Рішення № 99240549, 19.08.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15977/20

Провадження № 2/638/312/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Рижикової В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопотов Станіслав Давидович, Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) про визнання права власності на житловий будинок, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених вимог просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 408/600 частин житлового будинку із надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , з яких 100/600 частин після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та 308/600 частин після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він все своє життя проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним за вказаною адресою проживали матір ОСОБА_3 та прабабуся ОСОБА_5 , які були співвласниками зазначеного будинку. Матері належала 1/6 частина спірного будинку, а прабабусі ОСОБА_5 - 308/600 частин будинку. Решта домоволодіння належить відповідачу у справі. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він є єдиним спадкоємцем, прийняв спадщину, оскільки проживав разом із спадкодавцями та фактично управляє майном. Разом з тим він позбавлений можливості оформити право власності на спадкове майно через втрату документу, що підтверджує право власності спадкодавців на будинок, нотаріус на цій підставі відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину та вчинення інших дій для реєстрації права власності на спадкове майно. Тому він звернувся до суду з даним позовом, оскільки іншим чином усунути порушення його права неможливо.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопотов С.Д. в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про розгляду справи за його відсутності не надходило.

Представник третьої особи Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) в судове засідання не з`явився, надіслав суду письмові пояснення, згідно яких просив розглядати справу на розсуд суду з урахуванням письмових пояснень відділу за відсутності представника.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 29 травня 2020 року.

Позивачем здійснено поховання матері ОСОБА_3 , шо підтверджується договором замовлення № 335/05 укладений із КП «Ритуал» ХМР.

Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина 1/6 частин житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана 1/6 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить спадкодавцеві на підставі договору дарування від 28.09.1993 року, посвідченого Шостою ХДНК, реєстровий № 7-7928, що підтверджується довідкою № 1049939 від 03 грудня 2018 року виданою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

Факт родинних відносин позивача ОСОБА_1 та його матері ОСОБА_3 підтверджується: свідоцтвом про народження НОМЕР_2 виданим 04.09.2019 року на ім`я ОСОБА_1 . Батьками вказані: ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Крім того, 308/600 частин спірного будинку належало прабабусі позивача - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наявність у останньої прав на вказану частину будинку підтверджується довідкою № 1049939 від 03 грудня 2018 року виданою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

Родинні відносини позивача ОСОБА_1 та його прабабусі ОСОБА_5 підтверджуються наступними доказами: свідоцтвом про народження НОМЕР_2 виданим 04.09.2019 року, де батьками позивача ОСОБА_1 вказані - ОСОБА_6 та ОСОБА_3 17 серпня 1969 року; витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 900026429138 від 22 травня 2020 року, де вказано: чоловік - ОСОБА_6 , дружина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 ; витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію № 00026430696 від 22 травня 2020 року, де батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказані: батько - ОСОБА_9 та матір - ОСОБА_10 ; витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00026430751 від 22 травня 2020 року, де батьками ОСОБА_9 вказані: батько - ОСОБА_11 та матір - ОСОБА_4 .

Підтвердженням того що ОСОБА_4 та ОСОБА_4 є однією і тією ж особою є довідка № 1049939 від 03 грудня 2018 року, яка видана КП «Харківське МБТІ», вказані вище витяги з Державного реєстру актів цивільного стану та витребувана за клопотанням позивача копія запису акта про смерть № 1623 від 25 січня 1995 року.

У вказаних документах частково співпадає прізвище прабабусі позивача, повністю співпадають її ім`я та по-батькові, відомості про дату та рік народження і місце проживання АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 є правнуком матері ОСОБА_5 , якій належали 308/600 частин будинку.

Після смерті прабабусі ОСОБА_4 у 1995 році, позивач ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем, оскільки дідусь позивача, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 29 травня 2020 року. Батько позивача, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 від 29 травня 2020 року. Бабуся позивача, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 29 травня 2020 року. Мати позивача, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 29 травня 2020 року.

Отже, саме позивач має права спадкоємця на 308/600 частин житлового будинку, які належали померлій ОСОБА_5 , а потім були успадковані ОСОБА_3 , після смерті якої спадкує позивач.

Стаття 355 ЦК України передбачає, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Спадкодавець заповіти не складала. За відсутності заповіту мас місце спадкування за законом. Відповідно до частини першої статті 126 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. З урахуванням цього, позивач належить до спадкоємців першої черги.

10 квітня 2018 року за заявою позивача відкрито спадкову справу № 8/2018 у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопотова Станіслава Давидовича після матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Маючи намір прийняти спадщину 04 жовтня 2019 року позивач звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопотова Станіслава Давидовича. Проте у прийнятті спадщини останньому відмовлено у зв`язку із не наданням належним чином оформленого документу, що підтверджує право власності спадкодавця ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04 жовтня 2018 року. При цьому позивачу роз`яснено, що спір може бути вирішено судом.

З моменту відкриття спадщини і по даний час пройшло понад шість місяців, але позивач не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право власності на спадщину, у зв`язку з втратою документа, який посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і має право звернутися до суду за захистом свого порушеного особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Нормами ст.ст. 1217, 1218, 1223 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У відповідності зі ст. 1261 ЦК України, діти є спадкоємцями першої черги.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У п. 3.1. листа Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» міститься роз`яснення судам про те, що умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Статтею 1218 ЦК визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.4 ст.335 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації.

Статтею 8 Конституції України визначено, що норми Конституції України є нормами прямої дії; звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту права позивача шляхом визнання права власності у порядку спадкування, оскільки іншим шляхом захистити цивільне право позивачу неможливо.

На даний час позивач не може реалізувати свої спадкові права з огляду на наведене, та відновити ці права в інший спосіб аніж судовий неможливо.

Відповідно до п.п. 23.24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 3.5. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року N 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» встановлено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а згідно до ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Враховуючи викладене, та оцінюючи належність, допустимість, та достовірність кожного доказу окремо, а також приймаючи до уваги те, що на даний час позивач є єдиним спадкоємцем спірного майна, оформити свої права в інший спосіб не має можливості, доводи позову в ході розгляду справи не спростовані, а тому суд вважає, що позов про визнання права власності в порядку спадкування є обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 13, 141 ЦПК України, судові витрати залишити за позивачем по фактично понесеним.

На підставі викладеного та керуючись ст. 8, 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 328, 335, 392, 1216, 1217,1218, 1222,1223 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 259, 263-265, 280-282,352,354,355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ), треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопотов Станіслав Давидович (м. Харків, пров. Короленко, 19), Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) (м. Харків, вул. Сумська, 61) про визнання права власності на житловий будинок, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 408/600 частин житлового будинку із надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , з яких 100/600 частин після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та 308/600 частин після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судовий збір залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Головуючий: