Рішення № 99263115, 30.08.2021, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 2/325/283/2021

Справа № 937/5465/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 серпня 2021 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Діденко Є.В., за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОКЛЕНД», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2; приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

29.07.2021 року до Приазовського районного суду Запорізької області з Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОКЛЕНД», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2; приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 10429 від 15.03.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Фінансова компанія «ОКЛЕНД» суми заборгованості в розмірі 15 008,74 грн, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1361,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що в травні 2021 року на адресу бухгалтерії підприємства, де працює позивач, надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котула А.А. про звернення стягнення на заробітну плату позивача в рамках виконавчого провадження № 6512989 від 26 травня 2021 року. Підставою до стягнення зазначено виконавчий напис № 10429, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 15 березня 2021 року про стягнення з позивача на користь ТОВ «ОКЛЕНД» суми коштів в розмірі 15 008,74 грн. Позивач зазначає, що претензій про наявність у нього боргу раніше ніхто йому не пред`являв. Він ніколи не мав кредитних або інших відносин з відповідачем і не розуміє підстав для його претензій. У 2008 року позивач брав невеликий кредит в ПАТ «Дельта Банк», однак він повністю його виплатив ще в 2010 році. Довідку про відсутність претензій банку він отримував, однак на теперішній час її втратив, оскільки з того часу минуло 11 років. Будь-яких квитанцій, підтверджуючих погашення кредиту не зберіглося, оскільки термін їх зберігання складає три роки і він вже давно сплив. Крім того, нотаріусом не перевірялася безспірність відповідальності боржника, як це передбачено законом, не надсилались документи боржнику про усунення порушення виконання зобов`язань, сам виконавчий напис було вчинено на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений. Таким чином, враховуючи, що позивач ніколи посвідчених нотаріально кредитних договорів не укладала, приватним нотаріусом ОСОБА_2 порушені усі існуючі вимоги порядку відносно вчинення виконавчого напису. На момент вчинення виконавчого напису (15.03.2021 року) законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка виникає із кредитних відносин. Крім того, як зазначає позивач, виконавчий напис здійснюється в межах строку позовної давності (три роки), а останні сім років позивач коштів в борг у жодної фінансової установи не брав.

Ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.06.2021 року заяву позивача про забезпечення позову було задоволено. Зупинено стягнення, яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Котула А.М. на підставі виконавчого напису від 15.03.2021 року № 10429.

Ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.06.2021 року цивільну справу № 937/5465\21 передано на розгляд Приазовського районного суду Запорізької області за підсудністю.

Ухвалою судді Приазовського районного суду від 30.07.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду на 30.08.2021 року; зобов`язано ТОВ «Фінансова компанія «ОКЛЕНД» надати суду в термін до 27 серпня 2021 року належним чином засвідчені копії виконавчого напису № 10429, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 15 березня 2021 року, та всіх наявних документів, на підставі яких цей виконавчий напис був вчинений нотаріусом; зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 надати суду в термін до 27 серпня 2021 року належним чином засвідчені копії виконавчого напису № 10429, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 15 березня 2021 року, та всіх наявних документів, на підставі яких цей виконавчий напис був вчинений нотаріусом.

Заяв та клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.

Позивач в судове засідання не прибув. 25.08.2021 року його представник - адвокат Скорцова О.В. електронною поштою надіслала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та без участі позивача, на позовних вимогах наполягає, проти заочного вирішення справи не заперечує.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «ОКЛЕНД» в судове засідання уповноваженого представника не направив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення справи не подавав, відзив на позов не надіслав. На підставі п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

З метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи без участі відповідача, на підставі ст. 280 ЦПК України за наявними у справі доказами.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, судова повістка про виклик її до суду була повернута підприємством поштового зв`язку з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула А.М., в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12 ЦПК України).

Під час розгляду справи судом встановлено, що 17.04.2008 року між ТОВ «Комерційний банк «Дельта» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 003-07916-170408, відповідно до умов якого банк надав клієнту кредит шляхом відкриття клієнту відновлювальної кредитної лінії в загальному розмірі 30 000 гривень та на день укладення цього договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000,00 гривень, строком на 364 дні.

15 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис (зареєстрований за № 10429), яким пропоноване стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є боржником за кредитним договором № 003-07916-170408 від 17.04.2008 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», право вимоги від якого перейшло до нового кредитора - ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», відповідно до Договорів про відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 31/К від 06.10.2017 року. В подальшому, 30.12.2020 року між ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УНО КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 1-30/12, на підставі якого ТОВ «ФК «УНО КАПІТАЛ» набуло право вимоги Нового кредитора. 27.01.2021 року між ТОВ «ФК «УНО КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «ОКЛЕНД» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 2-27/01, за яким ТОВ «ФК «ОКЛЕНД» набуло право Нового кредитора до боржника за кредитним договором. У виконавчому написі зазначено, що строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 18.02.2019 року по 27.01.2021 року. Сума заборгованості становить 15008,74 гривень, що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2358,81 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 11749,93 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 900 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати зі стягувача в розмірі 150,00 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 15158,74 грн. Так, у виконавчому написі вказано, що він набирає чинності з дня його вчинення, тобто з 15 березня 2021 року, та має бути пред`явлений до виконання до органів та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень, протягом трьох років з дня його вчинення.

Копії договорів про відступлення прав вимоги та копія договору факторингу в матеріалах справи відсутні.

14.04.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Котулою А.М. відкрито виконавче провадження (ВП № 65129891) з примусового виконання виконавчого напису № 10429.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивач зазначив наявність спору щодо його заборгованості, вчинення виконавчого напису після спливу трьох років позовної давності, вчинення виконавчого напису з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат», передбачено умови вчинення виконавчих написів, згідно із якими нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводяться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, для одержання виконавчого напису подаються нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Приватним нотаріусом та відповідачем на вимогу суду не було надано копії документів, які стали підставою для видачі виконавчого напису.

Будь-яких документів, розрахунків заборгованості, виписок з рахунку позичальника, з яких можливо було би дійти висновку про наявність заборгованості і її безспірність, суду надано не було.

Також, у виконавчому написі міститься посилання на Договори відступлення прав вимоги № 31/К від 06.10.2017 року, № 2-27/01 від 27.01.2021 року та договір факторингу № 1-30/12 від 30.12.2020 року, але копії таких договорів суду надано не було, внаслідок чого взагалі неможливо дійти висновку про набуття права вимоги у відповідача за даним кредитним договором.

Таким чином, дослідивши зібрані докази і оскаржуваний виконавчий напис приватного нотаріуса, судом встановлено, що вимоги до його оформлення, передбачені чинним законодавством України, приватним нотаріусом не виконані, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

Згідно ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.

Згідно висновків, зроблених Верховним Судом України у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 у справі № 754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

У Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 у справі № 910/5226/17 зазначено, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»

Як зазначено у ст. 90 Закону «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Зі змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року по справі № 564/2199/15-ц вбачається, що після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припиняє свою дію, а позивач втрачає можливість нарахування та стягнення відсотків за кредитним договором.

Зазначені висновки містяться також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18).

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17). При цьому лише та обставина, що у виконавчому написі зазначено більшу суму заборгованості за кредитом, ніж у повідомленні, не свідчить про наявність спору про розмір заборгованості (постанова Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15). Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Крім того, у виконавчому написі і в поданих заявником нотаріусу документах відсутня інформація, яка би безсумнівно встановлювала, що заборгованість, яку пропонується стягнути з позичальника, виникла виключно в межах строку позовної давності, оскільки договір підписаний позичальником 17.04.2008 року, і будь-яких умов про збільшення строку позовної давності заява не містить.

У виконавчому написі нотаріусом не зазначено, коли настав строк платежу за кредитним договором.

За таких обставин, суд вважає, що нотаріусом не дотримано також вимоги закону щодо можливості вчинення виконавчого напису лише за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Крім того, Наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2021 року відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату № 5 від 19.02.2021 року та на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме у зв`язку з неодноразовими порушеннями нотаріусом законодавства при вчиненні нотаріальних дій, які встановлені рішеннями судів, що завдало шкоди фізичним і юридичним особам, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 17.01.2008 року за № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 було анульоване.

Тобто, приватний нотаріус ОСОБА_2 15.03.2021 року вчинила виконавчий напис вже після анулювання її права на вчинення нотаріальний дій.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача суму судового збору за подання позовної заяви в розмірі 908,00 грн. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454,00 грн. Разом 1362,00 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 18, 526 ЦК України, ст.ст. 34, 39, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 12,13, 81, 133, 137, 141, 259, 264, 268, 273, 280-281, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОКЛЕНД», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2; приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 10429, вчинений 15.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОКЛЕНД» заборгованості в розмірі 15008,74 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОКЛЕНД» (код ЄДРПОУ 44048193) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати, які складаються з судового збору за подання позовної заяви в розмірі 908 грн.00 коп. та судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454 грн. 00 коп., а всього 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення рішення суду 30.08.2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОКЛЕНД» (04060, м. Київ, вул. Ризька, б. 73-г, офіс 7, ЄДРПОУ 44048193).

Треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 49, прим. А3.

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, АДРЕСА_3.

Суддя Є.В. Діденко