Вирок № 99236358, 26.08.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2021 Справа №607/29974/19

м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання: Гончаренко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019210180000698 від 16.12.2019р. про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого і проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

-- за участю: прокурора Козловського А.І., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2017 року близько 01 год. 20 хв. ОСОБА_1 спільно із п`ятьма іншими невстановленими слідством особами, перебували в кабінці №1 приміщення бару «ІНФОРМАЦІЯ_3», що за адресою с. Шляхтинці Тернопільського району Тернопільської області, біля автодороги Брест-Кишинів-Одеса 317 км., де відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізично особи - підприємця серії В02 №616527 здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 . В цей час, в кабінці №2, що приміщення бару «ІНФОРМАЦІЯ_3» в с. Шляхтинці Тернопільського району відпочивали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

В подальшому, 26 грудня 2017 року близько 01 год. 20 хв. ОСОБА_1 з іншою невстановленою слідством особою підійшов до барної стійки, де в цей момент знаходився ОСОБА_3 та замовляв каву. Після цього, ОСОБА_3 з кавою в руках, не звертаючи уваги на присутніх увагу, розвернувся та попрямував в кабінку №2. В цей час ОСОБА_1 з іншою, невстановленою особою, ігноруючи зауваження працівниці кафе ОСОБА_7 грубо порушуючи громадський порядок, маючи на меті показати свою винятковість та розгнузданість самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи та людської гідності, безпричинно, почави провокувати ОСОБА_3 на конфлікт, а саме голосно, з особливою зухвалістю, виражаючись в його сторону нецензурними словами. Після цього, із вулиці в приміщення кафе зайшли інші чотири невстановлені слідством особи, які обступили ОСОБА_3 та показуючи свою зневагу до нього, продовжили нецензурно виражатися в його адрес, ігноруючи зауваження працівниці кафе ОСОБА_7 . Після чого, невстановлена слідством особа, з хуліганських спонукань, безпричинно, нанесла один удар правою ногою в живіт ОСОБА_3 та ще один удар кулаком в обличчя, внаслідок чого останній присів. Надалі ОСОБА_1 спільно з двома іншими невстановленими слідством особами, продовжуючи порушувати громадський спокій, безпричинно, з хуліганських мотивів почали наносити удари ногами по тілу ОСОБА_3 . Після цього, продовжуючи свої хуліганські дії, не реагуючи на зауваження працівниці кафе ОСОБА_7 , переслідуючи мету самоствердження за рахунок приниження інших осіб, ОСОБА_1 спільно з іншими п`ятьма невстановленими слідством особами, відштовхнули в середину кабінки №2 ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які почувши вищевказаний конфлікт, вийшли з кабінки та з хуліганських спонукань, безпричинно почали наносити їм удари по тілу. Після цього, продовжуючи свої протиправні хуліганський дії, три невстановлені слідством особи вийшли з приміщення кабінки №2 та підійшовши до ОСОБА_3 , який лежав на підлозі біля барної стійки, з метою власного самоствердження, нанесли кожен по чотири удари ногами по голові останнього. Крім цього, під час вчинення своїх хуліганських дій, ОСОБА_1 спільно з п`ятьма іншими невстановленими слідством особами, пошкодили майно кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_3», а саме зламали стіл біля барної стійки, лавку в кабінці №2, розбили чотири стакани ємкістю по 200 грам, чотири малі стакани, один графін, дві кавові кружки, одне кавове блюдце, чотири сервіровочні тарілки, дві великі тарілки, одну сільничку та одну вазу, чим спричинили матеріальну шкоду власнику кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_8 на загальну суму 1605 грн.

Також, хуліганські дії ОСОБА_1 та інших п`ятьох невстановлених слідством осіб, постійно супроводжувалися особливою зухвалістю, яка виразилася в ігноруванні неодноразових правомірних вимог припинити такі дії зі сторони працівниці кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» - ОСОБА_7 . Зокрема, ОСОБА_7 в період часу із 01 год. 20 хв. по 01 год. 40 хв. неодноразово просила у ОСОБА_1 та інших п`ятьох невстановлених слідством осіб припинити свої хуліганські дії. Однак, вказані особи такі законні вимоги ігнорували і вперто не припиняли вчиняти хуліганських дій, грубо виражалися в адрес ОСОБА_3 .. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , наносили їм удари по різних частинах тіла, пошкодили майно кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» та зірвали роботу вказаного закладу. Такі хуліганські дії ОСОБА_1 та інших п`яти невстановлених слідством осіб продовжувалися до моменту, поки ОСОБА_7 не повідомила про дану подію в поліцію Після чого вказані особи вийшли з приміщення кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та направилися в невідомому напрямку.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України визнав повністю за обставин, що вказані в обвинувальному акті, щиро розкаявся. На даний час про вчинене він, ОСОБА_1 , шкодує, просить суд його суворо не карати, вчинення таких неправомірних дій пояснити не може, можливо через на той час свій молодий вік та обстановкою, яка виникла раптово, присутністю на місці події його знайомих, які і можливо накрутили його до вчинення неправомірного вчинку.

Обвинувачений ОСОБА_1 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжкого злочину, фактичні обставини кримінального провадження, особу винуватого, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить повне та беззаперечне визнання вини, щире каяття у вчиненому та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Таким чином, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді обмеження волі на певний строк.

Разом з тим, суд, враховуючи вищенаведені пом`якшуючі покарання обвинуваченого обставини, з врахуванням думки потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не мають до обвинуваченого будь-яких претензій, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який є одруженим, раніше не судимим, має постійне місце поживання та позитивну характеристику із місця проживання, приходить до переконання, що є всі підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії на нього слід покласти передбачені п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов`язки, оскільки ОСОБА_1 може бути перевихований без реального відбування призначеного судом покарання, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Водночас, з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 в період дії іспитового строку нагляд за останнім слід покласти відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України на орган пробації за місцем проживання.

В кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_2 подано цивільний позов про відшкодування матеріальної, моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також понесених витрат на правову допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 127 КК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За наслідками розгляду кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав заявлений цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди, яка згідно обвинувального акту та довідки підприємця - потерпілого ОСОБА_2 становить 1605 грн. А тому, вказана сума підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому, за змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Пунктом 5 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні та з чого він при цьому виходить.

В обґрунтування заявленого цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн. потерпілий ОСОБА_2 зазначає, що через вчинення обвинуваченим злочину, у нього виникли душевні страждання, які пов`язані із самим фактом хуліганства, значну тривалість психічних страждань, що призвели до зміни способу життя, роботи, інших негативних наслідків у житті, був порушений звичайний лад роботи закладу, погіршено та він був позбавлений на реалізацію його звичок та бажань, неодноразово потрібно з`являтися до слідчого і суду, вчиненням злочину було принижено його честь, гідність та ділову репутацію, що вимагало додаткових зусиль для організації його життя.

Суд, при вирішенні цивільного позову в частині задоволення моральної шкоди, враховуючи думку прокурора та обвинуваченого, які вважають, що потерпілим не доведено і матеріали кримінального провадження не містять доказів понесення потерпілим моральної шкоди, прийшов до висновку, що цивільним позивачем не доведено станом на дату розгляду кримінального провадження факту понесення моральної шкоди, не підтверджено і не обґрунтовано наявність душевних страждань та їх значну тривалість, враховуючи при цьому давність вчиненого обвинуваченим злочину, а саме грудень 2017 рік, виникнення змін у способу життя потерпілого, погіршення можливості в реалізації звичок і бажань, приниження честі, гідності, ділової репутації потерпілого, як це вказано ним у цивільному позові. Тому, цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди до задоволення не підлягає.

Так, стаття 118 КПК України до процесуальних витрат відносить витрати на правову допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги, зокрема, представника потерпілого, цивільного позивача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач.

Згідно ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійсненні ним документально підтвердженні процесуальні витрати.

У відповідності до матеріалів цивільного позову встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 уклав договір про надання правової допомоги від 02.02.2021р. із адвокатом Гриців О.Я. та згідно квитанції до прибуткового касового ордера оплатив вартість гонорару згідно умов договору в сумі 5000 грн.

При вирішенні цивільного позову в частині стягнення із обвинуваченого витрат на правову допомогу суд, враховуючи думку прокурора та обвинуваченого, а також приймаючи до уваги вступ представника потерпілого у кримінальне провадження на стадії судового провадження, обсяг роботи представника згідно умов Договору, його участь в судових засіданнях під час судового розгляду, вважає за необхідне зменшити заявлений потерпілим до стягнення розмір процесуальних витрат до 1000 грн., які слід стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 після вступу вироку в законну силу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 124, 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за ОСОБА_1 в період дії іспитового строку покласти на орган пробації за місцем проживання.

Цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 1605 грн., моральної шкоди в розмірі 5000 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн. - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 1605 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог - в задоволенні відмовити.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський