Ухвала суду № 99232968, 26.08.2021, Вишгородський районний суд Київської області

"26" серпня 2021 р. Справа № 363/3606/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року слідчий суддя Вишгородський районний суд Київської області Лукач О.П., за участю секретаря Сергієнко А.О., прокурора Жарюк Н.В., слідчого Зайченко Г.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Прокопенка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Зайченко Ганни Юріївни, погодженого прокурором Вишгородської окружної прокуратури Н.Жарюк, поданого в рамках кримінального провадження

№ 12021111150000956, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 серпня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Литвинівка, Вишгородського району Київської області, громадянин України, українець, не одружений, офіційно не працює, проте не офіційно працює на пилорамі різником, має повну середню освіту, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, востаннє 13 січня 2017 року Вишгородським районним судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України до покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі, 6 березня 2018 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області умовно-достроково звільнений на 1 рік 15 місців.

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2021 року слідчим суддею отримано вказане клопотання, яке відповідає вимогам статті 184 КПК України. В обґрунтування клопотання зазначено, що відділенням розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження

№ 12021111150000956, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 серпня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 23 серпня 2021 року у вечірній час доби (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_1 спільно із двома невстановленими в ході досудового розслідування особами, перебував неподалік кладовища по вул. Тараса Шевченка в смт Димер Вишгородського району, Київської області.

В ході спілкування у останніх виник спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке перебуває на території пташників, належних ТОВ «Комплекс Агромарс» (ЄДРПОУ 30160757), розташованих за адресою: Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, птахоферма № 25, тим самим останні вступили в злочинну змову між собою.

В подальшому, з метою реалізації спільного злочинного умислу, згідно раніше погодженого плану, розподіливши ролі кожного, 23 серпня 2021 року, близько 22:30 (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), узявши з собою інструмент призначений для демонтажу кабелю, приїхали до вищевказаної птахоферми.

У подальшому, перебуваючи на території птахоферми № 25 ТОВ «Комплекс Агромарс» в смт. Димер Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 з двома невстановленими в ході досудового розслідування особами підійшли до приміщення пташника № 2, де, шляхом пошкодження замка вхідних дверей, проникли до середини приміщення пташника №2.

Перебуваючи в приміщенні пташника № 2 ОСОБА_1 з двома невстановленими в ході досудового розслідування особами, діючи спільно, за допомогою заздалегідь заготованого інструменту, який принесли з собою, демонтували кабель ВВГ 3х2.5 мм, (мідь), загальною довжиною 3000 м, які знаходились в металевому лотку та поскручували їх у джгути для зручності транспортування останніх з території птахоферми № 25.

У подальшому, намагаючись покинути приміщення пташника № 2 птахоферми №25 разом з демонтованими кабелями ВВГ 3х2.5 мм, (мідь), загальною довжиною 3000 м, що за вищевказаною адресою, ОСОБА_1 був зупинений працівником охорони, в той час як дві невстановлені в ході досудового розслідування особами зникли в невідомому напрямку.

Таким чином, ОСОБА_1 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, з причин, що не залежали від його волі.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 причетний до незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб поєднану з проникненням у інше приміщення.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_2 від 24 серпня 2021 року; протоколом огляду місця події від 24 серпня 2021 року; протоколами допитів представника потерпілого, свідка, пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24 серпня 2021, за участю свідків та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

24 серпня 2021 року слідчим відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Зайченко Г.Ю. складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 185 КК України, яке було погоджено заступником Вишгородської окружної прокуратури Корнієнком Є.В. та, з дотриманням вимог статті 278 КПК України. Цього самого дня підозру вручено ОСОБА_1 .

В обґрунтування доводів щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України слідчим зазначено про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме:

підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років, офіційного місця роботи та/або навчання не має, не має стримуючих соціальних зв`язків, які можуть дисциплінувати його поведінку та стримувати на території Вишгородського району та/або Київської області, зважаючи на ту обставину, що зі слів підозрюваний зареєстрований та проживає на території Вишгородського району, а саме: АДРЕСА_1 , однак не надав будь-яких підтверджуючих документів щодо проживання за вищевказаною адресою;

підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати, шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування, на потерпілого ОСОБА_2 та свідків у даному кримінальному провадженні. Відповідно, незаконний вплив на вказаних осіб з боку підозрюваного, з метою зміни показань останніми, перешкодить об`єктивному судовому розгляду та встановленню всіх обставин вчинення кримінального правопорушення у подальшому;

підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, матиме можливість продовжити кримінальне правопорушення або вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше неодноразово судимий.

У зв`язку із зазначеним у клопотанні, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у строком на 60 діб та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, при цьому, на думку слідчого, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не може запобігти наявним ризикам.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити за наведених у ньому підстав.

Сторона захисту - підозрюваний та його захисник, не заперечуючи обставин, викладених у клопотанні, заперечили проти застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Сторона захисту просить суд врахувати визнавальні показання підозрюваного, співпрацю з органом досудового розслідування, а також на характеризуючі обставини підозрюваного, а саме, його відношення до вчиненого - шкодує про вчинені протиправні діяння, ОСОБА_1 має захворювання дихальних шляхів - бронхіальна астма та потребує лікарського нагляду, вживання ліків, посередню характеристику, надану старостою Димерської селищної ради Київської області, ОСОБА_1 проживає у селі Литвинівка з народження, не одружений, проживає з матір`ю, бере активну участь в громадському житті села, користується авторитетом серед друзів, скарг та заяв щодо ОСОБА_1 не надходило, що свідчить про наявність соціальних зв`язків, а згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 з 23 квітня 2005 року по теперішній час, а тому просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, а також матеріали, надані стороною захисту, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Позиція слідчого та прокурора ґрунтується на пунктах 1, 3 та 5 зазначеної норми КПК України.

Згідно із статтею 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що 24 серпня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 185 КК України, за що передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

На даному етапі досудового розслідування є достатні підстави вважати про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні органу досудового розслідування є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.

Крім цього, наявні на даний час, докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що відомості та докази, що містяться в доданих до клопотання слідчою матеріалах, у їх сукупності, дають підстави вважати, що підозра про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15,

частиною третьою статті 185 КК України, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості підозрюваним переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчим суддею встановлено, що відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 183 КПК України, слідчим та прокурором, з поданих матеріалів не доведено, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 переховався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню.

Обставини, які б свідчили про наявність ризиків перешкоджання слідству, та про переховування підозрюваного в матеріалах клопотання відсутні. Дані про протилежне суду не представлено.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, проте це не може свідчити про наявність у нього наміру вчинити новий злочин, оскільки, як встановлено у судовому засіданні підозрюваний розкаюється у вчиненому правопорушенні.

Сама тільки тяжкість кримінального правопорушення і загрожуване покарання не може бути єдиною підставою для обрання виняткового запобіжного заходу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно із статтею 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 , хоча раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне зареєстроване місце проживання по

АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною довідкою, підозрюваний проживає з матір`ю, має посередню характеристику за місцем проживання із зазначенням його активності у житті громади, хоча офіційно не працевлаштований, проте працює не офіційно на пилорамі, ОСОБА_1 співпрацює з органом досудового розслідування з метою встановлення інших осіб, причетних до вчинення злочину. Зазначене підтверджується письмовими доказами, які містяться у матеріалах судової справи та обставинами, встановленими у судовому засіданні.

Даних про дії ОСОБА_1 спрямовані на перешкоджання слідству, суду не представлено.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня

2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується суд при вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Враховуючи викладене у сукупності, суд вважає не доведеними стороною обвинувачення підстав для обрання виняткового запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

Таким чином запобіжний захід тримання під вартою не може бути обрано щодо ОСОБА_1 , в силу викладених вище вимог закону та встановлених під час судового розгляду обставин.

Водночас, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, суд вважає необхідним застосувати до нього запобіжний захід, проте більш м`який ніж заявлено в клопотанні слідчого.

Відповідно до статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених не неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

За сукупності обставин встановлених слідчим суддею, беручи до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов до переконання про застосування стосовно нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, який на даній стадії досудового розслідування, буде необхідним й достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного на даному етапі досудового розслідування не встановлено.

Оскільки слідчим суддею застосовано інший вид запобіжного заходу, ніж запропонований слідчим, - у задоволенні клопотання слідчого відмовлено.

Керуючись статтями 176-178, 183,184, 193,194, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

у задоволені клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Зайченко Ганни Юріївни, погодженого прокурором Вишгородської окружної прокуратури Н.Жарюк, поданого в рамках кримінального провадження № 12021111150000956, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 серпня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без використання електронних засобів контролю та заборонити останньому протягом двох наступних місяців цілодобово залишати місце проживання - за адресою: АДРЕСА_1 крім розумного фактичного часу необхідного для прибуття за викликом слідчого, прокурора, суду, перебування в органах досудового слідства, суду й участі в слідчих та процесуальних діях в кримінальному провадженні.

На підставі статті 194 КПК України зобов`язати ОСОБА_1 :

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду в цьому кримінальному проваджені;

повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання;

утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зобов`язати уповноважений орган Національної поліції негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до частини п`ятої статті 181 КПК України, працівники поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Строк дії ухвали два місяці, тобто до 24 жовтня 2021 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 30 серпня 2021 року 09:00 год.

Слідчий суддя О.П. Лукач