Рішення № 99216179, 26.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 р. Справа № 520/9945/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №6918 від 16.12.2020 р., №564 від 04.02.2021 р., №1093 від 26.02.2021 р. про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди роботи з 02.11.1981 р. по 30.06.1983 р. та з 18.06.1983 р. по 31.08.1994 р. та призначити пенсію за віком з дня звернення за її призначенням, тобто, з 14.12.2020 р.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи, оскільки періоди роботи позивача на підприємстві, які пенсійним органом не зараховано до загального страхового стажу, підтверджені записами трудової книжки а також довідками.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою згідно довідки від 14.12.2020 року №6328-5000329722 (а.с. 28).

Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 14.12.2020 року, в якій просив призначити пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №6918 від 16.12.2020 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (а.с. 29).

В обґрунтування відмови в рішенні зазначено, що відповідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком мають жінки, які народилися з 01 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року після досягнення 58 років 6 місяців та за наявності страхового стажу не менше 25 років.

На підставі наданих документів та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 10 місяців 17 днів. До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи з 02.11.1981 по 30.06.1983, оскільки запис внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме дата наказу звільнення внесена не коректно (29.06.1963), з 18.06.1983 по 31.08.1994, оскільки дата прийому на роботу та підстава прийому на роботу /дописані іншими чорнилами, а також слабкий відбиток печатки, що засвідчує запис про звільнення, через що його неможливо ідентифікувати. Тому відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Крім того, 23.02.2021 року позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначенні пенсії за віком.

Проте, рішенням відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1093 від 26.02.2021 року також відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком (а.с. 31).

В рішенні зазначено, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 10 місяців 17 днів. Проте, до загального страхового стажу заявника не зараховано період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 19.05.1981, оскільки порушено вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29 липня 1993 р. № 58, а саме: з 02.11.1981 по 30.06.1983 - дата наказу про звільнення від 29.06.1963; з 18.06.1983 по 31.08.1994 - дата наказу про прийняття дописана, що потребує уточненню.

Також, ухвалою суду від 21.07.2021 р. витребувано у відповідача копію рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 564 від 04.02.2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , яке також оскаржує позивач.

На виконання ухвали суду представником відповідача 04.08.2021 року надано до суду копію витребуваного рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 564 від 04.02.2021 року, яким також відмовлено ОСОБА_1 в "призначенні пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. В обґрунтування відмови в рішенні зазначено, що на підставі наданих документів та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 10 місяців 18 днів.

До загального страхового стажу не зараховано період роботи з 18.06.1983 по 31.08.1994, оскільки запис внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме дата прийому на роботу та підстава прийому на роботу дописані іншими чорнилами, а також слабкий відбиток печатки, що засвідчує запис про звільнення, через що його неможливо ідентифікувати. Згідно архівного витягу Територіального архівного відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №313 від 12.01.2021 не можливо зарахувати до загального страхового стажу період роботи з 02.11.1981 року по 30.06.1983 року, оскільки заявницею не надано документ, який підтверджує зміну прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».

Не погоджуючись з вказаними вище рішеннями та відмовою у призначенні пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, суду необхідно встановити наявність підстав для зарахування до загального страхового стажу періодів роботи позивача з 02.11.1981 по 30.06.1983, з 18.06.1983 по 31.08.1994 та чи має він достатньо такого стажу для призначення пенсії за віком відповідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п.1 та 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Статтею 62 Закону № Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Спірними є періоди роботи позивача з 02.11.1981 по 30.06.1983, з 18.06.1983 по 31.08.1994.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 19.05.1981 року, позивач з 02.11.1981 по 30.06.1983 працював черговою по гуртожитку військового містечка №241 Прикарпатського військового округу. З 18.06.1983 по 31.08.1994 позивач працював музичним керівником в дитячому садку Ровеньківської взуттєвої фабрики (а.с. 19 - 27).

В оскаржуваних рішеннях та у відзиві на позов представник пенсійного органу зазначив, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 10 місяців 17 днів. Проте, деякі періоди роботи позивача пенсійним органом не зараховано у зв`язку з неточностями записів у трудовій книжці, а саме: з 02.11.1981 по 30.06.1983 - дата наказу про звільнення від 29.06.1963, а також заявником не надано документ, який підтверджує зміну прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 »; з 18.06.1983 по 31.08.1994 - дата наказу про прийняття дописана, що потребує уточненню, а також слабкий відбиток печатки, що засвідчує запис про звільнення.

Пенсійний орган, зокрема, зазначив про неможливість зарахування до стажу позивача періоду роботи з 02.11.1981 по 30.06.1983, оскільки дата наказу про звільнення проставлена в трудовій книжці як "29.06.1963", тоді як позивача звільнено 30.06.1983 року.

Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Суд звертає увагу, що в архівному витягу Львівського архівного відділу галузевого державного архіву МОУ від 12.01.2021 року № 313 зазначено, що наказом по управлінню Прикарпатського військового округу (по стройовій частині) від 29.06.1983 року № 74 (м. Львів) звільнено ОСОБА_4 з роботи за власним бажанням (а.с. 32).

Згідно Свідоцтва про переміну прізвища імені по батькові серії НОМЕР_2 , позивач змінила прізвище " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_3 " (а.с. 18). Тому спростовує твердження представника відповідача в цій частині.

Зважаючи на що, вказаний вище архівний витяг підтверджує факт роботи позивача у період з 02.11.1981 по 30.06.1983 та може бути взятий до уваги при визначенні строку загального страхового стажу позивача, що також свідчить про безпідставність пенсійного органу щодо неможливості його врахування при вирішенні питання призначення пенсії за віком та визначенні загального страхового стажу позивача.

Також, пенсійним органом не зараховано до загального страхового стажу позивача періоди роботи з 18.06.1983 по 31.08.1994, оскільки дата наказу про прийняття дописана, що потребує уточненню, та слабкий відбиток печатки, що засвідчує запис про звільнення.

З трудової книжки судом встановлено, що з 18.06.1983 по 31.08.1994 позивач працював музичним керівником в дитячому садку Ровеньківської взуттєвої фабрики. Наказом №424 від 21.09.1994 позивача звільнено за власним бажанням.

Вимоги щодо ведення трудової книжки та оформлення записів в ній, визначені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі за текстом - Інструкція № 58).

Згідно п.1.1 розділу І Інструкції № 58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно абз.3 п.п. 2.4 розділу 2 Інструкції № 58, записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Запис в трудовій книжці позивача про звільнення за власним бажанням згідно наказу №424 від 21.09.1994 завірений печаткою (а.с. 21).

Суд звертає увагу, що на особу не може покладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для невиключення вказаних періодів роботи до страхового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань та виключення відповідного періоду зі страхового стажу.

Таким чином, формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів пенсійного органу для обмеження особи в реалізації конституційного права на соціальний захист.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 21.02.2018 року по справі № 687/975/17, від 25.04.2019 року по справі № 593/283/17, від 30.09.2019 року по справі № 638/18467/15-а, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

При цьому, слід зазначити, що відповідальність за оформлення та ведення трудової книжки покладено на роботодавця. Трудова книжка оформлюється при першому прийнятті особи на роботу та при подальшому працевлаштуванні на інше місце роботи обміну не підлягає.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 06.02.2018 року у справі № 677/277/17, яка також враховується при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Отже посилання відповідача на неточні записи трудової книжки, зокрема, щодо допису даних наказу №424 від 21.09.1994 про звільнення позивача, є безпідставними.

Відповідно до ч.3 ст. 44 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Наявність сумнівів щодо запису в трудовій книжці може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до страхового стажу.

Проте, всупереч зазначеному, відповідач не звертався до відповідного підприємства для отримання інформації щодо заповнення трудової книжки позивача.

За таких підстав, рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1093 від 26.02.2021 року, рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1093 від 26.02.2021 року, а також рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 564 від 04.02.2021 року, якими відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є протиправними та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Суд також вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 02.11.1981 р. по 30.06.1983 р. та з 18.06.1983 р. по 31.08.1994 р.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року.

Враховуючи, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за призначенням пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зверталася до пенсійного органу 14.12.2020 року та 23.02.2021 року, тобто після досягнення нею віку 58 років 6 місяців, страховий стаж позивача складає більше 27 років, тому наявні підстави для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до п. 1.6, 1.7 якого, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Отже, в даному випадку, за статтею 45 Закону пенсія за віком повинна бути призначена позивачу з 14.12.2020, тобто з дня звернення із заявою про призначення пенсії, з якою позивач звернувся вперше.

За таких підстав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Питання щодо судових витрат зі сплати судового збору вирішується відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: м. Харків, м-н Свободи 5,Держпром 3 під.2 пов.,61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1093 від 26.02.2021 року, рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1093 від 26.02.2021 року, рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 564 від 04.02.2021 року, якими відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 02.11.1981 року по 30.06.1983 року та з 18.06.1983 року по 31.08.1994 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 14.12.2020 року призначити, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.