Ухвала суду № 99224268, 28.08.2021, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/926/21

1-кс/0187/508/21

У Х В А Л А

"28" серпня 2021 р. смт Петриківка

Слідчий суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., за участю секретаря судового засідання Годзь Т.І., розглянув клопотання слідчого СВ ВП № 10 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Окапінської Д.Ф. у кримінальному провадженні № 12021041520000120, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Дніпропетровська, Дніпропетровської області, українки, громадянки України, маючої середню-спеціальну освіту, не одруженої, інвалідом не являється, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

за участю прокурора Сухомлин В.В., слідчого Окапінської Д.Ф. підозрюваного ОСОБА_1 та її захисника адвоката Клименка О.І.,

Перевіривши надані матеріали, заслухавши думку учасників судового засідання, –

Встановив:

28.08.2021 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12021041520000120 від 12.06.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 .

Своє клопотання слідчий мотивує тим, що органом досудового розслідування встановлено, що 08.06.2021, у денний час доби, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , керуючись раптово виниклим умислом, під час сварки із своєю малолітньою донькою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проявляючи дискримінаційне ставлення до дитини, усвідомлюючи злочинність вчинюваних дій, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, маючи умисел спрямований на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , знаходячись за вище вказаною адресою, вчиняючи домашнє насильство, тобто діяння фізичного насильства, що вчиняються в сім`ї в межах місця проживання між родичами відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII, умисно нанесла своїй рідній донці ОСОБА_2 не менше двох ударів в область голови (права тім`яна, ліва лобна ділянки голови), тупим твердим предметом, не менше одного удару в ділянку правої ключиці тупим твердим предметом, що мав відносно обмежену контактуючу поверхню, не менше семи ударів в область лівого стегна та клубову ділянку зліва тупим твердим предметом з відносно обмеженою контактуючою поверхнею, не менше чотирнадцяти ударів в область правого стегна та правої сідниці твердим тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею в межах ширини (0,3см).

Комплекс тілесних ушкоджень в області голови за своїм характером, відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 105 від 06.08.2021, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння, що відповідає вимогам п. 2.1.З. «в, г» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року, №6.

Закритий перелом середньої третини правої ключиці за своїм характером відноситься до середнього ступеню тяжкості по критерію тривалого розладу здоров`я строком понад 3 тижні (більш як 21 добу), що відповідає вимогам п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року, №6.

Численні синці нижніх кінцівок як кожний окремо, так і у своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, у відповідності до вимог п. 2.З.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року, №6.

Всі вищевказані ушкодження, у своїй сукупності призвели до розвитку судомного синдрому в області голови, що має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Посилаючись на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років, встановлено наявність ризиків по справі, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема є підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування та суду і незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, тому слідчий за погодженням із прокурором просить застосувати до підозрюваної винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, з мотивів того, що враховуючи характер вчиненого правопорушення, тяжкість можливого покарання, особу підозрюваної, вважають за можливе застосувати відносно ОСОБА_1 лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_1 пояснила, що заперечує факту спричинення тілесних ушкоджень своїй дочці та просить не застосовувати до неї запобіжний захід у виді тримання під вартою, так як на даний час, вона перебуває з малолітньою донько в медичній установі та здійснює її догляд. Інших рідних та близьких вона не має. Заперечує тиск на свідків. Зобов`язується прибувати за кожним викликом до слідчого чи суду та пояснила, що вона має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Адвокат Клименко О.І. заперечував проти клопотання слідчого і стверджує, що обґрунтованість підозри викликає об`єктивні сумніви, при цьому вважає, що домашній арешт забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.

У судовому засіданні, в рамках наданих досудовим розслідуванням матеріалів, судом встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого їй кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, а саме: змістом повідомлення з лінії «102» про спричинення тяжких тілесних ушкоджень, результатом огляду місця події, під час якого в приміщенні будинку, розташованому по АДРЕСА_2 , наволочку з подушки зі слідами РБК з кімнати № 2, простиню світло зеленого кольору зі слідами РБК, що зафіксовано в протоколі огляду від 12.06.2021, показами свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що одного разу, приходив до ОСОБА_1 та був свідком того, що вона била доньку ОСОБА_4 по руках, щоб та не балувалася. 10.06.2021 був свідком того як ОСОБА_5 з донькою поверталися додому, ОСОБА_4 в цей час голосно плакала, а ОСОБА_5 тягнула та смикала її за праву руку яку тримала в області зап`ястя і показами свідка ОСОБА_6 , яка пояснює, що 08.06.2021 перебуваючи в АДРЕСА_2 була свідком того, як на території домоволодіння відбувався конфлікт між жінкою та дитиною, як вона зрозуміла між матір`ю та донькою, під час якого мати спричинила тілесні ушкодження донці в область голови; висновком судового експерта № 105 від 06.08.2021, згідно якого у потерпілої ОСОБА_2 , виявлено комплекс тілесних ушкоджень в області голови, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя, що відповідає вимогам п. 2.1.З. «в, г» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року, №6.

ОСОБА_1 не спростовує наведені викривальні відносно неї показання свідків та інші докази.

Таким чином суд вважає, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При цьому, вирішуючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, суд зважає на відсутність законодавчого визначення такого поняття та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

28.08.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

На виконання вимог статей 177 та 178 КПК України, відповідно до матеріалів кримінального провадження з`ясовано, що ОСОБА_1 у нарколога та психіатра на обліку не перебуває, має середньо-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштована, інвалідом не являється, не заміжня. Підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Досудовим розслідуванням не надано суду жодних відомостей, які вказують про неналежне виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків, умисне ухилення від їх виконання, відносно доньки ОСОБА_4 , як до самої події, яка інкримінована їй як злочин, так і після неї, в той час коли дитина перебувала в закладах охороно здоров`я.

Досудовим розслідуванням не з`ясовано думка законного представника потерпілої малолітньої ОСОБА_4 щодо доцільності подальшого догляду за ОСОБА_4 з боку ОСОБА_1 .

Слідчим та прокурора повідомлено про те, що перед судом ініційовано питання про примусове відібрання малолітньої ОСОБА_4 у матері ОСОБА_1 , одна на даний час таке рішення судом не прийнято.

Вирішуючи питання про наявність ризиків, для запобігання яких до ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід суд враховує твердження сторони обвинувачення про існування ризику впливу на свідків з боку підозрюваної, однак, слід відмітити, що вказані свідки вже допитані, жодних доказів, які вказують на вплив на даних свідків з боку ОСОБА_1 немає. При цьому слідчий вказує, що покази свідка ОСОБА_3 , якого було допитано неодноразово, послідовні та не змінювані.

Враховуючи тяжкість можливого покарання за інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення, суд приходить до висновку про наявність ризику, що вона може переховуватися від органів досудового розслідування або суду в разі не застосування до неї відповідного запобіжного заходу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Суд враховує, що матеріали провадження не містять відомостей про ухилення підозрюваної від слідства, та слідчий підтвердив, що ОСОБА_1 з`являється за кожною вимогою.

Виходячи із наведеного суд вважає недоведеним органами досудового слідства, що за наявності ризику можливого переховування підозрюваної від досудового слідства і суду, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою неможливо забезпечення виконання нею процесуальних обов`язків та запобігти її переховуванню від досудового розслідування чи суду.

Суд звертає увагу, що лише тяжкість можливого покарання за правилами призначення запобіжного заходу та практикою Європейського суду з прав людини, сформована ним у рішеннях «Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі» та «Храїді проти Німеччини» не може слугувати підставою для застосування відносно особи виняткового запобіжного заходу, якими обмежуються основні та невід`ємні права людини та дане питання вирішується за результатами аналізу всіх встановлених обставин.

Вирішуючи питання про вид необхідного запобіжного заходу суд вважає недоцільним застосування особистого зобов`язання чи застави до ОСОБА_1 так як такі запобіжні заходи не спроможні запобігти встановленому судом ризику.

Отже суд вважає за можливе обрати відносно ОСОБА_1 запобіжних захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишення житла в нічний час, терміном на два місяці, що в повній мірі зможе запобігти доведеному ризику, забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та відповідає меті запобіжного заходу, встановленим в судовому засіданні обставинам і забезпечить виконання завдання кримінального провадження.

Беручи до уваги зазначене та керуючись статтями 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-194, 197, 369, 372 КПК України -

Постановив:

В задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 10 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Окапінської Д.Ф. у кримінальному провадженні № 12021041520000120, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , відмовити.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 28 жовтня 2021 року.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 , обов`язки:

1) прибувати слідчого СВ ВП № 10 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Окапінської Д.Ф. за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, за виключенням відвідування закладів охорони здоров`я, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) не залишати у період з 21:00 години до 06:00 години місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням відвідування закладів охорони здоров`я, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) утриматись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні, зокрема з ОСОБА_3 і ОСОБА_6 .

ОСОБА_1 зобов`язана невідкладно прибути до місця свого проживання чи перебування.

Для виконання дану ухвалу направити до ВП № 10 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, тоді особа може подати апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня її отримання.

Суддя:В. О. Говоруха