке зобовязання щодо сплати земельного податку за вказану земельну ділянку самостійно узгоджувалось та сплачувалось у спірному періоді Державним територіально галузевим обєднанням «Південно західна залізниця» (Київська дистанція електропостачання). Окрім того, у податкового органу не було зауважень за заперечень щодо правильності сплати земельного податку при перевірці позивача у інших податкових періодах, що слідували за моментом передачі права користування, про що свідчить, зокрема, акт ДПІ від 29.12.2002 року про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2000 р. по 01.10. 2002 р.

За наведених обставин позивач просив суд скасувати оспорюване податкове повідомлення рішення.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов заперечила, мотивуючи тим, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Керуючись вказаною нормою та виходячи з даних земельного кадастру землекористувачем земельної ділянки площею 14390 кв. м. (кадастровий номер 88:86:002) є позивач. Крім того зазначила, що відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Враховуючи, що на момент проведення перевірки припинення позивачем права користування земельною ділянкою та перехід такого права користування від позивача до третьої особи належним чином не оформлене, податковий орган вважає правомірним визначення позивачу суми податкового зобовязання з земельного податку та штрафних санкції згідно з оспорюваним податковим повідомленням рішенням.

Посилаючись на викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Державного територіально галузевого обєднання «Південно західна залізниця» (надалі - ДТГО «ПЗЗ») проти позову заперечувала та зазначила, що у 2001 році ДТГО «ПЗЗ»виготовлена технічна документація по оформленню права користування земельною ділянкою, однак рішення Київською міською радою не прийнято. Отже, враховуючи, що на момент проведення перевірки за даними земельного кадастру земельна ділянка №88:186:002 знаходиться у користуванні ВАТ КЕЗ «Транссигнал», останній і є належним платником земельного податку.

При цьому, представник третьої особи не заперечувала фактичного користування вказаною земельною ділянкою починаючи з лютого 2001 року , як не заперечувала факт самостійного узгодження спірного податкового зобовязання шляхом його декларування у вказаному періоді. Крім того зазначила, що з 2002 року по 2004 рік ДТГО «ПЗЗ»здійснювало як нарахування так і сплату земельного податку (платіжні доручення містяться в матеріалах справи).

Також представник третьої особи зазначила, що 30.07.09р. між ДТГО «ПЗЗ»та ВАТ КЕЗ «Транссигнал»укладено договір про відшкодування витрат зі сплати земельного податку, за яким позивач зобовязується сплачувати земельний податок, а ПЗЗ щомісячно відшкодовує витрати позивачу зі сплати земельного податку.

З покликанням на те, що право користування земельною ділянкою третьою особою не оформлено належним чином, представник третьої особи вважає позивача належним платником земельного податку, в звязку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, третьої особи суд

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ Київський електротехнічний завод «Транссигнал»за період з 01.10.02р. по 31.03.05р., за результатами якої складено акт перевірки від 12.10.05р. №556/23-5/00260652.

Як вбачається із акту, перевіркою встановлено заниження податкового зобовязання по сплаті земельного податку, зокрема, за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97, загальною площею 14390 кв. м., кадастровий номер № 88:186:002 на загальну суму 166440, 69 грн., у тому числі по періодах: 2003 рік 73973, 64 грн.; 2004 рік 73973, 64 грн.; 1 кв. 2005 року 18493, 41 грн.

На підставі вказаного акту перевірки та внаслідок встановлених порушень податковим органом винесено податкове повідомлення рішення від 18.10.05р. №1054/23-10/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання зі сплати земельного податку в сумі 249661, 03 грн., із якої: 166440, 69 грн. за основним платежем та 83220, 34 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Правомірність вказаного податкового повідомлення рішення є предметом даного спору.

Суд вважає оспорюване податкове повідомлення рішення неправомірним, а позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, 26.01.01р. між Київською міською радою та Київським електротехнічним заводом «Транссигнал»укладено договір на право тимчасового користування землею, відповідно до якого Київська міська рада на підставі рішення VII сесії ХХІІІ скликання від 26.06.00р. №204/925 надає, а КЕЗ «Транссигнал»приймає у тимчасове користування земельні ділянки загальною площею 66108 кв.м. (ділянка за кадастровим №88186001- 51718 кв. м., ділянка №88186002- 14390 кв. м.) згідно з планом користування, що додається.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, плата за землю вноситься землекористувачем згідно з Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про плату за землю»у вигляді земельного податку у розмірі 1 % в рік від грошової оцінки земельної ділянки, що оподатковується на відповідний рахунок.

15 лютого 2001 р. відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 13.02.2001 року № 88 «Про передачу будівель, обладнання, інженерних мереж та вилучення частини земельної ділянки Київського електротехнічного заводу «Транссигнал», виданого на виконання спільного Рішення Колегії Міністерства транспорту України та Київської міської державної адміністрації від 11.02.2000 року № 5 «Про транспортне забезпечення та розвиток його інфраструктури у м. Києві»та у зв'язку з реконструкцією станції «Київ-Пасажирський»- позивач передав з балансу заводу на баланс ДТГО «Південно-Західна залізниця»будівлі, споруди з їх обладнанням, інженерними мережами та залізничними коліями на визначеній в натурі ділянці землі площею 14 390 кв.м., про що свідчить акт приймання передачі від 15.02.01р. (а.с.12 том.1).

Пунктом 2 Наказу Міністерства транспорту України від 13.02.01р. №88 зобовязано КЕЗ «Транссигнал»спільно з ПЗЗ підготувати в Управлінні земельних ресурсів м. Києва необхідну документацію по вилученню земельної ділянки.

23 лютого 2001 р. позивач направив листа №241 на імя голови Київської міської державної адміністрації, в якому повідомив про передачу Південно-Західній залізниці комплексу заводських будівель, обладнання та інженерних мереж згідно з наказом Міністерства транспорту України № 88 від 13.02.2001 р. та просив припинити право користування земельною ділянкою площею 14 390 кв.м. (кадастровий №88:186:002), яка на підставі рішення сесії Київської міської ради № 204/925 від 29.06.2000 р. передана позивачу в тимчасове користування.

23.02.01р. ДТГО «ПЗЗ» направило аналогічного листа Голові Київської міської державної адміністрації з проханням надати вказівку Управлінню земельних ресурсів в м. Києві на передачу земельної ділянки від заводу «Транссигнал»загальною площею 14390 кв. м. у постійне користування ПЗЗ.

12.04.01р. ДТГО «ПЗЗ» була підготовлена Технічна документація по оформленню права користування вказаною земельною ділянкою (том 2 а. с. 36,38-40), проте таке право ДТГО «ПЗЗ» у встановленому законом порядку не оформлене та не зареєстроване.

Відповідно до ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.90р. № 561-XII (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди. Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Отже, із викладеного вбачається та не заперечується ДТГО «ПЗЗ», що з 15.02.01р. користувачем будівель, розташованих на вищезазначеній земельній ділянці площею 14390 кв. м., а, отже, і землекористувачем є ДТГО «ПЗЗ», а не позивач.

Вказане також підтверджується долученим до матеріалів справи витягом Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/9194-2 станом на 29.12.09р., з якого вбачається, що за адресою місця знаходження земельної ділянки: м. Київ, вул. Жилянська, 97 знаходиться Київська дистанція електропостачання Південно Західної залізниці.

Таким чином, позивач користувався спірною земельною ділянкою площею 14390 кв. м лише 20 календарних днів, з моменту укладання договору оренди та передачі земельної ділянки (26.01.01р.) до 15.02.01р. - моменту передачі обєктів нерухомості, які знаходяться на цій земельній ділянці.

11.04.2001 р. листом за № 415 позивач повідомив Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва про передачу з балансу заводу на баланс ДТГО «Південно-Західна залізниця»вищезазначеної земельної ділянки, в звязку з чим просив ДПІ провести перерахунок земельного податку з 01.03.2001 року в сторону його зменшення.

Як свідчать обставини справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва здійснила перевірку ВАТ «КЕЗ «Транссигнал»за період з 01.01.2000р по 01.10.02р. та в пп. 2.13.2.2 акту перевірки від 29.12.02р. №953/4378/23-2 зазначила, що розрахунок на 2001 рік надано заводом 30.01.01р. на суму 335450, 09 грн., перерахунок земельного податку на 2001 рік в звязку з передачею земельної ділянки надано 11.04.01р., скоригована сума податку становить 273612, 81 грн.; дані розрахунки підприємства співпадають з даними, визначеними під час перевірки.

Таким чином, податкова інспекція погодилась з перерахунком земельного податку починаючи з 15.02.2001 р. у звязку з передачею земельної ділянки іншому землекористувачу.

Крім того, податковим органом були проведені перевірки Київської дистанції електропостачання ПЗЗ за період з 01.01.01р. по 01.01.04р., за результатами якої складено довідку від 11.02.04р. №429/23-10/01069659 та за період з 01.07.03р. по 01.04.05р., за результатами якої складено акт від 05.09.05р. № 493/23-1/01069659, якими встановлено, що у перевіряємих періодах Київська дистанція електропостачання використовувала земельну ділянку за адресою: вул. Жилянська, 97 площею 14390 кв. м. (кадастровий номер 88186002) згідно довідки Київського міського управління земельних ресурсів про грошову оцінку земельної ділянки, виданої 26.01.01р. за №1004 заводу «Транссигнал», у відповідності до Наказу від 13.02.01р. за №88 Міністерства транспорту України та акту приймання передачі будівель, споруд з їх обладнанням, інженерними мережами та залізничними коліями від 15.02.01р. передана земельна ділянка, яка належала заводу «Транссигнал», в постійне користування ПЗЗ. В акті перевірки від 05.09.05р. на сторінці 19 зазначено, що за земельну ділянку, яка розташована по вул. Жилянській, 97 площею 14390 кв.м. податкові зобовязання по земельному податку не нараховувались, однак розрахунок земельного податку на 2004 рік за вказаною земельною ділянкою подано Київською дистанцією електропостачання своєчасно.

Представник ПЗЗ в судових засіданнях підтвердила фактичне використання зазначеної земельної ділянки починаючи з лютого 2001 року, а також підтвердила сплату Київською дистанцією електропостачання земельного податку за вказаною земельною ділянкою, на доказ чого до матеріалів справи долучені копії платіжних доручень по сплаті земельного податку Київською дистанцією електропостачання за період з січня 2002 року по грудень 2004 року включно. Представник третьої особи підтвердила факт декларування земельного податку за перевіряємий період саме ПЗЗ.

Судом витребувано у податкового органу податкові розрахунки земельного податку за період з 01.10.02р. по 31.03.05р. (крім тих, які не долучені до матеріалів справи), які не були надані відповідачем з посиланням на акт знищення документі і справ, що не підлягають зберіганню №2 від 27.12.05р. Факт декларування земельного податку ПЗЗ за перевіряємий період встановлено у актах перевірки як позивача, так і третьої особи. Крім того, позивачем приєднана до матеріалів справи довідка (том 1 а.с. 87 ), якою останній підтвердив, що за земельну ділянку площею 14390 кв.м. розрахунок земельного податку за період: 4 кв. 2002 року, 2003-2004, 1 кв. 2005 року не проводився, в звязку з тим, що дана земельна ділянка передана на баланс ПЗЗ.

Також матеріали справи містять договір про відшкодування витрат зі сплати земельного податку від 01.06.09р., відповідно до якого ДТГО «ПЗЗ»зобовязується щомісячно починаючи з 01.06.09р. відшкодовувати завод «Транссигнал»витрати, повязані зі сплатою земельного податку на земельну ділянку (кадастровий номер 88:186:002) загальною площею 14390 кв.м , що розташована по вул. Жилянській, 97 у м. Києві.

Як свідчать обставини справи, позивач неодноразово звертався до відповідних органів, зокрема, до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з проханням належного оформлення припинення права користування земельною ділянкою та внесення відповідних змін до земельного кадастру. 05.02.10р. Головним управлінням земельних ресурсів була надана позивачу відповідь на лист від 23.02.01р. №241 щодо припинення права користування земельною ділянкою та зазначено, що у Головному управлінні зареєстровано проект землеустрою щодо відведення ДТГО «ПЗЗ»земельної ділянки по вул. Жилянській, 97 для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд Київської дистанції електропостачання , який 19.11.09р. переданий до Київської міської ради для розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (ст.5 вищенаведеного закону).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки (ст.. 13 вищенаведеного закону).

За наведених обставин та правових норм, відсутність оформленого документа, що посвідчує право користування ДТГО «ПЗЗ»земельною ділянкою, не звільняє останнього від обовязку сплати земельного податку, за умови фактичного використання ним земельної ділянки, чого не заперечує представник третьої особи.

Відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.97 N 280/97-ВР, з метою впорядкування та оперативного вирішення питань, пов'язаних із наданням земельних ділянок та оформленням права користування землею в м. Києві, Київська міська рада затвердила Порядок надання земельних ділянок та оформлення права користування землею юридичним особам в м. Києві, розроблений постійною комісією Київради з питань містобудування та землекористування, оформлений рішенням Київської міської ради від 04.03.99р. №148/249, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.3.1, п. 3.2 вказаного рішення, при передачі підприємствами, установами та організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам та організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельними ділянками, на яких знаходяться зазначені будівлі та споруди, при умові використання їх без зміни площі, конфігурації та цільового призначення. Юридична особа, яка набула право на будівлі та споруди, повинна звернутися з клопотанням про оформлення права користування земельною ділянкою до Київської міської ради.

Аналогічний порядок набуття права власності або права користування земельною ділянкою міститься в діючому Рішенні Київської міської ради «Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві»від 14 березня 2002 року N 313/1747.

Враховуючи викладене, обовязок оформлення права користування земельною ділянкою при придбанні споруд покладається на особу, яка набула таке право, тобто в даному випадку на ДТГО «ПЗЗ», а не на позивача.

При цьому, суд приймає до уваги той факт, що позивачем вжиті усі заходи щодо припинення права землекористування, а неоформлення такого права іншим землекористувачем та невнесення державними органами змін до державного земельного кадастру в частині зміни землекористувача самі по собі не можуть слугувати підставою для покладення зобовязань по сплаті земельного податку на особу, що фактично припинила право землекористування.

Отже, враховуючи встановлений судом факт фактичного використання ДТГО «ПЗЗ»земельної ділянки за адресою вул. Жилянська, 97 за кадастровим номером № 881860002, площею 14390 кв. м. з 15.02.01р,. суд вважає, що з вказаного терміну позивач не є платником земельного податку за вказаною земельною ділянкою, а, отже, нарахування позивачу земельного податку за оспорюваним податковим повідомленням рішенням є неправомірним. Тим більше, що земельний податок за спірною ділянкою з моменту переходу права користування та за період нарахування позивачу самостійно узгоджувався ДТГО «ПЗЗ»шляхом декларування та сплачувався до бюджету.

З огляду на викладене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, в звязку з чим податкові повідомлення рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 18.10.05р. №1054/23-10/0 скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На розподілі судових витрат на користь позивача останній не наполягав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України «Про плату за землю», «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 18.10.05р. №1054/23-10/0.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шелест С.Б.

Повний текст постанови складено: 14.06.10р.