Рішення № 99226408, 04.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року Справа № 160/6351/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі судового засідання - Ткаченко Ю.А.

за участю:

представника позивача - Присенко О.Г.

представника відповідачів - Романовича Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» до відокремленого територіального підрозділу на правах філії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення згідно з яким ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ, з яких: за податковим зобов`язанням 1 654 303 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 413 575,75 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що камеральною перевіркою було встановлено розбіжності між даними податкового зобов`язання за даними ЄРПН за вересень 2019 року та даними, що задекларовані в податковій декларації, на суму ПДВ - 2 000 000 грн. Але, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання ніж визначені ст.75 ПК України, а тому контролюючий орган, проводячи камеральну перевірку ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» за результатами якої зроблено висновок про заниження податкових зобов`язань, діяв не у спосіб, передбачений Податковим кодексом України. Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, а тому слід визнати противним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0068630413 від 29.12.2020 р., прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність ч.3 ст.161 КАС України.

На виконання ухвали суду - 29.04.2021 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме: до суду надано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 22 700 грн.

Ухвалою суду від 30.04.2021 року було відкрито провадження по даній справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

До суду 31.05.2021 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» у податковій звітності за вересень 2019 р. в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 ПК України не включено до складу податкових податкові накладні за період виписки вересень 2019 року на загальну суму 1 654 303 грн. Отже, за результатами камеральної перевірки уточнюючого розрахунку встановлено заниження суми податкових зобов`язань на суму - 1 654 303 грн., що відповідно призвело до заниження суми, яке за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на суму 1 654 303 грн. За вказане порушення передбачено застосування штрафної санкції згідно з п.123.1 ста.123 ПК України у розмірі 25 відсотків суми визначеного податковим органом податкового зобов`язання, а при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки прийняте фіскальним органом податкове повідомлення-рішення від 29.12.2020 року №0068630413 є цілком законним та вірним. Тобто помилковість складення податкової накладної, у зв`язку з чим позивачем у подальшому було сформовано розрахунок коригування до податкової накладної, не може покладатися в основу звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасність реєстрації такої податкової накладної.

04.08.2021 року було проведено та закрито підготовче засідання та почато розгляд справи по суті. Протокольною ухвалою суду від 04.08.2021 року заміно відповідача у справі - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в порядку процесуального правонаступництва, на належного відповідача - відокремлений територіальний підрозділ на правах філії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити повністю, з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача під час судового засідання пред`явлені позовні вимоги не визнав, просила суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» перебуває на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 25.11.2020 р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2019 року ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» (код ЄДРПОУ 33165522).

Порушення виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті перевірки №57073/04-36-04-13/33115522 від 25.11.2020 р., а саме: в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 ПК України ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» занижено суму, що за результатом звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на суму 1 654 303 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки № 57073/04-36-04-13/33115522 від 25.11.2020 р., відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення (форми «Р») №0068630413 від 29.12.2020 р. про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 067 878,75 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 1 654 303 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 413575,75 грн.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно з п.п.1.1 статті 1 ПК України, нормативно-правовим актом, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 76.1 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Таким чином, камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність:

- подання податкових декларацій (розрахунків);

- реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних;

- виправлення помилок у податкових накладних;

- сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

За правилами пункту 201.10 статті 201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Абзацом 5 пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

З акта камеральної перевірки №57073/04-36-04-13/33115522 від 25.11.2020 р. вбачається, що підставою для висновку контролюючого органу про порушення позивачем вимог пунктів п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 ПК України, що призвело до заниження належного до сплати податку на додану вартість у вересні 2019 року, стало те, що податковий кредит у сумі 1 654 303 грн. сформовано за рахунок податкових накладних, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням граничних термінів їх реєстрації.

Суд зазначає, що встановлені відповідачем обставини щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, свідчать про наявність розбіжностей між даними, що містяться у податковій звітності позивача, та даними ЄРПН, що є підставою для вчинення дій з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність: подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

При цьому пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, при збільшенні позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням №0068630413 від 29.12.2020 р. суми грошового зобов`язання відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій. Суд зазначає, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Зазначене доводить протиправність податкового повідомлення-рішення №0068630413 від 29.12.2020 р. внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року (справа №804/6286/17), від 01 жовтня 2018 року (справа №821/1648/17), від 29 серпня 2019 року (справа 808/818/15), від 24 червня 2020 року (справа №640/18801/18), від 22 грудня 2020 року (640/15334/19).

В судовому засіданні представник позивача також зазначила, що між ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» та КП «МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» було укладено договір субпідряду № СП-12/07/19-1 від 12.07.2019 р. на загальну вартість підрядних робіт 34 236 167,56 грн. Згідно з умовами договору позивачу 09.09.2019 р. на розрахунковий рахунок було перераховано авансовий платіж в розмірі 16 930 800 грн. (платіжне доручення №12 від 06.09.2019 р.). В результаті отримання позивачем авансового платежу у позивача виникло зобов`язання по реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 16 930 800 грн. у тому числі ПДВ 2 821 800 грн. у строк до 30.09.2019 р. Але 31.10.2019 р. позивачем було виписано податкову накладну № 5 від 09.09.2019 р. на загальну суму 12 000 000 грн. з урахуванням ПДВ 2 000 000 грн. по взаємовідносинам з КП «МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС». У даній податковій накладній помилково було зазначено загальну суму передоплати з урахування ПДВ в розмірі 2 000 000 грн., що не відповідало сумі отриманого авансового платежу. Дана податкова накладна була відхилена контрагентом КП ««МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС». У зв`язку з допущенням помилки 31.10.2019 р. позивачем зареєстрований розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 до податкової накладної № 5 від 09.09.2019 р., у якому відбулося коригування сум податкового зобов`язання та податкового кредиту, відповідно до якого зменшено податковий кредит на суму - 2 000 000 грн. 31.10.2019 р. податкова накладна № 5 від 09.09.2019 р. була відкоригована (фактично анульована) ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» шляхом виписки розрахунків коригувань до такої податкової накладної (з повним обнулінням). У подальшому, шляхом виписки розрахунків коригувань до своєчасно зареєстрованої податкової накладної, обнулену суму відображено за знаком «-». 26.12.2019 р. підприємством було зареєстровано податкову накладну №10 від 09.09.2019 р. з повним обсягом постачання 16 930 800 грн., у тому числі ПДВ 2 821 800 грн. 18.11.2019 р. позивачем був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок звітний (податковий) період листопад 2019 р. звітний (податковий) період, що уточняється вересень 2019 р., в якому декларується податкова накладна № 10 від 09.09.2019 р. на суму 12 000 000 грн, в т.ч. ПДВ 2 000 000 грн. 26.10.2020 р. до податкового органу подається уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок звітний (податковий) період жовтень 2020 р.; звітний (податковий) період, що уточняється вересень 2019 р., за яким декларується частина суми податкової накладної №5 від 09.09.2019 р. на суму 7 004 976 грн., в т.ч. ПДВ 1 167 496 грн. 19.11.2019 р. до податкового органу подається податкова декларація з податку на додану вартість звітного за жовтень 2019 р., у якій декларується розрахунок коригування № 1 від 31.10.2019 р. на суму - 12 000 000 грн, в т.ч. ПДВ 2 000 000 грн. Таким чином, по контрагенту КП ««МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС» помилково складено податкову накладну № 5 від 09.09.2019 р. на суму ПДВ 12 000 000 грн., по якій не було операцій з надання послуг субпідряду та надано Реєстр помилково складену та зареєстровану в ЄРПН податкових накладних. Крім того, товариством було виписано розрахунки коригування до помилково складеної та зареєстрованої податкової накладної. Таким чином, господарська операція з надання послуг субпідряду, що зазначені в помилковій податковій накладній фактично не здійснювалася, відповідно немає первинних документів, які би відображали це, а також відсутнє відображення в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «ДАК-ЕНЕРГТИКА» такої операції і відсутній об`єкт оподаткування податком на додану вартість. З поданих коригувань до податкової накладної, а також уточнюючої декларації відповідачу були відомі факти вчинення позивачем дій щодо пояснення виникнення виявлених розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних, що в свою чергу, згідно з вимогами п.201.10 ст.201 ПК України є підставою для проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки продавця та покупця товарів/послуг для встановлення всіх обставин справи, а не для винесення передчасно оскарженого податкового повідомлення-рішення від 29.12.2020 р. №0068630413. Представник позивача звертає увагу суду, що Дніпропетровським окружним судом було винесено рішення від 21.10.2020 р. по справі № 160/6491/20, де предметом оскарження є неправомірне нарахування податковим органом штрафних санкцій за невчасно зареєстровану та помилково складену податкову накладну № 5 від 09.09.2019 р. за господарською операцією.

Таким чином, акт камеральної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками протиправної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи викладене у сукупності та зважаючи на те, що відповідачем проведено перевірку не у спосіб, визначений законодавством, суд приходить до висновку про протиправність податкового-повідомлення рішення №0068630413 від 29.12.2020 р. прийнятого на підставі такого акту перевірки та наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судовий збір підлягає присудженню з відповідача - суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача у розмірі 22 700 грн., сплата якого підтверджується квитанцією від 29.04.2021 року №4317.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0068630413 від 29.12.2020 р., прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого територіального підрозділу на правах філії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольска, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» (вул.Степова, 2А, 2Б, с.Піщанка, 51283, код ЄДРПОУ 33165522) судові витрати по справі у розмірі 22 700 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 13.08.2021 року.

Суддя К.С. Кучма