Постанова № 9924546, 10.06.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 р. Справа № 2-а-1892/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Драчук Тетяни Олександрівни,

при секретарі судового засідання: Димчишиній Тетяні Вікторівні,

за участю представника позивача: Федорченко Р.О.

у відсутності представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці

до: товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ЛАКО"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції (далі-ДПІ) у м. Вінниці до ТОВ фірми "ЛАКО" про стягнення заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій.

Позов мотивовано тим, що станом на 27.04.2010 року за ТОВ фірмою "ЛАКО" рахується борг по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в сумі 330,36 грн., який утворився в результаті прийняття податкового повідомлення - рішенням № 0001981530/0 від 12.03.2009 року за наслідками невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Посилаючись на те, що відповідачем добровільно борг не погашено, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не оскаржено, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду про стягнення 330,36 грн. боргу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, хоча про час, дату та місце розгляду справи, він повідомлявся належним чином.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ДПІ у м. Вінниці, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ТОВ фірма "ЛАКО" зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 28.11.1995 року, про що видано відповідне свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 825883 (а.с.6) та перебуває на обліку платників податків, зборів та загальнообов'язкових платежів у ДПІ у м. Вінниці від 05.12.1995 року, як платник податку на додану вартість - з 06.12.1995 року (свідоцтво платника ПДВ № 100075471).

25.02.2009 року ДПІ у м. Вінниці проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ фірми "ЛАКО" за листопад та грудень 2008 року. За результатами перевірки, позивачем складено акт № 524/23102849 від 25.02.2009 року, яким встановлено порушення ТОВ фірмою "ЛАКО" вимог п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме, не подання відповідачем податкових декларацій по податку на додану вартість за листопад та грудень 2008 року (а.с.9).

На підставі акту перевірки, ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001981530/0 від 12.03.2009 року, яким до ТОВ фірми «ЛАКО»застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 340 грн. (а.с.8).

Згідно даних особового рахунку відповідача по податку на додану вартість, на момент прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, за відповідачем рахувалась переплата по ПДВ в сумі 9,64 грн., у звязку з чим, заборгованість підприємства станом на 31.12.2009 року склала 330,36 грн. На момент звернення позивача до суду з даним позовом, зазначена сума боргу відповідачем так і не погашена, що також підтверджується розрахунком заборгованості по платежах до бюджету ТОВ фірми «ЛАКО»станом на 27.04.2010 року (а.с.5).

Статтею 20 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(далі-Закон), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції мають право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст.11 Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон № 2181-ІІІ).

Так, відповідно до вимог п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно абзацу «а»п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 цього Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

За неподання або несвоєчасне подання декларації у строки, визначені законодавством, передбачена відповідальність платника податку відповідно до п.п.17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, - до підприємства застосовуються штрафні (фінансові) санкції у розмірі десяти неоподаткованих доходів громадян за кожну затримку подання.

В даному випадку, відповідачем не було подано податкової декларації по податку на додану вартість за листопад та грудень 2008 року, у звязку з чим, податковим органом були застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 340 грн.

На момент розгляду справи, заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 330,36 гривень відповідачем в добровільному порядку не сплачена, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Частиною 2 статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За правилами частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255,257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ЛАКО" (21001, м. Вінниця, вул.Червоноармійська,43, кв.15, код ЄДРПОУ 23102849, р/р № 26000050254091 АКБ "Укрсоцбанк" м. Хмельницький, МФО 315018) на користь дежавного бюджету України (р/р № 31113029700002 в УДК у Вінницькій області, МФО 802015, по КБК 14010100) заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 330,36 грн. (триста тридцять гривень тридцять шість копійок).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 15.06.2010 року.

Суддя /підпис/Драчук Тетяна Олександрівна

копія вірна:

суддя:

секретар: 10.06.2010