Рішення № 99267883, 31.08.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 641/7680/19

Провадження № 2/638/2335/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретарів Тітової М.О., Подосокорської А.О.,

за участю

позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту службу у справах дітей Харківської міської ради, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради «Про зміну способу участі діда у спілкування та вихованні дитини»,-

В С Т А Н О В И В:

25.09.2019 позивач ОСОБА_1 звернулась до Комінтернівського районного суду м. Харкова з зазначеним позовом. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.10.2019 справу передано до Дзержинського районного суду м. Харкова за підсудністю.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішення суду визначено спосіб відповідача у спілкуванні з онуком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом побачень, визначено спосіб участі ОСОБА_4 у спілкуванні з онуком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у його вихованні шляхом надання побачень у першу, третю суботу місяця з 10:00 години до 12:00 години, та другу, четверту неділю місяця з 15-00 години до 17-00 годин, у присутності матері ОСОБА_1 . Ініціювання позову щодо визначення порядку зустрічей з боку відповідача фактично було надуманим, позивач ніколи не чинила перешкод у спілкуванні діда з онуком, а після винесення рішення сумлінно виконує його. З моменту ухвалення рішення пройшло більше трьох років і обставини, що склались на даний час свідчать про той факт, що подальше спілкування сина в рамках визначених днів зустрічей з дідом негативно впливає на стан здоров`я дитини та грубо порушує його інтереси. Відповідач постійно породжує конфлікти, вчиняє погрози відібрати дитину. Натомість ОСОБА_4 не проявляв інтересу ініціативи щодо побачень. Відповідач жодного разу не проходив до онука, після ухвалення рішення, прийшов до онука тільки у березні 2017. Відповідач проходить до дитини коли йому заманеться, відвідування діда зафіксовані в журналі відвідувань. Коли зустрічі відбуваються, відповідач веде себе відсторонено та дивно, мовчки пильно дивиться на ОСОБА_9 , як він грає, спілкування не відбувається, або буває, що дід примушує ОСОБА_9 грати в ігри, які дитина не любить, дід нецензурно лається на онука. Дитина почувається некомфортно. Окрім того, стан здоров`я відповідача свідчить про серйозні психічні проблеми. ОСОБА_4 84 роки і в такому віці вже фізіологічно людина потребує стороннього догляду, допомоги і часто не може адекватно реагувати на події, оцінювати дійсність та бути емоційно- врівноваженим. В результаті психологічного дослідження було з`ясовано, що дитина відчуває страх до дідуся та батька, не бажає з ними спілкуватись. На теперішній час дитина подорослішала, у неї з`являться все більше вікових потреб, відвідує гуртки з шахів, іноземних мов, індивідуальні зайняття з математики та інформатики, займається в спортивній секції айкідо. Через встановлені надмірні дні та години побачень змушені змінювати навчальні плани ОСОБА_9, дитині доводить пропускати турніри з шахами, які проходять по вихідним дням. Не можливо спланувати вихідні дні, виїхати на природу, у парк, влаштувати прогулянки по місту, просто відпочити. Не можливо сина вивезти на оздоровлення в санаторії, табори, на море, у гори, взагалі на природу. У зв`язку з чим позивач просить змінити спосіб участі ОСОБА_4 у спілкуванні з онуком та визначити спосіб участі ОСОБА_4 , шляхом надання побачень один раз у три місці у вихідний день суботу з 10-00 год. до 12-00 год. за виключенням часу хвороби дитини, коли дитина знаходиться на оздоровлені, у присутності матері або баби ОСОБА_11 та представника служби у справах дітей.

27.12.2019 відповідачем ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого вказано, що позовні вимоги безпідставні, необґрунтовані та такі, що суперечать найвищим інтересам дитини. Визначений спосіб участі діда у спілкуванні та вихованні онука узгоджується з пропозицією наданою управління служб у справах дітей. Онука відвідує у дні та години, які визначені рішенням суду, додаткового часу не просив. Позивач не зверталась до мене з пропозицією змінити час відвідувань. Позивач надсилає СМС повідомлення, якими повідомляє про неможливість побачення. Будь-які психічні чи інші захворювання, які ставлять чи навіть можуть ставить під загрозу здоров`я ОСОБА_9 відсутні у відповідача. у зв`язку з чим відповідач просить відмовити у задоволені позову.

04.02.2020 позивач подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач просить задовольнити її позов, фактично позивачем у відзиві викладені обставини, на які вона посилається у позові.

17.02.2020 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач просить відмовити у задоволені позову, фактично з тих обставин, на які посилається у відзиві.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позов, просила задовольнити, з підстав, викладених в ньому, просила прийняти рішення виходячи з інтересів дитини.

Представник позивача спочатку ОСОБА_3 , а у подальшому ОСОБА_13 у судовому засіданні підтримали позов, просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_5 заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, зазначив, з підстав, викладених у відзиві.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені своєчасно та належним чином. Від представників третіх осіб надійшла заява з проханням слухати справу за відсутності служби.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, неповнолітнього ОСОБА_9 та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , яке видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції (т. 1 а.с.35).

ОСОБА_1 14.12.2019 зареєструвала шлюб, після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_1 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_2 , яке видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у м. Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області (т. 1 а.с. 233).

Відповідач у справі ОСОБА_4 є дідом ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.07.2016 у справі №638/1899/16-ц зобов`язав ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_4 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з онуком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визначено спосіб участі ОСОБА_4 у спілкуванні з онуком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у його вихованні шляхом надання побачень у першу суботу місяця з 10:00 години до 12:00 години, та третю неділю місяця з 15-00 години до 17-00 годин, у присутності матері ОСОБА_1 або бабусі ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 57-59).

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 14.12.2016 рішення Дзержинського районного суду м. Харкова змінено, визначено спосіб участі ОСОБА_4 у спілкуванні з онуком ОСОБА_9 та у його вихованні шляхом надання побачень у першу, третю суботу місця з 10-00 год. до 12-00 год. та другу, четверту неділю місця з 15-00 год. до 17-00 год. у присутності матері ОСОБА_1 (т. 1 а.с.53-56).

Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

У частині першій статті 257 СК України встановлено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третя статті 257 СК України).

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначає, що спосіб участі ОСОБА_4 у спілкуванні та вихованні онука, який встановлений рішенням суду, з врахуванням часу відвідування дитиною секцій, курсів іноземних мов, відпочину та лікування порушує розумовий баланс на участь матері у вихованні сина, що не може сприяти у повній мірі нормальному розвитку дитини.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Із системного аналізу ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини ст.ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною родичів, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип прав та обов`язків інших членів сім`ї та родини на спілкування з дитиною може бути обмежений судом в інтересах дитини.

У судовому засіданні встановлено, що графік спілкування з дитиною на теперішній час відповідає інтересам дитини та не підлягає зміні.

Суд не приймає посилання позивача на висновок по результатам психологічного дослідження, який складено ФОП Агаповою Д.О. та в якому зазначено, що відносини хлопчика з дідусем мають психотравматичний характер, оскільки будь-яких переконливих доказів на підтвердження того, що систематичні побачення внука з дідом зашкодять здоров`ю дитини або її інтересам позивач суду не надала. Також ОСОБА_1 не надано обґрунтованих заперечень щодо зазначених у судовому рішенні часу та днів побачень дитини з дідом.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача ОСОБА_1 на те, що відповідач ОСОБА_4 має серйозні психічні проблеми, оскільки відповідачем надано медичну довідку про проходження обов`язкового попереднього та періодичного психіатричного огляду серія 12ЯЯУ №854533 від 25.03.2021, з якої вбачається, що психіатричні протипоказання до виконання обов`язків інженера з охорони праці відсутні.

При цьому, суд звертаю увагу позивача, що налагодження спілкування внука із дідом певною мірою залежить та має забезпечуватись позивачем, яка є найбільш близькою людиною у житті дитини, має для неї неабиякий авторитет. Тому, посилання позивача ОСОБА_1 на те, що дитина не бажає спілкуватися з дідом є безпідставними та такими, що не вирішують спір.

Окрім того, суд зазначає, що об`єктом правосуддя у справах про піклування про дитину є одвічні, гостро емоційні і постійно мінливі стосунки між батьками, дідом, бабою і їхньою дитиною, онукою, отже остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі встановлювати і запроваджувати сталі чутливі людські стосунки та приписувати почуття прихильності.

У судовому засіданні, у присутності психолога Агапової Д.О. , була опитана дитина ОСОБА_9 , який пояснив, що навчається у 4-б класі 87 ліцею, живе з матір`ю та бабою, стосунки у них нормальні, добрі. Мате та баба відносяться до нього добре, турбуються про нього. Він має добрі умови життя, відвідує секції, тренування, на його супроводжує або матір або баба. ОСОБА_4 його дід, він батько його батька. Дід не телефонує йому та не приходить до нього, він з ним не спілкується. Останній раз діда бачив взимку. З дідом спілкуватись не має бажання, вважає, що і дід з ним не хочу спілкуватись. Коли дід приходить до нього то сідає та мовчки дивиться в стелю, з ним не спілкується, так відбувається постійно. Він не має родинних почуттів до діда, якого майже не знає. Коли дід та матір спілкуються у них інколи виникають сварки, через що він не розуміє. При зустрічі дід його не ображає. В гості до себе дід його не запрошує. Дід приходить у вихідні дні, інколи, влітку, вони з дідом йдуть на вулицю. Вважає, що дід для нього чужа людина.

Психологом Агаповою Д.О. , після опитування дитини, було зазначено, що пояснення ОСОБА_9 надав добровільно, без жодного впливу з будь- чиєї сторони.

ЄСПЛ зазначає, що незважаючи на те, що практика Суду вимагає врахування поглядів дітей, ці погляди не обов`язково є незмінними, а заперечення дітей, які мають бути наділені належною вагою, не обов`язково є достатніми для подолання інтересів батьків, особливо в тому, щоб мати постійний контакт з їхніми інтересами з дитиною. Зокрема право дитини висловлювати свої власні погляди не повинно тлумачитися як ефективне надання безумовного права вето дітям без будь- яких інших факторів, що розглядаються, а також проведення експертизи для визначення їх найкращих інтересів. Такі інтереси зазвичай диктують, що зв`язки дитини з сім`єю повинні зберігатися, за винятком випадків, коли це може шкодити його здоров`ю та розвитку (рішення ЄСПЛ «А.В. проти Словенії»).

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що неє неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, Рішення від 16 липня 2015 року).

Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв`язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.

Згідно із частинами четвертою, п`ятою статті 19 СК України при розгляді судом справ щодо розв`язання спору відносно участі у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 308/9575/18 (провадження № 61-5102св20) вказано, що: «системний аналіз норм Сімейного Кодексу України дає підстави вважати, що баба має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати їй спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Отже, при розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування баби з внуком обов`язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та його участь у судовому засіданні».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2020 року у справі № 635/2771/17 (провадження № 61-40050св18) вказано, що: «на рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у частині восьмій статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини. Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що дід має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Отже, при розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування діда з внуком обов`язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні. Суд першої інстанції під час розгляду справи на вказані норми законодавства уваги не звернув та ухвалив судове рішення щодо визначення участі діда у вихованні дитини та визначення йому часу для спілкування, не отримавши письмового висновку органу опіки та піклування, який у цій категорії справ є обов`язковим, незважаючи на заяву позивача про необхідність витребувати висновок органу опіки та піклування».

Враховуючи норми сімейного законодавства України та указані висновки Верховного Суду обов`язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування.

Директором Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 11.03.2021 №717/0/202-21 повідомлено суду, що висновок Департаменту від 15.04.2016 №249 до суду надано, вважають за доцільне його залишити без змін (т. 2 а.с. 142).

З висновку Управління служб у справах дітей від 15.04.2016 №249 вбачається, що Управління, як представник органу опіки та піклування, вважає за доцільне встановити порядок участі ОСОБА_4 у вихованні малолітнього онука ОСОБА_9 , визначивши час 1,3 суботу місця з 10-00 год. до 12-00 год. та 2,4 неділю місця з 15-00 год. до 17-00 год. у присутності матері ОСОБА_1 (т. 2 а с. 97-98).

Суд погоджується з висновком органу опіки та піклування, так як він є достатньо обґрунтованим та, на думку суду, не суперечить інтересам дитини.

Що стосується вимоги позивача про обов`язкову присутність представника органу опіки та піклуванні при спілкуванні відповідачів з дитиною суд зазначає, що відповідно до п.6 розділу IХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 2 квітня 2012 року №512/5 при виконанні рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною державний виконавець за потреби залучає органи опіки та піклування. Отже, зазначене питання може бути вирішено державним виконавцем в порядку виконання рішення суду.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Судом не вбачається наявність негативного впливу відповідача ОСОБА_4 на свого онука ОСОБА_9 , а також будь-яких його дій всупереч інтересам дитини. Обставин, які б унеможливлювали спілкування діда з онуком чи обставин, які б свідчили, що таке спілкування не відповідає інтересам дитини, в судовому засіданні не встановлено. Позивачем ОСОБА_1 також не надано доказів цього.

В судовому засіданні встановлено, що позивач в цілому не заперечує проти спілкування діда з онуком, однак сторони в зв`язку з особистими конфліктними стосунками самостійно не можуть дійти згоди щодо порядку та способів участі у вихованні дитини.

Приймаючи до уваги викладене, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України право на спілкування діда з онуком та участь у його вихованні, бажання позивача брати участь у вихованні та спілкуванні з онуком, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову, оскільки графік спілкування, який встановлений судовим рішенням, з врахуванням висновку органу опіки та піклування, відповідає якнайкращим інтересам дитини, при цьому, запропонований ОСОБА_1 графік, який передбачає зустрічі в присутності матері лише раз на три місяці, свідчить, що позивач діє виключно у власних інтересах, без урахування якнайкращих інтересів дитини.

Відповідно до ст. 141 ПЦК України судові витрати покладаються на позивача.

Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 7,158,159,257,263 СК України, Декларацією прав дитини, Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту службу у справах дітей Харківської міської ради, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради «Про зміну способу участі діда у спілкування та вихованні дитини»- відмовити.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 31.08.2021.

Сторони:

Позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований АДРЕСА_2 .

СУДДЯ: І.В. СЕМІРЯД