Ухвала суду № 99236067, 11.08.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6585/21

Провадження № 2/461/1781/21

УХВАЛА

про забезпечення позову

11.08.2021 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді: Волоско І.Р.,

секретар судового засідання Береза П.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові заяву адвоката Дмитренка Володимира Петровича в інтересах ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовом до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом із позовною заявою, позивач подав до суду заяву, в якій просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 08 травня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. за реєстровим номером 3393, за яким стягувачем є ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», а боржником ОСОБА_1 на загальну суму 27 428, 53 грн.

В обґрунтування заяви вказує на те, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Павелків (Вольф) Т.Л., в межах виконавчого провадження №57969233, перебуває на примусовому виконанні виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Харою Н.С. №3393 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк» грошових коштів у сумі 27 428, 53 грн. Як зазначає заявник, що всі дії пов`язані з примусовим виконанням даного напису в рамках виконавчого провадження, порушують права позивача. Крім того, заявник зазначає, існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Вважаючи виконавчий напис нотаріуса незаконним та необґрунтованим, просить забезпечити позов на час розгляду цивільної справи і вирішення позову по суті.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов висновку, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З врахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши заяву, позовну заяву та матеріали позовної заяви, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно положень п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з роз`ясненням п. 10 зазначеної постанови заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

При цьому процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про нотаріат", нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом спору є виконавчий напис, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. за реєстровим номером 3393 від 08.09.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 27 428, 53 грн.

На підставі спірного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л. відкрито виконавче провадження №57969233, в межах якого вчиняються виконавчі дії.

Так, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як вбачається із матеріалів заяви, між сторонами дійсно існує спір, позивач заперечує факт безспірності заборгованості, розмір заборгованості, вказаної у виконавчому написі та наявність невирішених по суті спорів щодо заборгованості на час вчинення виконавчого напису.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа, оскільки саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому законом передбачена можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.

Отже, існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду, адже у разі, якщо до закінчення розгляду спору у цій справі приватним виконавцем буде примусово вилучені грошові кошти або звернуто стягнення на майно позивача, то останній не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача ОСОБА_1 .

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, оцінивши обґрунтованість доводів позивача та встановивши безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову, з огляду на положення статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає подану позивачем заяву про забезпечення позову обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.149-150, 153, 258, 260, 261 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

заяву адвоката Дмитренка Володимира Петровича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення за виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною за № 3393 від 08.05.2018 року, у виконавчому провадженні № 643304, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця м. Києва Певелків (Вольф) Тетяни Леонідівни про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк» грошових коштів у сумі 27 428 гривні 53 копійки.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Стягувач (позивач):

- ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Боржник (відповідач):

- Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний Банк» (040710, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ:142822829).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову:

Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна (02094, м. Київ, вул. Златоустівська, 55 офіс 61, РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повний текст ухвали складений 11.08.2021 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі, а також державному (приватному) виконавцю - для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.

Суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Волоско І.Р.