Рішення № 99219751, 25.08.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року справа № 580/1972/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, в якій просить:

- визнати протиправною відмову департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради у формі листа від 13.01.2021 вих. № 01-22/78109 по заяві ОСОБА_1 від 18.12.2020 на видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки площею 0,0475 га за кадастровим номером 7110136700:01:005:0123, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки площею 0,0475 га за кадастровим номером 7110136700:01:005:0123, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є власником земельної ділянки площею 0,0475 га за кадастровим номером 7110136700:01:005:0123, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі звернення позивача до центру надання адміністративних послуг, листом від 13.01.2021 вих. № 01-22/78109 позивачу Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради надано відповідь, в якій позивача повідомлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 згідно генерального плану забудови та плану зонування території міста Черкаси потрапляє в межі зон Р-1 - рекреаційна зона природних ландшафтів, СУ - зона сільськогосподарських угідь та охоронну зону від повітряної лінії електропередачі. Окрім того, на забудову даної земельної ділянки наявні обмеження, пов`язані з невідповідністю вимогам до протипожежних відстаней згідно з п. 15.2.4 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території». У видачі будівельного паспорту у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації, відмовлено.

Як зазначає позивач, орган місцевого самоврядування приймаючи рішення від 4 грудня 2014 року № 2-513 яким затвердив План зонування території м. Черкаси, не звернув увагу на ті обставини, що дана земельну ділянка вже виділена громадянину, права на неї зареєстровані та їй наданий відповідний статус, вона є приватною власністю, а тому не може бути включена до земель на яких заборонена забудова.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов просив у його задоволенні відмовити повністю, посилаючись на те, що розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до плану зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, земельна ділянка потрапляє в межі зон Р-1 - рекреаційна зона природних ландшафтів, СУ - зона сільськогосподарських угідь та охоронну зону від повітряної лінії електропередачі.

Окрім того, на забудову даної земельної ділянки наявні обмеження, пов`язані з невідповідністю вимогам до протипожежних відстаней згідно з п. 15.2.4 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території».

Відповідач стверджує, що згідно п. 15.2.4 Державних будівельних норм України Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», протипожежні відстані від будинків, будівель і споруд різного призначення міських населених пунктів до лісових ділянок повинні бути не менше 50 м.

У містах та селищах для зон одно- та двоповерхової забудови з присадибними ділянками протипожежна відстань від меж присадибних ділянок до лісових ділянок може бути зменшена, але повинна складати не менше ніж 15 м.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0475 га за кадастровим номером 7110136700:01:005:0123, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.10.2020, витягу із державного земельного кадастру та технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,0950 га на дві окремі земельні ділянки ОСОБА_1 площею 0,0475 га та ОСОБА_2 площею 0,0475 га.

Відповідно до п.1.2 наведеного вище договору купівлі-продажу, ця земельна ділянка за цільовим призначенням відносилася до земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Зазначені обставини також підтверджуються даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.12.2020 №236891755.

16.12.2020 позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради з заявою про видачу будівельного паспорта для забудови наведеної земельної ділянки.

Листом департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 13.01.2021 за №01-22/78109 повідомив, що відповідно до плану зонування території м.Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 за №2-513, земельна ділянка за вищевказаною адресою, потрапляє в межі зон Р-1 – рекреаційна зона природних ландшафтів, СУ - зона сільськогосподарських угідь та охоронну зону від повітряної лінії електропередачі. Окрім того, на забудову даної земельної ділянки наявні обмеження, пов`язані з невідповідністю вимогам до протипожежних відстаней згідно з п. 15.2.4 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території». У зв`язку з невідповідністю намірів забудови містобудівній документації документи для видачі будівельного паспорта повернуто.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку визначеному законом.

Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.

За змістом ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

В даному випадку, позивач набув у власність земельну ділянку з конкретно визначеним цільовим призначенням: для індивідуального садівництва.

Орган місцевого самоврядування приймаючи рішення від 04 грудня 2014 року № 2-513 яким затвердив План зонування території м. Черкаси, не звернув увагу на ті обставини, що дана земельну ділянка вже виділена громадянину, їй наданий відповідний статус, а право власності на неї зареєстровано виникло вперше у попереднього власника ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу №550 від 22.03.2013 та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.03.2013, номер запису про право власності 420032, а тому не може бути включена до земель, де будівництво житлового будинку не передбачено.

Посилання відповідача на невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, суд вважає безпідставними так, як на час виготовлення технічної документації із землеустрою та оформлення права власності на земельну ділянку були відсутні будь-які обмеження з приводу виділення спірної ділянки під забудову будинку.

Частина 2 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

З наведених законодавчих норм слідує висновок, що подальша зміна функціонального призначення територій після набуття права на земельну ділянку не впливає на правовий режим її використання, а її забудова може здійснюватись у межах вже існуючого цільового призначення.

За таких обставин, суд вважає, що відмова позивачу у видачі будівельного паспорту з цих підстав є порушенням його конституційного права. Так як звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що складовою захисту права особи на мирне володіння своїм майном, гарантованого ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є принцип правової визначеності.

Розумними очікуваннями особи вважаються легітимні (або законні) і виправдані очікування набути майно або майнове право, які в практиці ЄСПЛ дістають правову охорону як майно. Поняття “законні очікування” (legitimate expectations) слід розглядати як елементи верховенства права та “юридичної визначеності” (legal certainty).

Так, згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визнається в Україні джерелом права (ст. 17 Закону “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”), зокрема, рішення у справах “Реквеньї проти Угорщини”, “Санді Таймс” проти Сполученого Королівства”, “Коккінакіс проти Греції”, “Бесарабська Митрополія проти Молдови”) однією з вимог, що випливає зі слів “встановлений законом”, є вимога передбачуваності: норма не може вважатися “законом”, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає громадянинові змогу керуватися цією нормою у своїх діях.

Характеристика очікувань як легітимних поєднує в собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

У матеріально-правовому сенсі легітимні очікування суб`єктів мають захищатися від непередбачуваних змін законодавства, яким встановлено відповідний правовий режим (власності, інвестиційної діяльності тощо). У процедурному ж сенсі легітимні очікування стосуються однакової та послідовної правозастосовної практики.

З огляду на зазначене, суд переконаний, що у випадку відмови позивачу в забудові його земельної ділянки з підстав невідповідності плану зонування території міста Черкаси, має місце порушення права на мирне володіння своїм майном, оскільки позивач позбавляється законних очікувань на забудову земельної ділянки, яка у встановленому законом порядку набута у власність до затвердження рішенням Черкаської міської ради від 04 грудня 2014 року № 2-513 Плану зонування території міста Черкаси.

Тому відповідач не мав права відмовляти позивачу в забудові земельної ділянки з підстав з підстав невідповідності плану зонування території міста Черкаси.

Разом з тим, суд звертає увагу, що додатковими підставами для відмови у видачі будівельного паспорта є потрапляння земельної ділянки в охоронну зону від повітряної лінії електропередачі, а також обмеження на забудову даної земельної ділянки, пов`язані з невідповідністю вимогам до протипожежних відстаней згідно з п. 15.2.4 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території».

Згідно відомостей, які містяться в пояснювальній записці на технічну документацію із землеустрою станом на 2007 рік на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , на цій земельній ділянці розташована опора (ПЛ-10кв КТП-813/809 опора № 60) для технічного обслуговування якої, встановлюється земельний сервітут на земельну ділянку площею 6 кв.м. на користь ВАТ «Черкасиобленерго».

Звертаючись до суду з позовом, позивач не надав пояснень та письмових доказів усунення вищенаведених перешкод щодо потрапляння земельної ділянки в охоронну зону від повітряної лінії електропередачі.

Суд також зазначає, що приєднаний позивачем до матеріалів справи лист Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області №6801-1549/09 від 23.03.2021 щодо відсутності заперечень на забудову земельної ділянки, не був предметом розгляду відповідачем, оскільки датований значно пізніше ніж лист департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 13.01.2021 за №01-22/78109.

В цьому контексті, суд звертає увагу, що не є органом управління, який наділений повноваженнями вирішувати питання щодо наявності чи відсутності достатніх документів для забудови земельної ділянки, натомість суд лише повинен перевірити правомірність дій суб`єкта владних повноважень, що є відповідачем у справі у межах правовідносин, які виникли між сторонами.

За ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд вважає, що для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради розглянути питання щодо надання ОСОБА_1 , будівельного паспорту на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136700:01:005:0123, для будівництва житлового будинку.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача видати будівельний паспорт суд зазначає, що суд не може втручатись у дискреційні повноваження відповідача та підміняти суб`єкта владних повноважень, який здійснює виконання функцій у сфері архітектури та містобудування, тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, зважаючи, що відповідач не довів правомірність вчинених ним дій, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 908 грн. пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради щодо відмови у видачі будівельного паспорта ОСОБА_1 , на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136700:01:005:0123, для будівництва житлового будинку.

Зобов`язати департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради розглянути питання, з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні, надання ОСОБА_1 будівельного паспорту на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136700:01:005:0123, для будівництва житлового будинку.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, Черкаська обл., 18000, код ЄДРПОУ 38715770) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко