Рішення № 99227293, 26.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6497/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Удовіченка С.О.,

за участю:

помічника голови суду - Сендецької В.О.,

представника позивача – Васюти А.І.,

представника відповідача – Кошляк А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

16 червня 2021 року Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (далі по тексту - позивач / КП "Полтававодоканал") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту - відповідач / ГУ ДПС у Полтавській області) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 квітня 2021 року № 00018231806.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що погашення податкового боргу КП "Полтававодоканал" мало відбуватися на підставі договору про організацію взаєморозрахунків відповідно до механізму погашення податкової заборгованості за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості з різниці в тарифах, як передбачено Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 332. Однак таке погашення не відбулося, оскільки Міністерство фінансів України не виділило кошти, а позивач у відповідності до умов договорів про організацію взаєморозрахунків був позбавлений можливості вчиняти дії з погашення заборгованості. У подальшому рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року по справі № 440/4713/18, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року та постановою Верховного Суду від 12 серпня 2020 року за позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" до Міністерства фінансів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задоволено. Зобов`язано Міністерство фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2018 року №332 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції на загальну суму 9 963 027,49 грн. з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" та Договорів про організацію взаєморозрахунків №4-ДФС від 01 серпня 2017 року та №6-ДФС від 12 грудня 2017 року. У зв`язку із прийняттям судом рішення по справі № 440/4713/18, граничний строк сплати позивачем узгоджених сум грошового зобов`язання перенесений, разом з тим відповідач визначив кількість днів затримки сплати позивачем боргу без урахування термінів його погашення. Зазначив, що Верховний Суд вже зробив висновок щодо застосування норм про подібність правовідносин у постанові від 31 травня 2019 року у справі № 820/4728/17, де зазначив, що застосування до платника податків штрафних санкцій на підставі статті 126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ, погашення податкового боргу за якими відбулося відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" та Порядку № 332 є неправомірним.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

12 липня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДПС у Полтавській області на позов (т.1 а.с. 204-206). У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність застосування до КП "Полтававодоканал" штрафу. Зазначив, що в ході проведення камеральної перевірки згідно АІС "Податковий блок" підсистеми "Податковий аудит" та ІКПП встановлено, що підприємством податковий борг в сумі 33 344 740,57 грн сплачено із затримкою понад 30 календарних днів. Крім того, у відзиві відповідач просив суд допустити заміну ГУ ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на ГУ ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192).

16 липня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь позивача на відзив. У відповіді на відзив позивач наполягав на правомірності своїх вимог та протиправності застосування штрафу (т.2 а.с. 13-25).

Протокольною ухвалою суду від 17 серпня 2021 року замінено у справі № 440/6497/21 відповідача із ГУ ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на ГУ ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

КП "Полтававодоканал" (код ЄДРПОУ 03361661) зареєстроване юридичною особою, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області та є, зокрема, платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №23478399, виданого ДПІ у м. Полтаві, індивідуальний податковий номер 033616616014 (т.1 а.с. 10-11).

04 грудня 2020 року ГУ ДПС у Полтавській області, на підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, провело камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового ) зобов`язання по податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2020 року та згідно уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2019 року, за липень 2019 року, за серпень 2019 року КП "Полтававодоканал".

За результатами камеральної перевірки ГУ ДПС у Полтавській області 04 грудня 2020 року складено Акт № 2921/16-31-04-11-11/03361661 (т.1 а.с. 12-15), за висновками якого встановлено порушення КП "Полтававодоканал" пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57 Розділу II, пункту 203.2 статті 203 Розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року № 2755-VI, внаслідок чого грошові зобов`язання з податку на додану вартість по:

- уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2019 року (№ 9140305840 від 28 червня 2019 року), жовтень 2019 року (вх. № 9283630370 від 27 листопада 2019 року), (№ 9289440088 від 04 грудня 2019 року), липень 2019 року (№ 9308394627 від 24 грудня 2019 року), серпень 2019 року (№ 9001821176 від 17 січня 2020 року) в сумі 27594 грн сплачені із затримкою більше 30 календарних днів,

- податкових деклараціях за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2020 року в сумі 33 317 146,57 грн, сплачені із затримкою більше 30 календарних днів.

На підставі висновків Акту № 2921/16-31-04-11-11/03361661 ГУ ДПС у Полтавській області 22 грудня 2020 року складено податкове повідомлення-рішення № 00042610411, яким до КП "Полтававодоканал" застосовано штраф в розмірі 6 668 948,13 грн (т.1 а.с. 20)

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 00042610411 від 22 грудня 2020 року КП "Полтававодоканал" подано до ГУ ДПС України скаргу (т.1 а.с. 24-26).

За результатами розгляду скарги ДПС України 30 березня 2021 року прийнято рішення № 7162/99-00-06-03-01-06, яким скасовано податкове повідомлення-рішення № 00042610411 від 22 грудня 2020 року на суму 216,40 грн, а іншій частині залишено без змін (т.1 а.с. 27-29).

02 квітня 2021 року ГУ ДПС у Полтавській області складено податкове повідомлення-рішення № 00018231806, яким до КП "Полтававодоканал" застосовано штраф 6 668 731,73 грн (т.1 а.с. 31).

Позивач не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 00018231806 від 02 квітня 2021 року, звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, судом встановлено наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені ПК України.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що КП "Полтававодоканал" є комунальним унітарним комерційним підприємством та суб`єктом господарювання, який надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Податковий борг, з якого нараховувались штрафні санкції, виник у позивача через невідповідність фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Так, статтею 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" передбачено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється із загального фонду державного бюджету в обсязі, що відповідає обсягу надходжень від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього розстроченого (відстроченого) боргу), та спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктами 13 і 14 статті 11 цього Закону, що сплачуються підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на суму заборгованості, що не була відшкодована станом на 1 січня 2017 року, з урахуванням проведених у минулих роках розрахунків.

У періоді, що перевірявся КП "Полтававодоканал" забезпечувало централізоване водовідведення та водопостачання м. Полтави та населених пунктів Полтавської області, а саме: здійснювало прийом, відведення, перекачку та повну біологічну очистку стічної рідини, яка надходить від населення, комунально-побутових та промислових підприємств м. Полтава; експлуатацію магістральних колекторів ливневої мережі та об`єктів водозниження м. Полтава, видобуток, виробництво, обробку питної води, подачі, транспортування, розподіл і реалізацію, експлуатацію, планово-попереджувальні, капітальні та поточні ремонти систем водопостачання.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" державна політика у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується, зокрема, на таких принципах: регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у випадках, визначених законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей; забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку споживача, місцезнаходження та форми власності юридичних осіб тощо; дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг.

З метою забезпечення доступності мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлюються тарифи на деякі види житлово-комунальних послуг, зокрема, на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Разом з тим, встановлені тарифи, як правило, не покривають фактичних витрат надавачів житлово-комунальних послуг.

У зв`язку з цим та з метою забезпечення відшкодування різниці між встановленими тарифами та фактичними витратами надавачів послуг, безперебійного надання житлово-комунальних послуг належної якості держава запровадила механізм субвенцій, які перераховуються з державного бюджету місцевим бюджетом з подальшим перерозподілом між постачальниками житлово-комунальних послуг.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 року № 820/1410/18.

Порядок погашення заборгованості перед бюджетом для підприємств здійснюється з урахуванням положень Порядку та умовам надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 року № 332 (далі - Порядок № 332).

Пунктом 1 Порядку № 332 визначено механізм надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Отже, як вбачається із наведеного, чинним законодавством України передбачено умови й порядок погашення податкового боргу з податку на додану вартість надавача послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Згідно даного Порядку субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - різниця між фактичною вартістю та тарифом), за рахунок джерел, зазначених у статті 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", та джерел наповнення спеціального фонду державного бюджету, визначених пунктами 13 і 14 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", згідно з розподілом, наведеним у додатку 1.

Пунктом 2 Порядку № 332 встановлено, що перерахування субвенції здійснюється на суму різниці між фактичною вартістю та тарифом, що утворилася до 1 січня 2016 року і не погашена на дату укладення договору про організацію взаєморозрахунків.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 332 підставою для проведення розрахунків з погашення різниці між фактичною вартістю та тарифом є Договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, надавали послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, централізованого водопостачання і водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості (без урахування пені, штрафних і фінансових санкцій) на дату укладення такого договору. Примірний договір про організацію взаєморозрахунків наведений у додатку 2.

Порядком № 332 (пункт 6) визначено перелік документів, які учасники розрахунків подають до місцевого фінансового органу, серед яких є видана територіальним органом ДФС довідка про розмір податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість та податку на прибуток і частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму такого реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) боргу).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти висновку, що на законодавчому рівні визначено порядок погашення у 2017 році заборгованості перед бюджетом для підприємств, до яких належить і позивач, за рахунок субвенції з державного бюджету. При тому, порядок проведення взаєморозрахунків з погашення заборгованості можливо лише на підставі договору та шляхом послідовного виконання зобов`язань учасниками розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області, Управлінням житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації, Департаментом фінансів Полтавської облдержадміністрації, Управлінням житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації та Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" укладено Договір про організацію взаєморозрахунків 4-ДФС від 01 серпня 2017 року та Договір про організацію взаєморозрахунків №6-ДФС від 12 грудня 2017 року (т.1 а.с. 42-46).

Згідно підпункту 2 пункту 10 вказаних договорів - сторони, з метою виконання цих договорів зобов`язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

У зв`язку із укладенням вищевказаних договорів про організацію взаєморозрахунків, сторони у такий спосіб змінили порядок та строки погашення податкової заборгованості позивача перед державним бюджетом з ПДВ на загальну суму 9963027,49 грн, за рахунок перерахування на користь позивача з державного бюджету цільових субвенцій з різниці в тарифах, на суму 9963027,49 грн, які мали б спрямуватись позивачем до державного бюджету для погашення вищевказаного податкового зобов`язання.

Таким чином, погашення податкового боргу позивача мало б відбуватись на підставі договору про організацію взаєморозрахунків відповідно до механізму погашення податкової заборгованості за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості з різниці в тарифах, як передбачено Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 332.

У свою чергу Міністерством фінансів України, у порушення пункту 8 Порядку № 332, не було прийнято рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до визначених вище договорів про проведення взаєморозрахунків до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 року №332 та не доведено їх до Казначейства, внаслідок чого виникли обставини, які позбавили позивача можливості своєчасно розрахуватися з бюджетом в установленому Урядом порядку, що призвело до збільшення відповідних податкових боргових зобов`язань останнього.

Відповідно до обставин, які були встановлені рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у справі №440/4713/18, яке набрало законної сили 09 липня 2019 року, визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України при виконанні Державного бюджету України на 2017 рік в частині незабезпечення сплати (перерахування) на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування та залишилася непогашеною станом на 01 січня 2016 року на загальну суму 9963027,49 грн. Зобов`язано Міністерство фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2018 року №332 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції на загальну суму 9963027,49 грн. з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" та Договорів про організацію взаєморозрахунків №4-ДФС від 01 серпня 2017 року та №6-ДФС від 12 грудня 2017 року (т.1 а.с. 149-175).

Слід вказати, що зміст спірних правовідносин полягає у тому, що на законодавчому рівні визначено порядок погашення у 2017 році заборгованості перед бюджетом для підприємств, до яких належить позивач, за рахунок субвенції з державного бюджету. Субвенційні кошти в силу Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" та Бюджетного кодексу України є бюджетними, а Податковий кодекс України не передбачає можливості застосування контролюючими органами штрафних санкцій на бюджетні кошти, а тому відсутні підстави для застосування до позивача вимог статті 57 та статті 126 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У межах спірних відносин судом встановлено, що неналежне виконання вимог податкового законодавства відбулось з вини контролюючого органу та Міністерства фінансів України, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 03 травня 2018 року у справі №818/1070/17, від 02 липня 2019 року у справі №826/10414/16.

З огляду на вищевикладене суд вважає необхідним у контексті спірних правовідносин застосувати висновки Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належній і якомога послідовніший спосіб.

У контексті обставин справи суд наголошує на змісті пункті 71 рішення по справі "Рисовський проти України", що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків, а ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідальність платника податків за порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України: у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи те, що порушення КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ у перевіряємому періоді виникло внаслідок зарахування поточних платежів в рахунок погашення заборгованості за минулі періоди та було спричинено бездіяльністю Міністерства фінансів України щодо неперерахування субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2018 року № 332 у 2017 році на загальну суму 9 963 027,49 грн суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій.

Таким чином, Головне управління ДПС у Полтавській області, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, яким зобов`язано позивача сплатити штраф в розмірі 6 668 948,13 грн за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), порушила права КП "Полтававодоканал" як платника податків.

Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність податкового повідомлення-рішення від 02 квітня 2021 року № 00018231806, у зв`язку з чим позовні вимоги КП "Полтававодоканал" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 3, 6 - 10, 72 - 77, 90, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (код ЄДРПОУ 03361661, вул. Пилипа Орлика, 40-а, м.Полтава, 36020) до Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 02 квітня 2021 року № 00018231806.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" витрати по сплаті судового збору у сумі 22 700 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Повне рішення складено 27 серпня 2021 року.

Суддя С.О. Удовіченко