Ухвала суду № 99218784, 26.08.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7182/21

1-м/310/7/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі головуючого судді Богомолової Л.В.

за участю секретаря Рибалка Н.М.

за участю прокурора Матвіїшина Т.М.

за участю захисника Жук А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд -

ВСТАНОВИВ:

Міністерство юстиції України звернулось з клопотанням до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання представником Міністерства юстиції України зазначалось, що засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія №7» ГУСВП Росії по Красноярському краю; кінець строку відбування покарання - 13 жовтня 2026 року. Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Україні - АДРЕСА_1 .

З метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України судом Російської Федерації, на підставі ст. 9 Конституції України, ст.ст. 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, ст.ст. 606 -610 Кримінального процесуального кодексу України, Міністерство юстиції України просить визначити норми Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним, визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 відповідно до зазначеного вироку.

Представник Міністерства юстиції України просив суд розглянути клопотання без його участі у судовому засіданні, зазначивши про це у самому клопотанні.

На підставі того, що відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України, участь представника Міністерства юстиції України у судовому засіданні з розгляду клопотання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України не є обов`язковою, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд за відсутності представника Міністерства юстиції України.

Прокурор Бердянської окружної прокуратури Запорізької області в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.

Захисник Жук А.М. не заперечує щодо задоволення клопотання.

Заслухавши думку прокурора, який повністю підтримав клопотання Міністерства юстиції України, з визначених в ній підстав, думку захисника, перевіривши матеріали, додані до клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання Міністерства юстиції України підлягає задоволенню з наступних підстав:

Передача засуджених для відбування покарання з однієї держави до іншої регулюється Конвенцією про передачу засуджених осіб 1983 року та ст. 606 КПК України.

Крім того, згідно зі ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, яка набрала чинності для України з 01 січня 1996 року, передбачено можливість передачі особи, засудженої на території однієї держави, на територію іншої держави, відповідно до положень цієї Конвенції, для відбування призначеного їй покарання (стаття 2) шляхом продовження виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно із положеннями статті 10 або визнання вироку з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і, таким чином, заміни міри покарання, призначеної в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11 цієї Конвенції.

Як видно з наданих суду документів, наказом Міністерства юстиції України від 13 липня 2021 року №2470/5 прийнято рішення про прийняття громадянина України, засудженого вироком російського суду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з Російської Федерації в Україну для подальшого відбування покарання, призначеного вироком Желєзнодорожного районного суду м.Красноярська від 12 березня 2020 року з приєднанням невідбутої частини покарання, призначеного вироком того ж суду від 29.07.2019 року.

Пунктом 3 Цього Наказу визначено, що після одержання згоди Міністерства юстиції Російської Федерації на передачу ОСОБА_1 в Україну для подальшого відбування покарання, доручено Департаменту міжнародного права та співробітництва забезпечити організацію прийняття цієї особи в Україну та в установу системи виконання покарань в Україні.

Відповідно до довідки Державної міграційної служби №6.5-10315/6-20 від 21.10.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є громадянином України, 26 вересня 2019 року документований паспортом громадянина України, згідно п.1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_1 є громадянином України.

Вироком Желєзнодорожного районного суду м.Красноярська РФ від 29 липня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.306 КК Російської Федерації (завідомо неправдивий донос про вчинення злочину) та призначено йому покарання у виді 300 годин обов`язкових робіт.

Вироком Желєзнодорожного районного суду м.Красноярська Російської Федерації від 12 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.111 Кримінального кодексу Російської Федерації (умисне завдання тяжкої шкоди здоров`ю, небезпечної для життя людини, що спричинило з необережності смерть потерпілого) та призначено йому покарання 7 років позбавлення волі. На підставі п. «г» ч.1 ст.71, ст.70 Кримінального кодексу Російської Федерації к призначеному покаранню частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Желєзнодорожного районного суду м.Красноярська від 29 липня 2019 року та по сукупності вироків ОСОБА_1 остаточно призначено до відбуття 7 років 1 місяць позбавлення волі в виправній колонії суворого режиму.

Строк відбування покарання постановлено рахувати з 14 вересня 2019 року, тобто з моменту фактичного затримання.

Ухвалою судової колегії по кримінальним справам Красноярського краєвого суду від 28.05.2020 року вирок Желєзнодорожного районного суду м.Красноярська Російської Федерації від 12 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 залишено без зміни.

Вказані дії ОСОБА_1 , за які його засуджено в Російській Федерації, також є кримінальним правопорушенням (злочином) згідно із законодавством України.

До клопотання Міністерства юстиції України, разом з копіями вироків, апеляційною ухвалою, долучено документ, що підтверджує набрання вироком суду щодо ОСОБА_1 законної сили 28 травня 2012 року, долучена заява засудженого про його бажання відбувати покарання в Україні, копію тексту статей кримінального закону, за якими засуджений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( ч.1 ст.306 КК РФ передбачено, що за завідомо неправдивий донос про вчинення злочину передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період до одного року, або виправними роботами на строк до чотирьохсот вісімдесяти годин, або виправними роботами на строк до двох років, або примусовими роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до двох років ), ( за ч.4 ст.111 КК РФ передбачено, що умисне завдання тяжкої шкоди здоров`ю, небезпечної для життя людини, що спричинило з необережності смерть потерпілого караються позбавленням волі на строк до п`ятнадцяти років з обмеженням свободи на термін до двох років або без такого), ( ст.71 КК РФ передбачено, що при частковому або повному складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків одному дню позбавлення волі відповідають: г) вісім годин обов`язкових робіт), ( ст.70 КК РФ передбачено, що при призначенні покарання за сукупністю вироків до покарання, призначеного за останнім вироком суду, частково або повністю приєднується невідбуту частину покарання за попереднім вироком суду).

До клопотання долучені відомості про те, що додаткове покарання засудженому не призначалось, відомості про тривалість відбутої частини строку покарання, строк відбуття покарання закінчується 13 жовтня 2026 року, дані про те, що засуджений відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія №7» ГУСВП Росії по Красноярському краю, характеристику засудженого та інформацію про його стан здоров`я .

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КК України, громадяни України, які вчинили злочини за межами своєї держави, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом. При цьому суд України не вправі ревізувати висновки суду іншої держави щодо встановлених ним фактичних обставин справи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 610 КПК України, клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, відповідно до ч. 3 ст. 609 КПК України, розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи.

Як встановлено судом в ході судового розгляду, ОСОБА_1 є громадянином України, останнє місце реєстрації якого є АДРЕСА_1 , що підтверджується як анкетними даними, зазначеними у вироку РФ від 12.03.2020 року, так і відміткою у паспорті громадянина України та довідкою Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України (а.с. 22-25).

Засуджений ОСОБА_1 має бажання невідбуту міру покарання в подальшому відбувати в Україні, що підтверджується його письмовою заявою (а.с. 23).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 610 КПК України засудженому ОСОБА_1 слід визначити статті (частини статей) Закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальні правопорушення, вчинені засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку Російської Федерації.

Відповідно до ч. 4 ст. 610 КПК України, при визначенні строку покарання у вигляді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків:

- якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;

- якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті КК України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Таким чином, за своїм характером покарання не повинно посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинні вважатися обов`язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачити за вчинення злочину.

Кримінальна відповідальність за вчинені ОСОБА_1 злочини передбачена ч. 2 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ) та ч. 1 ст. 383 КК України ( завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому або органу досудового розслідування про вчинення злочину ).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вирок Желєзнодорожного районного суду м.Красноярська Російської Федерації від 12.03.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , можливо привести у відповідність до законодавства України, враховуючи, що ч.4 ст. 111 КК РФ відповідає ч. 2 ст. 121 КК України, якою передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років; ч.1 ст.306 КК РФ відповідає ч. 1 ст. 383 КК України, якою передбачено покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Таким чином, суд приходить до висновку, що засудженому ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України слід визначити покарання у виді 7 (сім) років позбавлення волі з приєднанням на підставі ст.71 КК України невідбутої частини покарання за вироком Желєзнодорожного районного суду м.Красноярська Російська Федерація від 29.07.2019 року, за ч.1 ст.383 КК України.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід рахувати з 14.09.2019 року - відповідно до дати, яка встановлена вироком Желєзнодорожного районного суду м.Красноярська Російська Федерація від 12.03.2020 року.

Приводячи вищезазначений вирок у відповідність з кримінальним законодавством України, згідно з вимогами ч. 4 ст. 610 КПК України, суд враховує, що призначене ОСОБА_2 покарання за вироком Желєзнодорожного районного суду м.Красноярська Російська Федерація від 12.03.2020 року за своїм видом і тривалістю є сумісним із законодавством України та співвідноситься із заходами примусу, передбаченими КК України за вчинення аналогічних діянь.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року, компетентний орган повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі, в зв`язку з чим слід рахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання час тримання його під вартою з 14.09.2019 року, не визначаючи виду кримінально-виконавчої установи, в якій належить відбувати покарання засудженому, оскільки діючим законодавством України не передбачено визначення судом виду такої установи.

Вироком Желєзнодорожного районного суду м.Красноярська Російської Федерації від 12.03.2020 року стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь Російської Федерації витрати на правову допомогу в розмірі 5625,00 рублів.

Суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь Російської Федерації підлягають стягненню судові витрати у розмірі 5625,00 грн. по офіційному курсу гривні щодо російського рубля Національного банку України на час проведення стягнення.

Керуючись ст. ст. 404, 407,409,412,602, 609, 610, 614 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність з законодавством України вироку Желєзнодорожного районного суду м.Красноярська Російської Федерації від 12 березня 2020 року у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Визначити, що ч. 4 ст. 111 КК Російської Федерації, за яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено вироком Желєзнодорожного районного суду м.Красноярська Російської Федерації від 12 березня 2020 року, відповідає ч. 2 ст. 121 КК України; ч.1 ст.306 КК Російської Федерації, за яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено вироком Желєзнодорожного районного суду м.Красноярська Російської Федерації від 29 липня 2019 року, відповідає ч. 1 ст. 383 КК України.

Вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за ч. 2 ст. 121 КК України до 7 (сім) років позбавлення волі з приєднанням на підставі ст.71 КК України невідбутої частини покарання за ч.1 ст.383 КК України, за вироком Желєзнодорожного районного суду м.Красноярська Російської Федерації від 29 липня 2019 року, остаточно призначити 7 (сім) років 1 (один) місяць позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчий установі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 14.09.2019 року.

Виконати вирок Желєзнодорожного районного суду м.Красноярська Російської Федерації від 12 березня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Російської Федерації процесуальні витрати, пов`язані з оплатою праці адвоката Конової М.С. у розмірі 5625,00 грн. по офіційному курсу гривні щодо російського рубля Національного банку України на час проведення стягнення.

Ухвала, може бути оскаржена в апеляційному порядку органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором протягом семи днів з дня проголошення ухвали судом першої інстанції. .

Копію ухвали суду негайно направити до Міністерства юстиції України та центрального органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду Л.В. Богомолова