Постанова № 9927289, 09.06.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-1827/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Падій В.В.

при секретарі Кондратенко О.В.,

за участю представників позивача Малая А.В.,

представників відповідача Пономарьової Л.Л.,

Мошкіної Н.Л.,

представника третьої особи Руденок Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до публічного акціонерного товариства "Ритм", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державного казначейства України в Чернігівській області про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

13.04.2010 року державна податкова інспекції у м. Чернігові (далі ДПІ у м. Чернігові) звернулась до суду з адміністративним позовом до акціонерного товариства закритого типу “Ритм”, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державного казначейства України в Чернігівській області (далі Головне УДКУ в Чернігівській області) про стягнення суми податку на додану вартість для виплати дотацій сільськогосподарським підприємствам за грудень 2009 року в розмірі 1085266,00 грн., як такої, що використана не за цільовим призначенням. Свої вимоги обґрунтовують тим, що відповідач є переробним підприємством, який у своїй діяльності застосовує норми п. 11.21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядок обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 р. № 291 “Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, з п. 7 якого випливає, що не перераховані переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати податку на додану вартість, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням. ДПІ у м. Чернігові проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку обліку та використання відповідачем коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молока та мяса в живій вазі станом на 01.02.2010 року по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 10.02.2010 року № 304/15- 243, в якому зафіксовано, що станом на 01.02.2010 року в картці особового рахунку товариства відповідача з податку на додану вартість для виплати дотацій переробним підприємствам рахувався борг в розмірі 2449224,96 грн. в тому числі по декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства) за грудень 2009 року в сумі 1085266,00 грн., що свідчить про несвоєчасну сплату податку на додану вартість для виплати дотацій, і як наслідок, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 року № 291 “Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України “Про податку на додану вартість”, дана сума є такою, що використана не за цільовим призначенням і підлягає стягненню до державного бюджету.

В судовому засіданні за клопотанням представника позивача найменування відповідача акціонерне товариство закритого типу «Ритм», у звязку зі зміною найменування останнього, замінено на публічне акціонерне товариство «Ритм», що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи А00 №582788, наявного в матеріалах справи.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, в його задоволенні просили відмовити в повному обсязі та пояснили, що згідно п. 5 Порядку перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій - з його небюджетного рахунка, відкритого в територіальному органі Державного казначейства, на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників, які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду. Тобто дотаційні кошти - це кошти, які не сплачуються до бюджету, а мають бути перераховані через органи казначейства з небюджетного рахунку переробного підприємства на окремий (дотаційний) рахунок сільгоспвиробника, а тому не можна кваліфікувати несвоєчасно сплачені дотаційні кошти як податкове зобов'язання чи податковий борг в розумінні Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, що підлягає примусовому стягненню з платника податку органами державної податкової служби в бюджет. Крім того зазначили, що хоча в п. 7 Порядку зазначено, що не перераховані переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати податку на додану вартість до бюджету, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету, однак відповідним Порядком не визначена процедура, тобто механізм стягнення несвоєчасно перерахованих дотаційних коштів з переробного підприємства до бюджету. Також представники відповідача зазначили, що податковий орган взагалі виходить за межі компетенції податкових органів, оскільки вважають, що податкові органи не мають повноважень на звернення до суду з відповідним позовом, а також фактично податковий орган не дотримався процедури застосування до платника податків заходів примусового стягнення податкового зобовязання (податкового боргу), що передбачений Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав адміністративний позов ДПІ в м. Чернігові та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство “Ритм”(далі ПАТ “Ритм”) засноване згідно рішенням засновників від 23.12.1994 року шляхом перетворення Орендного виробничого підприємства «Ритм» і є правонаступником його майнових та інших прав і обовязків, та перереєстроване розпорядженням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30.12.1994 року №286-р та взято на податковий облік в ДПІ у м. Чернігові 29.06.1999 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.01.2010 року та довідкою про взяття на облік платника податків від 04.11.2005 року № 10/29-017, наявних в матеріалах справи.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва платника податку на додану вартість, відповідач є платником вказаного податку та, крім того згідно Статуту товариства відповідач є переробним підприємством, що підтверджується копією Статуту та не заперечується сторонами.

Згідно п. 11.21 ст. 11 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (далі Закон № 168/97-ВР) сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009р. № 291 “Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» затверджено Порядок обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок), який встановлює механізм обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форми власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства (далі - сільськогосподарські товаровиробники), за поставлені ними починаючи з 17 березня 2009р. переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

Так, відповідно до п. 5 Порядку перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій - з його небюджетного рахунка, відкритого в територіальному органі Державного казначейства (далі - небюджетний рахунок), на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників (крім тих, що ведуть особисте селянське господарство), які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду. Переробні підприємства у кінці кожного робочого тижня перераховують половину зарахованої їм на поточний рахунок суми податку на додану вартість, нарахованого на обсяги поставленої ними готової продукції, на небюджетні рахунки. Остаточний розрахунок належної до перерахування на небюджетний рахунок суми податку на додану вартість проводиться щомісяця відповідно до окремої податкової декларації. Перераховані безпосередньо з поточних рахунків переробних підприємств без зарахування на небюджетні рахунки суми коштів за рахунок сум податку на додану вартість, що розраховуються переробними підприємствами за окремою податковою декларацією, не враховуються як дотації. Не перераховані на небюджетні рахунки суми податку на додану вартість та виплати сум коштів, здійснені з небюджетних рахунків за призначенням з порушенням цього Порядку, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Пункт 7 Порядку передбачає, що не перераховані переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати податку на додану вартість до бюджету, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Згідно абзацу “а” п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон № 2181-III) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпункт 5.3.1. пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-III передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-III для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.14 наказу Державної податкової адміністрації України “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання” від 30.05.1997р. № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054передбачено порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість переробного підприємства, в рядку 20 такої податкової декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню в особовому рахунку платника та спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам.

Відповідно до пункту 6 Порядку визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його небюджетний рахунок у строки, встановлені для сплати податку на додану вартість, з урахуванням коштів, перерахованих відповідно до пункту 5 цього Порядку. Переробне підприємство не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним періодом, за кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати сум податку реєстр платіжних доручень на фактично зараховані на небюджетний рахунок кошти і виписку територіальних органів Державного казначейства з небюджетного рахунка. Суми податку на додану вартість, визначені переробним підприємством за окремою податковою декларацією, щодо яких переробне підприємство не подало органу державної податкової служби підтвердження їх перерахування на небюджетний рахунок, вважаються такими, що використовуються переробним підприємством не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Отже, суд вважає, що переробні підприємства зобов'язані самостійно перерахувати на окремий рахунок суму ПДВ, зазначену в окремій декларації, протягом десяти днів, наступних за 20 календарним днем, що настає за звітним податковим періодом (при звітному періоді, що дорівнює місяцю) та подати до податкового органу податку реєстр платіжних доручень на фактично зараховані на небюджетний рахунок кошти і виписку територіальних органів Державного казначейства з небюджетного рахунка.

З матеріалів справи вбачається, що підприємством в декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства) за грудень 2009 року, задекларовано рядок 20 "Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню в особовому рахунку платника та спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам" в сумі 1085266,00 грн.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку обліку та використання ПАТ “Ритм” коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молока та мяса в живій вазі станом на 01.02.2010 року за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2009 року від 20.01.2010 року № 9002722176.

За результатами перевірки позивачем складено акт перевірки від 10.02.2010 року № 304/15-243 , в якому зафіксовано, що станом на 01.02.2010 року в картці особового рахунку ПАТ “Ритм” з податку на додану вартість для виплати дотацій переробним підприємствам рахувався борг в розмірі 2449224,96 грн. в тому числі і борг по декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року в сумі 1085266,00 грн.

Станом на 01.02.2010 року платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість в розмірі 1085266,00 грн. на небюджетний рахунок по декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року до податкового органу не надходили, а тому станом на 01.02.2010 року не перераховані кошти в сумі 1085266,00 грн. рахуються заборгованістю по не бюджетному рахунку «для виплати дотацій», що підтверджує порушення відповідачем п. 7 Порядку.

В судовому засіданні представниками відповідача не заперечувався факт несвоєчасного перерахування вказаних коштів сільськогосподарським товаровиробникам.

Вищевказане свідчить про несвоєчасну сплату податку на додану вартість для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, а тому, відповідно до Порядку, дана сума є такою, що використана не за цільовим призначенням і підлягає стягненню до державного бюджету.

Суд не приймає до уваги зауваження відповідача щодо того, що податковий орган не дотримався процедури застосування до платника податків заходів примусового стягнення податкового зобовязання (податкового боргу), що передбачений Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки пунктом 5.1 Закону №2181 передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Суд не приймає до уваги також зауваження відповідача щодо перевищення повноважень податкових органів стосовно звернення до суду з відповідним позовом з наступних підстав.

Відповідно до п.5.3 глави 5 Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.03.2004 року за № 377/8976, примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що контроль за правильністю визначення сум податку на додану вартість та їх перерахуванням за платіжними дорученнями на не бюджетні рахунки здійснюють органи державної податкової служби.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян, зокрема, про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Чернігові до публічного акціонерного товариства “Ритм” підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими.

Оскільки, спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги державної податкової інспекції у м. Чернігові до публічного акціонерного товариства " Ритм", третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державного казначейства України в Чернігівській області про стягнення податкового боргу, задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Ритм" суму податку на додану вартість для виплати дотацій переробним підприємствам в розмірі 1085266 (один мільйон вісімдесят пять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 00 коп. як таку, що використовувалася не за цільовим призначенням до Державного бюджету на р/р 31110029700002, код 140010100 (Отримувач: Державний бюджет, код 22825965. Банк: ГУДК України в Чернігівській області, МФО 853592).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то з дня отримання нею копії постанови, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі - 16.06.2010 року

<Поле для вводу тексту >

Суддя Падій В.В.