Вирок № 99261528, 31.08.2021, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/324/21

Провадження № 1-кп/617/103/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Уханьової І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Радченко І.Ю.,

прокурора - Гусєйнова А.П.,

захисника - Коротун В.І.,

та обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області об`єднане кримінальне провадження за обвинувальними актами відносно: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

с. Максимівка, Сахновщинського району, Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який має професійно-технічну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично машкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого: 28.05.2003 року Сахновщинським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі с. 75, 104 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 14.01.2004 року Сахновщинським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 355, 71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 5 місяців, умовно- достроково звільнений 14.10.2007 року, невідбутий строк 8 місяців 8 днів; 27.04.2010 року Сахновщинським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 125 КК України до громадських робіт 200 годин; 05.11.2010 року Сахновщинським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 389, 71, 72 КК України до арешту на строк 1 місяць 3 дні, звільнений 08.12.2010 року; 24.04.2012 Сахновщинським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.; 11.06.2013 року Першотравневим державним судом Харківської області за ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 122, ст. 395, 70, 71 КК України до позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців, умовно-достроково звільнений 05.04.2018 року на підставі постанови Харківського районного суду Харківської області від 31.01.2018 року, невідбута частина покарання 2 роки 22 дні ; 03.03.2021 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч.1 ст.125 КК України до штрафу у розмірі п"ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 грн., має не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , 21.12.2020 близько 12:30 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 та в цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке належить потерпілій ОСОБА_2 . Так, близько 13:00 год. ОСОБА_1 підійшов до будинку, в якому мешкає ОСОБА_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_3 та переліз через ворота, що слугують огорожею вказаного домоволодіння. Після чого, ОСОБА_1 , підійшов до вхідних дверей приміщення сараю, що розташований на території вищевказаного домоволодіння, руками відігнув гвіздки, що знаходились зверху на дверях, за допомогою яких зачинялися двері та проник до приміщення сараю, де продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, переконавшись в тому, що його злочинні дії злишаться непоміченими сторонніми особами, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом наживи, таємно з приміщення сараю викрав ємність пластикову загальним об`ємом 125 л., вартістю 569,00 гривень та верстат для заточування, вартістю 300,00 гривень, що належить потерпілій ОСОБА_2 . Після чого, ОСОБА_1 з викраденим майном вийшов з території подвір`я домоволодіння та пішов до свого будинку за місцем свого мешкання, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, починаючи з 24.10.2020 ОСОБА_1 систематично вчиняє домашнє насильство в зв`язку з чим неодноразово перебував на обліку Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області як особа, що вчиняє домашнє насильство. Останній раз поставлений на облік 11.11.2020.

Так, в період з 24.10.2020 по 11.11.2020 ОСОБА_1 , діючи умисно, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї колишньої співмешканки, ОСОБА_2 , з якою він раніше проживав за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом словесних образ та погроз, переслідування, залякування, що призвело до психологічних страждань потерпілої та завдання шкоди її психічному здоров`ю у формі емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, втрати повноцінного побуту та відпочинку, заниження самооцінки, втрати позитивних емоцій, тощо.

Зокрема, 24.10.2020, близько 13:40 години, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив психологічне насильство щодо своєї колишньої співмешканки, ОСОБА_2 , яке виразилось у словесних образах, погрозах, приниженні та залякуванні, що спричинило емоційну невпевненість останньої та призвело до психологічного страждання.

Відповідно до постанови судді Вовчанського районного суду Харківської області від 12.11.2020, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення насильства в сім`ї.

Крім того, 30.10.2020 близько 11:00 години ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив психологічне насильство щодо своєї колишньої співмешканки, ОСОБА_2 , яке виразилось у словесних образах, погрозах, приниженні та залякуванні, що спричинило емоційну невпевненість останньої та призвело до психологічного страждання.

Відповідно до постанови судді Вовчанського районного суду Харківської області від 12.11.2020, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за вчинення насильства в сім`ї та вчинення насильства в сім`ї особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню.

Крім цього, 11.11.2020 близько 16:00 години ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив психологічне насильство щодо своєї колишньої співмешканки, ОСОБА_2 , яке виразилось у словесних образах, погрозах, приниженні та залякуванні, що спричинило емоційну невпевненість останньої та призвело до психологічного страждання.

Відповідно до постанови судді Вовчанського районного суду Харківської області від 12.11.2020, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за вчинення насильства в сім`ї та вчинення насильства в сім`ї особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню.

Таким чином, ОСОБА_1 неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, а саме: відповідно до постанови судді Вовчанського районного суду Харківської області від 12.11.2020, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення насильства в сім`ї.; відповідно до постанови судді Вовчанського районного суду Харківської області від 12.11.2020, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за вчинення насильства в сім`ї та вчинення насильства в сім`ї особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню; відповідно до постанови судді Вовчанського районного суду Харківської області від 12.11.2020, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за вчинення насильства в сім`ї та вчинення насильства в сім`ї особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо колишньої співмешканки, що призвело до її психологічних страждань та погіршення якості життя.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів при обставинах, викладених в обвинувальних актах, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглянути акти у спрощеному провадженні.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановлених судом злочинів повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальних актах та матеріалах, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Обвинувачений ОСОБА_1 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

Приймаючи до уваги пояснення обвинуваченого, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Окрім цього, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно та за ст. 126-1 КК України, як умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо колишньої співмешканки, що призвело до її психологічних страждань та погіршення якості життя.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставина, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, є рецедів злочинів.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, його конкретні обставини, умисну форму вини, наслідки у вигляді суспільно небезпечних наслідків, відношення обвинуваченого до скоєного;особу обвинуваченого ОСОБА_1 , зокрема те, що обвинувачений раніше неоднарозово судимий, судимість у встановленому законом порядку не знята та непогашена, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з рішеннями у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Також судом враховується позиція потерпілої, яка вказала , що ні яких матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_1 не має .

Відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правової позиції ВС, висловленої у справі № 166/1065/18 від 18.09.2019- розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Матеріали справи свідчать, що обвинувачений ОСОБА_1 факт вчинення злочинів визнав, під час судового розгляду щиро розкаявся у скоєному.

Між тим, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1 , попередження скоєння ним нових злочинів та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого на теперішній час не можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому потрібно призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі ,відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі, з відбуванням в кримінально-виправній установі.

Доля речових доказів вирішується у відповідності до вимог ст. 100 КПК України,

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, залишити, до набрання вироком законної сили.

Витрати на залучення експерта по вказаному кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.349,368,370,373,374, 394, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

за ст. 126-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (ТРИ) роки,

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань , призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць, з відбуванням в кримінально-виправній установі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовноОСОБА_1 залишити раніше обраний у вигляді тримання під вартою.

Початок терміну відбування покарання ОСОБА_1 обраховувати з 14.06. 2021 року, з моменту фактичного затримання.

Речові докази - ємність вертикальна пластикова, загальним об`ємом 125 л., окрашена в сірий колір та верстат для заточування бежевого кольору виробництва СРСР, які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 - вважати повернутими законному володільцю.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Вовчанський районний суд Харківської області, а особою, яка перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та не пізніше наступного дня направити потерпілому.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя І.С. Уханьова