Постанова № 9925072, 02.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2010 р. справа № 2а-301/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14-25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Шальєвої В.А.

при секретарі< Призвище секретаря >

при секретарі Химич М.В.

за участю представників позивача Кірянкова В.В.

представника відповідача Дружбіної А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державної інспекції з енергозбереження до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів,

В С Т А Н О В И В:

Державна інспекція з енергозбереження звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення підвищено плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в розмірі 699425,86 грн., мотивуючи вимоги тим, що позивачем було проведено перевірку відповідача щодо використання паливно-енергетичних ресурсів, в ході якої встановлено факти нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, що відповідно до ст. 27 п. «є» Закону України «Про енергозбереження» є порушенням законодавства про енергозбереження і тягне за собою передбачену законодавством відповідальність. За результатами перевірки позивачем було складено акт перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів № 15-6/09-20-60 від 21 жовтня 2009 року. На підставі акту перевірки до відповідача було застосовано підвищену плату за нераціональне використання в розмірі 699425,86 грн. Позивач просив стягнути з відповідача вказану суму.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні обставинам викладеним в позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що розрахунки, за якими встановлений розмір штрафної санкції, здійснений на підставі методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів М-00013184,0,022-01, затвердженої наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006 року № 89, яка не зареєстрована у Міністерстві юстиції України, тобто не має юридичної сили.

Також відповідач вказує, що, відповідно до сумісного наказу Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та Міністерства палива та енергетики України від 26.01.2010 року № 4/24 Про скасування застосування економічних санкцій за перетікання реактивної потужності, прийнято рішення про незастосування до споживачів електричної енергії економічних санкцій за перевитрати електричної енергії з формулюванням «відхилення коефіцієнту потужності мережі електропостачання від нормативного (граничного) значення». Цим наказом зазначено, що постанови територіальних управлінь Державної інспекції з енергозбереження щодо застосування потужності мережі електропостачання від нормативного (граничного) значення, що були прийняті до набрання чинності цього наказу, втратили чинність. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, що діє у складі Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів і йому підпорядковується, здійснює діяльність на підставі Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 р. № 1039. Відповідно до зазначеного Положення до компетенції Державної інспекції з енергозбереження належить виконання відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів та проведення державної експертизи об'єктів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, перелік яких наведено у додатку до Положення про державну експертизу з енергозбереження; здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням норм законодавства у сфері енергозбереження, узагальнює практику його застосування та розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства; здійснює державний контроль за станом обліку паливно-енергетичних ресурсів, додержанням дисципліни газоспоживання та газопостачання, використанням автоматичних засобів регулювання споживання природного газу, наявністю і додержанням режимних або технологічних карт устаткування, використанням вторинних паливно-енергетичних ресурсів; надає за результатами перевірки підприємств обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушень і недоліків, зумовлених невиконанням вимог законодавства з енергозбереження щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та контролює виконання цих приписів; здійснює контроль шляхом проведення комплексних перевірок стану обліку паливно-енергетичних ресурсів, що витрачаються, зокрема, для виробництва продукції.

Державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державна інспекція з енергозбереження, як встановлено Положенням, має право застосовувати економічні санкції до підприємств відповідно до законодавства у разі виявлення фактів перевитрати ними зазначених ресурсів унаслідок неефективного (марнотратного), нераціонального їх використання.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Субєктом владних повноважень відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на сонові законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, пункт 4 частини 1 якої зазначає, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

В судовому засіданні встановлено, що 21 жовтня 2009 року позивачем було проведено перевірку використання припису паливно-енергетичних ресурсів відповідачем, в ході якої було складено акт № 15-6/09-20-60 від 21 жовтня 2009 року (а.с. 13).

Під час перевірки позивачем було виявлено, що відповідачем нераціонально використовувалися паливно-енергетичні ресурси-відхилення коефіцієнту реактивної потужності підприємства від граничного значення-720315 вКт год/рік, що призвело до перевитрат теплової енергії.

21 жовтня 2010 року відповідачем було складено повторний припис (а.с. 14) до акту перевірки, яким відповідача зобовязано довести коефіцієнт потужності підприємства до граничного значення з метою зменшення витрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивної потужності.

За результатами розгляду акту перевірки територіальним управлінням по Донецькій області Державної інспекції з енергозбереження прийнято постанову № 15-6/09-22-60 ПП 49 ЕС про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, якою до відповідача було застосовано підвищену плату за перевитрати електричної енергії в натуральній величині 720315 кВт/рік на суму 699425,86 грн. (а.с. 17).

Згідно до ст. 26 Закону України «Про енергозбереження» державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей.

Державному контролю також підлягає правильність та ефективність використання цільових коштів, виділених з фонду енергозбереження для вжиття заходів щодо раціонального використання та економного витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

Повноваження, порядок атестації посадових осіб, які здійснюють державний контроль у сфері енергозбереження, зразки їх посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України. Посадові особи, які здійснюють контроль у сфері енергозбереження, несуть відповідальність за перевищення повноважень та неправомірність своїх дій відповідно до закону.

Порядок здійснення державного контролю у сфері енергозбереження визначається цим Законом та чинним законодавством України.

Згідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 р. N 935- планова перевірка стану ефективного (раціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів проводиться Інспекцією та її територіальними органами згідно з річним планом-графіком.

Згідно до пункту «а» частини 1 статті 17 Закону України «Про енергозбереження» економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів.

Водночас, законодавець визначив, що у цьому Законі вживаються такі поняття: "марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів" - систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів).

"нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів" - прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії

Отже, обов'язок щодо сплати споживачем підвищеної вартості електричної енергії виникає безпосередньо в силу закону при наявності факту недодержання режиму енергозбереження, який зафіксований актом перевірки.

Відповідно до пункту "є" статті 11 вказаного Закону економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження, згідно приписів пункту "є" частини 2 статті 27 даного Закону несуть особи, винні, зокрема, у безгосподарному використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

З приписів абзацу 2 розділу 4 постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.93 N 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві», вбачається, що споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

Пунктом 15 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та усунення фактів їх неефективного використання передбачено, що рішення про сплату підвищеної сплати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Державною інспекцією з енергозбереження було в межах повноважень, наданих відповідним законодавством, проведено перевірку та застосовані до відповідача економічні санкції.

Разом с тим суд зазначає, що відповідно до пункту 15 частини 1 статті 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-VІ до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2009 рік належать кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються за рішеннями уповноважених посадових осіб Антимонопольного комітету України, інших органів виконавчої влади (крім адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад та утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями, штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування; штрафних санкцій за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів), а також за рішеннями судів, прийнятими за зверненнями уповноважених підрозділів органів виконавчої влади; штрафних санкцій внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів угод з суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів державного бюджету.

Пунктом 34 частини 1 статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2009 рік у частині доходів є штрафні санкції за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Додаток № 8 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» визначає перелік органів, за якими закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету, відповідно до якого за кодом бюджетної класифікації 21081200, який визначений і позивачем у позовних вимогах, органом, за яким закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету, а саме підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в доход Державного бюджету України, є Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, а не Державна інспекція з енергозбереження.

Суд вважає, що право Державної інспекції з енергозбереження на проведення перевірок та при виявленні порушень на прийняття постанов про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в доход Державного бюджету України як урядового органу державного управління, який здійснює контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів, є беззаперечним, однак не стосується спірних правовідносин щодо стягнення підвищеної плати за такими постановами в судовому порядку, оскільки як вже зазначалося органом стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в доход Державного бюджету України Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» визначає Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Державна інспекція з енергозбереження, як субєкт владних повноважень, повинна довести право на звернення до суду з позовом до юридичної особи про стягнення підвищеної плати, встановлене законом. Позивач не надав жодного доказу і не послався на жодний нормативно-правовий акт, який би посвідчував делегування права на стягнення підвищеної плати в судовому порядку Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів Державній інспекції з енергозбереження.

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимоги у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Державної інспекції з енергозбереження до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 8 червня 2010 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шальєва В.А.