Рішення № 99263114, 26.08.2021, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 2/325/277/2021

Справа № 325/866/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26 серпня 2021 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Діденко Є.В., за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С., розглянувши в смт. Приазовське Запорізької області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Ковальов Дмитро Валерійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, державний виконавець Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гаргура Христина Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ковальов Д.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 29 січня 2020 року № 9719, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в розмірі 40 982,67 гривень; вирішити питання про судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що 29 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. 29 січня 2020 року було вчинено виконавчий напис № 9719 щодо стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованості в розмірі 40 982 грн. 67 коп. Сам виконавчий напис у позивача відсутній. Неодноразові усні звернення про надання виконавчого напису до відповідача та нотаріуса жодного результату не дали. Взаємовідносини з відповідачем виникли внаслідок неодноразового перепродажу погашеного боргу позивача за раніше діючим кредитним договором. Яким саме, позивач також не знає, оскільки жодної інформації від відповідача отримати не змогла. Більш того, згідно постанови про звернення стягнення на доходи боржника підстава виникнення заборгованості не зазначена. Позивач вважає, що виконавчий напис № 9719 від 29.01.2020 року вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, неправомірним є провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення на майно та грошові кошти позивача. На сьогодні нотаріус позивачу копію виконавчого напису та матеріали, на підставі яких було видано виконавчий лист, не надав. За таких підстав неможливо встановити документи, на підставі яких був виданий виконавчий напис та неможливо встановити, чи при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, чеки, тощо), щоб свідчили про безспірність заборгованості. Крім того, при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус не переконався у безспірності розміру заборгованості, не перевірив чи не пройшло більше ніж три роки з дня виникнення права вимоги у стягувача, не витребував іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, які він вправі витребувати у стягувача. Крім того, у виконавчому написі відсутня достатня і безспірна інформація щодо строку прострочення та періоду, за який виникла заборгованість, яка б безсумнівно встановлювала, що заборгованість, яку пропонується стягнути з позичальника, виникла виключно в межах строку позовної давності. Оскільки згідно постанови приватного виконавця, виконавчий напис виданий виключно «про стягнення заборгованості». Отже, на думку позивача, виконавчий напис приватним нотаріусом був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, та при його вчиненні не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості боржника перед стягувачем.

Ухвалою судді від 27 липня 2021 року заяву представника позивача про забезпечення позову було задоволено та зупинено стягнення яке здійснюється державним виконавцем Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гаргура Х.А. на підставі виконавчого напису від 29.01.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 9719 (ВП № 64663999), про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (ЄДРПОУ 35017877) заборгованості в розмірі 40 982,67 гривень.

Ухвалою судді від 27.07.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду на 26.08.2021 року; зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису № 9719, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. 29 січня 2020 року, та всіх наявних документів, на підставі яких цей виконавчий напис був вчинений нотаріусом.

Заяв та клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.

Позивач в судове засідання не прибула, її представник - адвокат Ковальов Д.В. надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та без участі позивача, на позовних вимогах наполягає, проти заочного вирішення справи позивач не заперечує.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія управління активами» про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, судова повістка отримана 18.08.2021 року, заяв про відкладення справи не подавав, відзив на позов не надіслав.

Третя особа - приватний нотаріус Гуревічов О.М. в судове засідання не прибув, судова повістка про виклик його до суду повернулась без вручення з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Третя особа - приватний виконавець Гаргура Х.А., про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в судове засідання не прибула.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи ненадання відповідачем відзиву та за згоди позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами і за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12 ЦПК України).

Під час розгляду справи судом встановлено, що 10.06.2021 року державним виконавцем Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гаргура Х.А. була винесена постанова ВП № 64663999 про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою винесення зазначеної постанови є виконавчий напис № 9719 від 29.01.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в розмірі 40982,67 гривень.

Копії матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису № 9719, копії кредитного договору та договорів відступлення права вимоги, в матеріалах справи відсутні. Ухвала суду від 27.07.2021 року про витребування доказів у відповідача ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та приватного нотаріуса Гуревічова О.М. не виконана з невідомих причин.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивач зазначив наявність спору щодо його заборгованості, відсутності переліку документів на підставі яких він вчинений, вчинення виконавчого напису після спливу трьох років позовної давності.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат», передбачено умови вчинення виконавчих написів, згідно із якими нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводяться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, для одержання виконавчого напису подаються нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

У зв`язку з ненаданням суду матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису № 9719, а також ненадання відповідачем жодних документів на підставі яких цей виконавчий напис був вчинений нотаріусом (зокрема, кредитного договору, заяви позичальника про приєднання до умов кредитного договору), суд позбавлений можливості встановити розмір і порядок нарахування процентів та штрафних санкцій за кредитним договором та отримати інформацію про витрачання позичальником коштів і хронологію нарахування заборгованості.

Крім того, через відсутність договорів відступлення прав вимоги за кредитним договором, взагалі неможливо дійти висновку про набуття права вимоги у відповідача саме за даним кредитним договором.

Будь-яких інших документів, розрахунків заборгованості, з яких можливо було би дійти висновку про безспірність заборгованості, матеріали справи не містять.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем не доведено підстав для вчинення виконавчого напису та безспірності заборгованості.

Згідно ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.

Згідно висновків, зроблених Верховним Судом України у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 у справі № 754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

У Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 у справі № 910/5226/17 зазначено, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»

Як зазначено у ст. 90 Закону «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Зі змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року по справі № 564/2199/15-ц вбачається, що після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припиняє свою дію, а позивач втрачає можливість нарахування та стягнення відсотків за кредитним договором.

Зазначені висновки містяться також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18).

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17). При цьому лише та обставина, що у виконавчому написі зазначено більшу суму заборгованості за кредитом, ніж у повідомленні, не свідчить про наявність спору про розмір заборгованості (постанова Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15). Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача суму судового збору в розмірі 908,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн., на підтвердження чого надано такі документи: копію договору про надання правової допомоги від 23.07.2021 року у пункті 5.2. якого визначено гонорар в розмірі 5500,00 грн.; акт виконаних послуг за договором від 26.07.2021 року, попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, у якому зазначено, що сума правової допомоги складається з вартості складання позовної заяви і підготовки документів -4500,00 грн. та участі у судових засіданнях (орієнтовано 1 засідання) - 1000 грн.; копію квитанції від 26.07.2021 р. до прибуткового касового ордера на суму 5500,00 грн.

Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оцінюючи заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу в контексті обсягу наданих адвокатом послуг, суд враховує, що справа розглянута за відсутності учасників справи, а тому сума гонорару за участь в одному судовому засіданні в розмірі 1000,00 грн. є явно необґрунтованою.

Водночас, як роз`яснено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року (справа № 755/9215/15-ц), обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. … ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. … саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. (пункти 36, 39, 44 постанови).

Тому, враховуючи що послуги з підготовки матеріалів, складання позову і заяви про витребування доказів були фактично надані і пов`язані з розглядом справи, а відповідач не надав жодних заперечень про їх розмір, суд присуджує до стягнення суму правової допомоги у заявленому в цій частині розмірі - 4500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 18, 526 ЦК України, ст.ст. 34, 39, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 12,13, 81, 133, 137, 141, 259, 264, 268, 273, 280, 284, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Ковальов Дмитро Валерійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, державний виконавець Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гаргура Христина Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 9719, вчинений 29.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», код ЄДРПОУ 35017877, заборгованості в розмірі 40 982,67 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (код ЄДРПОУ 35017877) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати, які складаються з судового збору за подання позовної заяви в розмірі 908 грн.00 коп., судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454 грн. 00 коп. та витрат на правничу допомогу в розмірі 4500 грн. 00 коп., а всього 5862 (п`ять тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення суду складено 31.08.2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, б. 9а, офіс 203, ЄДРПОУ 35017877)

Треті особи: державний виконавець Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гаргура Христина Анатоліївна (72401, Запорізька область, смт. Приазовське, вул. Горького, 70);

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська,6/5).

Суддя Є.В. Діденко