Рішення № 99218622, 09.08.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/4416/21

Провадження № 2/234/2546/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Фоміної Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Геращенко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №234/4416/21, провадження №2/234/2546/21 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

Обставини справи:

До Краматорського міського суду Донецької області шляхом поштового відправлення 30.03.2021 року надійшов позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, який позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 12.07.2006 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правилами надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які згідно до заяви отримані відповідачем для ознайомлення в письмовій формі. Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст.634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в особі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст.1066 ЦК України) та кредитного договору (ст.1054 ЦК України).

Позивачем на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 8000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Позивач керувався п.3.2, п.3.3 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою Банку.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Але, в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку.

В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно до п.2.1.1.2.12 Сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна голд».

Таким чином, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, та станом на 16.03.2021 року має заборгованість в сумі 25493,11 грн., яка складається з: 7824,18 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредита; 17393,68 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 275,25 грн. – нарахована пеня.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 12.07.2006 року у розмірі 25493,11 грн. станом на 16.03.2021 року, та витрати по оплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області від 20 квітня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнає, просить суд застосувати строк позовної давності.

Дослідивши надані в справі докази, суд

В С Т А Н О В И В:

12.07.2006 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку та виявив бажання оформити зарплатну карту.

Відповідно до Довідки про надання кредитної картки ОСОБА_1 були надані наступні кредитні карки: НОМЕР_1 , відкрита 12.07.2006 року (термін дії 07/12), та НОМЕР_2 , відкрита 04.07.2012 року (термін дії 03/16).

Відповідно до Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, відкритої 12.07.2006 року, кредитний ліміт був встановлений 250,00 грн. та в подальшому підвищився до 8000,00 грн.

Згідно довідки-розрахунку загальна сума заборгованості за договором б/н 12.07.2006 станом на 16.03.2021 року становить 25493,11 грн., яка складається з: 7824,18 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредита; 17393,68 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 275,25 грн. – нарахована пеня.

Як вбачається з банківської виписки за карткою НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , з картки останньої здійснювалося автоматичне погашення простроченої заборгованості та списання відсотків за прострочений кредит, 23.08.2018 року здійснено погашення заборгованості з рахунку НОМЕР_3 ; особисто відповідачем було здійснено поповнення рахунку 07.02.2011 року в сумі 90,00 грн..

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК Україна, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, позивачем не доведено, що між банком та ОСОБА_1 був укладений у письмовій формі саме кредитний договір із зазначенням суттєвих умов, в тому числі розміру процентів та пені за неналежне виконання умов договору, оскільки підпис відповідача мається тільки на анкеті-заяві, де ОСОБА_1 виявила бажання оформити зарплатну картку. Підпис відповідача не міститься на Умовах і правилах надання банківських послуг. Витяг з Тарифів до позову не доданий.

Отже, нараховані відсотки в сумі 17393,68 грн., пеня в сумі 275,25 грн. задоволенню не підлягають у зв`язку із недоведеністю укладення між сторонами кредитного договору.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 користувалася коштами банку, а отже між сторонами виникли правовідносини, які випливають із договору позики.

Відповідно до ст.1046 КК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Сума позики, яка не повернута банку становить 7824,18 грн.

Статтями 257, 261, 264, 266, 267 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Таким чином, враховуючи, що останній платіж в рахунок погашення боргу особисто відповідачем було здійснено 07.02.2011 року в сумі 90,00 грн., позов подано до суду шляхом поштового відправлення 30.03.2021 року, тобто від дня, коли банк дізнався про порушення свого права до моменту звернення до суду пройшло більше 3 років, суд вважає, що у заявлених позовних вимогах про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7824,18 грн. (заборгованість за простроченим тілом кредита) слід відмовити у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог, сплачений судовий збір залишається на позивачеві.

Керуючись ст.ст. 4, 81, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 257, 261, 264, 266, 267, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області (Перехідні положення п.п. 15, 15.5), протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Краматорського міського суду Ю. В. Фоміна