Рішення № 99248541, 30.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2021 р. № 520/11785/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення його на посаді з 21.05.2021 по 31.05.2021 в розмірі 5579,77 грн;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення його на посаді з 21.05.2021 по 31.05.2021 в розмірі 5579,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління Національної поліції в Харківськійобласті від 10.02.2020 №104 в частині застосування до ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції (п. 1 наказу). Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області 18.02.2020 № 37 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області, за п. б ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.02.2020 по 20.05.2021 у розмірі 248698,32 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. Однак, фактичне поновлення на посаді відбулося лише 01.06.2021. Отже, відповідач не виплатив позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.05.2021 по 31.05.2021 (включно). Розмір середнього заробітку за цей період: 797,11 х 7 роб. днів = 5579,77 грн (з урахуванням розрахунку, який здійснив суд).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача 28.07.2021 надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що на підставі постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі № 520/3682/2020, наказом ГУНП в Харківській області від 01.06.2021 № 270 о/с було поновлено на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області, з 18.02.2020. Тобто фактично рішення суду від 20.05.2021 виконано 01.06.2021. Разом з тим, рішення органу, який розглядав трудовий спір в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.02.2020 по 20.05.2021 у розмірі 244967,85 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства, виконано в червні 2021 року шляхом перерахунку вказаної суми на зарплатну картку ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 , що підтверджується листом УФЗБО ГУНП в Харківській області № 3133/119-29/02-2021 від 23.07.2021. Одночасно, наказом від 01.06.2021 №270 о/с ОСОБА_1 був звільнений з посади старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 01.06.2021 за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону № 580 VIII (через хворобу). У зв`язку з тим, що підполковник поліції ОСОБА_1 був поновлений на скорочену посаду наказом ГУНП в Харківській області від 01.06.2021 № 270 о/с, то підстав для виплати йому грошового забезпечення за період з 21.05.2021 по 01.06.2021 немає, у зв`язку з тим, що фінансування скорочених посад, затверджених тимчасовим штатним розписом, не проводиться.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив безперервну службу в органах внутрішніх справ (міліції) з 14.08.1995, а з 07.11.2015 продовжив публічну службу у лавах Національної поліції України.

Наказом №104 від 10.02.2020 відповідачем застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції.

18.02.2020 відповідачем прийнято наказ №37 о/с від 18.02.2020 року про звільнення ОСОБА_1 за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та витрат на професійну правничу допомогу - залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 по справі №520/3682/2020 скасовано. Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 10.02.2020 № 104 в частині застосування до ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції (п. 1 наказу).

Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області 18.02.2020 № 37 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області, за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробітку за час вимушеного прогулу з 19.02.2020 по 20.05.2021 у розмірі 248698,32 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Згідно ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі № 520/3682/2020, наказом ГУНП в Харківській області від 01.06.2021 № 270 о/с було поновлено на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області, з 18.02.2020.

Разом з тим, рішення суду в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.02.2020 по 20.05.2021 у розмірі 244967,85 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства, виконано в червні 2021 року шляхом перерахунку вказаної суми на зарплатну картку ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 , що підтверджується листом УФЗБО ГУНП в Харківській області № 3133/119-29/02-2021 від 23.07.2021.

Наказом від 01.06.2021 №270 о/с ОСОБА_1 був звільнений з посади старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 01.06.2021 за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону № 580 VIII (через хворобу).

Вважаючи, що оскільки фактичне поновлення на посаді відбулося лише 01.06.2021, то відповідач не виплатив позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.05.2021 по 31.05.2021 (включно), а тому звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

В частині шостій статті 235 КЗпП України зазначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною третьою статті 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з частиною другою статті 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

При цьому, пунктом 3 частини першої статті 256 КАС України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З огляду на встановлені державні гарантії обов`язковості виконання судових рішень, слід зазначити, що затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника тягне обов`язок роботодавця виплатити такому працівникові середній заробіток за весь час затримки.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що невиконання або несвоєчасне виконання судового рішення є відповідною підставою для звернення позивача до суду. При цьому, позивач наділений правом самостійно обирати спосіб захисту його порушених прав, як то шляхом звернення до суду з відповідним позовом, так і шляхом встановлення контролю за виконанням судового рішення про поновлення його на посаді.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 20 червня 2018 року по справі №826/808/16.

Підполковника поліції ОСОБА_1 поновлено на посаді на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області на підставі постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі №520/3682/2020 наказом №270 о/с 01.06.2021.

Матеріали справи не містять доказів того, що у відповідача були наявні будь-які об`єктивні причини, які б унеможливлювали виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі №520/3682/2020 негайно, що свою чергу свідчить про затримку відповідачем виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та зумовлює породження у позивача права на отримання середнього заробітку за час затримки в силу приписів статті 236 КЗпП України.

З огляду на встановлені на законодавчому рівні державні гарантії обов`язковості виконання судових рішень, суд зазначає, що затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника тягне безумовний обов`язок роботодавця виплатити такому працівникові середній заробіток за весь час затримки.

Положення Кодексу законів про працю України не містять застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткових дій, що вказують на його бажання поновитися на роботі, в тому числі і щодо пред`явлення рішення до примусового виконання.

Правова природа діяльності органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, в тому числі постанов судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання.

Водночас, добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов`язок. Зазначений обов`язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. В таких випадках держава в особі органу державної виконавчої служби несе відповідальність за виконання остаточних судових рішень.

Верховний Суд наголошує, що наявність вини відповідача в спірних правовідносинах встановлена нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, за якими судові рішення, які набрали законної сили, повинні виконуватися державними органами добровільно, без відкриття виконавчого провадження; а рішення про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно. Водночас, невиконання відповідачем судового рішення про поновлення позивача на посаді в установлені законодавством строки підтверджується зібраними судом в справі належними, допустимими та достатніми доказами.

Такі правові висновки відповідають правовій позиції, викладеній Верховним Судом в постановах від 24 вересня 2019 року (справа № 826/16191/17), від 02 жовтня 2019 року (справа №823/1507/18), від 03 жовтня 2019 року (справа №804/8042/17), від 05 березня 2020 року (справа №280/360/19).

Щодо розміру середнього заробітку, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988 від 11.11.2015 виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом МВС України №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).

Пунктом 9 розділу І Порядку №260 встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Зі змісту Порядку №260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Для обчислення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення у період з 20.05.2021 по 01.06.2021 (з моменту винесення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 до поновлення на роботі згідно з цією постановою суду) слід враховувати грошове забезпечення позивача за період з 01.12.2019 по 01.02.2020, тобто за останні два місяці служби.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 встановлено, що заробітна плата позивача за два місяці, що передувала звільненню становила: грудень 2019 року - 21357,82 грн., січень 2020 року - 12120,71 грн.

Згідно ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Середньоденний заробіток складає 539,98 грн. ((21357,82+12120,71):62).

Оскільки розрахунок середнього заробітку згідно судового рішення проведений 01.06.2021, то кількість днів затримки враховується по 31.05.2021.

Отже, за період затримки виконання судового рішення у період з 20.05.2021 по 31.05.2021 (12 днів) позивачу підлягає відшкодуванню грошове забезпечення у розмірі 6479,76 гривень (539,98 х 12).

Відповідач у відзиві зазначив, що згідно відповіді з УФЗБО ГУНП в Харківській області посадовий оклад за останньою штатною посадою ОСОБА_1 складає 2500,00 грн. Станом на 23.07.2021 мінімальна зарплата становить 6000,00 грн. Оскільки посадовий оклад ОСОБА_1 менше за розмір мінімальної зарплати, тому розмір середньомісячного грошового забезпечення необхідно розраховувати з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку - 6000,00 грн., при цьому середньоденний розмір грошового забезпечення складає: 200,00 грн. (6000,00 грн.: 30кал.днів).

З приводу цього суд зазначає, що оскільки останні місяці служби позивача перед поновленням були грудень 2019 року та січень 2020 року, суд не приймає до уваги розрахунок, наданий відповідачем, як необґрунтований.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, оскільки позивача було поновлено на посаді з 20.05.2021 та відповідачем було проведено виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу 01.06.2021, то на підставі ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог з метою повного захисту прав позивача та зазначити, що середній заробіток (грошове забезпечення) за весь час затримки виконання рішення має бути проведено за період з 20.05.2021 по 31.05.2021 у сумі 6479,76 грн з відрахуванням усіх обов`язкових платежів.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення його на посаді з 20.05.2021 по 31.05.2021 в розмірі 6479,76 грн (шість тисяч чотириста сімдесят дев`ять гривень 76 коп.).

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення його на посаді з 20.05.2021 по 31.05.2021 в розмірі 6479,76 грн (шість тисяч чотириста сімдесят дев`ять гривень 76 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин