Рішення № 99214744, 27.08.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2021 р. справа № 300/2330/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач, УДСНС в Івано-Франківській області), 20.05.2021 звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту також - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведені перевірки відповідача щодо додержання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки виявлено порушення вимог законодавства, за наслідками яких, на переконання позивача, наявна реальна загроза життю та здоров`ю людей. З метою усунення порушень та забезпечення безпеки життю і здоров`ю людей, працюючих в закладі готелю ФОП ОСОБА_1 , та інших людей, які відвідують даний заклад, позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) такої господарської одиниці (місця провадження господарської діяльності), що належить ФОП ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту, також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с.26-27.

Дану ухвалу відповідачем отримано 26.05.2021, що підтверджується підписом на супровідному листі (а.с. 28).

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 11.06.2021. У даному відзив на позов відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити, оскільки на виконання вимог, що вказані у приписі від 19.03.2021 повідомляє про вжиті заходи (а.с. 30-35).

Представник позивача скористалася своїм правом на подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 16.06.2021. У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що у відзиві на позовну заяву відповідач вказує на те, що ним усунені всі порушення що слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до суду, однак жодних доказів до відзиву відповідачем не долучено. Просила позовні вимоги задовольнити (а.с. 37-38).

На адресу суду 23.07.2021 від відповідача надійшло клопотання, у якому просить долучити до матеріалів справи копію акту від 23.07.2021 №270/21-47 за результатами проведення заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Просив відмовити у задоволенні позову (а.с.41-49).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, відзив на позов та відповідь на відзив, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступне.

Посадовими особами Рогатинського районного відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області на підставі наказу позивача "Про проведення позапланових перевірок" за №НС-23/54 від 28.01.2021 (а.с.7), посвідчення на проведення перевірки №1712/09-17 від 01.02.2021 (а.с.12) в період з 16 по 20 березня 2021 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки готелю ОСОБА_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами проведеної перевірки в акті перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки за №298 встановлено ряд порушень Правил пожежної безпеки в Україні (а.с.19-27), серед яких, зокрема:

1. Посадовими особами та працівниками не пройдено навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки (п.16 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, далі - наказ МВС від 30.12.2014 №1417);

2. На об`єкті в усіх будівлях та спорудах дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності (п. 2.5 розділу ІII Наказ МВС від 30.12.2014 №1417);

3. Шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням (п. 2.31 глава 2 розділу III Наказ МВС від 30.12.2014 №1417);

4. На об`єкті відсутня автоматична пожежна сигналізація (п. 1.4 глави 1 розділу V Наказ МВС від 30.12.2014 №1417);

5. Не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (п. 1.20 розділу ІV Наказ МВС від 30.12.2014 №1417);

6. На шляхах евакуації під сходовою кліткою знаходиться кладове приміщення, яке захаращене горючими матеріалами (п. 2.37 глава 2 розділу III Наказ МВС від 30.12.2014 №1417);

7. В приміщеннях допускається використання тимчасових ліній електромереж (п. 1.8 розділу IV Наказ МВС від 30.12.2014 №1417);

8. В приміщеннях допускається використання світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) (пункт 1.18 розділу IV Наказ МВС від 30.12.2014 №1417);

9. Не доукомплектовано приміщення готелю первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно вимог (п.3.6 глава 3 розділу V Наказ МВС від 30.12.2014 №1417);

10. Не проведено технічне обслуговування всіх наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) (пункт 3.17 розділу V Наказ МВС від 30.12.2014 №1417);

Як слідує з матеріалів адміністративного позову, наявність саме вказаних порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки стали підставою для звернення позивача з даним позовом.

Вказаний вище акт позапланової перевірки №298 вручений відповідачу 19.03.2021, що підтверджується підписом в самому акті перевірки (а.с.20 та зворотна сторона). В даному акті перевірки відсутні пояснення відповідача щодо допущених порушень.

За результатами перевірки Рогатинським районним відділом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №226 від 19.03.2021, яким запропоновано вжити заходи по усуненню порушень, виявлених перевіркою (а.с.21-22).

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі по тексту також - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697.

Згідно статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (надалі по тексту також - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю) (частина 4 статті 4 Закону №5403-VІ).

Частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За змістом статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати і здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань такої безпеки.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в областях.

До складу центрального органу виконавчої влади і його територіальних органів, які здійснюють вказаний нагляд, серед іншого, входять органи державного нагляду у сфері техногенного та пожежного нагляду.

У відповідності до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної безпеки і цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки роботи, серед іншого, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також зупинення надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 за №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій", Державна служба України з надзвичайних ситуацій (надалі по тексту також - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує, поряд з іншим, реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, пожежної та техногенної безпеки.

Серед основних завдань ДСНС України є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в областях.

Таким чином, УДСНС в Івано-Франківській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому позивач наділений повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у вказаній сфері безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також зупинення надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Санкції за порушення вимог законодавства з питань пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до частини першої якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань такої безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює такий державний нагляд, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень у порядку, встановленому законом (частина 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України однією із підстав для звернення в такому випадку до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Згідно з частиною 2 цієї статті Кодексу повне або часткове зупинення об`єктів і надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення об`єктів і надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною 2 статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Слід зазначити, що в ході розгляду даної адміністративної справи, відповідач подав відповідь на відзив, у якому зазначив, що на виконання вимог, що вказані у приписі від 19.03.2021 повідомив про вжиті заходи, зокрема 1. На об`єкті встановлені інформаційні покажчики з питань пожежної безпеки, які відповідають ДСТУ ISO6309:2007, 2. На об`єкті у всіх приміщеннях наявні оновлені плати (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, 3 На об`єкті у всіх приміщеннях наявні додатки до планів (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, 4 Посадові особи та працівники пройшли навчання, протипожежний інструктаж та перевірку знань з питань пожежної безпеки, 5. На об`єкті у всіх будівлях і спорудах дерев`яні елементи оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності, 6. На об`єкті шляхи евакуації забезпечені евакуаційним освітленням, 7. На об`єкті встановлена автоматична пожежна сигналізація, 8. На об`єкті проведено замір опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання, 9. На об`єкті у всіх приміщеннях переносні вогнегасники розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника, 10. На об`єкті в електрощитах та групових електрощитах розміщені схеми підключення споживачів з пояснювальними написами, 11 На об`єкті на шляхах евакуації під сходовою кліткою кладове приміщення прибране від горючих матеріалів, 12. На об`єкті шляхи евакуації освітлені евакуаційним освітленням, 13. На об`єкті прибрані тимчасові лінії електромережі, 14. На об`єкті в приміщеннях на світильниках з лампами розжарювання встановлене суцільне захисне скло (ковпаки), 15 На об`єкті приміщення доукомплектовані первинними засобами пожежогасіння, 16. На об`єкті проведено технічне обслуговування всіх наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників).

Суд зазначає, що зазначене узгоджується з актом №270/21-47 від 23.07.2021 головного інспектора Рогатинського РВ Управління ДСНС в області, копія якого міститься у матеріалах справи (а.с.43-49).

Крім того, у матеріалах справи міститься акт прийняття виконаних робіт з вогнезахисного оброблення №19, акт №17 від 31.05.2021 прийняття автоматичної пожежної сигналізації, протокол №12/Ш/05-21 від 31.05.2021 перевірки ізоляції проводів, кабелів та розеток, протокол №11/05-21 від 31.05.2021 вимірювань опору контуру заземлення та перехідні отвори, а також робочий проект "Монтаж пожежної сигналізації у приміщенні по вул. Чорновола, 31 в смт. Букачівці" (а.с.32-35).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дія цього Закону поширюються на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Застосовуючи у спірних правовідносинах поняття "порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей", суд виходить із наступних мотивів.

Ні Кодекс цивільного захисту України, ні Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не містить в собі юридичне визначення "конкретних обставин, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей", переліку відповідних "небезпечних чинників", "порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки", наявність яких створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Дана категорія понять є оціночною, у зв`язку з чим трактування "загрози життю та здоров`ю людей", що створюється певним порушенням у сфері пожежної безпеки, повинно визначатися контролюючим органом і оцінюватися судом в кожному конкретному випадку окремо.

Пунктом 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено термін пожежна безпека, за змістом якого це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей у сфері пожежної безпеки слід пов`язувати з обставинами і небезпечними чинниками, які безпосередньо можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній же повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення у сфері пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Разом з тим, суд звертає увагу, що частиною 1 статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У Рішенні від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року), яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над майном, не пов`язана з використанням його властивостей. Право користування власністю - це юридично забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні властивості. Під правом розпорядження розуміють юридично забезпечену можливість власника визначати долю майна.

Враховуючи наведене, право відповідача на експлуатацію приміщення можна вважати "майном" в сенсі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при цьому захід реагування у вигляді повної заборони експлуатації цього майна, який позивач вимагає застосувати до відповідача, є обмеженням такого права, а тому воно повинно застосовуватись з урахуванням принципів обґрунтованості та пропорційності.

Крім того, стаття 42 Конституції України передбачає, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Також, за змістом статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Окрім того, суд зазначає, що готель ФОП ОСОБА_1 є діючим закладом, де здійснює свою підприємницьку діяльність відповідач (код КВЕД 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування), і в якому працює певна кількість працівників. Повна заборона його експлуатації обмежить право відповідача на здійснення підприємницької діяльності, а його працівників на працю.

З огляду на це, оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і, чи буде пропорційним таке втручання у права відповідача, таким чином, чи матиме місце досягнення справедливого балансу між інтересами відповідача та публічними інтересами.

Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров`ю людей, але їх настання є вірогідною подією.

У зв`язку з цим, суд, з урахуванням встановлених обставин щодо усунення відповідачем порушень, вважає обраний позивачем захід реагування таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, так як зрозумілого обґрунтування застосуванню повного зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень), окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, готелю ФОП ОСОБА_1 з врахуванням характеру вчинених порушень, позивачем не наведено і належними доказами не доведено, а отже не дає підстав для висновку, що саме у такий спосіб буде досягнуто справедливого балансу між публічними інтересами та інтересами відповідача.

Системно аналізуючи положення частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які безпосередньо можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У випадку, який розглядається, не усунені відповідачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Проте, оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених та не усунутих порушень, то позивач вправі на підставі положень статей 68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо їх усунення.

Згідно встановлених судом обставин, відповідно до акту, складеного за результатами проведеної позапланової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за № 270/21-47 від 23.07.2021 року, відповідачем було усунено всі виявлені управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області порушення (а.с. 43-49).

З огляду на зазначене, оскільки відсутні визначені ст.70 Кодексу цивільного захисту України підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 38555228), вул. Франка, 6, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018.

відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_2 ).

Суддя Микитюк Р.В.