Вирок № 99263779, 31.08.2021, Краснопільський районний суд Сумської області

Справа № 578/804/21

провадження № 1-кп/578/119/21

Вирок

Іменем України

31 серпня 2021 року смт Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Ткаченко Г.В., прокурора Лисаченко О.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , представника потерпілої сторони Гавенка І.В. розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт Краснопілля кримінальне провадження №42021202540000087 від 16.07.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Краснопілля Сумської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого та такого, що не навчається, розлученого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 16.11.2020 Краснопільським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 197-1 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 1700 грн

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України,

установив:

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим за вироком Краснопільського районного суду Сумської області 16.11.2020, судимість за яке не знята та не погашена, вчинив умисний злочин проти власності за наступних обставин.

Згідно із нормами ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5922381200:04:002:0310 площею 1,8239 га, належить до земель сільськогосподарського призначення, має цільове призначення - «Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)» та знаходиться на території Грабовської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.

Згідно інформації Відділу № 4 Управління у м. Суми та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, земельна ділянка з кадастровим номером 5922381200:04:002:0310, площею 1,8239 га, розташована на території Краснопільської селищної ради, за межами населених пунктів на території Грабовської сільської ради, агровиробничі групи ґрунтів, які входять до зазначеної земельної ділянки - чорноземи типові малогумусні та чорноземи сильнореградовані важкосуглинкові шифр 53е, чорноземи типові і чорноземи сильнореградовані слабозмиті важкосуглинкові і легкоглинисті шифр 55е. При цьому, ґрунти з шифром 53е відносяться до переліку особливо цінних груп ґрунтів провінції Лісостепова Лівобережна , відповідно до переліку особливо цінних ґрунтів, який затверджений наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 06.10.2003 №245.

ОСОБА_1 на початку квітня 2021 року (точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не представилося за можливе), достовірно знаючи, що в нього відсутні будь-які дозвільні документи на право власності, користування або оренду земельної ділянки з кадастровим номером 5922381200:04:002:0310, яка розташована за межами населеного пункту на території Грабовської сільської ради Краснопільського району Сумської області, діючи з корисливих мотивів, з метою отримання доходу від неправомірного використання самовільно зайнятої земельної ділянки, всупереч вимогам статті 125 Земельного кодексу України, якою визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, в порушення вимог ст. 126 Земельного кодексу України, якою визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», нікого не повідомивши, провів роботи щодо обробітку згаданої земельної ділянки.

Зокрема на початку квітня 2021 року (точного дати та часу в ході досудового розслідування встановити не представилося за можливе) ОСОБА_1 за допомогою сільськогосподарської техніки, самостійно провів роботи щодо обробітку земельної ділянки з кадастровим номером 5922381200:04:002:0310, що розташована на території Грабовської сільської ради Сумського району Сумської області та засіяв її сільськогосподарською культурою.

Протоколом огляду місця події від 19.07.2021 зафіксовано, що земельна ділянка з кадастровим номером 5922381200:04:002:0310 на момент огляду оброблена та засіяна сільськогосподарською культурою «соя». Площа самовільно зайнятої земельної ділянки становить 1,8239 га.

Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області визначено розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка становить 5787 грн. 20 коп.

Таким чином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, тобто у самовільному зайнятті земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що відноситься до особливо цінних земель, особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею.

Під час підготовчого засідання 31.08.2021 представником потерпілої сторони подана угода про примирення між представником потерпілої юридичної особи Краснопільської селищної ради Сумської області - Гавенком І.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 яка була укладена між ними 30.08.2021 у кримінальному провадженні №42021202540000087.

Згідно вказаної угоди сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації за ч. 2 ст. 197-1 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а саме те, що ОСОБА_1 , повністю визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення в обсязі підозри у судовому провадженні, завдані збитки потерпілій стороні - Краснопільській селищній раді Сумської області повністю усунув шляхом повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та повністю відшкодував шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки; узгоджено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 - призначення за ч. 2 ст. 197-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - покарання підозрюваному у виді штрафу у розмірі 120 (ста двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2040 (дві тисячі сорок) гривень. В угоді про примирення зазначено про усвідомлення сторонами наслідків її укладення та затвердження, передбачених ст. 473 КПК України, а також наслідків її невиконання, передбачених ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, та пояснив, що йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. При цьому, обвинувачений повідомив про добровільність своєї позиції, просить суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджене покарання, в скоєному щиро кається, на досудовому слідстві сприяв швидкому розслідуванню вчиненого кримінального правопорушення, повністю усунув шкоду потерпілій стороні шляхом повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та повністю відшкодував шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, має реальну можливість виконання узгодженого покарання за вчинений злочин. Судом з`ясовано у обвинуваченого ступінь розуміння ним положень статей 473, 474 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні представник потерпілої юридичної особи Краснопільської селищної ради Сумської області - Гавенко І.В. пояснив, що йому цілком зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, просив затвердити угоду про примирення.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про примирення та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 120 (ста двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2040 (дві тисячі сорок) гривень.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В підготовчому судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, віднесене до категорії нетяжких злочинів.

При цьому судом з`ясовано, що усі сторони кримінального провадження, зокрема і обвинувачений, розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для представника потерпілої юридичної особи Краснопільської селищної ради Сумської області - Гавенка І.В., обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст. 474 КПК України, для потерпілої сторони позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, що у разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України потерпіла сторона має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку, та що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про примирення.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з представником потерпілої сторони угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її не виконання.

Суд переконався, що умови угоди повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або непризначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Перевіряючи покарання, узгоджене сторонами угоди, на відповідність вимогам КК України, суд встановив, що її сторонами при узгодженні покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, факт того, що завдані збитки потерпілій стороні - Краснопільській селищній раді Сумської області обвинувачений повністю усунув шляхом повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та повністю відшкодував шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, потерпіла сторона претензій до обвинуваченого не має, обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, а тому з врахуванням ч. 1, 2 ст. 69 КК України за наявності вказаних обставин суд погоджується з узгодженим покаранням обвинуваченому у виді штрафу у розмірі 120 (ста двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2040 (дві тисячі сорок) гривень.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Судом не встановлено підстав для відмови у затвердженні угоди про примирення.

На підставі викладеного, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення, укладену між сторонами, та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 120 (ста двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2040 (дві тисячі сорок) гривень, оскільки зазначений вид покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів, відповідає обставинам вчиненого злочину.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 368-371, 373-376, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення, укладену 30 серпня 2021 року між представником потерпілої юридичної особи Краснопільської селищної ради Сумської області Гавенком В.І. та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42021202540000087 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 197-1 КК України та призначити узгоджене учасниками кримінального провадження покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 120 (ста двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2040 (дві тисячі сорок) гривень.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому, представнику потерпілої стороні, прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя Ю.О. Зеря