Рішення № 99268573, 26.08.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 серпня 2021 р. Справа № 120/7712/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 19.01.2021 вона звернулась до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії за віком. В березні 2021 року позивач звернувся до пенсійного фонду із заявою про перерахунок його пенсії з врахуванням довідок про зарплату і стаж роботи №236/4.32.2/02 від 30.01.2019, №4353/11-32-2/02 від 27.12.2018 (№4/48866 від 21.02.2019), №4352/11-32-2/02 від 27.12.2018 (№4/49124 від 21.02.2019), №4354/11-32-2/02 від 27.12.2018 (№4/48867), №4351/11.32.2/02 від 27.12.2018 (№4/49234). Проте, при проведенні перерахунку пенсії, відповідачем не було враховано розмір отриманої позивачем заробітної плати в період з листопада 1991 року по серпень 1992 року, з підстав формальних неточностей в поданій уточнюючій довідці №4351/11.32.2/02 від 27.12.2018 (№4/49234), оскільки така довідка за вищезазначений період містить відомості про заробітну плату "Янышевського", хоча згідно паспортних даних прізвище позивача російською мовою « ОСОБА_1 ». Позивач вважає таке рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії з врахуванням зазначеного періоду протиправним, а тому з метою захисту свого конституційного права на пенсійне забезпечення звернулась з цим адміністративним позовом до суду.

Ухвалою від 26.07.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив та додаткові документи до відзиву на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначає, що не зарахування при проведення перерахунку пенсії розміру заробітної плати за період з листопада 1991 року по серпень 1992 року згідно довідки №4351/11.32.2/02 від 27.12.2018 (№4/49234) зумовлено з виявленою невідповідністю орфографії російського варіанту написання прізвища особи у зазначеній архівній довідці та паспортних даних позивача. При цьому, представник відповідача зауважила, що з метою надання допомоги у витребувані необхідних документів, спеціалістами Головного управління 10.06.2020 було направлено запит - №0200-0204-8/31206 в «ФЕДЕРАЛЬНОЕ ГОСУДАРСТВЕННОЕ КАЗЕННОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ «ЦЕНТРАЛЬНЫЙ АРХИВ МИНИСТЕРСТВА ОБОРОНЫ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ», проте відповідь на вказаний запит по теперішній час не надходила.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та з 14.07.2019 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

18.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням довідок про зарплату і стаж роботи №236/4.32.2/02 від 30.01.2019, №4353/11-32-2/02 від 27.12.2018 (№4/48866 від 21.02.2019), №4352/11-32-2/02 від 27.12.2018 (№4/49124 від 21.02.2019), №4354/11-32-2/02 від 27.12.2018 (№4/48867), №4351/11.32.2/02 від 27.12.2018 (№4/49234).

За результатами розгляду такої заяви та поданих документів позивачу листом від 2583-2743/Я-02/8-0200/21 від 26.03.2021 повідомлено, що при призначенні пенсії в розрахунок його пенсії враховано заробітну плату, в тому числі, за період з 01.10.1988 по 30.09.1993.

Разом з тим, як зазначає представник позивача в позовній заяві, згодом його довірителю стало відомо, що під час призначення пенсії відповідачем не було враховано отриману ним заробітну плату в період з листопада 1991 року по серпень 1992 року згідно довідки №4351/11.32.2/02 від 27.12.2018 (№4/49234).

Виявлення зазначених обставин, зумовило звернення ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою від 20.04.2021 про врахування отриманої ним заробітної плати в період з листопада 1991 року по серпень 1992 року при обчисленні розміру його пенсії.

Листом від 28.04.2021 за №4132-4197/Я-02/8-0200/21 доведено до відома позивача, що не зарахування при проведення перерахунку пенсії розміру заробітної плати за період з листопада 1991 року по серпень 1992 року згідно довідки №4351/11.32.2/02 від 27.12.2018 (№4/49234) зумовлено виявленою невідповідністю орфографії російського варіанту написання прізвища особи у зазначеній архівній довідці та паспортних даних позивача.

Незгода з наведеною у листі від 28.04.2021 за №4132-4197/Я-02/8-0200/21 відмовою а проведенні перерахунку пенсії зумовила звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд враховує наступне.

Згідно частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно із статтею 1 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом

За змістом 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 64 Закону №1788-ХІІ пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

Статтею 65 Закону №1788-ХІІ передбачено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 01.07.2003 до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 01.07.2003 враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 01.07.2003 - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-IV заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Подібні положення містяться у положеннях частини першої статті 40 Закону №1058-IV, відповідно до яких для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 01.07.2000 до 01.01.2005, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачу з 14.07.2019 призначено пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Між сторонами наявний спір щодо не зарахування при проведення перерахунку пенсії позивача розміру отриманої ним заробітної плати за період з листопада 1991 року по серпень 1992 року згідно довідки №4351/11.32.2/02 від 27.12.2018 (№4/49234) через виявлення невідповідності орфографії російського варіанту написання прізвища особи у зазначеній архівній довідці та паспортних даних позивача, а саме: відомості про отриману заробітну плату у вказаний період в довідці надані щодо "Янышевського", в той час як вірни переклад прізвища позивача російською мовою є " ОСОБА_1 ".

Тобто, оформлення уточненої довідки не відповідає вимогам пункту 26 Порядку № 637 (у відомостях про нарахування заробітної плати неточно зазначено особисті дані). При цьому, територіальним органом пенсійного фонду роз`яснено право позивача встановити факт приналежності цього документа даній особі у судовому порядку.

Відповідно до пункту 26 Порядку № 637, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Суд зазначає, що основним спірним питанням в даній справі є неможливість врахування пенсійним органом виданої архівним відділом Російської Федерації довідки про заробітну плату №4351/11.32.2/02 від 27.12.2018 (№4/49234) в частині отримання позивачем заробітної плати в період з листопада 1991 року по серпень 1992 року.

При цьому, як вбачається зі змісту зазначеної архівної довідки, остання містить відомості про розмір грошового забезпечення військовослужбовців 107 окремої роти аеродромно-технічного забезпечення за 1991 по 1992 роки, в яких з січня по жовтень 1991 року наявні значиться "техник нач. станции пр-к ОСОБА_1 ", з листопада 1991 року по серпень 1992 року значиться "техник нач. станции пр-к ОСОБА_1 ". Таким чином, вказана довідка містить технічну помилку при написанні прізвища позивача російською мовою.

Однак, суд звертає увагу, що хоча зазначена довідка №4351/11.32.2/02 від 27.12.2018 (№4/49234) і містить технічну помилку у одній букві прізвища позивача, однак жодним чином не спростовують наявність факту трудової діяльності останнього з листопада 1991 року по серпень 1992 року та отримання в цей період заробітної плати. Більше того, вказана технічна помилка у прізвищі позивача відповідає ознакам формальної (несуттєвої) помилки та не впливає на зміст уточнюючої довідки.

В цьому випадку суд вважає за необхідним зазначити, що окремі неточності в поданих позивачем документах або неповнота відображеної у них інформації не може бути перешкодою для реалізації особою своїх законних прав, в даному випадку - права на перерахунок пенсії.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 25.04.2019 в справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 в справі № 638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження органами пенсійного фонду в реалізації особою конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії.

Крім того, Верховний Суд у іншій постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Підсумовуючи, суд доходить висновку, що отримана позивачем в спірний період заробітна плата, яка відображена у довідці №4351/11.32.2/02 від 27.12.2018 (№4/49234). а саме з листопада 1991 року по серпень 1992 року, має бути врахована при визначені розміру пенсії позивача, оскільки підтверджує відповідні обставини трудової діяльності останнього.

Крім іншого суд звертає увагу, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. А тому неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку таких документів, наданих особою не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження того, що він при прийнятті формуванні оскаржуваної відмови викладеної у листі від 28.04.2021 за №4132-4197/Я-02/8-0200/21 діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, добросовісно, тобто з забезпеченням усіх прав особи.

Крім того, суд враховує, що звернення позивача та надання оскаржуваної відмови мало місце в період з березня по квітень 2021 року, в той час як вказує в позовній заяві представник відповідача, запит до «ФЕДЕРАЛЬНОЕ ГОСУДАРСТВЕННОЕ КАЗЕННОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ «ЦЕНТРАЛЬНЫЙ АРХИВ МИНИСТЕРСТВА ОБОРОНЫ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ» посадовими особами відповідача надіслано лише 10.06.2020 за №0200-0204-8/31206. При цьому, доказів відповідного звернення стороною відповідача суду не надано.

За наведених обставин, сформована відповідачем у листі від 28.04.2021 за №4132-4197/Я-02/8-0200/21 відмова у проведенні перерахунку пенсії не є пропорційним з огляду на те що вона порушує баланс між несприятливими наслідками для реалізації конституційного права позивача на соціальний захист (ст. 46 Конституції України) і цілями на які, врешті, спрямоване це рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не проведено перерахунок пенсії позивача з врахуванням розміру заробітної плати, яку ОСОБА_1 отримав в період з листопада 1991 року по серпень 1992 року згідно довідки №4351/11.32.2/02 від 27.12.2018 (№4/49234).

За вказаних обставин, із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги - такими, що з урахуванням положень статті 245 КАС України належать до задоволення шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії, з урахуванням розміру отриманої ОСОБА_5 з врахуванням розміру грошового забезпечення, в тому числі, за період з листопада 1991 року по серпень 1992 року згідно довідок №236/4.32.2/02 від 30.01.2019, №4353/11-32-2/02 від 27.12.2018 (№4/48866 від 21.02.2019), №4352/11-32-2/02 від 27.12.2018 (№4/49124 від 21.02.2019), №4354/11-32-2/02 від 27.12.2018 (№4/48867), №4351/11.32.2/02 від 27.12.2018 (№4/49234).

Що стосується дати, з якої позивачу має бути здійснено перерахунок пенсії, суд зазначає, що за загальним правилом, визначеним у статті 45 Закону № 1058-IV, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Враховуючи те, що представником відповідача не заперечується обставина того, що довідка №4351/11.32.2/02 від 27.12.2018 (№4/49234) була подана позивачем разом із заявою про призначення пенсії, на думку суду, наявні підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії позивача із урахуванням відповідної довідки починаючи з 14.07.2019.

В той же час, суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача, які викладені у відповіді від 28.04.2021 за №4132-4197/Я-02/8-0200/21, адже така відповідь надана на заяву позивача подану в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Також, не підлягає задоволенню вимога позивача щодо зобов`язання відповідача виплатити різницю між виплаченою та перерахованою пенсією, оскільки така вимога є передчасною, адже нарахування та виплата перерахованої пенсії можливе лише після здійснення такого перерахунку.

Крім того, право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи те, що заявлені позивачем позовні вимоги фактично є похідними від вимоги, яка в даному випадку підлягає задоволенню, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням розміру грошового забезпечення за період з листопада 1991 року по серпень 1992 року згідно архівної довідки №4351/11.32.2/02 від 27.12.2018 (№4/49234).

В решті позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403)

Повний текст рішення суду складено 30.08.2021

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна