
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" серпня 2021 р. справа № 300/2316/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитюка Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
Савчук Мирослава Ігорівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ), 20.05.2021 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене у листі від 11.02.2021 №0900-0202-8/5004 про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років; зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Івано-Франківської області від 09.12.2020 №21-153 вих.20, без обмеження граничного її розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Вказує, що в 2011 році позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України Про прокуратуру у розмірі 80 % середньої заробітної плати. Також, зазначає, що 09.12.2020 Прокуратурою Івано-Франківської області їй надано довідку про розмір заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою, яка враховується для перерахунку пенсії відповідно до рішень Конституційного суду України №7 (11)2019 від 13.12.2019 та №6-р/2020 від 26.03.2020. Листом від 11.02.2021 №0900-0202-8/5004 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у перерахунку пенсії позивачу відмовлено. Відмова у перерахунку пенсії мотивована тим, що відповідно до пункту 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернулася до суду із даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 25.05.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків (а.с.29-30).
03.06.2021 представником позивача усунуто недоліки позовної заяви, відтак ухвалою суду від 08.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву (а.с.62-63).
25.06.2021 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №13195/21) до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволені позовних вимог та зазначає, що пенсія позивачу перерахована відповідно до вимог ст. 86 Закону України "Про прокуратуру". Відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної заробітної плати, а згідно ч. 15 ст. 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. З урахуванням вищенаведеного, вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки Прокуратури Івано-Франківської області від 09.12.2020 № 21-153 вих.20 з відсотковим значенням 80% та без обмеженням її граничного розміру є безпідставними та необґрунтованими (а.с.68-76).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст.263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши та оцінивши подані докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з 2011 року отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 80% середньомісячного заробітку.
Рішенням Конституційного суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Прокуратурою Івано-Франківської області, 09.12.2020 позивачу видано довідку за №21-153 вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, відповідно до відомостей якої розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 11.09.2020 року за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора відділу.
Як вбачається із вказаної довідки, така видана на відповідно до Рішення КСУ від 26.03.2020 №6-р/2020 (а.с.21).
09 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до відділу обслуговування громадян №10 (сервісний центр) м. Надвірна із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про розмір заробітної плати від 09.12.2020 №21-153 вих.20.
Листом від 11.02.2021 №0900-0202-8/5004 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у перерахунку пенсії позивачу відмовлено. Відмова у перерахунку пенсії мотивована тим, що відповідно до вимог ст. 86 Закону України "Про прокуратуру". Відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної заробітної плати, а згідно ч. 15 ст. 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи вищенаведене, розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.12.2020 становить 17690,00 грн. (а.с.47-48).
Позивач вважає протиправним рішення про перерахунок пенсії із зменшенням відсотку з 80 до 60 та обмеженням максимального розміру звернулася до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 визначалися Законом України Про прокуратуру від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
Відповідно до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі, зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80% від суми їхньої місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку.
Згідно ч. 8 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ прокурорам і слідчим, що визнані інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.
Частиною 12 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно ч. 17 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, на момент призначення пенсії позивачеві порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах 12 та 17 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ.
Суд зазначає, що станом на дату призначення пенсії позивачу, положення ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ передбачали її виплату в розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв`язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.
З 01.04.2015 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення № 213-VIII (крім, зокрема, положень пункту 15 розділу І цього Закону (стосуються внесення змін до статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру ), які набрали чинності з 25 квітня 2015 року) частину п`ятнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ замінено чотирма частинами в новій редакції (п`ятнадцятою-вісімнадцятою).
Зокрема, частина п`ятнадцята (в новій редакції цієї статті) серед іншого передбачає, що "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Щодо умов і порядку перерахунку такої пенсії, слід зазначити, що з 1 січня 2015 року ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено в новій редакції (у відповідності із Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України ), відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 розділу ІІІ Прикінцеві положення Закону № 213-VIII (набрав чинності з 1 квітня 2015 року) передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про судоустрій і статус суддів, Про статус народного депутата України, Про Кабінет Міністрів України, Про судову експертизу, Про Національний банк України, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про дипломатичну службу, Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Поряд з цим, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі -Закон № 1697-VII) (за винятком окремих його положень), який теж містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (стаття 86).
Відповідно до п.п. 1 п. 3 розділу ХІІ Закону № 1697-VII з набранням чинності цим Законом таким, що втратив чинність, зокрема, є Закон № 1789-ХІІ, крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 .
Норми щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 1789-ХІІ, містились у частинах тринадцятій, вісімнадцятій статті 50-1 цього Закону, отже з набранням чинності Законом № 1697-VII ці положення статті 50-1 втратили чинність.
Щодо правового регулювання перерахунку пенсії за Законом № 1697-VII, суд зазначає, що згідно ч. 13 ст. 86 Закону № 1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Згідно ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII (в редакції Закону України від 24 грудня 2014 року № 76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок її пенсії, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом № 1697-VII. Визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за Законом № 1697-VI віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено ч. 17, а потім 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а потім - ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.
Аналогічні правові висновки були викладені в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 справа № 127/11766/16-а, від 14.02.2018 справа № 569/5531/16-а, від 22.08.2018 № 754/15912/16-а тощо.
Разом з тим, вирішуючи дану справу, суд враховує Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 за конституційними скаргами Особи_1 та Особи 2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вищевказаного рішення, положення частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Окрім того, було встановлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки .
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України № 6-р/2020 від 26.03.2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відповідно до положень ч. 20 ст. 86 Закону України Про прокуратуру .
Законом № 213-VІІ внесено зміни до частини п`ятнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Однак, вказана норма набрала чинності після призначення пенсії позивачу і не може застосовуватися до неї, відповідно до ст. 58 Конституції України.
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Аналогічна вказаній нормі правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі №127/4267/17.
Постановою Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №360/1428/17 передбачено, що дія положень Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо значення максимального граничного розміру пенсії (обмеження) застосовуються до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 (пункт 2 Прикінцевих положень цього Закону).
Таким чином, враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером за вислугою років і пенсія була призначена до 01.01.2016, до розміру пенсії позивача також не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом №1697-VІІ.
В контексті викладеного, застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам ч. 1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.
Тобто безпідставним є застосування до правовідносин норм Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Щодо вимоги в частині зобов`язати відповідача виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою, суд зазначає, що порядок виплати призначених пенсій належить до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Водночас з цим, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів існування у відповідача наміру допускати порушення закону у процедурі проведення майбутніх виплат за перерахованою пенсією.
За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині, адже вимоги заявлені на майбутнє, стосуються правовідносин, котрі ще не відбулись та відносно яких відсутні докази обрання владним суб`єктом наперед певного варіанту правової поведінки.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для часткового задоволення позову.
За таких обставин, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, викладене у листі від 11.02.2021 №0900-0202-8/5004 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку з 01.10.2020 пенсії за вислугу років та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Івано-Франківської області від 09.12.2020 №21-153 вих.20, без обмеження граничного її розміру, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 цього Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, позивач, згідно з квитанцією за № 0.0.2121608894.1 від 13.05.2021 на суму 908,00 грн. підтвердив сплату судового збору, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області частину сплаченого судового збору у розмірі 681,00 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, викладене у листі від 11.02.2021 №0900-0202-8/5004 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку з 01.10.2020 пенсії за вислугу років.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018) здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Івано-Франківської області від 09.12.2020 №21-153 вих.20, без обмеження граничного її розміру, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) частину сплаченого судового збору у розмірі 681 (шістсот вісімдесят одну) гривню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Микитюк Р.В.
Судове рішення № 99214743, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 27.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/2316/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: