Ухвала суду № 99228483, 26.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

26 серпня 2021 року м. Київ№ 640/2427/21 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження заяву Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про залишення без розгляду позову в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, в якому просить: зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Т. Л. скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 58264704 від незазначеного в реєстрах числа, винесену приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т. Л. на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В подальшому відповідачем надіслано до Окружного адміністративного суду міста Києва копію матеріалів виконавчого провадження №58264704 та заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, вмотивовану тим, що про відкриття виконавчого провадження №58264704 позивач була обізнана з 13 лютого 2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення адресату (копії постанови від 04 лютого 2019 року про відкриття виконавчого провадження №58264704), проте з даним позовом звернулась до суду лише в січні 2021 року.

Заперечуючи проти задоволення заяви відповідача про залишення позову без розгляду, позивач наголошує на тому, що про наявність виконавчого провадження №58264704 вона дізналась в 2021 році з Реєстру боржників та звернула увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 на усій території України установлено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) з 12 березня 2020 року, тобто зупинив перебіг строк звернення до суду.

Розглянувши заяву про залишення позову без розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, у відповідності до приписів статті 287 Кодексу адміністративна судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Тобто, статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений спеціальний десятиденний строк для оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Так, постановою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 04 лютого 2019 року відкрито виконавче провадження №58264704 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. від 14 січня 2019 року №488 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості.

Листом від 04 лютого 2019 року копія вказаної вище постанови про відкриття виконавчого провадження направлена поштовим відправленням ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт отримана поштового відправлення позивачем 13 лютого 2019 року підтверджено копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

14 лютого 2019 року представником позивача надіслано на адресу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни запит про направлення на адресу позивача копії виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. від 14 січня 2019 року №488, в якому представник позивача вказує про відкриття виконавчого провадження постановою від 04 лютого 2019 року (запит отримано відповідачем 21 лютого 2019 року).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що з 14 лютого 2019 року позивач обізнана про відкриття виконавчого провадження №58264704 постановою від 04 лютого 2019 року.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 на усій території України установлено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) з 12 березня 2020 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) " в редакції від 30 березня 2020 року № 540-ІХ визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

В подальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" в редакції від 18 червня 2020 року №731-ІХ, який набув чинності 17 липня 2020 року, визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) " № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, 07 серпня 2020 року сплив строк на звернення до суду з даним позовом, зупинений Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) " в редакції від 30 березня 2020 року № 540-ІХ.

Проте, даний позов надіслано позивачем на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва 22 січня 2021 року.

При цьому, поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом у період з 07 серпня 2020 року по 22 січня 2021 року позивачем не наведено та судом не встановлено.

Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, вказано, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними суд залишає позовну заяву без розгляду.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Будь-яких доказів та/або обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного позивачем не надано.

У відповідності до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Аналізуючи викладені вище обставини та надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, пункту 8 частини 1 статті 240, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про залишення позову без розгляду задовольнити.

Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачу її право на звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко