Рішення № 99270914, 31.08.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/12556/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2021 року зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Шургота І.І.,

представника третьої особи Слободи С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача кредитна спілка «Самопоміч» про зняття арешту з майна

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі – позивач) до Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) код ЄДРПОУ 35009358, місцезнаходження: 79000, м.Львів, пр.Чорновола, 39 (далі – відповідач), в якій позивач просить зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_2 , накладений на підставі постанови про арешт майна боржника №747 від 18.08.2009.

Ухвалою від 03.08.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі, а також залучив до участі у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою від 11.08.2021 суддя залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача кредитну спілку «Самопоміч».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконанні у Личаківському ВДВС у м.Львові перебувало виконавче провадження, в межах якого винесено постанову №747-15 від 18.08.2009, якою накладено арешт на нерухоме майно, співвласницею якого є позивач. При цьому, позивач зазначає, що листом відповідача її повідомлено про відсутність у базі ЄДРВП відомостей про постанову №747-15, а матеріали виконавчого провадження, у межах якого така постанова виносилася, знищено за спливом терміну зберігання. У зв`язку з викладеним, вважає накладений арешт безпідставним і таким, що призводить до неможливості вчинення правочинів щодо майна, власником якого є позивач.

Відповідач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача правом на подання відзиву та пояснень до суду не скористались.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача подала до суду письмові пояснення від 31.08.2021, в яких зазначила, що невиконаних зобов`язань у позивача перед третьою особою немає, а тому проти задоволення позову не заперечує.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю. Просила суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову не заперечив.

У судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача проти задоволення позову не заперечив.

У судове засідання треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача не з`явилися, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача і третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач є співвласницею квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на квартиру від 28.03.2019.

Крім того, вказані відомості підтверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна №267330963, сформованої 23.07.2021, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №163660395 від 16.04.2019.

Із змісту інформаційної довідки №267330963, сформованої 23.07.2021, вбачається, що на квартиру позивача, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 у відповідності до постанови державного виконавця №747-15 від 18.08.2009 накладено арешт із забороною її відчуження.

06.07.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила зняти арешт з квартири.

20.07.2021 відповідач листом №27721 повідомив позивача про відсутність відомостей щодо виконавчого провадження, в межах якого винесено постанову №747-15 від 18.08.2009, та про неможливість станом на 20.07.2021 з`ясувати відомості щодо накладення арешту з огляду на знищення відповідних матеріалів за закінченням терміну зберігання.

У зв`язку з неможливістю реалізувати своє право на відчуження належного їй нерухомого майна, позивач звернулась до суду з позовом про зняття арешту з майна.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, на час накладення арешту на майно позивача та повернення виконавчого листа регламентувались Законом України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон України № 606-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону України № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у вказаному Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених вказаним Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України “Про державну виконавчу службу”.

Частиною 1 статті 6 Закону України № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з положеннями статті 11 Закону України № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених вказаним Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону України № 606-XIV за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Положеннями статті 57 Закону України № 606-XIV передбачено, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Відповідно до частин 3, 4 і 5 статті 60 Закону України № 606-XIV з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого вказаним Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

До підстав зняття арешту також належать закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених вказаним Законом (частина 1 статті 50 Закону України № 606-XIV).

Частиною 2 статті 50 Закону України № 606-XIV передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до пунктів 2, 5 частини 1 статті 47 Закону України № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо:

1) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до вказаного Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

2) у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” підлягає примусовому виконанню.

Відповідно до статті 30 Закону України № 606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому вказаним Законом порядку, а саме:

- закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 вказаного Закону України;

- повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 вказаного Закону України;

- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 вказаного Закону України.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Відповідно до пункту 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - “Інструкція №512/5”) в редакції чинній на момент спірних правовідносин, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для вказаного з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Згідно з приписами статті 50 Закону України № 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або до іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту.

Порядок документування діяльності з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), роботи з документами (далі - діловодство) та організації архіву в районних, районних в містах, міських, міськрайонних, міжрайонних відділах державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, відділах примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, відділах примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - органи державної виконавчої служби), приватними виконавцями унормовано Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженими наказом Мін`юсту №1829/5 від 07.06.2017 (далі – Правила №1829/5).

За змістом пунктом 1 Розділу Х вказаних Правил завершені виконавчі провадження та виконавчі провадження, за якими виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання, підлягають передачі до архіву органу державної виконавчої служби не пізніше 01 серпня поточного року та 01 лютого наступного року.

Передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню (пункт 1 Розділу ХІ Правил №1829/5).

Як встановив суд, на виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження, у межах якого на майно позивача накладався арешт. Водночас станом на момент звернення позивача до суду виконавче провадження є завершеним, а його матеріали – знищені. Таким чином, суд дійшов висновку, що виконавче провадження, у межах якого накладено арешт на відповідне майно позивача, є завершеним.

На підставі встановлених обставин, суд з метою ефективного поновлення порушеного права позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача вчинити дії щодо зняття арешту з квартири АДРЕСА_4 , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , накладеного відповідно до постанови Личаківського ВДВС Львівського МУЮ №747-15 від 18.08.2009, запис про обтяження №31192447.

Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 908,00грн відповідно до дублікату квитанції №0.0.2207926962.1 від 23.07.2021.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245, 287 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Личаківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) вчинити дії щодо зняття арешту з квартири АДРЕСА_4 , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , накладеного відповідно до постанови Личаківського ВДВС Львівського МУЮ №747-15 від 18.08.2009, запис про обтяження №31192447.

Стягнути з Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) код ЄДРПОУ 35009358, місцезнаходження: 79019, м.Львів, пр.Чорновола, 39 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім)грн 00коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду складене 31 серпня 2021 року.

Суддя А.Г. Гулик