Рішення № 9922975, 31.05.2010, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 2- 802 \ 10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

31. 05 . 2010 р. м. Харкова

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого у справі судді Нікуліної Л.П.

при секретарі- Веремєєвій Ю.Л

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «Біолік», третя особа ОСОБА_2 про визнання звільнення з посади незаконним, про зміну формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Закритого акціонерного товариства «Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «Біолік», третя особа ОСОБА_2, про визнання звільнення з посади незаконним, про зміну формулювання звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона працювала на підприємстві з 27 липня 2004 року до 21 квітня 2008 року на посадах мікробіолога, начальника ділянки столбнячного анатоксіна вакційно-сивороточного цеху. Наказом № 218-к від 09.07.2008 року вона була звільнена з посади з ініціативи керівництва підприємства на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин.

Позивачка вважає, що вона була незаконна звільнена з посади , оскільки вона 03.04.2008 року звернулась к виконуючому обовязки голови правління ЗАТ «Біолік» ОСОБА_2 з заявою про звільнення на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України в звязку з зміною місця проживання. Відповідач, в особі ОСОБА_2, був згоден на звільнення за згодою сторін з відпрацюванням 14 днів.

З 04.04.2008 року по 20.04.2008 року вона була тимчасово непрацездатна у звязку з хворобою.

21.04.2008 року позивачка зявилась на роботу за отриманням копії наказу про звільнення з роботи, трудової книжки і розрахунком. Однак, відповідач не видав вказаних документів і не провів з нею розрахунок в строки передбачені ст. 116 КЗпП України.

24.04.2008 г. позивачка отримала від відповідача лист № 1118/01 від 21.04.2008 року , якім він повідомив, що не згоден з підставою її звільнення з роботи по ч. 1 ст. 36 КЗпП України, а рекомендує змінити підставу звільнення на ст. 38 КЗпП України.

02.05.2008 року вона листом звернулась к відповідачу с проханням змінити підставу звільнення з роботи з ч.1 ст. 36 КЗпП України на ч.1 ст. 38 КЗпП України і вимогою видати трудову книжку и провести розрахунок. Однак, відповідач в порушення вимог ст.ст. 47, 116 КЗпП України не видав наказу, трудової книжки та не зробив з нею розрахунок.

Після звернення до прокуратури Дзержинського району м. Харкова за захистом трудових прав вона була звільнена з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України прогул без поважних причин.

Оскільки позивачку, на її думку, звільнили незаконно, вона прохає стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 квітня по 16 вересня 2008 року та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10000,00 гривень , а також судові витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 гривень.

Наказом № 37-к від 16.09.2009 року позивачка була прийнята на роботу в Інстітут мікробіології і імунології ім. Мечнікова на посаду в.о. молодшого наукового співробітника, у звязку з чим прохає суд не поновляти її на посаді у відповідача, а змінити формулювання та причину звільнення.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, однак про місце, день і час слухання справі був повідомлений належним чином та у встановленому порядку, що відповідно до ст. 224 ЦПК Украіни є підставою для ухвалення заочного рішення.

Представнік 3-ї особи проти позову заперечував і вважав, що позивачка ОСОБА_1 була звільнена з роботи з додержанням норм трудового законодавства.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника 3-особи, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що наказом № 171-к від 27.07.2004 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу на підприємство Закрите акціонерне товариство «Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «Біолік», на посаду мікробіолога.

Наказом № 10-к від 17.10.2004 року позивачка була переведена на посаду начальника ділянки столбнячного анатоксіна вакційно-сивороточного цеху підприємства.

Наказом № 218-к від 09.07.2008 р. ОСОБА_1 була звільнена з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України прогул без поважних причин за період з 21.04.2008 року по 09.07.2008 року.

Наказом № 37-к від 16.09.2009 року позивачка була прийнята на роботу в Інстітут мікробіології і імунології ім. Мечнікова на посаду в.о. молодшого наукового співробітника.

Відповідно до вимог cт. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд вважає, що позивачкою надано достатньо доказів того, що відповідач при припиненні з нею трудових відносин порушив вимоги трудового законодавства.

03.04.2008 року позивачка звернулась к в.о. голови правління ЗАТ «Біолік» ОСОБА_2 з заявою про звільнення на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України у звязку із зміною місця проживання. Відповідач, в особі ОСОБА_2, був згоден на звільнення за угодою сторін з відпрацюванням 14 днів. Вказаний факт підтверджується заявою ОСОБА_1 від 03.04.2008 року та листом прокуратури Дзержинського району м. Харкова від 21.08.2009 року № 39697.

З 04.04.2008 року по 20.04.2008 р. вона була тимчасово непрацездатна у звязку з хворобою. Ця обставина підтверджується листком непрацездатності серії АББ № 133273.

21.04.2008 року позивачка зявилась на роботу за отриманням копії наказу про звільнення з роботи, трудової книжки і розрахунком. Однак, відповідач не видав вказаних документів і не провів з нею розрахунок в строки передбачені ст. 116 КЗпП України, при цьому порушив вимоги ст. 47 КЗпП України.

24.04.2008 року позивачка отримала від відповідача лист № 118/01 від 21.04.2008 г., якім він повідомив, що не згоден з підставою ії звільнення з роботи по ч. 1 ст. 36 КЗпП України, а рекомендує змінити підставу звільнення на ст. 38 КЗпП Украіни.

02.05.2008 г. позивачка листом звернулась к відповідачу с проханням змінити підставу звільнення з роботи з ч.1 ст. 36 КЗпП України на ч.1 ст. 38 КЗпП Украіни і вимогою видати трудову книжку и провести розрахунок.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року „Про практику розгляду судами трудових спорів” (зі змінами, внесеними згідно із Постановами Пленуму Верховного Суду України № 4 від 01.04.1994 року, № 18 від 26.10.1995 року, № 15 від 25.05.1998 року), судам необхідно мати на увазі, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1 ст.36 КЗпП України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п.1 ст.36 КЗпП України, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст.38 КЗпП України).

Факт порушення вимог трудового законодавства при звільненні позивачки також був встановлений при перевірці відповідача Територіальною державною інспекцією праці у Харківської області (акт перевірки від 13.08.2009 року № 20-01-821/1456), проведеною за дорученням прокуратури Дзержинського району м. Харкова.

У відповідності з п.4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: ...прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була відсутня на роботі в період з 21.04.2008 року по 09.07.2008 року з вини відповідача, який порушив норми трудового права при звільненні позивачки, що є поважною причиною її відсутності на роботі.

Таким чином, звільнення ОСОБА_1 з роботи за наказом № 218-к від 09.07.2008 року на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України прогул без поважних причин, за період з 21.04.2008 року по 09.07.2008 року, є незаконним.

Згідно ч.3 cт. 235 КЗпП України, при визнанні запису формулювання звільнення невірною чи такою, що не відповідає діючому законодавству, у випадку коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, суд зобов'язаний змінити формулювання та вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням діючого законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Пленум Верховного Суду України в п. 32 постанови від 06.11.1992 р. № 9 (з відповідними змінами) „Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснив судам, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням він виплачується за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи і з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (з відповідними змінами). Згідно з абзацу 3 п. 2 цього Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

При проведенні підрахунку середнього заробітку, суд виходить з того, що середньоденний заробіток позивача до дня звільнення з роботи складав 76,10 гривень (1046, 29 гривень + 2073,62 гривень ) : (21 + 20) сума заробітної плати лютий - березень 2008 року розділена на кількість робочих днів у цих місяцях).

Всього кількість днів вимушеного прогулу ОСОБА_1., складає у квітні 2008 року - 9 днів; травні 2008 року 19 днів; червні 2008 року - 19 днів; липні 2008 року 23 дня; серпні 2008 року 20 днів; вересні 2008 року 10 днів.

Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 9750,00 гривень.

У зв'язку з визнанням звільнення ОСОБА_1 з роботи незаконним, суд стягує з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 квітня 2008 року по 16 вересня 2008 року в сумі 9750,00 гривень

Також, підлягають задоволенню позовні вимоги позивача стосовно внесення змін до запису в трудовій книжці відносно причин звільнення.

Суд вважає позов ОСОБА_1 в частині заподіяння моральної шкоди обґрунтованим, враховуючи, находження на забезпеченні позивача неповнолітньої дитини, втрату нормальних життєвих звязків, які вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя, її необґрунтоване звільнення стало причиною погіршення стану здоров'я та моральних страждань, що є підставою для часткового задоволення позову в цієї частині в сумі 5000,00 гривень.

Доводи представника 3-ї особи про те, що позивач ОСОБА_1 була звільнена з посади з додержанням норм трудового законодавства, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони спростовуються наявними у справі доказами.

Із поданої позовної заяви вбачається, що позивачка звернулась до суду10.09.2009 року, тобто після перебігу встановленого ст.233 КЗпП України тримісячного строку з дня, коли вона дізналась про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки, до суду за вирішенням трудового спору.

У разі пропуску строків з поважних причин суд вважає можливим поновити ці строки.

Ухвалюючи рішення, суд поновлює позивачці строк для звернення з позовною заявою, оскільки вважає його пропуск з поважних причин. Так, із наданих ОСОБА_1 документів вбачається, що до і після звільнення 09.07.2009 року вона неодноразово зверталась за захистом своїх трудових прав в прокуратуру Дзержинського району м. Харкова, якою проводилася перевірка її звернень та зроблені належні виводи.

Суд вважає переконливими доводи позивачки в частині того, що після звернення вона не отримувала від прокуратури в встановлені строки відповіді, а тільки після повторного звернення отримала відповідь про порушення трудових прав 22.07.2009 року з боку відповідача. . Вказаний факт підтверджується листом прокуратури Дзержинського району м. Харкова від 21.08.2009 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, суд стягує з Закритого акціонерного товариства «Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «Біолік» в доход держави судовий збір в сумі 167,50 гривень (1 % від суми задоволених позовних вимог 16750 гривень ), витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 гривень.

Також, суд стягує з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 гривень , які підтверджуються договором про надання юридичних послуг від 01.09.2009 року.

На підставі викладеного та керуючись cт.cт.10, 11, 57, 60, 84, 88, 130, 209, 212, 214-215,218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 38, 47, 116, 221, 233, 234, 235, 237-1, 259 КЗпП України,п.8, п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року ( із змінами) суд, -

В И Р І Ш И В :

Поновити строк ОСОБА_1 на звернення до суду.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Харківске підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «Біолік», третя особа: ОСОБА_2 про визнання звільнення з роботи незаконним, про зміну формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати звільнення з роботи ОСОБА_1 на підставі наказу № 218 - к від 09 липня 2008 року - незаконним.

Змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 в трудовій книжці, вказавши «Звільнити за угодою сторін по п.1 ч.1 cт. 36 КЗпП України».

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «Біолік» (61070 м. Харків, Помірки, 70, код ЄДРПОУ 01973452) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 9 750 (девять тисяч сімсот пятдесят ) гривень 00 копійок

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «Біолік» (61070 м. Харків, Помірки, 70, код ЄДРПОУ 01973452) на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в сумі 5000 \ пять тисяч \ гривень 00 копійок.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «Біолік» (61070 м. Харків, Помірки, 70, код ЄДРПОУ 01973452) на користь ОСОБА_1 судові витрати на здійснення правової допомоги в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «Біолік» (61070 м. Харків, Помірки, 70, код ЄДРПОУ 01973452) на користь держави судовий збір у розмірі 167 \ сто шістдесят сім ) гривень 50 копійок .

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «Біолік» (61070 м. Харків, Помірки, 70, код ЄДРПОУ 01973452) на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять ) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Нікуліна Л.П.